ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/3360/15-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації, третя особа: ФОП ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративним позовом до Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації, третя особа: ФОП ОСОБА_4 у якому просила:
- визнати протиправними дії Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації щодо ненадання позивачу запитуваної інформації про проектно-кошторисну документацію;
- зобов'язано Сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації розглянути запит ОСОБА_3 від 21.08.2015 з дотриманням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації та надати запитувану інформацію, а саме: копію проектно-кошторисної документації.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року задоволено зазначений позов, визнано протиправними дії відповідача щодо ненадання позивачу запитуваної інформації про проектно-кошторисну документацію; зобов'язано Сектор освіти Борзнянської районної державної адміністрації розглянути запит ОСОБА_3 від 21.08.2015 року з дотриманням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації та надати запитувану інформацію, а саме: копію проектно-кошторисної документації.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_5 судові витрати пов'язані із прибуттям до суду в розмірі 60,00 грн.
Не погоджуючись частково з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.10.2018 року та 22.10.2018 року представником позивача подано до суду докази понесених ним судових витрат пов'язаних із прибуттям до суду в судове засідання 17.10.2018 (за переїзд із Києва до Чернігова та назад, харчування).
Приймаючи рішення про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судові витрати представника позивача, пов'язані із прибуттям до суду в судове засідання 17.10.2018 року, підлягають частковому задоволенню та стягненню 60,00 грн. добових витрат останнього, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів та Додатком 1 до даної постанови.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи з огляду на наступне.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовими положеннями ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться оригінали квитків на автобус від 17.10.2018 (дата судового засідання в суді першої інстанції) за маршрутом Київ-Чернігів, вартість кожного складає 140, 00 грн. в один напрямок (Т. 2 а.с.46, 65 відповідно).
Відповідно, витрати на переїзд мають бути відшкодовані в сумі вартості наданих позивачем квитів, а саме: 280,00 грн. (140,00 грн.+140,00 грн. = 280,00 грн.).
Стосовно вимог про відшкодування добових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, добові - це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб сторони та (або) її представника у разі переїзду до іншого населеного пункту. Ці витрати можуть бути підтверджені касовими чеками, рахунком готелю тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 07.02.2019 року у справі № 818/1046/16.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Представником позивача на підтвердження витрат надано оригінали квитанцій на харчування в загальному розмірі 313 грн.
В даному випадку, представником позивача не здійснювався найм житлового приміщення для забезпечення участі в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку наявні підстави для стягнення на користь представника позивача судових витрат у розмірі 340,00 грн. (280,00 грн. вартість квитків + 60, 00 грн. добові витати (харчування), що пов'язані із прибуттям до суду останнього.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково .
Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року - скасувати, прийняти нове додаткове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сектору освіти Борзнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_5 судові витрати пов'язані із прибуттям до суду в розмірі 340 гривень (триста сорок гривень).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Кузьменко В.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2019 |
Оприлюднено | 28.02.2019 |
Номер документу | 80105556 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шурко Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні