Постанова

від 21.02.2019 по справі 922/823/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа № 922/823/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є.,

за участі секретаря судового засідання Казакової О.В.,

за участі представників:

позивача - Ворожбянова А.М., що діє на підставі довіреності від 02.01.2019 № 08-21/1/2-19;

відповідача - адвоката Пелиха Л.Д., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2174 від 20.12.2018 та ордера № 000004 від 24.09.2018 та адвоката Клитного Ф.А., що діє на підставі ордеру від 20.02.2019 Серія ХВ № 640 та договору про надання юридичної допомоги від 16.05.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма Славутіч (вх. № 88Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч", м. Харків,

про стягнення 134915,32 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ВКФ "Славутіч" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за земельну ділянку в сумі 134915,32 грн на підставі ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 22.05.2015 набув право власності на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 77,1 кв. м, розташовану на земельній ділянці по вул. Сумській, 28, у м. Харкові. Договір оренди на земельну ділянку по вул. Сумській, 28, у м. Харкові було укладено між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ ВКФ СЛАВУТІЧ (орендарем) лише 27.10.2017 та зареєстровано 07.11.2017. Тобто відповідач - ТОВ ВКФ СЛАВУТІЧ в період з 22.05.2015 по 07.11.2017 використовував земельну ділянку без оформлення та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, плату за користування земельною ділянкою не вносив, внаслідок чого зберіг у себе без достатньої правової підстави майно - грошові кошти в розмірі орендної плати в сумі 134915,32 грн за період з 01.06.2015 по 01.11.2017, яка підлягає поверненню позивачу в порядку ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 123600,62 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1854,01 грн. В решті позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що чинним законодавством України не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Разом з тим, внаслідок неукладення договору оренди спірної земельної ділянки у період з 01.06.2015 по 01.11.2017 та відсутності відповідної грошової компенсації за фактичне володіння та користування земельною ділянкою відбулось збереження (заощадження) відповідачем без достатньої правової підстави належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Також суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність сплати відповідачем земельного податку, оскільки відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України відповідач у спірний період не був власником або землекористувачем земельної ділянки по вул. Сумській, 28, у м. Харкові. Зазначає, що про незаконність нарахування і сплати земельного податку свідчить також відсутність об'єкту оподаткування (п.п.270.1.1 п.270.1 ст.27 ПКУ) - сформованої земельної ділянки, відповідачем не надано ні проекту відведення земельної ділянки, ні іншої технічної землевпорядної документації, котра давала б змогу визначити дійсний розмір, площу, конфігурацію та інші характеристики земельної ділянки і перевірити правильність розрахунку нарахованого відповідачем самому собі земельного податку.

Відповідач - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" 31.08.2018 за вх. № 1812Х/1 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що відповідач не ухилявся від укладення договору оренди земельної ділянки та не зволікав з його укладенням, здійснював усі необхідні заходи для оформлення права на землю. Договір оренди земельної ділянки був укладений лише 27.10.2017 з незалежних від відповідача причин. У період з 01.06.2015 по 01.11.2017 відповідач сплачував земельний податок за спірну земельну ділянку, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями за період з 2015 року по листопад 2017 року та листом Київської ОДПІ м. Харків ГУ ДФС у Харківській області від 03.11.2016. Крім того, відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. № 7706 від 08.10.2018), в яких підтримує апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 922/823/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, передає до новоутвореного суду судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

За приписами ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно з ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З метою дотримання вимог чч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання п. 4 р. ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого Наказом ДСАУ № 475 від 20.09.2018, у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом з 01.10.2018 на підставі Указу Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та Указу Президента України від 28.09.2018 № 295/2018 "Про переведення суддів", всі нерозглянуті справи, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, згідно з Розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2018 передані до Східного та Північного апеляційних господарських судів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 справу № 922/823/18 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2018 о 10:00 год., викликано в судове засідання представників учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 922/823/18 задоволено клопотання позивача - Харківської міської ради про зупинення апеляційного провадження у справі № 922/823/18 задоволено. Зупинено апеляційне провадження по справі № 922/823/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/3412/17.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 922/823/18 у зв'язку з усуненням обставин, що викликали зупинення у даній справі, оскільки справу № 922/3412/17 розглянуто та за результатами її розгляду Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову від 20.11.2018, апеляційне провадження у справі № 922/823/18 поновлено, розгляд справи призначено на 29.01.2019 о 10:00 год., запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові по справі № 922/3412/17 та викликано в судове засідання учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали відповідач - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" 14.01.2019 за вх. № 333 надав письмові пояснення по справі.

28.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Черноти Л.Ф. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 922/823/18 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є.

За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 922/823/18 у зв'язку з неможливістю вирішення спору судовому засіданні 29.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.02.219 о 10:30 год та викликано в судове засідання представників учасників справи з належним чином оформленими повноваженнями.

До початку судового засідання відповідач - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" 18.02.2019 за вх. № 1713 надав доповнення до письмових пояснень, наданих відповідачем на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, в якому зазначає, що на момент звернення відповідача з заявою щодо надання у користування земельної ділянки по вул. Сумській 28, у м. Харкові, зазначена земельна ділянка була сформована та її цільове призначення було визначено, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 27.07.2017 № 6304689292017, згідно з яким зазначена земельна ділянка сформована 18.12.2015, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 15.07.2015, цільове призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Позивач - Харківська міська рада до початку судового засідання 21.02.2019 за вх. № 1941 надав письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що в розрахунку орендної плати застосовано коефіцієнт функціонального призначення Кф в розмірі 2,5 як для земель комерційного використання у відповідності до Наказу Міністерства аграрної політики України від 27.01.2006 № 18/15/21/11 Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , який діяв до 01.01.2017.

Представники відповідача - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" в судовому засіданні 21.02.2019 підтримують апеляційну скаргу та пояснення по апеляційній скарзі в повному обсязі.

Представник позивача - Харківської міської ради в судовому засіданні 21.02.2019 проти задоволення апеляційної скарги заперечує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВКФ "Славутіч" (покупець) на підставі укладеного з Представництвом Фонду державного майна України (продавцем) договору купівлі-продажу від 30.07.1997 № 1190-В, засвідченого в Першій Харківській Державній нотаріальній конторі та зареєстрованого в реєстрі 30.07.1997 за № 6-3287, набув право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 77,1 кв. м, по вул. Сумській, 28, у місті Харкові. Покупцеві придбану ним нежитлову будівлю передано по акту прийому-передачі від 29.08.1997 № 1190-В. Право власності на вказану будівлю зареєстровано за відповідачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно лише 22.05.2015, що підтверджується інформаційною довідкою від 03.03.2018 № 116068872 (т. 1 а.с. 18-21).

Згідно з п. 1.1 договору купівлі-продажу від 30.07.1997 № 1190-В, нежитлове приміщення, що відчужується (нежитлова будівля літ. "Б-1", загальною площею 77,1 кв. м, по вул. Сумській, 28, у місті Харкові) належить продавцю на підставі рішень 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 та 5 сесії 22 скликання від 23.02.1995 та зареєстроване в Державному комунальному підприємстві Харківському МБТІ за № 1306 від 01.04.1997.

Зазначена нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0121 га по вул. Сумській, 28, у м. Харкові, яка використовується відповідачем - ТОВ "ВКФ "Славутіч" для експлуатації та обслуговування зазначеної будівлі, що підтверджується актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: вул. Сумська, 28 у м. Харкові (т. 1 а.с. 14-15).

Рішенням 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 14.09.2016 № 343/16 земельну ділянку площею 0,0121 га (кадастровий номер 6310136600:01:013:0053) надано ТОВ "ВКФ "Славутич" в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по вул. Сумській, 28 строком до 01.10.2021.

Рішенням 10 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 21.12.2016 № 461/16 внесено зміни до пункту 8 додатку 1 до рішення 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 14.09.2016 № 343/16, а саме: замінено в назві орендаря слово "Славутич" словом "Славутіч".

На виконання зазначених рішень між позивачем - Харківською міською радою та відповідачем - ТОВ "ВКФ "Славутіч" укладено договір оренди земельної ділянки від 27.10.2017 (т. 1 а.с. 34-38), який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2017, що підтверджується Витягом з вказаного реєстру від 1011.2017 № 103389872 (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до ст. 18 Закону "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, з моменту реєстрації права власності відповідача - ТОВ "ВКФ "Славутіч" на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 77,1 кв. м (22.05.2015) до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,0121 га, по вул. Сумській, 28, у м. Харкові, на якій розташована придбана відповідачем у власність нежитлова будівля (07.11.2017), земельна ділянка по вул. Сумській, 28 у м. Харкові належала територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності і перебувала при цьому у фактичному володінні і користуванні відповідача - ТОВ "ВКФ "Славутіч". Орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою до 07.11.2017 відповідачем не сплачувалась.

Позивач - Харківська міська рада, посилаючись на вимоги ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "ВКФ "Славутіч" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 28, площею 0,0121 га, в сумі 134915,32 грн за період з 01.06.2015 по 01.11.2017.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 123600,62 грн.

Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (ст.ст. 1212 - 1215).

Відповідно до чч. 1. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України, для кондикційних зобов'язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для таких зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єкту нерухомого майна (ТОВ "ВКФ "Славутіч") безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої ст. 141 цього Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої ст. 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом викладених норм, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ТОВ "ВКФ "Славутіч" на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.1997 № 1190-В є власником нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 77,1 кв. м, розташованої на земельній ділянці по вул. Сумській, 28, у м. Харкові, площею 0,0121 га.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем - ТОВ "ВКФ "Славутіч" права користування вказаною земельною ділянкою у спірний період з 01.06.2015 по 01.11.2017, зокрема укладення відповідного договору оренди з позивачем - Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.

Як вже зазначалось вище, договір оренди земельної ділянки по вул. Сумській, 28, у м. Харкові, площею 0,0121 га, був укладений між позивачем - Харківською міською радою та відповідачем - ТОВ "ВКФ "Славутіч" 27.10.2017 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2017.

Таким чином, враховуючи ст. 18 Закону "Про оренду землі", відповідач у спірний період з 01.06.2015 по 01.11.2017 користувався зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а отже без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Отже, враховуючи факт використання відповідачем - ТОВ Виробничо-комерційна фірма Славутіч земельної ділянки по вул. Сумській, 28, у м. Харкові у період з 01.06.2015 по 01.11.2017 без достатніх правових підстав та безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Водночас, ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність сплати відповідачем земельного податку, оскільки відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України відповідач у спірний період не був власником або землекористувачем земельної ділянки по вул. Сумській, 28, у м. Харкові.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З витягу з Державного земельного кадастру від 27.07.2017 № 6304689292017 вбачається, що земельна ділянка по вул. Сумській, 28, у м. Харкові була сформована 18.12.2015, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 15.07.2015, цільове призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність сплати відповідачем земельного податку.

Згідно з листом Київської Об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 03.11.2016 № 2643/9/20-31-12-04-35 (т. 1 а.с. 25), відповідач - ТОВ "ВКФ "Славутіч" є платником земельного податку на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 28, площею 0,0121 га на підставі свідоцтва на право власності від 02.10.1997 № 1190-В. ТОВ "ВКФ "Славутіч" нараховано земельний податок:

- на в 2013 рік - 3350,13 грн (у т.ч. за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 - 837,51 грн);

- на 2014 рік - 3350,13 грн;

- на 2015 рік - 4184,31 грн;

- на 2016 рік - 5996,11 грн (у т.ч. за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 - 4497,12 грн).

Заборгованість зі сплати земельного податку за землю станом на дату складення зазначеного листа (03.11.2016) у ТОВ "ВКФ "Славутіч" відсутня.

Відповідачем - ТОВ "ВКФ "Славутіч" на підтвердження сплати земельного податку до матеріалів справи надано платіжні доручення за період з 2015 року по листопад 2017 року (т. 1 а.с. 109-125), з яких вбачається, що у спірний період з 01.06.2015 по 01.11.2017 відповідач сплачував земельний податок за земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 28, площею 0,0121 га.

З наданих позивачем розрахунків розміру орендної плати (т. 1 а.с. 22, 23, 24) вбачається, що при здійсненні розрахунку коштів, збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави, позивач, посилаючись на лист Київської Об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 03.11.2016 № 2643/9/20-31-12-04-35, врахував сплачений ТОВ "ВКФ "Славутіч" земельний податок за 7 місяців 2015 року (з 01.06.2015 по 31.12.2015) в сумі 2440,85 грн.

Разом з тим, позивачем в зазначених розрахунках не було враховано розміру сплаченого ТОВ "ВКФ "Славутіч" земельного податку за періоди з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 5996,11 грн, у т.ч. за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 - 4497,12 грн (згідно з листом Київської Об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 03.11.2016 № 2643/9/20-31-12-04-35) та з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2017 року в сумі 5296,60 грн (які входять до заявленого в позові спірного періоду - з 01.06.2015 по 01.11.2017).

Позивач звернувся до суду з даним позовом 02.04.2018. До матеріалів справи позивачем не надано довідки з органів фіскальної служби щодо сплаченого відповідачем земельного податку за земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 28, площею 0,0121 га, за період з 03.11.2016 до 01.11.2017.

Враховуючи вищезазначене, судовою колегією здійснено перерахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів (орендної плати), згідно з яким орендна плата за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 53974,16 грн та з 01.01.2017 по 31.10.2017 складає 47677,10 грн.

Таким чином, відповідач - ТОВ "ВКФ "Славутіч" має відшкодувати на користь позивача - Харківської міської ради 112307,32 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за земельну ділянку за період з 01.06.2015 по 01.11.2017.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції частково задоволено апеляційну скаргу відповідача, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги зменшується пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма Славутіч . Змінити рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18, виклавши частину 2 зазначеного рішення в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 28, код ЄДРПОУ 19467214) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 112307,32 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1684,55 грн . В іншій частині рішення залишити без змін.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, ч. 4 ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма Славутіч на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 у справі № 922/823/18 змінити.

Викласти частину 2 рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 28, код ЄДРПОУ 19467214) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 112307,32 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1684,55 грн .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 28, код ЄДРПОУ 19467214) 277,45 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 26.02.2019.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.Є. Медуниця