Постанова

від 14.02.2019 по справі 2-873/10/03

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року

м. Харків

Справа № 2-873/10/03

Провадження № 22-ц/818/1425/19

Категорія: інші

Харківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача: Кіся П.В.,

суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.

Учасники справи :

Позивач: ПАТ СЕБ Банк ,

Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2010 року про забезпечення позову, у складі судді Діденка С.А.,-

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2010 року, як незаконну, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_2вказує, що судом першої інстанції не було вказано підстав обрання заходу забезпечення позову, крім того постановлення оскаржуваної ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в порядку забезпечення позову є порушенням норм матеріального права, яке регулюється вказане питання.

Інші учасники правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Зважуючи на положення ст.ст.2, 371, 372, 367, 368 ЦПК України апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутністю учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів частково відновленого провадження цивільної справи № 2-873/10/03 за позовом ПАТ СЕБ Банк до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно вбачається, що під час розгляду справи позивач звертався до суду із заявою про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони виїзду відповідачів за межі держави України.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15 березня 2010 року задоволено заяву ПАТ СЕБ Банк про забезпечення позову. Суд ухвалив тимчасово обмежити ОСОБА_2 у виїзді за кордон України строком до повного виконання ними договірних зобов'язань, а також закінчення провадження у справі за позовом ПАТ СЕБ Банк , а також тимчасово вилучити у ОСОБА_2 закордонний паспорт.

Провадження у цивільній справі закінчено шляхом постановлення 24.06.2010 року рішення Київським районним судом м.Харковапро задоволення позову та стягнення солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованість за невиконаним зобов'язанням у розмірі 1254150,52 грн., держмита у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме швейних цех №2 загальною площею 606,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2018 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі №2-873/10 за позовом ПАТ СЕБ Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

Дані про скасування вжитих ухвалою суду від 15 березня 2010 року заходів забезпечення позову, як і даних про виконання рішення суду в частково відновлених матеріалах цивільної справи відсутні.

Разом з тим, наявних у частково відновлених матеріалах справи даних достатньо для висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання 15.03.2010 року щодо вжиття заходів забезпечення позову допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зазначене свідчить про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 15.03.2010 року з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви /клопотання/ позивача.

Приймаючи таке рішення колегія суддів виходить із такого.

Частиною третьою статті 3 діючого ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.ст.151, 152 ЦПК України в редакції цього кодексу, який діяв на час вирішення судом першої інстанції питання про забезпечення позову, передбачалося вжиття судом за заявою осіб, які беруть участь у справі, забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Постановляючи 15.03.2010 року ухвалу про задоволення клопотання позивача та про тимчасове обмеження відповідача ОСОБА_2 у виїзді за кордон України строком до повного виконання договірних зобовязань, а також закінчення провадження у справі за позовом ПАТ СЕБ Банк з вилученням закордонного паспорту, суддя Київського районного суду м.Харкова, усупереч вимог ст.ст.152, 210 ЦПК України (в діючій на той час редакції цієї норми) не навів мотивів за яких він дійшов до висновку, що саме такий вид заходів є співмірним із позовом і що забезпечить майбутнє рішення суду про задоволення позову з вимогами майнового характеру.

Крім того, при обранні виду забезпечення позову суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (зі змінами станом на час постановлення ухвали Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2010 року) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Частина 1 ст. 152 ЦПК України (станом на час постановлення оскаржуваної ухвали) передбачала види забезпечення позову, однак обраний районним судом вид забезпечення позову, а саме тимчасове обмеження у праві на виїзд за кордон громадянам України з вилученням закордонного паспорта громадянина України до закінчення провадження у справі, не було передбачено нормами ЦПК України.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена 15.03.2010 року з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційний суд у відповідності з п.4 ст.376 ЦПК України в редакції цього кодексу, який діє на час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нове судове рішення з цього питання про відмову у задоволенні заяви /клопотання/ позивача про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїду за межі України з вилученням закордонного паспорту.

Керуючись ст.ст.3, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2010 року скасувати.

У задоволені клопотання публічного акціонерного товариства СЕБ Банк про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у виїзді за межі України до виконання договірних зобов'язань і закінчення провадження у справі, з тимчасовим вилученням закордонного паспорту - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина