Ухвала

від 15.03.2019 по справі 24/48-08

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"15" березня 2019 р. Справа № 24/48-08

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська обл., (вх.№577Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Плаховим О.В., дата складання повного тексту рішення - 20.03.2008, у справі №24/48-08

за позовом фізичної особи-підприємця Генчо Кирило Анатолійович, м. Харків,

до Солоницівської селищної ради, смт. Солоницівка, Харківська обл.

про зобов'язання надати документи, визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року ФОП Генчо К.А. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Солоницівської селищної ради, в якій просить суд зобов'язати Солоницівську селищну раду надати рішення сесії про присвоєння адреси самовільно збудованій будівлі в с. Підворки Дергачівського району Харківської області; визнати за позивачем право власності на збудовану ним будівлю в с. Підворки Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 прийнято зміну позовних вимог до розгляду; прийнято відмову позивача від позовних вимог щодо зобов'язання відповідача присвоїти адресу самовільно збудованій будівлі в с. Подвірки; позов задоволено частково; визнано за ФОП Генчо К.А. право власності на виробничо-складські приміщення - "А-1", загальною площею 332, 8кв.м, що знаходяться в селі Подвірки, Дергачівського району, Харківської області.

У 2019 році Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт також просить суд призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої просить доручити Харківському науково-дослідному інституту імені М.С. Бокаріуса, поставивши експерту питання щодо років будівництва виробничо-складських приміщень - "А-1", загальною площею 332, 8кв.м, що знаходяться в селі Подвірки, Дергачівського району, Харківської області.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі.

Як зазначив апелянт у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №506 від 16.09.2011 "Про затвердження переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Харківська ТЕЦ" було затверджено перелік нерухомого майна переданого до його статутного фонду під час корпоратизації (заснування) від Міністерства енергетики та вугільної промисловості станом на 31.08.2002 згідно переліку.

Під час проведення інвентаризації у 2018 році апелянтом було виявлено, що до будівлі прохідної мазутного господарства та будівлі бойлерної котельної ПКБМ прибудовано частину, яка об'єднала їх з двох окремих будівель, які належать апелянту з прибудовою, що належить позивачу, в одну спільну.

Апелянт вказав, що з пояснень, отриманих ним від осіб, які вважають себе власниками даної будівлі, та документів, витребуваних від державних органів, а також отриманих з відповідних реєстрів даних, апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не було надано ані доказів проведеної інвентаризації, під час якої апелянтом виявлено майно позивача; ані отриманих апелянтом пояснень від власників будівлі; ані витребуваних від державних органів документів; ані відповідних реєстрів, дослідивши б які суд зміг би встановити дату, коли апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08 .

Апелянтом також не було надано пояснень та доказів в обґрунтування, чому інвентаризація майна Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" була проведена лише у 2018 році і за яких обставин апелянт раніше не був обізнаний щодо наявної самовільної добудови до майна апелянта .

Крім того, апелянтом було зазначено, що судом оскаржуваним рішенням від 20.03.2008 було визнано право власності не лише на самовільно збудовану позивачем частину будівлі, а і на частини будівлі, які належали апелянту за кілька десятиліть до того.

Проте, жодного доказу в обґрунтування даних доводів апелянтом надано не було, а із матеріалів справи не вбачається, про які частини будівлі зазначає апелянт.

Апелянт також вказав, що земельна ділянка, на якій знаходиться самовільно збудоване позивачем майно, знаходиться у володінні апелянта на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001477 від 07.12.2001, і відноситься до земель енергетики.

До апеляційної скарги апелянтом надано копію зазначеного державного акту. Проте, з наданої копії державного акту не вбачається, що майно позивача побудовано на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні апелянта і відноситься до земель енергетики .

Крім того, апелянт вказав, що у подальшому після ухвалення Господарським судом Харківської області оскаржуваного рішення від 20.03.2008 позивач вчинив правочин з продажу 1/2 частини цієї будівлі громадянину ОСОБА_3

Потім, 29.08.2012 Генчо К.А. та ОСОБА_3 одночасно уклали договір купівлі-продажу оформленої на їх імені нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_4

Проте, в обґрунтування даних доводів апелянтом не було надано суду жодних доказів, як і не надано доказів, коли і як апелянту стали відомі такі обставини.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08 було залишено без руху з тієї підстави, що викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 20.03.2008 визнані судом неповажними .

А саме, судом зазначено, що апелянтом в обґрунтування викладених у апеляційній скарзі доводів щодо проведення інвентаризації, під час якої апелянтом виявлено майно позивача, дати, коли апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08, не надано суду жодних доказів.

Апелянтом також не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів, що судом оскаржуваним рішенням від 20.03.2008 було визнано право власності не лише на самовільно збудовану позивачем частину будівлі, а і на частини будівлі, які належали апелянту за кілька десятиліть до того.

Досліджуючи матеріали справи та апеляційної скарги суд дійшов висновку, що взагалі із наявних у матеріалах справи документів і наданих апелянтом доказів неможливо встановити наявність будь-якого зв'язку між оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі і викладеними в апеляційній скарзі доводами .

За таких обставин, суд в ухвалі від 25.02.2019 дійшов висновку, що наведені апелянтом підстави пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 не є поважними, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008, як і не надав суду доказів, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 постановлено апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, апелянт мав надати суду обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами та доказами в їх обґрунтування

по-перше, щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008 ,

а, по-друге, щодо наявності об'єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, враховуючи доводи апелянта, що позивачем було здійснено самовільну добудову до нерухомого майна, належного апелянту, і на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні у апелянта.

Роз'яснено апелянту, якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно матеріалів справи, апелянт отримав ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху 01.03.2019, про що у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення апелянту поштового відправлення.

11.03.2019 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№2473), до якої апелянтом надано:

- копію наказу від 26.09.2018 №286 "Про проведення інвентаризації активів та зобов'язань", виданого з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку перед складанням річної фінансової звітності за 2018 рік (з додатками), серед них:

копію плану проведення щорічної інвентаризації активів та зобов'язань ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (додаток 1 до наказу №286 від 26.09.2018);

- копію протоколу засідання робочої інвентаризації комісії по розгляду результатів інвентаризації основних засобів в ТЦ (залізнична дільниця) станом на 01.12.2018, в якому зазначено, що обліковуються активи, що мають ознаки зменшення корисності у зв'язку відсутності доступу до будівель: "Здание бойлерной котельной ПКБМ", інв. №00003660 первісною вартістю 1 грн, залишковою вартістю 0грн та "Проходная на мазутном хоз-ве" інв. №00003658 первісною вартістю 1грн, залишковою вартістю 0грн. Вказано, що інвентаризація проводилась з великої відстані візуально, 07.11.2018 подано позов до Дергачівського районного суду Харківської області про визначення права власності на будівлі;

- копію інвентаризаційного опису №5 основних засобів, згідно якого при інвентаризації встановлено:

Здание бойлерной котельной ПКБМ, інв. №00003660 первісною вартістю 1грн, залишковою вартістю 0грн; призначення об'єкту - будівля, в якій може бути розташовано теплофікаційне обладнання; примітка - відсутні тех.паспорт та доступ до будівлі.

"Проходная на мазутном хоз-ве" інв. №00003658 первісною вартістю 1грн, залишковою вартістю 0грн; призначення об'єкту - забезпечення перепускного режиму; примітка - відсутні тех.паспорт та доступ до будівлі;

- копію листа керівника Дергачівської місцевої прокуратури від 06.12.2018 №04-12-8097вих18, в якому зазначено, що прокурор звертався із апеляційною скаргою у даній справі з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів про те, що земельна ділянка, на якій побудовані виробничо-складські приміщення, надавалися у встановленому порядку у користування чи передавалася у власність;

- копію інвентарної картки №3658 щодо прохідної на мазутному господарстві;

- звіт від 12.11.2001 про експертну оцінку вартості об'єкта нерухомості - прохідної на мазутному господарстві та будівлі бойлерної котельної ПКБМ, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, п. Подвірки, ДП "Харківська ТЕЦ-5";

- незасвідчену копію договору купівлі-продажу 1/2 частини виробничо-складських приміщень від 29.08.2012, укладеного між ФОП Генчо К.А. (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), згідно якого продавець передав у власність покупцю виробничо-складські приміщення загальною площею 332, 80кв.м (покупець придбає 1/2 частину площею 166, 40кв.м) по АДРЕСА_1, літ. А-1, цегляні, які належать продавцю на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2008 у справі №24/48-08;

- незасвідчену копію договору купівлі-продажу 1/2 частини виробничо-складських приміщень від 29.08.2012, укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), згідно якого продавець передав у власність покупцю виробничо-складські приміщення загальною площею 332, 80кв.м (покупець придбає 1/2 частину площею 166, 40кв.м) по АДРЕСА_1, літ. А-1, цегляні, які належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частини виробничо-складських приміщень від 16.05.2008 (реєстровий номер 357).

Розглянувши матеріали справи, матеріали апеляційної скарги і докази, додані апелянтом до заяви про усунення недоліків, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на березень 2008 року), апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на березень 2008 року) визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) також передбачено, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Поважними визнаються такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України (в обох наведених редакціях) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поряд з цим, суд наголошує, що безпідставне поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції може бути розцінене як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга була подана апелянтом зі спливом майже 11 років.

Суддя-доповідач зазначає, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду .

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення .

Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Згідно матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі було визнано за ФОП Генчо К.А. право власності на виробничо-складські приміщення - "А-1", загальною площею 332, 8кв.м, що знаходяться в селі Подвірки, Дергачівського району, Харківської області.

Рішення набрало законної сили і обов'язковим для його виконання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Апелянт не учасником даної справи; для апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду від 20.03.2008, яке набрало законної сили, апелянт має, по-перше, обґрунтувати дату, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008, а також надати суду докази, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008, про що було зазначено судом в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019.

Проте, апелянтом таких доказів суду апеляційної інстанції на виконання ухвали суду від 25.02.2019 так і не надано.

А по-друге, обґрунтувати наявність виключних підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, що надали б суду підстави для апеляційного перегляду судового рішення, що набрало законної сили 11 років тому.

Із наданих апелянтом документів вбачається, що у 2018 році ПрАТ "ТЕЦ-5" було проведено планову щорічну інвентаризацію з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку перед складанням річної фінансової звітності за 2018 рік; доказів, що така інвентаризація не проводилась з 2008 року апелянтом не надано , як і не надано доказів на виконання ухвали суду від 25.02.2019 щодо наявності для апелянта дійсних істотних перешкод чи труднощів для вчинення процесуальних дій, що обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що позивач самовільно добудував приміщення (більше 300кв.м) до майна апелянта і оскаржуваним рішенням було визнано право власності не лише на майно позивача, а і на майно апелянта.

При цьому, із наданих апелянтом документів не вбачається, чому дані обставини були виявлені апелянтом лише зі спливом більше 10 років після ухвалення оскаржуваного рішення.

Крім того, апелянтом в обґрунтування викладених у апеляційній скарзі доводів так і не надано суду доказів щодо дати, коли апелянту стало відомо про рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08; із матеріалів справи цього не вбачається.

Судова колегія зазначає, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, усі доводи, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, у тому числі в обґрунтування пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 20.03.2008, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Проте, апелянтом суду доказів на виконання ухвали суду від 25.02.2019 щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 20.03.2008 не надано, як і не надав суду доказів, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили такий значний пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008.

Апелянт також не довів суду жодним належним і допустимим доказом щодо взагалі наявності будь-якого зв'язку між оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у даній справі і викладеними в апеляційній скарзі доводами; із матеріалів справи цього не вбачається.

Судова колегія зазначає, що саме лише посилання апелянта про те, що оскаржуване рішення вплинуло на його права, обов'язки та інтереси без надання суду належних і допустимих доказів не може бути достатньою підставою для відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 261 Господарського процесуального кодексу України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Строк подання апелянтом клопотання про поновлення пропущеного строку до Східного апеляційного господарського суду сплив 11.03.2019, суд не визнає поважними наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апелянтом не доведено суду наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, що надали б суду підстави для апеляційного перегляду судового рішення, що набрало законної сили 11 років тому, відтак, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.03.2008 у справі №24/48-08.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 45арк., у тому числі платіжне доручення №6311 (№257093270321) від 11.02.2019 про сплату судового збору у розмірі 2 881, 50грн.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза