Постанова

від 06.02.2019 по справі 759/1788/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 759/1788/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1609/2019Головуючий у суді першої інстанції - Ульяновська О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач ОніщукМ.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Горбачова І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Терещук Ельміри Феліксівни, подану від її імені та в її інтересах адвокатом Руденком Андрієм Олександровичем, який діє на підставі договору, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року по цивільній справі за позовом Терещук Ельміри Феліксівни до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом в якому просила суд розірвати договір на експлуатацію та обслуговування № 990 від 15.06.2010, який укладено між нею та ПрАТ Партнер .

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що між сторонами було укладено договір на експлуатацію та обслуговування, однак вказаний договір не відповідає типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач порушив умови договору, а саме п.2.3 з якого вбачається, що власник вносить внески за охорону автомобіля на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків СП Партнер . У зв'язку із відсутністю у відповідача дозвільної документації на надання послуг щодо охорони автотранспорту він не може надавати такі послуги, що прямо суперечить п. 2.1. Договору. Також при укладенні договору відповідач ввів її в оману, оскільки відповідач не надав доказів того, що він володіє земельною ділянкою на праві довгострокової оренди по вул. Уборевича, 25-А, як це передбачено у п. 1.17 Договору (т. 1 а.с. 1-11).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2018 у задоволенні позову відмовлено (т. 1 а.с. 108-111).

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що судом першої інстанції було самостійно змінено обґрунтування та підстави позову у зв'язку з чим судом було розглянуто позовну заяву з нормативним обґрунтуванням підстав для визнання договору недійсним та правових наслідків порушення зобов'язання, що в свою чергу не відповідає меті правосуддя, яке мають відображати суди в Україні. Також позивач вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано ч. 6 ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п. 8 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст.ст. 2, 3 Закону України Про кооперацію . Позивач зазначає, що він є членом Кооперативу, який здійснює експлуатацію та обслуговування їхніх гаражних боксів за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 25А, у зв'язку з чим потреба в отриманні послуг від ПрАТ СП Партнер відпала. Крім того, вказує на те, що ПрАТ СП Партнер порушив умови договору, а саме п. 2.3. з якого вбачається, що власник вносить внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків СП Партнер , в той час, як відповідач не виконує свого обов'язку щодо складання та направлення позивачу щомісячних розрахунків, при цьому в односторонньому порядку формує калькуляції собівартості утримання 1 м/м на автостоянці № 11 включаючи в них витрати, які не погоджувались сторонами під час укладення спірного договору, тобто ПрАТ СП Парнер в односторонньому порядку змінив умови договору, а саме змінив ціну договору та поклав обов'язок на позивача не тільки сплатити вартість послуг щодо охорони автомобіля, а також за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші послуги, які не передбачені умовами договору. Позивач також вважає, що у зв'язку з відсутністю у ПрАТ СП Партнер дозвільної документації на надання послуг щодо охорони автотранспорту останній не може надавати такі послуги, що прямо суперечить п. 2.1. Договору. А також надані послуги щодо охорони автомобіля зі сторони відповідача не можуть вважатися належним виконанням умов Договору, що в свою чергу є підставною для одностороннього розірвання позивачем спірного договору на підставі п. 5.2.1. останнього.

Він є членом ОК ТС Біличі , який здійснює експлуатацію та обслуговування гаражних боксів, а також враховуючи сплату останнім встановленого розміру членських внесків, за рахунок яких надаються послуги щодо охорони автомобіля та гаражного боксу у позивача відпала потреба в отриманні послуг від ПрАТ СП Партнер . Крім того, у спірному договорі відбулася зміна істотних умов договору в односторонньому порядку зі сторони відповідача, а саме ціни на послуги, яка для нього є надто високою та з розміром якої останній не погоджувався. Зокрема, додаткові угоди до договорів не укладались.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.09.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (т. 1 а.с. 151).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.09.2018 справу призначено до розгляду на 05.06.2018 (т. 1 а.с. 208).

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Указом Президента України від 28.09.2018 № 297/2018 переведено суддів апеляційного суду міста Києва на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.

Відповідно до ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02.10.2018 № 3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03.10.2018.

Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03.10.2018 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А. (т. 1 а.с. 211).

У зв'язку із зазначеним вищевказана справа ухвалою Київського апеляційного суду від 10.10.2018 прийнята до провадження новоутвореного суду та призначена до розгляду (т. 1 а.с. 212-213).

В судовому засіданні позивач та її представник, який одночасно є представником третьої особи ОК ТОВ Біличі підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір на експлуатацію та обслуговування гаражного боксу, а дії сторін свідчать, що вони визнають істотні умови вказаного договору та його фактичне виконання.

Суд апеляційної інстанції не може повністю погодитись з ухваленим судом рішенням, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 15.06.2010 було укладено Договір №990 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до якого ПрАТ СП Партнер бере на себе обов'язок по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі № 1, встановленого на земельній ділянці, відведеній ПрАТ СП Партнер на праві довгострокової оренди по вул. Уборевича, 25-а, а власник бере на себе зобов'язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону майна у напівпідземному гаражі на експлуатаційні витрати на умовах цього договору. Також було визначено, який саме автомобіль буде зберігатися в гаражному боксі. В Розділі 5 Договору було визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами (п. 5.1.), договір не обмежений в дії часу і може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін (п. 5.2), а саме: зі сторони власника - у випадку неналежного виконання ПрАТ СП Партнер своїх обов'язків по охороні автомобіля, а зі сторони ПрАТ СП Партнер - при невиконанні власником умов п. 4.1, в якому закріплено обов'язок власника своєчасно вносити ПрАТ СП Партнер внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати.

Відповідно до встановленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правила статті 175 ЦПК України передбачають зазначення у позовній заяві фактичних підстав позову, але не вимагають посилання на норму права, що регулює спірне правовідношення. Підставою позову є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини. Обрання правового способу врегулювання спору є правом, а не обов'язком позивача.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, незважаючи на те, що у справі заявлені вимоги про розірвання договору, помилково керувався положеннями ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, зокрема, правочину, вчиненого під впливом обману, а також помилково керувався роз'ясненнями Верховного Суду України щодо розгляду справ про визнання правочинів недійсними, і, як наслідок, помилково вважав такою, що підлягає доведенню у даному спорі, обставину обману позивача з боку відповідача щодо істотних умов договору в момент його укладення.

Вказані обставини, ураховуючи положення ст. 376 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

За правилом ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору, закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов : 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За правилами ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У даному конкретному випадку відповідно до положень п. п. 5.2., 5.2.1., 5.2.2. Розділу 5 Договору № 990 на експлуатацію та обслуговування від 15 червня 2010 року, укладеного між ЗАТ СП Пapтнер та ОСОБА_3 (Власник), даний договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін. Зі сторони Власника у випадку неналежного виконання СП Пapтнep своїх обов'язків по охороні автомобіля. Зі сторони СП Пapтнep при невиконанні власником умов п.4.1 (обов'язок своєчасно вносити внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати).

В рамках даного спору ініціатором розірвання договору є ОСОБА_3 (Власник). Згоди обох сторін договору на його розірвання немає.

Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості розірвання договору на вимогу Власника підлягають встановленню обставини неналежного виконання СП Пapтнep своїх обов'язків по охороні автомобіля та/або істотного порушення СП Пapтнep умов договору.

У якості таких обставин позивач навів наступне. Відповідач не виконує свого обов'язку щодо складання та направлення позивачу щомісячних розрахунків, в односторонньому порядку формує калькуляції собівартості утримання одного машиномісця на автостоянці № 11, включаючи у них витрати, які не погоджувались сторонами під час укладення договору. Істотним порушенням договору з боку СП Пapтнep є одностороння зміна ціни договору та покладення на позивача обов'язку сплачувати не тільки за послуги охорони автомобіля, а також за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші послуги, які не передбачені умовами договору. За відсутності у ПрАТ СП Пapтнep дозвільної документації на надання послуг щодо охорони автотранспорту відповідач не може надавати такі послуги, а надані послуги не можуть вважатися належним виконанням умов договору, що є підставою для розірвання договору на підставі п. 5.2.1. Договору.

Вказані аргументи сторони не можуть бути прийняті судом у якості підстав для встановлення обставини неналежного виконання СП Пapтнep своїх обов'язків по охороні автомобілята/або істотного порушення СП Пapтнep умов договору з огляду на наступне.

У даному випадку відповідно до умов укладеного між сторонами договору розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати є розрахунковим і може змінюватись на умовах цього договору. Розмір внесків сторони прив'язали до змін в нормативній базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі, при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони (п.2.3. Договору).

Отже у даному випадку сторони у самому договорі встановили, що ціна є розрахунковою і встановили критерії її визначення

У Розділі 3 Порядок poзpaxyнкiв не передбачений обов'язок СП Пapтнep щомісячно виставляти рахунки на сплату внесків, розмір яких змінюється лише в порядку, визначеному п.2.3. Договору, про що було вищезазначено.

Крім того, СП Партнер , як суб'єкт господарювання, здійснює діяльність з надання послуг із зберігання автотранспортних засобів відповідно до Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках (п.2.1. Договору), затверджених Кабінетом Міністрів України, що не передбачають імперативного обов'язку отримання ліцензії та спеціального дозволу.

З огляду на викладене, ці доводи позивача про наявність підстав для розірвання договору є неприйнятними.

Доводи апелянта про наявність у нього права на розірвання договору у разі зникнення потреби в отриманні послуги відповідно до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги також є безпідставними, з огляду на наступне.

Позивач вважає за необхідне розірвати договір, оскільки останній не відповідає типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також у зв'язку зі створенням ОК Бiличi , членом якого є позивач та який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу.

Водночас, відповідно до положень статті 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Таким чином, положення Закону України Про житлово-комунальні послуги не можуть бути застосовані до правовідносин сторін.

Стосовно аргументів позивача про те, що він не має потреби в отриманні послуги від СП Пapтнep у зв'язку зі створенням ОК Бiличi , який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до наявних у справі письмових доказів СП Партнер має на балансі та здійснює експлуатацію напівпідземних гаражів на 24 машиномісця на земельній ділянці, переданій товариству у встановленому законом порядку для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів (т. 1 а.с. 41), до створення товариства співвласників та передачі їх на баланс указаному товариству.

Товариство співвласників ОК ТОВ Бiличi , є створеним (т. 1 а.с. 17-31), однак процедура передачі на баланс товариству комплексу напівпідземних гаражів та переоформлення земельної ділянки, землекористувачем якої є СП Пapтнep не проведена. Прийняття ОК ТОВ Бiличi за актом приймання від 15.08.2017 на баланс гаражів від власників, не може вважатися проведенням такої процедури, оскільки указані гаражі знаходяться на балансі експлуатуючої організації СП Пapтнep , яка здійснює їх експлуатацію та сплачує земельний податок.

В суді апеляційної інстанції представник ОК Біличі підтвердив, що фактично експлуатацію та обслуговування комплексу гаражних боксів здійснює СП Пapтнeр , кооператив товариства співвласників не має доступу до цього майна.

З огляду на викладене, вимога про розірвання договору у зв'язку з відсутністю потреби в отриманні послуги від СП Пapтнep , оскільки охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу забезпечує ОК ТОВ Бiличi , є необґрунтованою.

Відмова СП Партнер від передачі на баланс OK ТОВ Біличі комплексу гаражів може бути предметом іншого судового розгляду за правилами господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки під час укладення договору позивач керувався тим, що земельна ділянка по вул. Уборевича, 25А, на якій розташований його гаражний бокс, перебуває у відповідача на праві довгострокової оренди, як це зазначено в п.1.1. Договору, але якщо б йому було відомо, що відповідач не має ні права оренди, ні права користування земельною ділянкою, не є виконавцем житлово-комунальних послуг та балансоутримувачем нерухомого майна, позивач би не уклав договору на експлуатацію та обслуговування з СП Партнер , також не можуть бути прийняті апеляційним судом з огляду на наступне.

Наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 № 125/1335 (п.17 в редакції рішення Київської міської ради від 14.07.25 № 742/3317) СП Партнер передано в оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,28 га для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів для зберігання особистих транспортних засобів громадян на 24 автомобілі на вул. Командарма Уборевича, 25-а у Святошинському районі м. Києва (т. 1 а.с. 41).

Указані гаражі з лютого 1998 року перебувають на балансі СП Партнер (т. 1 а.с.78, 88).

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про зміну істотних умов договору - ціни, яка є надто високою для позивача і на яку останній не погоджувався, також не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки, як вже зазначено вище, у даному випадку сторони у самому договорі встановили, що ціна є розрахунковою і встановили критерії її визначення. Тому у суду апеляційної інстанції немає підстав вважати, що збільшення ціни у арифметичній сумі відповідно до змін в нормативній базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі, при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони (п.2.3. Договору), є зміною істотних умов договору.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З вищенаведеного вбачається, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з інших підстав.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану від її імені та в її інтересах адвокатом ОСОБА_4, який діє на підставі договору - задовольнити частково .

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного суду.

Повний текст постанови складений 25 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва