Ухвала

від 25.02.2019 по справі 24/48-08

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"25" лютого 2019 р. Справа № 24/48-08

Суддя-доповідач Здоровко Л.М.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська обл., (вх. №577 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Плаховим О.В., дата складання повного тексту рішення - 20.03.2008, у справі №24/48-08

за позовом фізичної особи-підприємця Генчо Кирило Анатолійович, м. Харків,

до Солоницівської селищної ради, смт. Солоницівка, Харківська обл.

про зобов'язання надати документи, визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року ФОП Генчо К.А. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Солоницівської селищної ради, в якій просить суд зобов'язати Солоницівську селищну раду надати рішення сесії про присвоєння адреси самовільно збудованій будівлі в с. Підворки Дергачівського району Харківської області; визнати за позивачем право власності на збудовану ним будівлю в с. Підворки Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 прийнято зміну позовних вимог до розгляду; прийнято відмову позивача від позовних вимог щодо зобов'язання відповідача присвоїти адресу самовільно збудованій будівлі в АДРЕСА_1 позов задоволено частково; визнано за ФОП Генчо К.А. право власності на виробничо-складські приміщення - "А-1", загальною площею 332, 8кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1

У 2019 році Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт також просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої просить доручити Харківському науково-дослідному інституту імені М.С. Бокаріуса, поставивши експерту питання щодо років будівництва виробничо-складських приміщень - "А-1", загальною площею 332, 8кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі.

Як зазначає апелянт, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №506 від 16.09.2011 "Про затвердження переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Харківська ТЕЦ" було затверджено перелік нерухомого майна переданого до його статутного фонду під час корпоратизації (заснування) від Міністерства енергетики та вугільної промисловості станом на 31.08.2002 згідно переліку.

Під час проведення інвентаризації у 2018 році апелянтом було виявлено, що до будівлі прохідної мазутного господарства та будівлі бойлерної котельної ПКБМ прибудовано частину, яка об'єднала їх з двох окремих будівель, які належать апелянту з прибудовою, що належить позивачу, в одну спільну.

Апелянт вказує, що з пояснень, отриманих ним від осіб, які вважають себе власниками даної будівлі, та документів, витребуваних від державних органів, а також отриманих з відповідних реєстрів даних, апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08.

Разом з тим, суддя-доповідач зазначає, що апелянтом до апеляційної скарги не надано ані доказів проведеної інвентаризації, під час якої апелянтом виявлено майно позивача; ані отриманих апелянтом пояснень від власників будівлі; ані витребуваних апелянтом від державних органів документів; ані відповідних реєстрів, дослідивши б які суд зміг би встановити дату, коли апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08.

Апелянтом також не надано пояснень та доказів в обґрунтування, чому інвентаризація майна Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" була проведена лише у 2018 році і за яких обставин апелянт раніше не був обізнаний щодо наявної самовільної добудови до майна апелянта.

Крім того, апелянт зазначає, що судом оскаржуваним рішенням від 20.03.2008 було визнано право власності не лише на самовільно збудовану позивачем частину будівлі, а і на частини будівлі, які належали апелянту за кілька десятиліть до того.

Проте, жодного доказу в обґрунтування даних доводів апелянтом не надано. Із матеріалів справи не вбачається, про які частини будівлі зазначає апелянт.

Апелянт також вказує, що земельна ділянка, на якій знаходиться самовільно збудоване позивачем майно, знаходиться у володінні апелянта на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001477 від 07.12.2001, і відноситься до земель енергетики.

До апеляційної скарги апелянтом надано копію зазначеного державного акту. Проте, з наданої копії державного акту не вбачається, що майно позивача побудовано на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні апелянта і відноситься до земель енергетики.

Крім того, апелянт вказує, що у подальшому після ухвалення Господарським судом Харківської області оскаржуваного рішення від 20.03.2008 позивач вчинив удаваний правочин з продажу 1/2 частини цієї будівлі громадянину ОСОБА_4

Потім, 29.08.2012 Генчо К.А. та ОСОБА_4 одночасно уклали договір купівлі-продажу оформленої на їх імені нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. з ОСОБА_5

Проте, в обґрунтування даних доводів апелянтом не надано суду жодних доказів, як і не надано доказів, коли і як апелянту стали відомі такі обставини.

Суддя-доповідач зазначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вичненням чи невчинення нею процесуальних дій.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, усі доводи, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, у тому числі в обґрунтування пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 20.03.2008, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що апеляційна скарга та додані до неї документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на березень 2008 року), апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на березень 2008 року) визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) також передбачено, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України (в обох наведених редакціях) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Проте, наведені апелянтом доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, суддя-доповідач не визнає поважними, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга була подана апелянтом зі спливом майже 11 років.

Суддя-доповідач зазначає, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Проте, із матеріалів справи таких підстав не вбачається, а апелянтом в обґрунтування викладених у апеляційній скарзі доводів щодо проведення інвентаризації, під час якої апелянтом виявлено майно позивача, дати, коли апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08, не надано суду жодних доказів.

При цьому, суддя-доповідач наголошує, що безпідставне поновлення такого значного пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції може бути розцінене як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апелянтом також не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів, що судом оскаржуваним рішенням від 20.03.2008 було визнано право власності не лише на самовільно збудовану позивачем частину будівлі, а і на частини будівлі, які належали апелянту за кілька десятиліть до того; апелянтом не надано суду доказів, що майно позивача побудовано на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні апелянта і відноситься до земель енергетики.

Апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо подальшого відчуження спірного майна іншими особам.

Наразі, досліджуючи матеріали справи та апеляційної скарги взагалі неможливо встановити наявність будь-якого зв'язку між оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі і викладеними в апеляційній скарзі доводами.

За таких обставин, суддя-доповідач доходить висновку, що наведені апелянтом підстави пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 не є поважними, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008, як і не надав суду доказів, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, враховуючи доводи апелянта, що позивачем було здійснено самовільну добудову до нерухомого майна, належного апелянту і на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні у апелянта.

Враховуючи вищевикладене, що викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 20.03.2008 визнані судом неповажними, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами та доказами в їх обґрунтування щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008, а також наявності об'єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 258, 260, п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз'яснити апелянту, якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвалу надіслати Приватному акціонерному товариству "Харківська ТЕЦ-5" (61371, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська обл.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Л.М. Здоровко