Ухвала

від 25.06.2019 по справі 826/10855/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/10855/16

адміністративне провадження №К/9901/17134/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТА ЛТД до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

14 червня 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів для його плати.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки відсутність чи недостатність фінансування діяльності державного органу не може свідчити про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім того, щодо посилання ГУ ДФС у м. Києві на можливість відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, то як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевказаного вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Отже, касаційна скарга ГУ ДФС у м. Києві не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не додав документа про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №928-VIII Про Державний бюджет України на 2016 рік з 01 січня 2016 року мінімальну заробітну плату установлено у місячному розмірі 1378 грн.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить вимоги майнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 122607,06 грн (61303,53 (сума сплаченого судового збору при поданні позовної заяви) х 200% = 122607,06 грн).

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача 31219207026007

Код банку отримувача (МФО) 899998

Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

Символ звітності банку 207

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус