Рішення

від 19.02.2019 по справі 414/737/17

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/737/17

Провадження № 2/414/65/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Акулова Є.М.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши врежимі відеоконференції,у відкритомусудовому засіданнів м.Кремінна,взагальному позовномупровадженні,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської державної академії культури і мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області за позовом до відповідача Луганської державної академії культури і мистецтв 20 квітня 2017 року, протягом часу розгляду цивільної справи декілька разів збільшував та змінював позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, в обґрунтування яких посилається на те, що з 02 лютого 2015 року працював на посаді інженера-програміста першої категорії коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв. 27 липня 2016 року його було призвано до Збройних Сил України за контрактом, про що було повідомлено відповідача. Наказом № 228-к від 26 грудня 2016 року його 27 липня 2016 року було звільнено із посади на підставі п. 3 ст. 39 КЗпП України у зв`язку з вступом на військову службу. Про його звільнення йому стало відомо 16 лютого 2017 року. Вважає звільнення незаконним з посиланням на ст.119 зазначеного Кодексу, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки за ним зберігається місце роботи і середній заробіток. З огляду на вказане просив визнати вказаний наказ незаконним та скасувати його, поновити на роботі та стягнути середньою заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду, а також судові витрати в справі на загальну суму 4640,00 грн.

Касаційною інстанцією попередні судові рішення першої та апеляційної інстанції було скасоввано, а справу направлено на новий розгляд суду першої інстанції.

Позивачта його представник уточнені позовні вимоги підтримали.

Після декількох уточнень позовних вимог в частині розміру моральної шкоди та розрахунку заборгованості середнього заробітку на час постановлення судового рішення, копії заяв яких при цьому направлялися відповідачеві рекомендованими листами, просили визнати вказаний наказ незаконним та скасувати його, поновити на роботі на попередній посаді та, станом на 18.02.2019 року, стягнути середній заробіток за час перебування на військовій службі в розмірі 113224,41 грн. та моральну шкоду у розмірі 1,00 грн., а також судові витрати на загальну суму 4640,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтвердила, що ознайомлена із рішенням касаційної інстанції, яким скасовані попередні судові рішення в цій справі та висловлена позиція щодо суті спору. Проте позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивача було звільнено правомірно, оскільки укладений ОСОБА_1 контракт за власною ініціативою не в період особливого стану та не під час мобілізації на три роки не передбачає збереження місця роботи і виплати середнього заробітку.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно до трудової книжки (а.с.9-10 т. 1), наказу (а.с.11 т. 1) позивач працював у відповідача інженером програмістом 1-ї категорії коледжу і наказом № 228-к від 27 липня 2016 року, який був виданий 26 грудня 2016 року, його було звільнено за п.3 ст.36 КЗпП України у зв`язку зі вступом на військову службу за контрактом про проходження військової служби у Збройних Силах України від 28 липня 2016 року, витяг з наказу № 278 від 18 вересня 2016 року.

Відповідно до заяви від 21 червня 2016 року на ім`я Т.в.о. військового комісара Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату (а.с.212 т. 1), ОСОБА_1 просив оформити на нього особову справу у зв`язку з його бажанням проходити військову службу за контрактом у військовій частині, що розташована у м. Полтава.

Т.в.о. військового комісара Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату (а.с.95 т. 1) 26 липня 2016 року повідомив Ректора коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв про те, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу за контрактом в ЗСУ 27 липня 2016 року. За ним на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію на весь період зберігається місце роботи і середній заробіток. Вказане повідомлення коледж отримав 29 липня 2016 року.

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 28 липня 2016 року (а.с. 7-8 т. 1) ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання строком на три роки проходити військову службу у Збройних Силах України, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулює порядок проходження військової служби.

Відповідно до витягу з наказу від 28 липня 2016 року (а.с.14 т. 1) ОСОБА_1 , який прийнятий на військову службу за контрактом на три роки з 28 липня 2016 року по 27 липня 2019 року, присвоєно первинне військове звання солдат та призначено на посаду курсантів навчального механізованого взводу навчальної механізованої роти 354 навчального механізованого полку навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України.

Згідно до довідок від 17 лютого 2017 командирів військових частин (а.с.12-13,182 т. 1) ОСОБА_1 з 18 вересня 2016 року бере участь а антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року - моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Указ Президента України від 24 червня 201 б року № 271/201 б «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час другої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» та Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» не містять положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні, та стосуються лише проведення звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації.

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатоване виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

В Постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14) Вищий Адміністративний Суд України, аналізуючи Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вказав, що закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період.

Ураховуючи наведене та, те що позивач був прийнятий на військову службу за строковим контрактом під час особливого періоду, дія якого не закінчилася, закон гарантує йому збереження місця роботи, посади та середнього заробітку на підприємстві, в якому він працював на час вступу на військову службу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України призов або вступ працівника на військову службу є підставою припинення трудового договору, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Згідно з частиною третього статті 119 КЗпП України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Статтею 237-1КЗпП Українивизначено,що відшкодуваннявласником абоуповноваженим ниморганом моральноїшкоди працівникупровадиться уразі,якщо порушенняйого законнихправ призвелидо моральнихстраждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З огляду на це позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської державної академії культури і мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди є законними, обґрунтованими та підлягають повному задоволенню; наказ № 228-к від 26.12.2016 року є таким, що не відповідає закону, та його необхідно скасувати і, як наслідок, поновити ОСОБА_1 на займаній ним посаді; стягнути з відповідача середній заробіток з 26.12.2016 року до 18 лютого 2019 року включно у розмірі 113224,41 грн.

Суд також погоджується з позивачем, що внаслідок неправомірних дій відповідача зі звільнення останього з займаної посади в період виконання ним конституційного обов`язку із захисту Батьківщини в особливий період та позбавлення його належного заробітку, йому дійсно заподіяно моральні страждання, позаяк він був незаконно позбавлений належного йому майна, вимушений захищати свої права в судовому порядку тривалий час. Розмір моральної шкоди в сумі 1,00 грн. заявлений саме позивачем, підтверджено належними доказами, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ч. 1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 4640,00 грн. підлягає стягнення на його користь з відповідача.

Позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір». Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за майновою на немайновою вимогами за ставками судового збору, станом на дату подання позову 2017 рік: позовні вимоги немайнового характеру 640,00 грн. та позовні вимоги майнового характеру 1% від ціни позову - 1132,24грн., а загалом 1772,24грн.

Рішення суду відповідно до ст. 430 ЦПК України в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.119, 237-1 КЗпП України, ст. ст.4, 10, 76, 95, 141, 258-259, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської державної академії культури і мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 228-к від 26.12.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-програміста першої категорії коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв з 27.07.2016 року.

Стягнути з Луганської державної академії культури і мистецтв, код ЄДРПОУ 26204964, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час перебування позивача на військовій службі за контрактом на час винесення рішення судом першої інстанції (станом на 18 лютого 2019 року) 113224,41 (сто тринадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 41 копійка.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити до негайного виконання.

Стягнути з Луганської державної академії культури і мистецтв код ЄДРПОУ 26204964, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 1,00 (однієї гривні) 00 копійок.

Стягнути з Луганської державної академії культури і мистецтв, код ЄДРПОУ 26204964, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 4640,00 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути зЛуганськоїдержавноїакадемії культуриімистецтв,кодЄДРПОУ26204964,місцезнаходження:01601,м.Київ,вул.ІванаФранка,19,накористьдержави судовівитрати:судовийзбіру сумі640,00грн.запозовнівимоги немайновогохарактерута1132,24грн.запозовнівимоги майновогохарактеру,азагалом1772,24грн.нареквізити:отримувач Державнасудоваадміністрація України,місцезнаходженнявул.Липська,18/5,м.Київ,01601,ідентифікаційний кодюридичноїособив Єдиному державномуреєстріпідприємствта організаційУкраїни(кодЄДРПОУ-26255795),реквізитрахункадля зарахуваннядодержавногобюджету надходжень код класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)": ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повний текст рішення складено 26.02.2019 року.

Рішення судуможе бутиоскаржено до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в тому ж порядку і в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: Є.М. Акулов