Рішення

від 12.02.2019 по справі 922/2562/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2562/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 23) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 3-А, корпус Б-1) про стягнення 357423,28 грн. за участю представників:

прокурора - Зливка К.О., службове посвідчення №047938 від 13.09.2017

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №08-21/1/2-19 від 02.01.2019

від відповідача - ОСОБА_1, згідного договору про надання правової допомоги б/н від 19.11.2018

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 357423,28 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2018 відкрито провадження у справі № 922/2562/18, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 24.10.2018 об 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2018 провадження у справі 922/2562/18 зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в справі № 922/3412/17 у касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду.

20.11.2018 року ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду прийнято рішення у справі №922/3412/17, яке було оприлюднене 06.12.2018, у зв'язку із чим, ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2018 провадження у справі № 922/2562/18 поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2018 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 26.12.2018 о 10:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 10.01.2019 о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.01.2019 о 12:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2019 на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2019 о 12:20.

В судовому засіданні 12.02.2019 прокурор заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

В судовому засіданні 12.02.2019 заявлений прокурором позов підтримав повністю.

В судовому засіданні 12.02.2019 відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив (т.с. І а.с. 118-121).

Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 357423,28 грн., витрати зі сплати судового збору за подання даного позову до суду, просить покласти на відповідача.

В судових дебатах відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, свій виступ у судових дебатах, викладений письмово, відповідачем подано через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області (вх. №3822).

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 12.02.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне:

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 113 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Такі виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначаються Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до частин 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

В матеріалах справи наявні докази повідомлення керівника Харківської місцеві прокуратури №4 про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах позивача, зокрема звернення до суду з відповідним позовом (т.с. І а.с. 50).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" спричинені відповідачем шкоди інтересам територіальної громади міста Харкова, які виражені у ненадходженні до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Аргументи сторін.

Позиція прокурора:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2018 за № 132894468 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові зареєстроване за відповідачем - ТОВ "ОСОБА_2 - Місто" на підставі договору купівлі - продажу №2764 від 24.10.2013.

Так, відповідач з 01.08.2015 по 31.07.2018 та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до вищезазначеної інформації, а також листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 29.11.16 за вих. № 19-20.08-3-5152/20-16 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові не зареєстровані (т.с. І а.с. 35).

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Натомість, за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 відповідач не сплачував за користування земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Прокурором наголошено про те, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 21.10.2016 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації (т.с. І а.с. 24-25).

В зазначеному акті вказано, що загальна площа земельної ділянки, яка передбачена для поділу - 0,6523 га, відповідно: ТОВ "ВО ОВЕН" - 0,2630 га (ділянка №1), ТОВ "ЛОСК-К" - 0,1867 га (ділянка №2), ТОВ "АВТО-МІСТО" - 0,2026 га (ділянка №3).

Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Геодезичні роботи виконувалися з використанням Електронного тахеометра Nikon NLP-332 заводський №042323, що пройшов перевірку 21.03.2018. Координати точок ходу та кутів повороту зовнішніх меж обчислені в СК-63 за допомогою програмного комплексу Геодезична інформаційна система 6 (ГІС 6).

Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі .shp для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

З огляду на вказані обставини, на думку прокурора, набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, відповідач належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Відповідач у період з 01.08.2015 по 31.07.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Натомість прокурором зауважено про те, що за даними органів податкової інспекції відповідач є платником земельного податку за земельну ділянку за адресою вул. Гвардійців Широнинців, загальною площею 248 кв.м.

Згідно узгоджених податкових зобов'язань нарахована сума земельного податку на 2015 рік - 3679,43 грн., на 2016 рік - 3931,35 грн., на 2017 рік - 3789,91 грн., на 2018 рік - 3764,83 грн., які відповідачем сплачені у повному обсязі.

Отже, прокурором наголошено про те, що із часу виникнення права власності на нерухоме майно відповідача виник й обов'язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі.

Таким чином, відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

А відтак, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 357423,28 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

При цьому, прокурором наголошено про те, що внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Заперечення відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав:

За адресою: Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А у м. Харкові, окрім відповідача, у власність набуті й інші будівлі, зокрема TOB ВО ОВЕН , ТОВ ЗАВОД СПЕЦЕЛЕКТРООБЛАДНЕННЯ , гр. ОСОБА_4 та ТОВ ЛОСК-К .

До ОСОБА_2 огляду від 21.10.2016 додається План схема з якого вбачається, що загальним орендарем земельної ділянки є ТОВ КРЕДО , який й повинен сплачувати орендну плату в цілому за 0,6523 га., а інші власники нерухомого майна - TOB ВО ОВЕН , ТОВ ЗАВОД СПЕЦЕЛЕКТРООБЛАДНЕННЯ , гр. ОСОБА_4 та ТОВ АВТО-МІСТО відповідно до займаної площі земельної ділянки належними ним об'єктами нерухомості.

Згідно інформації, що міститься в ОСОБА_2 огляду земельної ділянки від 21.10.2016р. земельна ділянка по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А у м. Харкові перебувала на праві постійного користування у ВАТ Берізка-сервіс , згідно державного акту серії Б № 072902, а на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1262/13 вона передана в оренду ТОВ КРЕДО строком до 01.09.2018р., загальною площею 0,6523 га. на якій також розташована нежитлова будівля літ. Б-1 належна відповідачу.

Тобто, відповідачем наголошено про те, що орендарем загальної земельною ділянкою (0,6523 га) є ТОВ Кредо , в межах загальної площі земельної ділянки розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать 4-м різним суб'єктам, які придбали їх в різні періоду часу.

Строк дії оренди загальної площі земельної ділянки укладеного з ТОВ Кредо до 01.09.2018р., відомості про дату припинення якого відсутні, а тому єдиним платником, орендних платежів з 25.09.2013 по 01.09.2018 є саме ТОВ Кредо , як орендар.

У разі ненадходження орендних платежів за період з 25.09.2013 по 01.09.2018 на рахунок позивача, останній звертається до суду з позовом про порушення виконання договірних зобов'язань та стягнення сум.

Таким чином, вказаний позов може бути заявлено до ТОВ ОСОБА_2 - Місто тільки за період з 01.09.2018, враховуючи дату закінчення строку дії оренди з ТОВ "Кредо" до 14.09.2018 (дати подання даного позову до суду).

Таким чином, в існуючому правовідношенні та враховуючи роз'яснення ОСОБА_3 Верховного суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, які містяться в п. 64 вини в діях TOB "ОСОБА_2 - Місто" за заявлений період відсутні, а тому відсутнє будь-яке порушення прав позивача.

Жодного розрахунку за вересень 2018 року позивачем не надано, а отже в позові слід відмовити у повному обсязі.

Позиція позивача.

До моменту оформлення відповідача (власником об'єкта нерухомого майна) права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

З урахуванням наведеного, позивачем вказано про те, що згідно проведених позивачем розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по вул. Гвардійців Широнинців, З-А у м. Харкові на якій розташовано нежитлова будівля літ. Б-1 , що належить відповідачу, бюджет міста Харкова за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 недоотримав 357423,28 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Оцінка суду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2018 за № 132894468 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові зареєстроване за відповідачем - ТОВ "ОСОБА_2 - Місто" на підставі договору купівлі - продажу №2764 від 24.10.2013 (т.с. І а.с. 28-29).

Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_5 21.10.2016 здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, за результатами яких встановлено, що Листом від 20.10.2009 року № 151 ВАТ Берізка-сервіс відмовляється від права користування земельною ділянкою, яка знаходилась в її користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія Б № 072902.

На підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1262/13 земельна ділянка загальною площею 0,6523 га за рахунок земель промисловості по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А надана в оренду ТОВ КРЕДО для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель: літ. А-4 (виробничо-складський корпус), літ. Б-1 (виробнича ділянка термопластових автоматів), літ. В-1 (КПП), літ. Г-1 (ГСМ), літ. 3-2 (адміністративно-побутовий корпус) строком до 01.09.2018 року.

На підставі рішення Харківської міської ради від 21.12.2014 року № 1744/14 TOB ВО ОВЕН , TOB АВТО-МІСТО , ТОВ ЛОСК-К надано дозвіл на поділ земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею 0,6523 га (кадастровий номер 6310137500:05:029:0020) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код КВЦПЗ-11.02) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. А-4 (виробничо-складський корпус), Б-1 (виробнича ділянка термопластових автоматів), В-1 (КПП), Г-1 (ГСМ), 3-2 (адміністративно-побутовий корпус) по вул. Гвардійців- Широнінців, 3-А (Московський район).

Цим же рішенням пункт 21 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1262/13 відмінено, в зв'язку з невиконанням.

Управління містобудування та архітектури вважає за можливе винесення на розгляд сесії Харківської міської ради питання щодо погодження технічної документації Із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:05:029:0020), площею, 0,6523 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-4 (виробничо- складський корпус), літ. Б-1 (виробнича ділянка термопластових автоматів), літ. В-1 (КПП), літ. Г-1 (ГСМ), літ. 3-2 (адміністративно- побутовий корпус) по вул. Гвардійців-Широнінців, 3-А згідно з чинним законодавством.

Загальна площа земельної ділянки, яка передбачена для поділу - 0,6523 га, відповідно: TOB ВО ОВЕН - 0,2630 га (ділянка № 1), ТОВ ЛОСК-К - 0,1867 га (ділянка № 2), TOB Авто-Місто - 0,2026 га (ділянка № 3).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 70939976 від 20.10.2016 року нежитлову будівлю літ. "А-4" зареєстровано за TOB ВО ОВЕН (на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4029 та № 4031 від 19.11.2013) та ТОВ "Завод Спецелектрообладнання" (на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4036 та № 4077 від 21.11.2013); нежитлову будівлю літ. "3-2» загальною площею 389,1 кв.м зареєстровано за ТОВ ВО ОВЕН (на підставі договору купівлі-продажу № 4027 від 19.11.2013); нежитлові будівлі: літ."В-1» загальною площею 36,3 кв.м та літ. "Г-1" загальною площею 28,6 кв.м зареєстровано за гр. ОСОБА_4 (на підставі договору купівлі-продажу № 392 від 18.03.2016); нежитлову будівлю літ. "Б-1» загальною площею 248,4 кв.м зареєстровано за ТОВ "АВТО-МІСТО" (на підставі договору купівлі-продажу № 2764 від 24.10.2013).

Проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки встановлено, що зазначена земельна ділянка площею орієнтовно, 0,6523 га, огороджена, та використовується ТОВ ВО ОВЕН , ТОВ ЗАВОД СПЕЦЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ , ТОВ АВТО-МІСТО та гр. ОСОБА_4 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, без правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням вимог Земельного законодавства України.

За результатами обстеження складено ОСОБА_2 огляду земельної ділянки (попереднє обстеження) за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А (т.с. І а.с. 24 - 25).

Статтею120 Земельного кодексу України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє нежитловою будівлею літ. "Б-1" загальною площею 248,4 м.кв. по вул.Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А у м. Харкові, розташованою на земельній ділянці площею 0,2026 га. Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, Суд звертає увагу Відповідача на те, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Тобто, навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У даному разі, Відповідач у період з 01.08.2015 по 31.07.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов'язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 357423,28 грн. за період з 01.08.2015 по 31.07.2018.

При цьому, розрахунки проведено Департаментом із застосуванням комплексу геодезичних та землевпорядних робіт та програмного комплексу з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, розробленого на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженої рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 та введеної в дію з 01.01.2014, у яких в електронному вигляді міститься інформація про зонування міста та арифметичні показники коефіцієнтів: Кф - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, Км2 - коефіцієнту, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах міста та КмЗ - коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально - планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно- ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, за допомогою яких розрахунковим методом отримано дані про нормативну грошову оцінку конкретно визначеної земельної ділянки, під будівлею, що належить відповідачу на праві власності.

З урахуванням вищевказаного, з розрахунку, проведеного за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 вбачається, що відповідачем під час використання нежитлової будівлі літ. Б-1 , розташованої по вул. Гвардійців Широнинців, 3-А у м. Харкові безпідставно збережено коштів за орендну плату за землю у розмірі 120306,21 грн.

Відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідачем під час використання нежитлової будівлі літ. Б-1 , розташованої по вул. Гвардійців Широнинців, За у м. Харкові за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 безпідставно збережено коштів за орендну плату за землю у розмірі 127902,09 грн.

Також, відповідно до розрахунку департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідачем під час використання нежитлової будівлі літ. Б-1 (з прибудовою А1-Р , навіс А2-1 ), розташованої по вул. Гвардійців Широнинців, З-А у м. Харкові за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 74624,13 грн.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, через відсутність платежів за земельну ділянку по вул. Гвардійців Широнинців, З-А у м. Харкові, на якій розташована нежитлова будівля літ. Б-1 , що належить відповідачу, бюджет міста Харкова за період з 01.08.2015 по 31.07.2018 недоотримав 357423,28 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

При цьому, Судом враховано, що за даними органів податкової інспекції відповідач є платником земельного податку за земельну ділянку за адресою вул. Гвардійців Широнинців, З-А літ. "Б-1" площею 248 кв. м.

Згідно узгоджених податкових зобов'язань нарахована сума земельного податку на 2015 рік - 3679,43 грн., на 2016 рік - 3931,35 грн., на 2017 рік - 3789,91 грн., на 2018 рік - 3764,83 грн. відповідачем сплачені у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аргументи відповідача, які наведені останнім в обґрунтування своїх заперечень не знайшли свого правового підтвердження, тому Судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідач правомірно володіє нежитловою будівлею літ. "Б-1" загальною площею 248,4 м.кв., розташованою на земельній ділянці по вул. Гвардійців - Широнінців, 3-А у м. Харкові.

З наявних у матеріалах справи: Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2018 за № 132894468 вбачається, що:

- за Відповідачем - ТОВ "Авто-Місто" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, корп. Б-1 у м. Харкові на підставі договору купівлі - продажу №2764 від 24.10.2013 (т.с. І а.с. 28-29).

При цьому, право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано, а нежитлова будівля літ. Б-1 загальною площею 248,4 кв.м. по вул. Гвардійців-Широнинців, буд. 3-А, у м. Харкові належить саме відповідачу, а не ТОВ "Кредо", тому саме у відповідача, а не у ТОВ "Кредо" існує обов'язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору.

Одночасно, Суд звертає увагу відповідача на те, що згаданий вище ОСОБА_2 огляду земельної ділянки від 21.10.16, про невідповідність яких неодноразово наголошено відповідачем, так і розрахунки, останнім у встановленому законом порядку оскаржені не були. Доказів такого оскарження у матеріалах справи відсутні, а про їх наявність відповідачем під час розгляду справи суду не повідомлено.

За таких обставин, Суд зробив висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "ОСОБА_2 - Місто" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 357423,28 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, під час постановлення судового рішення, господарським судом враховано правовий висновок ОСОБА_3 Верховного Суду, який викладено у постанові від 20.11.2018 у справі 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), правовий висновок ОСОБА_3 Верховного Суду, який викладено у постанові від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також висновки Верховного Суду, викладених у постановах: від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16); від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16), а також № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Розподіл судових витрат у справі № 922/2562/18.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору у розмірі 6634,28 грн. покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 3-А, корпус Б-1, код ЄДРПОУ 38878151) на користь держави в особі Харківської міської ради (61200, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, реєстраційний рахунок 35417005032986, банк ГУ ДКСУ в Харківській області, УДК у Московському районі м. Харкова, МФО 851011) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 357423,28 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Місто" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 3-А, корпус Б-1, код ЄДРПОУ 38878151) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 5361,35 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_6