Постанова

від 19.02.2019 по справі 826/10855/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10855/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Седика Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТА ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001951402, №0001961402 від 25.04.2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлень від 25.02.2016 року №226/26-15-14-06-04, №830/26-15-13-04-06, №177/26-15-14-02-03, №175/26-15-14-02-03, №176/26-15-14-02-03, №488/26-15-13-03-03 виданих ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 року №449 та відповідно до плану - графіка ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ЮТА ЛТД" (код ЄДРПОУ 21492026) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт №145/26-15-14-02-03-14/21492026 від 07.04.2016 року, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивача, а саме:

- п.п. 14.1.231, п.п.14.1.27 пункту 14.1 статті 14, п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України ТОВ "ЮТА ЛТД" завищення від'ємного значення об'єкта з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 3 143 771 грн., у тому числі за 2014 рік, у сумі 3 143 771 грн.

- п. 198.3, п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "ЮТА ЛТД" в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 628 754 грн., у тому числі за березень 2014 року у сумі 628 754 грн.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновків, що здійснений позивачем продаж продукції нижче собівартості, не є економічно виправданим та призводить до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ у операціях, що не є господарською діяльністю.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнятті податкові повідомлення рішення:

- №0001961402 від 25.04.2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 143 771 грн.;

- №0001951402 від 25.04.2016 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 628 754 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 314 377 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач в порядку ст.56 Податкового кодексу України, подав скаргу від 12.05.2016 року №94 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.05.2016 №11260/6/99-99-11-01-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 10.07.2016 року включно.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 05.07.2016 року №14582/6/99-99-11-01-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 25.04.2016 року №000196140, №0001951402 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених, на його думку, прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла по 31.12.2014 включно), дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отриманої в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів.

Згідно п.138.6 ст.136 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України до витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "ЮТА ЛТД" з метою провадження виробничої діяльності у 2008 році створило відособлений підрозділ, Алуштинську філію (далі - АФ ТОВ "ЮТА ЛТД"), основними видами діяльності якої є виробництво засобів для краплинного зрошення для сільського господарства. Виробництво здійснювалось на орендованих приміщеннях за адресою: АР Крим, м. Алушта, селище Виноградний, 5 км Ялтинське шосе, буд. 3. За цією ж адресою знаходяться і орендовані складські приміщення товариства.

На підтвердження використання у своїй діяльності офісних та складських приміщень позивачем надано копії договорів оренди укладених з ТОВ "Аквавіта" від 29.07.2010 року №1-АФ разом з договорами про внесення змін та доповнень до нього з актом прийому -передачі, від 01.12.2011 року №2-АФ, акт прийому -передачі, договори про внесення змін та доповнень, Договір оренди від 01.06.2009 року №2-ОР разом з договорами про внесення змін та доповнень до нього з актом прийому -передачі, від 01.10.2008 року №08-ОР разом з договорами про внесення змін та доповнень до нього з актами прийому -передачі, а токож Додаткові угоди.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав до суду копії договорів: Договір від 11.03.2014 року №14/ОБ-14, Договори від 14.03.2014 року №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 26.03.2014 року №8 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 31.03.2014 року №9, №10 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 07.04.2014 року №11 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 14.04.2014 року №12 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 18.04.2014 року №13 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 21.04.2014 року №14 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 29.04.2014 року №15 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 30.04.2014 року №16 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 30.04.2014 року №17 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 30.05.2014 року №18 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року, Договір від 29.08.2014 року №19 про внесення змін і доповнень до Договору №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року.

Так, в перевіряємий період між ТОВ "ЮТА ЛТД" (продавець) укладено договір №14/ОБ-14 від 11.03.2014 року з ТОВ "Аквавіта" (покупець).

Відповідно до умов договору продавець продає покупцю товари (сировина, комплектуючі для системи краплинного зрошення, інше) та основні засоби (виробничі лінії, інструменти, інше).

Згідно умов даного договору "купля -продажа Товара по настоящему договору может осуществляться частями. Ассортимент, количество, стоимость каждой части Товара будут оговариваться Сторонами отдельно путем подписания дополнительных соглашений к настоящему Договору, которые будут являться неотъемлемой частью настоящего Договора.

Продавец гарантирует, что Товар, поставляемый по настоящему договору соответствует всем техническим нормам, стандартам и правилам, установленным для Товара данного вида.

Товар по количеству принимается на складе Покупателя в момент передачи его Продавцом по накладной - в АР Крым, г. Алушта с. Виноградное, 5-й км Ялтинского шоссе.

Риск случайной гибели Товара и право собственности на Товар переходят от Продавца к Покупателю в момент передачи Товара Покупателю по накладной.

Общая стоимость настоящего Договора составляет 8 368 689,03 грн.

Покупатель производит оплату общей стоимости Товара в гривнях в сумме 8 368 689,03 грн. в срок до 13 марта 2014 года.

Настоящий договор допускает осуществление оплаты другими формами расчета".

Надалі, відповідно до угоди про залік зустрічних однорідних вимог №1 від 31.03.2014 року між позивачем, АФ ТОВ "ЮТА ЛТД" та ТОВ "Аквавіта" заборгованість по поставленим товарам погашена.

Позивачем надано копії первинних документів, а саме: видаткові накладні від 14.03.2014 року №155 на загальну суму 311 440,07 грн. у тому числі ПДВ, №156 на загальну суму 1 004 467,18 грн., у тому числі ПДВ, №159 на загальну суму 989 330,96 грн. у тому числі ПДВ, №160 на загальну суму 669 048,94 грн. у тому числі ПДВ, №161 на загальну суму 558 970,21 грн. у тому числі ПДВ, №162 на загальну суму 1 973 156,92 грн. у тому числі ПДВ, №163 на загальну суму 2 981 582,51 грн. у тому числі ПДВ, видаткові накладні від 31.03.2014 №165, від 30.04.2014 №246, від 30.05.2018 №283, від 01.09.2014 №27, №28, №29, №30, №31, №34, №35, №36, №37, №38. №39, №40 та надано копії довіреностей.

Також в матеріалах справи наявні копії Угоди №1 про залік зустрічних однорідних вимог від 31.03.2014 року та Акт №1 про залік зустрічних однорідних вимог від 31.03.2014 року, Угоди №2 про залік зустрічних однорідних вимог від 30.04.2014 року та Акт №2 про залік зустрічних однорідних вимог від 30.04.2014 року.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем реалізовано товари нижче собівартості.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано те, що продаж продукції ТОВ "ЮТА ЛТД" нижче собівартості викликаний об'єктивними причинами. Зокрема, той факт, що виходячи зі складної політичної ситуації в Автономній Республіці Крим, пов'язаної з анексією, засновниками ТОВ "ЮТА ЛТД" прийняте рішення про здійснення вивезення з території АР Крим на материкову частину України товарно-матеріальних цінностей, що є власністю ТОВ "ЮТА ЛТД" та Алуштинської філії ТОВ "ЮТА ЛТД". Товарно-матеріальні цінності, вивезення яких є неможливе або недоцільне, за рішенням засновників підприємства підлягали реалізації на території АР Крим.

Зокрема, відповідно до рішення засновників №91 від 11.03.2014 залишки запасів на складах ТОВ "ЮТА ЛТД" та Алуштинської філії ТОВ "ЮТА ЛТД" - сировина і матеріали для виробництва, комплектуючі до систем краплинного зрошення та інші запаси господарського призначення, реалізовані ТОВ "Аквавіта", АР Крим за ціною можливої реалізації відповідно до договорів. Форми розрахунків за даними операціями проводяться за домовленістю сторін.

Також за рішенням засновників, залишки запасів на складі Алуштинської філії ТОВ "ЮТА ЛТД"- сировина і матеріали для виробництва, напівфабрикати, відходи поліетилену, комплектуючі до систем краплинного зрошення та інші запаси господарського призначення реалізовані ТОВ "Аквавіта" за Договором №3 від 11.03.2014 від 11.03.2014 року за ціною можливої реалізації.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною першою статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, підприємство самостійно вирішує як вести свою господарську діяльність. При цьому, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції з продажу запасів зі складів ТОВ "ЮТА ЛТД" в АР Крим за ціною нижчою за придбання на 1 659 100,77 грн. та зі складу Алуштинської філії ТОВ "ЮТА ЛТД" за ціною нижчою за собівартість на 1 484 670,08 грн., в результаті чого підприємство отримало консолідований збиток в сумі 3 143 770,85 грн., є виключно винятковою мірою, економічно обґрунтованою тим, що в умовах близьких до військового стану в АР Крим, можливість взагалі втратити всі товарно-матеріальні цінності, одночасно з тим, що на балансі позивача могла залишитись кредиторська заборгованість перед підприємством, яке залишалось на анексованій території.

В той же час, відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, у перевіряємому періоді Податковий кодекс України не містив норм, які б встановлювали взаємозв'язок визначення бази оподаткування ПДВ операцій з продажу товарів до звичайних цін на них, за винятком контрольованих операцій.

З огляду на те, що операції з продажу запасів за договорами, укладеними ТОВ "ЮТА ЛТД" і АФ ТОВ "ЮТА ЛТД" з ТОВ "Аквавіта" не підпадають під визначення контрольованих операцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що база оподаткування цих операцій визначається виходячи з їх договірної вартості.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про його скасування.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2019 року.