Ухвала

від 22.02.2019 по справі 569/14416/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2019 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5

За участю прокурора ОСОБА_6

Підозрюваного ОСОБА_7

Захисника - адвоката ОСОБА_8

Слідчого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2019 року в кримінальному провадженні № 22017180000000009, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ Управління Служби безпеки в Рівненській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, до 01 квітня 2019 року.

Як вбачається з клопотання слідчого, в період з квітня 2017 року та протягом 2018 року ОСОБА_7 , будучи обізнаним щодо протиправної діяльності терористичної організації ДНР, її мети, якою є зміна меж території та державного кордону України, шляхом відокремлення від України території Донецької області, в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, де передбачено, що територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, сприяв її діяльності.

Зокрема, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_11 , який є учасником терористичної організації ДНР, а саме одного із її незаконних збройних (військових) формувань, постійно перебуває на тимчасово непідконтрольній Україні території Донецької області, бере участь у проведенні військових дій проти Збройних Сил України, інших військових формувань, які задіяні в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил, з власної ініціативи, а також за вказівкою останнього, здійснював збір та передачу інформації щодо місць дислокації, чисельності, маршрутів пересування підрозділів та військової техніки ЗСУ, інших військових формувань, задіяних в АТО та ОСС на території Донецької області, про що 31 січня 2019 року йому оголошено ( а. с. 7-8).

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , покликаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить скасувати оскаржувану ухвалу. Зазначає, що судом залишено поза увагою практику Європейського суду з прав людини щодо обґрунтованості перевірки пред`явленої ОСОБА_7 підозри, а стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує слідчий у клопотанні.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.

При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.

Перевіряючи доводиклопотання слідчогона предметнаявності ризиків,передбачених ст.177КПК України,слідчий суддявстановив,що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, та існують ризики переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показань.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 проживає неподалік тимчасово непідконтрольній Україні території Донецької області, підтримує тісні стосунки із гр. ОСОБА_11 , який також проживає на вказаній території, і якому, згідно даних слідства, передавав інформацію щодо місць розташування військової техніки Збройних Сил України для подальшої її передачі учасникам терористичної організації ДНР, та обґрунтовано підозрюється у сприянні діяльності терористичної організації на території Донецької області, у зв`язку з чим останній може виїхати до місця проживання, що тимчасово непідконтрольне Україні, а також продовжити злочинну діяльність.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Твердження захисника-адвоката ОСОБА_8 в апеляційній скарзі та при її розгляді апеляційним судом щодо необґрунтованості пред`явленої підозри ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 258-3 КК України не заслуговують на увагу, оскільки матеріали судового провадження містять дані щодо причетності ОСОБА_7 до вказаного злочину.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд належно дотримався вимог закону і вірно прийшов до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали і обрання ОСОБА_7 більш мякого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2019 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3