Ухвала

від 25.02.2019 по справі 910/1856/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.02.2019Справа № 910/1856/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Чопей Олександра Михайловича про забезпечення у справі №910/1856/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Чопей Олександра Михайловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Дочірнього підприємства "ВМС-ВОТЕР КУІН Україна" (02660, м.Київ, вул.Червоноткаціька,буд.76, код ЄДРПОУ 20074578)

про стягнення 78 407,44 грн,-

представники учасників справи: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Чопей Олександр Михайлович 14 лютого 2019 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "ВМС-ВОТЕР КУІН Україна" про стягнення 78 407,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Фізична особа-підприємець Чопей Олександр Михайлович прийняла від Дочірнього підприємства "ВМС-ВОТЕР КУІН Україна" товар на суму 1 590 674,34 грн, а сплатила на користь Дочірнього підприємства "ВМС-ВОТЕР КУІН Україна" 1 665 400,00 грн, що на 74 725,68 грн перевищує вартість поставленого товару, таким чином, позивач просить стягнути суму надмірно сплачених коштів в розмірі 74 725,68 грн, а також 2 950,76 грн - інфляційних втрат та 731,00 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1856/19, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

21.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Чопей Олександра Михайловича надійшла заява про забезпечення позову.

Заявник у своїй заяві зазначає, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство "ВМС-ВОТЕР КУІН Україна" з 17.12.2018 перебуває в стані припинення та встановлений строк для пред'явлення вимог кредиторам - 18.03.2019 року, а тому існує велика ймовірність, що під час розгляду справи відповідач може ліквідуватись з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру, що зробить неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу здійснювати будь-які дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Проте, Фізичною особою-підприємцем Чопей Олександром Михайловичем не було наведено жодних достатніх належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з огляду на доказову необґрунтованість заяви Фізичної особи-підприємця Чопей Олександра Михайловича, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця Чопей Олександра Михайловича відмовити повністю.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Є. Блажівська