Рішення

від 07.02.2019 по справі 914/1979/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа №914/1979/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватної агрофірми «Острів» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» , м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 3 983 281,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - ордер про надання правової допомоги №34652 від 08.10.2018 року.

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. № б/н від 05.11.2018 року.

Суд встановив: 23.10.2018 року за вх. № 2105 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Приватної агрофірми «Острів» до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3 983 281,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 12.11.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 року, підготовче засідання відкладено на 07.12.2018 року, згідно клопотання відповідача та для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2018 року, підготовче засідання відкладено на 13.12.2018 року, згідно клопотання позивача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2018 року, підготовче засідання відкладено на 10.01.2019 року, згідно клопотання відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2019 року, підготовче засідання відкладено на 16.01.2019 року, згідно клопотання відповідача. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 року, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.01.2019 року, згідно клопотання відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2019 року, підготовче засідання відкладено на 22.01.2019 року, для надання доказів. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.01.2019 року, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.01.2019 року, згідно клопотання відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.01.2019 року підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 07.02.2019 року.

Оскільки, за складністю та категорією дану справу, слід розглядати за правилами загального позовного провадження, суд призначив розгляд цієї справи в підготовчому провадженні.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.10.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 12.11.2018 року, від 07.12.2018 року, від 13.12.2018 року, від 10.01.2019 року, від 17.01.2019 року, від 23.01.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

06.12.2018 р. за вх. № 46789/18 представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.12.2018 р. за вх. № 46904/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

13.12.2018 р. за вх. № 47929/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

13.12.2018 р. за вх. № 47935/18 представник позивача подав відповідь на відзив.

10.01.2019 р. за вх. № 945/19 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

15.01.2019 р. за вх. № 78/19 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» на користь Приватної агрофірми «Острів» заборгованість в сумі 3 972 829,00 грн.

17.01.2019 р. за вх. № 2334/19 представник позивача подав заперечення.

23.01.2019 р. за вх. № 2941/19 представник позивача подав заперечення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.10.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 12.11.2018 року, від 07.12.2018 року, від 13.12.2018 року, від 10.01.2019 року, від 17.01.2019 року, від 23.01.2019 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

06.11.2018 р. за вх. № 42252/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.11.2018 р. за вх. № 2917/18 представник відповідача подав клопотання про продовження строку.

05.12.2018 р. за вх. № 46633/18 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

13.12.2018 р. за вх. № 47934/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

13.12.2018 р. за вх. № 3372/18 представник відповідача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи.

03.01.2019 р. за вх. № 144/19 представник відповідача подав заперечення.

10.01.2019 р. за вх. № 958/19 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

16.01.2019 р. за вх. № 96/19 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі, а саме просить зупинити провадження у справі № 914/1979/18 за позовом Приватної агрофірми «Острів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» про стягнення заборгованості в сумі 3 983 281,00 грн. до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1680/18 за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_4 Буг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг. Щодо клопотання відповідача від 16.01.2019 р. за вх. № 96/19 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1680/18, відповідачем не підтверджено обставини, які би унеможливили розгляд даної справи до вирішення зазначеної відповідачем справи. Дане клопотання було відхилено за недоведеністю.

16.01.2019 р. за вх. № 2165/19 представник відповідача подав клопотання про про оголошення перерви в судовому засіданні.

17.01.2019 р. за вх. № 2330/19 представник відповідача подав доповнення до клопотання про зупинення провадження у даній справі.

22.01.2019 р. за вх. № 2926/19 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.01.2019 р. за вх. № 2942/19 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Щодо клопотання відповідача № 2942/19 від 23.01.2019 р. про відкладення підготовчого засідання, суд в судовому засіданні звернув увагу сторін на те, що строк розгляду справи в підготовчому провадженні вичерпано, а норми процесуального законодавства, які би дозволяли порушувати строк розгляду справи у підготовчому провадженні, що передбачений ст. 177 ГПК України, чинним процесуальним законодавством України не передбачені.

23.01.2019 р. за вх. № 2943/19 представник відповідача подав додаткові пояснення по справі.

22.01.2019 р. за вх. № 158/19 представник відповідача подав клопотання про призначення економічної експертизи документів бухгалтерського обліку

У клопотанні про призначення економічної експертизи документів бухгалтерського обліку відповідач зазначає, що відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж: право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань» .

Відповідач вказує, що позивач не надав відповідачеві у повному обсязі послуги у період з січня по травень 2018 року, що підтверджується доводами, викладеними у відзиві, та доказами, доданими до нього. З огляду на те, що позивач не надавав послуги у період з січня по травень 2018 року, відповідач не міг сплачувати кошти саме за цей період. У той же час відповідач сплатив кошти у більшому розмірі, ніж вартість послуг, які начебто надав позивач у період з червня по вересень 2018 року. Точний обсяг наданих у період з червня по вересень 2018 року послуг встановити неможливо у зв'язку з тим, що позивач не надав ні суду, ні відповідачеві усього пакета документів, які підтверджують надання ним послуг за Договором від 24.10.2017 року. Тому для правильного встановлення обставин справи, зокрема, встановлення наявності факту надання послуг протягом усього періоду з січня по вересень 2018 року включно має значення дослідження документів, які підтверджують надання позивачем послут у період з січня по вересень 2018 року включно. Для встановлення наявності/відсутності факту надання послуг за Договором від 24.10.2017 року необхідні спеціальні економічні знання (знання з питань бухгалтерського, податкового обліку, особливостей здійснення фінансово-господарської діяльності).

Питання, то яких експерт має надати суду висновок, такі:

1) Чи підтверджується документально захоронення позивачем твердих побутових відходів, отриманих від відповідача за Договором від 24.10.2017 року у період з січня по вересень 2018 року включно?

2) Чи містять товарно-транспортні накладні, оформлені на підтвердження надання позивачем послуг за Договором від 24.10.2017 року, відмітки вантажоодержувача твердих побутових відходів про отримання?

3) Якщо надання позивачем послуг за Договором від 24.10.2017 року відповідачеві у період з січня по вересень 2018 року включно мало місце, то яким є загальний обсяг твердих побутових відходів, отриманих позивачем від відповідача за Договором від 24.10.2017 року?

У запереченні на клопотання відповідача про призначення експертизи, позивач зазначає, що ТОВ АВЕ ЛЬВІВ подано клопотання про призначення економічної еспертизи документів бухгалтерського обліку, отриманих від ПАФ «ОСТРІВ» , а саме товарно-транспортних накладних у період з січня по вересень 2018 року. Клопотання обгрунтоване посиланням на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позивач не надав відповідачеві послуги у період з січня по травень 2018 року. Однак, відповідач підмінює період серпень-вересень 2018 р., за який неоплачено послуги, періодом з січня по травень 2018 р., що не пов'язано безпосередньо з предметом спору.

07.02.2019 р. за вх. № 5435/19 представник відповідача подав клопотання про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.02.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 24 жовтня 2017 року Приватна Агрофірма Острів та ТОВ АВЕ ЛЬВІВ уклали Договір № 1/10/24-2017 про надання транспортних послуг, відповідно до якого Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника зобов'язаний організувати та виконати перевезення твердих побутових відходів (надалі-вантаж) автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні (далі по тексту - послуги).

Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник оплачує фактично надані Виконавцем послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів усіх необхідних документів (ОСОБА_5 виконаних робіт, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок).

Позивач зазначає, що згідно п. 4.5 Договору, Акт наданих послуг підписується сторонами після фактичного надання Виконавцем послуг (тобто в разі, коли підписані сторонами акти свідчать про фактичне надання послуг Виконавцем).

Оплата вартості перевезення здійснюється шляхом переказу грошових коштів Замовником на поточний банківський рахунок Виконавця (п. 4.2. Договору). На виконання умов Договору, позивачем як перевізником надано відповідачу як замовнику транспортні послуги у серпні 2018 року на суму 2 425 182,00 грн. та у вересні 2018 року на суму 1 565 256 ,00 грн., які оплачено не було.

Таким чином, позивач стверджує, що загальна сума заборгованості за серпень - вересень 2018 року становить 3 990 438,00 грн., з якої станом на момент подання позову не оплачено 3 983 281,00 грн. Факт надання послуг (здійснення перевезення вантажів) підтверджуєтся підписаними та скріпленими печатками сторін Актами виконаних робіт з товарно-транспортними накладними за вказаний період. У кожному такому ОСОБА_5 вказано Згідно Договору № 1/10/24-2017 від 24 жотвня 2017 року , а також те, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що враховуючи дані Звіту аудитора про фактичні результати стосовно заборгованості ТОВ АВЕ ОСОБА_1 перед приватною агрофірмою ОСТРІВ від 08 січня 2019 року, позивач змінює розмір заявлених позовних вимог на 10 452 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 3 972 829,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Рішенням № 683 від 09.08.2013 року, копія якого додається як Додаток № 1, Львівська міська рада визначила відповідача одним із виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ ) у місті Львові. Для забезпечення виконання цього рішення, відповідач укладав (1) договори з контрагентами, які виконували перевезення зібраних відповідачем ТПВ з перевантажувальної станції до полігонів на території України для подальшого захоронення та (2) договори з контрагентами, які надавали послуги із захоронення ТПВ на таких полігонах.

Відповідач наголошує, що в 2018 році (до вересня включно) контрагентом відповідача, що надавав послуги захоронення ТПВ, які начебто перевозило з перевантажувальної станції на полігони Фермерське господарство ОСОБА_4 Буг , був позивач на підставі Договору № 1/10/24-2017від 24.10.2017 року, який є в матеріалах справи.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до позову, позивач начебто надав відповідачеві послуги із захоронення ТПВ у період з серпня по вересень 2018 року включно на загальну суму 3 983 281 гривня, які відповідач начебто не оплатив.

Відповідно до пункту 4.1 Договору від 24.10.2017 року, Замовник (відповідач) оплачує фактично надані Виконавцем (позивачем) послуги протягом п'яти банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів документів (ОСОБА_5 виконаних робіт, Товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок).

Згідно з пунктом 4.3 Договору від 24.10.2017 року, підтвердженням факту здійснення перевезення вантажу є оригінали товарно-транспортної накладної з відміткою одержувача вантажу і ОСОБА_5 наданих послуг, підписаний уповноваженими особами.

Таким чином, за твердженням відповідача, на підтвердження своїх позовних вимог, позивач повинен був додати до позову документи, передбачені Договором від 24.10.2017 року. Проте позивач додав до позовної заяви тільки акти наданих послуг за період з серпня по вересень 2018 року включно.

Таким чином, на думку відповідача, позивач не надав до суду повного пакета належним чином оформлених документів на підтвердження своїх доводів та обґрунтування позовних вимог, а саме:

- товарно-транспортних накладних;

- податкових накладних;

- рахунків

та не обґрунтував неможливість їх подання з причин, що не залежали від нього. Відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Відповідач стверджує, що відповідач надіслав на адресу позивача адвокатський запит № 340 від 05.11.2018 року, копія якого з доказами надсилання додається як Додаток № 7. в якому просив надати відповідачеві документи на підтвердження надання ним послуг на підставі Договору від 24.10.2017 року. Проте, станом на дату подання відзиву, позивач відповідних доказів не надав. Таким чином, позивач не підтвердив доданими до позовної заяви документами факт надання ним послуг у період з серпня по вересень 2018 року включно, а тому вимога про стягнення заборгованості в розмірі 3 983 281,00 гривень є необґрунтованою. У лютому-вересні 2018 року відповідач оплачував послуги, відповідно до Договору від 24.10.2017 року з позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 6 170 304,00 гривень, копії яких додаються як Додатки №№ 8-79, а наприкінці вересня відповідач припинив співпрацю з позивачем.

Відповідач зазначає, що оскільки надання позивачем послуг у період з серпня по вересень 2018 року включно у тому обсязі, який зазначений у позові, не підтверджується доданими до нього документами, відповідач здійснив оплату послуг навіть у більшому розмірі, ніж їх нібито надав позивач у період з січня по вересень 2018 року включно, а точний обсяг наданих у цьому періоді послуг встановити неможливо, то позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відзив на позовну заяву та подані докази відповідача не відповідають обставинам справи та не мають відношення до предмету доказування, зважаючи на наступне. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ ОСОБА_1 відповідно до статей 42, 46, 56, 165 Господарського процесуального кодексу України, поданий і підписаний неналежним представником, оскільки дана справа не є малозначною і представник не є адвокатом, а також без належного узгодження з керівником підприємства, який ніколи письмово не визнає, що підприємство отримувало послуги, задекларувало податковий кредит, подало реєстри ТТН і суми за цими послугами як витрати для отримання бюджетних коштів та, в кінцевому підсумку, отримало і використало понад 40 000 000 грн. відшкодування бюджетних коштів.

Позивач наголошує, що посилаючись на відсутність товарно-транспортних накладних, представник зловживає процесуальними правами, приховуючи від суду дійсні обставини справи. Усі товарно-транспортні накладні є у директора Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕ ОСОБА_1 , що підтверджується реєстрами таких накладних, поданими ТОВ АВЕ ОСОБА_1 в Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації. З відповіді на адвокатський запит Адвокатської компанії А.З.Партнери від 14.11.2018 року вбачається, що згідно з умовами Договору від 20.07.2017 року № 20, укладеного між Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства та ТОВ АВЕ ЛЬВІВ , для відшкодування фактичних витрат на вивезення та перевезення побутових відходів з м. Львова перевізник надає наступні документи: розрахунок відшкодування додаткових витрат на вивезення побутових відходів, реєстр товарно-транспортних накладних та їх належним чином завірені копії, рахунок на оплату, акт відшкодування, копії карт СРR - -маршрутів. З відкритих джерел відомо, що ТОВ АВЕ ЛЬВІВ отримало відшкодування за серпень - вересень 2018 року, що підтверджує факт наявності у відповідача: розрахунку відшкодування додаткових витрат на вивезення побутових відходів, реєстр товарно-транспортних накладних та їх належним чином завірені копії, рахунок на оплату, акт відшкодування, копії карт СРR маршрутів. Ці обставини представник відповідача, підписуючи відзив, від суду приховав. Не могло ТОВ АВЕ ЛЬВІВ отримати відшкодування, не маючи і не подаючи повного пакету документів в облдержадміністрацію.

Позивач зазначає, що посилання у відзиві на те, що ... відповідач оплатив послуги навіть у більшому розмірі, ніж начебто надав позивач у період з січня по вересень 2018 року включно.. не підтверджено належними і допустимими доказами, оскільки відповідно до умов укладеного договору - НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ПЕРЕДОПЛАТИ за надані послуги, відповідач перманентно мав і має заборгованість перед позивачем, кожного місяця підписувались акти взаємозвірки, за якими вхідне сальдо завжди підтверджувало великий борг ТОВ АВЕ ЛЬВІВ перед позивачем.

Позивач наголошує, що також у відзиві представник відповідача зазначає, що з огляду на це, позивач не може здійснювати захоронення ТПВ у разі, якщо Фермерське господарство ОСОБА_4 Буг не здійснило перевезення ТПВ до місця захоронення (полігону) ТПВ . Це не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджено належними доказами, оскільки факт здійснення перевезення ТПВ Фермерське господарство ОСОБА_4 Буг підтверджується:

- умовами договору від 20.07.2017 року №20, укладеного між Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства та ТОВ АВЕ ЛЬВІВ .

- поданими для відшкодування фактичних витрат на вивезення та перевезення побутових відходів з м.Львова: розрахунком відшкодування додаткових витрат на вивезення побутових відходів, реєстром товарно транспортних накладних та їх належним чином завіреними копіями, рахунком на оплату, актом відшкодування, копіями карт СРR маршрутів.

- реєстрами ТТН, поданих керівником ТОВ АВЕ ЛЬВІВ , в яких перевізником в тому числі значиться ФГ ОСОБА_4 Буг .

- інформацією про транзакції і рух коштів з казначейства на рахунок ТОВ ОСОБА_1 за відшкодування фактичних витрат як за спірний період серпень-вересень 2018 року, так і з січня по липень 2018 року.

Позивач звертає увагу на те, що за наявності реальної і фактичної можливості оплатити надані послуги, відповідач систематично і безпідставно не виконує свої зобов'язання по оплаті, однак при цьому з бюджету від Львівської обласної державної адміністрації постійно отримує відшкодування витрат на вивіз ТПВ. Також, зміст наданих у відзиві листі органів державної влади та місцевого самоврядування, які начебто, на суб'єктивну думку автора відзиву, підтверджують, що з перевантажувальної станції протягом зазначеного періоду ТПВ не вивозилися є лише припущенням: Відповідь Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації лише інформує про те, що на початок червня 2018 року знаходилось близько 8-10 тис. тонн побутових відходів, однак не містить жодних фактичних даних про обсяги вивезення ТПВ, обсяги нових надходжень, про позивача та ФГ ОСОБА_4 ЗАХІД БУГ тощо. Накопичення сміття відбувається щоденно, а затримка у вивезенні лише додатково сприяє збільшенню маси з врахуванням погодніх умов, яку ТОВ ОСОБА_1 не спроможне вивезти, перекладаючи вину на своїх контрагентів, з якими не розраховується.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 24 жовтня 2017 року Приватна Агрофірма Острів (надалі - Виконавець) та ТОВ АВЕ ЛЬВІВ (надалі - Замовник) уклали Договір № 1/10/24-2017 про надання транспортних послуг (надалі - Договір), відповідно до якого Виконавець від свого імені та за рахунок Замовника зобов'язаний організувати та виконати перевезення твердих побутових відходів (надалі-вантаж) автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні (далі по тексту - послуги).

Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник оплачує фактично надані Виконавцем послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання належним чином оформлених оригіналів усіх необхідних документів (ОСОБА_5 виконаних робіт, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок).

Згідно п. 4.5 Договору, Акт наданих послуг підписується сторонами після фактичного надання Виконавцем послуг (тобто підписані сторонами акти свідчать про фактичне надання послуг Виконавцем).

Оплата вартості перевезення здійснюється шляхом переказу грошових коштів Замовником на поточний банківський рахунок Виконавця (п. 4.2. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем, як перевізником надано відповідачу як замовнику транспортні послуги у серпні 2018 року на суму 2 425 182,00 грн. та у вересні 2018 року на суму 1 565 256 ,00 грн., які оплачено не було.

Таким чином, загальна сума заборгованості за серпень - вересень 2018 року становить 3 990 438,00 грн..

Факт надання послуг (здійснення перевезення вантажів) підтверджуєтся підписаними та скріпленими печатками сторін Актами виконаних робіт з товарно-транспортними накладними за вказаний період. У кожному такому ОСОБА_5 вказано Згідно договору № 1/10/24-2017 від 24 жотвня 2017 року , а також те, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має .

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тому, враховуючи позицію представника відповідача щодо податкових накладних і рахунків, слід зазначити, що податкові накладні за серпень - вересень 2018 року подаються в електронному вигляді, прийняті відповідачем, проведені по бухгалтерському обліку через відповідну програму - відповідні роздруківки податкових накладних з відміткою контрагента про отримання надані за окремим клопотанням. Рахунок, у даному випадку, зазначений у кожному ОСОБА_5 виконаних робіт за вказаний період, де вказано: Згідно договору № 1/10/24-2017 від 24 жотвня 2017 року , а також те, що Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Окремих Рахунків на оплату за укладеним Договором не передбачено, а судова практика, на яку є посилання відповідача стосується інших правовідносин. Крім того, роль рахунку у спірних правовідносинах інформативна - доведення до сторони реквізитів, на які має здійснюватись оплата, і такі рахунки позивача зазначені в самому договорі.

За умовами п. 4 Договору № 1/10/24-2017 про надання транспортних послуг від 24 жовтня 2017 року, відповідач, підписавши акти, ТТН, отримавши накладні, провівши їх по бухгалтерському обліку - у семиденний строк не висловив жодної претензії чи зауваження щодо їх відповідності, повноти і достатності, а в подальшому, за твердженням позивача, ці ж документи надав в облдержадміністрацію і отримав відшкодування з бюджетних коштів. Факт отримання відшкодування з бюджету підтверджує факт здійснення перевезення ТПВ Фермерським господарством ОСОБА_4 Буг , в іншому випадку ТОВ АВЕ ЛЬВІВ відшкодування не отримало б.

Крім того, усі платіжні доручення, що долучені відповідачем не свідчать про оплату боргу, розрахунок якого наведений в позовній заяві, а входять в інший період, який відповідач, лише після подання позовної заяви виявив бажання врахувати в спірному періоді, не пояснюючи деталізації призначення платежів з номерами і датами актів наданих послуг минулого періоду.

Акти здачі-приймання послуг, які є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 922/2981/13 від 10.07.2014 р.

Точний обсяг послуг, які неоплачені у період серпень-вересень 2018 року достовірно встановлений доданими до справи актами виконаних робіт та ТТН, а також узгоджений сторонами в підписаних повноважними представниками сторін актах взаємозвірки, тому необхідності призначати експертизу не має.

Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, слід зазначити, що по суті відповідач ставить питання визначення експертами-економістами певних економічних показників, а також оцінки доказів в частині документів - ОСОБА_5 наданих послуг, які підтверджують захоронення ТПВ. Жодне із перелічених запитань не відповідає завданням експертизи документів бухгалтерського обліку, передбачених Інструкцією про призначення та проведення судових експерти і та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій. Визначення загального обсягу твердих побутових відходів, отриманих ПА ОСТРІВ від ТОВ АВЕ ЛЬВІВ , по-перше, без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктом контролю не належить до завдань економічної експертизи (п. 1.1 Інструкції) та, по-друге такий обсяг вказаний у кожному ОСОБА_5 виконаних робіт, підписання якого сторонами не заперечується, а як зазначено ВГСУ в Постанові від 09 лютого 2017 року у справі № 909/714/16, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили. У Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі 910/10572/17 теж вказано, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Отже, розглянувши матеріали справи, клопотання відповідача від 22.01.2019 р. за вх. № 158/19 про призначення економічної експертизи документів бухгалтерського обліку, суд дійшов до висновку про безпідставність останнього.

Акт взаємних розрахунків з Приватною Агрофірмою ОСТРІВ підтверджує визнану заборгованість в розмірі 3 983 281 грн. станом на 30.09.2018 року.

ОСОБА_5 наданих послуг підтверджують їх фактичне надання, оскільки за умовами Договору у п.4.5 передбачено можливість їх підписання лише після фактичного надання, а заперечуючи факт надання послуг позивачем, відповідач не зміг пояснити підписання ОСОБА_5 виконаних робіт за спірний період з боку повноважного представника відповідача.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що враховуючи дані Звіту аудитора про фактичні результати стосовно заборгованості ТОВ АВЕ ОСОБА_1 перед приватною агрофірмою ОСТРІВ від 08 січня 2019 року, позивач змінює розмір заявлених позовних вимог на 10 452 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 3 972 829,00 грн.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх зменшених позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватної агрофірми «Острів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості в сумі 3972829,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 446 від 18.10.2018 року на суму 59750,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Зменшені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» (79008, м. Львів, пл. Ринок, 18, код ЄДРПОУ 33951598) на користь Приватної агрофірми «Острів» (79000 м. Львів, вул. Словацького, 14, код ЄДРПОУ 31892557) суму основного боргу в розмірі 3972829 (три мільйони дев'ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ОСОБА_1» (79008, м. Львів, пл. Ринок, 18, код ЄДРПОУ 33951598) на користь Приватної агрофірми «Острів» (79000 м. Львів, вул. Словацького, 14, код ЄДРПОУ 31892557) суму судового збору в розмірі 59592 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 44 коп.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватної агрофірми «Острів» (79000 м. Львів, вул. Словацького, 14, код ЄДРПОУ 31892557) суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 56 коп.

5. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2019 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.