Рішення

від 18.02.2019 по справі 826/14532/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 лютого 2019 року справа №826/14532/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Сюренка М.О.;

відповідача: Сваток І.Г.;

третьої особи: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) третя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - третя особа) про 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення позивачу суми надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн.; 2) зобов'язання відповідача подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн.; 3) встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду в 10 днів з дня набрання ним законної сили

На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань, у зв'язку із тим, що за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковується сума надмірно сплачених коштів в розмірі 10 801 220,00 грн. авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що підлягають поверненню позивачу з відповідного бюджету згідно зі статтею 43 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14532/18; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві; призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження до судового розгляду по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав про безпідставність позовних вимог, у зв'язку із тим, що на момент звернення позивача із заявою про повернення коштів Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, де перебував на обліку позивач у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, не надані картки особового рахунку ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ", а тому неможливо підтвердити достовірність заявленої позивачем переплати; на думку відповідача, сума, що арифметично обліковується як переплата, може набути статусу надміру сплачених грошових зобов'язань лише після здійснення контрольно-перевірочних заходів та підтвердження.

У додаткових поясненнях та відзиві на уточнення (збільшення) позовних вимог відповідач також зазначив про те, що заява про повернення коштів подана позивачем із порушенням 1095-денного строку. Пізніше на підставі наданих Офісом карток проаналізовано структуру переплати та повідомлено позивача, що питання про повернення надміру сплачених коштів може бути розглянута після виправлення помилок у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податків та визначення фактичної суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів; станом на 04 вересня 2018 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік та станом на 24 вересня 2018 року в інтегрованій картці платника з податку на прибуток обліковується переплата в сумі 10 956 420,34 грн. Відповідач також зазначив, що ним вживаються заходи щодо проведення перевірки позивача.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не спростовував правомірності заявлених позовних вимог, оскільки наведені ним обставини не є підставою для не повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Третя особа подала пояснення на позовну заяву, де вказала, що висновок від ГУ ДФС про повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" на суму 10 801 220,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало 12 липня 2018 року до ГУ ДФС лист-заяву від 12 липня 2018 року №-6-01/07, в якій зазначало про відсутність у період 2015-2017 років податкових зобов'язань з податку на прибуток та наявність переплати у зв'язку зі сплатою авансових внесків у сумі 5 228 570,00 грн., у зв'язку із чим просило повернути авансові внески з податку на прибуток підприємства у розмірі 5 228 570,00 грн. на поточний рахунок товариства.

У відповідь на заяву позивача ГУ ДФС у листі від 27 липня 2017 року №36098/10/26-15-12-03-11 повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ДФС України в інтегрованій картці платника ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" з податку на прибуток станом на 25 липня 2018 року обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн.; з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" перебувало на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби; ГУ ДФС направлено запит до Офісу для отримання інтегрованих карток платника, у зв'язку із чим лист позивача 12 липня 2018 року №-6-01/07 залишається без розгляду.

23 серпня 2018 року ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало до ГУ ДФС лист-заяву від 23 серпня 2018 року №08-01/08, в якій зазначало про відсутність у період 2015-2017 років податкових зобов'язань з податку на прибуток та наявність переплати внаслідок сплати авансових внесків у сумі 5 572 650,00 грн., у зв'язку із чим просило повернути авансові внески з податку на прибуток підприємства у розмірі 5 572 650,00 грн. на поточний рахунок товариства.

У листі від 31 серпня 2018 року №55587/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що станом на 29 серпня 2018 року за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн., яка виникла внаслідок подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2015 року та за 2015 рік; сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.; при цьому у звітній податковій декларації за 2015 рік не враховано подану декларацію за три квартали 2015 року та у зменшення податкових зобов'язань зайво віднесено 7 664 078,00 грн., а тому питання щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток може бути розглянуто після виправлення помилок у податковій декларації за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податку на прибуток, визначення суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів.

02 серпня 2018 року позивач подав повторно заяву від 02 серпня 2018 року №07-01/08 про повернення авансових внесків з податку на прибуток, сплачених у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудня 2015 року, у сумі 5 228 570,00 грн.

У відповідь на заяву позивача від 02 серпня 2018 року №07-01/08 ГУ ДФС у листі від 17 серпня 2018 року №48869/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС повідомило позивача про те, що станом на 16 серпня 2018 року за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковується переплата в сумі 18 620 498,34 грн., яка виникла внаслідок подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2015 року та за 2015 рік; сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.; в ІКП 19 лютого 2018 року проведено зменшення у сумі 10 801 220,00 грн.; при цьому у звітній податковій декларації за 2015 рік не враховано подану декларацію за три квартали 2015 року та у зменшення податкових зобов'язань зайво віднесено 7 664 078,00 грн., а тому питання щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток може бути розглянуто після виправлення помилок у податковій декларації за 2015 рік, проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податку на прибуток, визначення суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентує Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі по тексту - Порядок).

Разом з тим, за змістом пунктів 10, 11 Порядку висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань є відсутність у платника податків податкового боргу воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, з урахуванням змісту позовних вимог, у межах спірних правовідносин належить встановити факт надмірної сплати ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми грошових зобов'язань в розмірі 10 801 220,00 грн., відсутність податкового боргу та подання заяви про повернення коштів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року сплатило авансові внески з податку на прибуток на суму 10 801 220,00 грн., з яких 5 572 650,00 грн. у період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року та 5 228 570,00 грн. у період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення від 20 січня 2015 року №239, від 13 лютого 2015 року №907, від 23 березня 2015 року №1564, від 24 квітня 2015 року №2085, від 15 травня 2015 року №2284, від 18 червня 2015 року №2951, від 21 липня 2015 року №3665, від 20 серпня 2015 року №4325, від 18 серпня 2015 року №4784, від 20 жовтня 2015 року №283, від 24 листопада 2015 року №5240, від 29 грудня 2015 року №5464 та копії виписок банку.

Як видно із наявних у справі копій податкових декларацій з податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки, ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" отримало збиток від господарської діяльності в сумі 41 206 170,00 грн., 71 385 853,00 грн., 3 871 481,00 грн., відповідно.

У листах-відповідях на заяви позивача ГУ ДФС визнало, що станом на день звернення із заяви про повернення коштів за ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" обліковувалась переплата в сумі 18 620 498,34 грн., а сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік становить 10 801 220,00 грн.

Позивач надав суду також копію скрін-шоту сторінки з електронного кабінету платника податків щодо стану розрахунків із бюджетом, з якого видно, що станом на 30 листопада 2018 року сальдо розрахунків складає 10 956 420,34 грн.

Наведене свідчить, що факт надмірної сплати суми податку на прибуток за рахунок авансових внесків, сплачених протягом 2015 року у розмірі 10 801 220,00 грн. (переплата) підтверджується.

При цьому, факт наявності надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн. відповідачем не заперечується та не спростований. При цьому будь-яких доказів, які б свідчили про невизнання показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки щодо збиткової господарської діяльності, неприйняття декларацій, визначення позивачу грошових зобов'язань за результатами перевірки відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Як встановлено вище, ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" подало до відповідача заяви про повернення надміру сплачених грошових коштів; доказів наявності у відповідача податкового боргу відповідачем до суду не надано.

Наведене свідчить, що позивач має право на повернення з бюджету надмірно сплаченої суми по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 801 220,00 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним складено висновок про повернення ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" надмірної сплати суми податку на прибуток за рахунок авансових внесків, у розмірі 10 801 220,00 грн., у тому числі 5 572 650,00 грн., сплачені у період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року, та 5 228 570,00 грн., сплачені у період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2015 року, та подано його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Наведене, на думку суду, свідчить про допущення ГУ ДФС протиправної бездіяльності щодо не вчинення дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань на підставі відповідних заяв.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

Посилання відповідача на те, що заява про повернення коштів подана позивачем із порушенням 1095-денного строку відхиляються судом як безпідставні, оскільки відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

У свою чергу відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За результатами господарської діяльності ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" у 2015 року отримано збиток у розмірі 41 206 170,00 грн., що задекларовано у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, яка подана 09 лютого 2016 року.

Таким чином, сплачені позивачем протягом 2015 року авансові внески з податку на прибуток всього у розмірі 10 801 220,00 грн. набули статусу переплати після подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, а саме з 09 лютого 2016 року; відповідно, суд приходить до висновку, що заяви про повернення надмірно сплачених коштів подані позивачем у межах 1095-денного строку.

Доводи відповідача про те, що повернення коштів можливо після проведення відповідних розрахунків в інтегрованій картці платника податків, визначення фактичної суми переплати та здійснення контрольно-перевірочних заходів, є безпідставними, оскільки такі обставини не спростовують права платника податку на повернення надміру сплачених сум податків в порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України, та не звільняють контролюючий орган від обов'язку вчинити дії щодо повернення позивачу надміру сплачених сум.

Крім того, норми Податкового кодексу України та Порядку не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування помилково або надміру сплачених до бюджету коштів обов'язкового проведення документальної перевірки, про що наголошено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №805/2908/17-а, касаційне провадження №К/9901/406/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення позивачу суми надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн. є підставою для зобов'язання відповідача підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, висновку про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У свою чергу пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою застосування цього положення є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, задоволення вимог у спосіб, заявлений позивачем, є можливим та узгоджується з приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ГРАНУМ ІНВЕСТ" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 3 524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки дана постанова вимагає від ГУ ДФС вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання вказаного рішення у десять робочих днів з дня набрання ним законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у місті Києві щодо не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн.

3. Зобов'язати Головне управління ДФС у місті Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" суми надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 10 801 220,00 грн. (десять мільйонів вісімсот одна гривня двісті двадцять гривень нуль копійок).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ГРАНУМ ІНВЕСТ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

5. Встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.

6. Попередити Головне управління ДФС у м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України .

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ІНВЕСТ" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, кім. 406; ідентифікаційний код 38451405);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980);

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А; ідентифікаційний код 37993783).

Дата складення повного рішення суду - 25 лютого 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко