Рішення

від 15.02.2019 по справі 389/1938/16-ц

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.02.2019

Провадження 2/389/649/16

ЄУН 389/1938/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків внаслідок упущеної вигоди,-,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків, у виді упущеної вигоди. Свої вимоги товариство мотивувало тим, що відповідач без законних на те підстав зайняв земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 кадастровий номер № НОМЕР_2, та яка перебуває в оренді ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС , здійснив незаконний посів соняшника. Вказав, що позивач орендує земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Казарнянської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області кадастровий номер № НОМЕР_2 площею 4,14 га на підставі договору оренди землі, який зареєстрований за № 8153109 від 19.12.2014. дана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3. На початку травня 2016 року співробітниками позивача виявлено, що ОСОБА_1 здійснено посів соняшника на полі № 235, про що був складений відповідний акт. На заяву про вчинення злочину до Знам'янського відділу ГУНП в Кіровоградській області, отримали відповідь про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, а вбачається цивільно-правові відносини та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС планувало та підготовили зазначену земельну ділянку під посів кукурудзи, а натомість відбувся незаконний посів соняшника ОСОБА_1, який цим самим позбавив можливості Товариство використати зазначену земельну ділянку за призначенням у 2016 році. Таким чином, товариству завдано збитків неправомірними діями відповідача внаслідок упущеної вигоди в розмірі 160881 гривень, про що надали свій розрахунок.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС , про визнання правочину не дійсними, скасування державної реєстрації іншого речового права. Просив визнати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер № НОМЕР_2, зареєстрований за № 8153109 від 19.12.2014 недійсним та скасувати державну реєстрацію вказаного договору, строк дії якого вказано до 19.12.2034. В судовому засіданні позивач відмовився від своїх позовних вимог та просив справу в частині його позовних вимог закрити. Ухвалою суду від 15.02.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС , про визнання правочину не дійсними, скасування державної реєстрації іншого речового права.

Представник ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС в ході судового розгляду позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, просить задовольнити вимоги позивача. Не заперечив проти закриття провадження по справі в частині вимог ОСОБА_1

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні просять відмовити в задоволенні вимог ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС та просять закрити провадження у праві в частині їх позовних вимог. Крім того ОСОБА_1 пояснив, що він цю земельну ділянку використовує з 2011 року платить за неї податок, відповідачу було добре відомо, що саме він використовує землю, так як вони сіються поруч .

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, враховуючи закриття провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС про визнання правочину не дійсними, скасування державної реєстрації іншого речового права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС не є обгрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно частини 5 статті 13 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 12 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер № НОМЕР_2 на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 11.01.2000 Казарнянською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 липня 2016 року державним нотаріусом Знамянського районного нотаріального округу Гаврилюком П.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 475, ОСОБА_1 став власником земельної ділянки № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.

За життя ОСОБА_2 17 грудня 2014 року уклав договір оренди земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2, відповідно до якого надав земельну ділянку в оренду ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС строком на 20 років. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований за № 8153109 19 грудня 2014 року відділом ДРРП РС Знам'янського МРУЮ. Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 17 грудня 2014 року, ОСОБА_2 розписався в тому, що договір оренди земельної ділянки підписано ним власноручно. Також, справжність підпису в договорі оренди земельної ділянки підтверджена висновком експерта за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої комісійної експертизи № 186/1 від 16 жовтня 2018 року.

Відповідно до довідки Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року за вих. № 626, з 2011 року ОСОБА_1 обробляє земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 площею 4,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та сплачує земельний податок та прибутковий податок на доходи з фізичних осіб, що підтверджується наданими квитанціями .

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до п. 12 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. N7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України).

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Разом із тим, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби інший учасник відносин не допустив правопорушення.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання іншою стороною своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

У ході розгляду справи, позивачем не було надано належних доказів того, що він здійснював дії спрямовані на обробку спірної земельної ділянки, а також того, що відповідач при цьому вчиняв будь-які дії які б перешкодити їй у цьому. Позивачем лише надано до суду як доказ упущеної вигоди, інтернет витяг про вартість кукурудзи по підприємству "Нібулон" станом на 2016 рік ( т. 1 а.с. 13), довідку з Головного управління статистики у Кіровоградській області в якій зазначено, що врожайність кукурудзи станом на 01.12.2015 року по підприємствам становить 82,7 ц з 1 га зібраної площі (т.1 а.с. 10), довідку Казарнянської сільської ради про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в масиві поля №235 яке використовує ТОВ "Агродар Україна плюс" ( т. 2 а.с. 96) , а також довідку із самого підприємства, що на полі №235 в 2016 році посіяна кукурудза площею 142,8 га (т.2 а.с. 97).

Суд оглянувши вищезазначені докази не може їх вважати як належні, так як, врожайність кукурудзи яка зазначена в довідці Управління статистики стосується 2015 року, а не врожайності 2016 року за який позивач хоче стягнути упущену вигоду, крім того вартість кукурудзи надана позивачем не являється офіційним документом, а є лише інтернет виданням яке суд не може прийняти до уваги.

Крім того відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з 2011 року та сплачує податок за неї. Позивачем за вісім років не заявлено вимоги про повернення земельної ділянки із чужого незаконного володіння та не ставилося питання про її обробку та використання іншою особою, претензій відповідачу стосовно звільнення земельної ділянки ТОВ "Агродар Україна плюс" не пред'являв, фактично власником ОСОБА_2 земельна ділянка на місцевості не передавалась . Тобто, позивачем не надано доказів вжитих ним заходів для одержання доходу та протиправних дій відповідача, направлених на перешкоджання отриманню такого доходу, а також фактичного отримання земельної ділянки в належне користування .

З урахуванням зазначеного, заявлена позивачем вимога про відшкодування упущеної вигоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків внаслідок упущеної вигоди в розмірі 160881 гривень відмовити.

Судові витрати залишити за фактично понесеними.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС місце знаходження м. Кропивницький вул. Тараса Карпи, буд.84 кімн. 414, Код ЄДРПОУ 33423315.

ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1.

Повний текст рішення складений 25.02.2019.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В. Український