Постанова
від 18.05.2021 по справі 759/1788/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 759/1788/18

провадження № 61-6083св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство спільне підприємство Партнер ,

третя особа - обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року у складі судді Ул 'яновської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Українець Л. Д., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства спільне підприємство Партнер (далі - ПрАТ СП Партнер ), третя особа - обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі (далі - ОК ТС Біличі ), про розірвання договору.

Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2010 року між нею та ПрАТ СП Партнер було укладено договір на експлуатацію та обслуговування, відповідно до умов якого останній взяв на себе обов`язок щодо зберігання та охорони транспортних засобів власника в гаражі № НОМЕР_1 , а власник взяв на себе зобов`язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону майна у напівпідземному гаражі на експлуатаційні витрати на умовах цього договору.

Проте вказаний договір, як вона вважала, не відповідав типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

ОСОБА_1 зазначала, що ПрАТ СП Партнер в односторонньому порядку змінило умови спірного договору, а саме: змінило ціну договору та поклало обов`язок на позивачку не тільки сплачувати вартість послуг щодо охорони автомобіля, а й за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також поклало обов`язок сплачувати за інші послуги, які не передбачені умовами договору.

Разом із тим, позивачка вважала, що у зв`язку із відсутністю у відповідача дозвільної документації на надання послуг щодо охорони автотранспорту він не може надавати такі послуги, що прямо суперечить пункту 2.1. договору.

ОСОБА_1 зазначала, що при укладенні договору відповідач ввів її в оману, оскільки не надав доказів того, що ПрАТ СП Партнер володіє земельною ділянкою на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1 , як це передбачено у пункті 1.17 договору.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір на експлуатацію та обслуговування від 15 червня 2010 року № 990, укладений між нею та ПрАТ СП Партнер .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо розірвання спірного договору, оскільки факт надання відповідачем самих послуг у відповідності до умов цього договору підтверджується належними та допустимими доказами. Дії сторін, як вважав суд першої інстанції, свідчать про визнання істотних умов цього договору, фактичне його виконання.

Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що позивачкою не доведено належними доказами обману з боку відповідача щодо істотних умов спірного договору, тому посилання позивачки на те, що умови оскаржуваного договору вводять її в оману щодо істотних умов договору є недоведеними та безпідставними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розглядаючи спір, суд першої інстанції, незважаючи на те, що у справі заявлені вимоги про розірвання договору, помилково, як вважав суд апеляційної інстанції, керувався положеннями ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, зокрема, правочину, вчиненого під впливом обману, а також помилково керувався роз`ясненнями Верховного Суду України щодо розгляду справ про визнання правочинів недійсними, у зв`язку із чим помилково вважав такою, що підлягає доведенню у цьому спорі, обставину обману позивачки з боку відповідача щодо істотних умов договору в момент його укладення.

Суд апеляційної інстанції вважав, що при вирішенні питання щодо можливості розірвання спірного договору на вимогу власника автомобілів (позивачки) підлягають встановленню обставини неналежного виконання ПрАТ СП Партнер своїх обов`язків по охороні автомобіля та/або істотного порушення ПрАТ СП Партнер умов договору. Проте під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, не було встановлено таких обставин, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, а тому суд апеляційної інстанції вважав, що у задоволенні позову необхідно відмовити саме з таких підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Святошинського районного суду м. Києва.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для розірвання спірного договору, оскільки відповідачем без погодження на те позивачки було змінено істотні умови договору, зокрема: ціну, яка є надто високою для позивачки.

Разом із тим відбулась істотна зміна обставин, оскільки під час укладення спірного договору позивачка керувалась тим, що земельна ділянка, на якій розташований її гаражний бокс, перебуває у відповідача на праві довгострокової оренди, але якщо б їй було відомо, що відповідач не має ні права оренди, ні права користування земельною ділянкою, не є виконавцем житлово-комунальних послуг та балансоутримувачем нерухомого майна, позивачка не уклала б договір на експлуатацію та обслуговування з відповідачем.

Також заявник посилаєть на те, що ОСОБА_1 не має потреби в отриманні послуги від відповідача у зв`язку зі створенням ОК Біличі , членом якого остання є, та який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ СП Партнер на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ЗАТ СП Партнер , правонаступником якого є ПрАТ СП Партнер , було укладено договір про експлуатацію та обслуговування № НОМЕР_2 , відповідно до умов якого ПрАТ СП Партнер взяло на себе обов`язок по зберіганню і охороні транспортних засобів власника ( ОСОБА_1 ) в гаражі № НОМЕР_1 , встановленого на земельній ділянці, відведеній ПрАТ СП Партнер на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1 , а власник бере на себе зобов`язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону майна у напівпідземному гаражі на експлуатаційні витрати на умовах цього договору. Також було визначено, який саме автомобіль буде зберігатися в гаражному боксі (а. с. 14 т. 1).

У розділі 5 вказаного договору було визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами (пункт 5.1.), договір не обмежений в дії часу і може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін (пункт 5.2), а саме: зі сторони власника - у випадку неналежного виконання ПрАТ СП Партнер своїх обов`язків по охороні автомобіля, а зі сторони ПрАТ СП Партнер - при невиконанні власником умов пункту 4.1, у якому закріплено обов`язок власника своєчасно вносити ПрАТ СП Партнер внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати.

Згідно пункту 2.3 зазначеного договору ПрАТ СП Партнер виконує свої обов`язки по зберіганню і охороні майна, а власник вносить внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних визначених розрахунків ПрАТ СП Партнер з урахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведені державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони.

Розділ 3 Порядок poзpaxyнкiв договору про експлуатацію та обслуговування від 15 червня 2010 року № 990 не передбачає обов`язку ПрАТ СП Пapтнep щомісячно виставляти рахунки на сплату внесків, розмір яких змінюється лише у порядку, визначеному пунктом 2.3. договору.

ПрАТ СП Партнер , як суб`єкт господарювання, здійснює діяльність з надання послуг із зберігання автотранспортних засобів відповідно до Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках (пункт 2.1. договору), затверджених Кабінетом Міністрів України, що не передбачають імперативного обов`язку отримання ліцензії та спеціального дозволу.

Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 № 125/1335 (пункт 17 у редакції рішення Київської міської ради від 14 липня 2005 року № 742/3317) ПрАТ СП Партнер передано в оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,28 га для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів для зберігання особистих транспортних засобів громадян на АДРЕСА_2 (а. с. 41 т. 1).

Указані гаражі з лютого 1998 року перебувають на балансі ПрАТ СП Партнер (а. с. 78, 88 т. 1).

Товариство співвласників ОК ТС Бiличi є створеним, проте процедура передачі на баланс товариству комплексу напівпідземних гаражів та переоформлення земельної ділянки, землекористувачем якої є ПрАТ СП Пapтнep , не проведена (а. с. 17-31 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно частин першої, третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та ураховуючи відсутність згоди обох сторін оскаржуваного договору на його розірвання, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору розірваним, оскільки відсутні належні та допустимі докази неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по охороні автомобіля позивачки та/або істотного порушення ПрАТ СП Партнер умов цього договору.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону України Про житлово-комунальні послуги , оскільки предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачем у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не має потреби в отриманні послуги від відповідача у зв`язку зі створенням ОК ТС Біличі , членом якого остання є та який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного бокса, є необґрунтованими виходячи з наступного.

ПрАТ СП Партнер має на балансі та здійснює експлуатацію напівпідземних гаражів на 24 машиномісця на земельній ділянці, переданій товариству у встановленому законом порядку для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів, до створення товариства співвласників та передачі їх на баланс указаному товариству, що підтверджується належними письмовими доказами.

Товариство співвласників ОК ТОВ Біличі є створеним, проте процедура передачі на баланс товариству комплексу напівпідземних гаражів та переоформлення земельної ділянки, землекористувачем якої є ПрАТ СП Партнер , не проведена.

Отже прийняття ОК ТОВ Біличі за актом приймання від 15 серпня 2017 року на баланс від власників гаражів, не може вважатися проведенням такої процедури, оскільки указані гаражі знаходяться на балансі експлуатуючої організації ПрАТ СП Партнер , яка здійснює їх експлуатацію та сплачує земельний податок.

Разом із тим під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції представником ОК Біличі було підтверджено, що фактично експлуатацію та обслуговування комплексу гаражних боксів здійснює ПрАТ СП Партнер , а кооператив співвласників не має доступу до цього майна.

Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги про зміну істотних умов - ціни, яка є надто високою для позивачки і на яку остання не погоджувалася, оскільки у цьому випадку сторони у самому договорі встановили, що ціна є розрахунковою і встановили критерії її визначення. У зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати, що збільшення ціни у арифметичній сумі відповідно до змін у нормативній базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, росту цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони (пункт 2.3 договору про експлуатацію та обслуговування від 15 червня 2010 року№ 990), є зміною істотних умов договору.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.05.2021
Оприлюднено24.05.2021
Номер документу97076911
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —759/1788/18

Постанова від 18.05.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Ухвала від 08.04.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Постанова від 06.02.2019

Цивільне

Київський апеляційний суд

Оніщук Максим Іванович

Ухвала від 10.10.2018

Цивільне

Київський апеляційний суд

Оніщук Максим Іванович

Ухвала від 24.09.2018

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 03.09.2018

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Музичко Світлана Григорівна

Ухвала від 30.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд міста Києва

Музичко Світлана Григорівна

Рішення від 25.05.2018

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ул`яновська О. В.

Ухвала від 12.02.2018

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ул`яновська О. В.

Ухвала від 12.02.2018

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ул`яновська О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні