Постанова

від 12.02.2019 по справі 904/1334/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1334/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона"

представники боржника - не з'явилися,

ліквідатор - Кулаков В.В. - не з'явився,

заявник касаційної скарги - Кам'янська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

представники заявника касаційної скарги - не з'явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Кам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 18.04.2018

у складі судді: Владимиренко І.В.

та на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 15.11.2018

у складі колегії суддів: Кузнецова В.О. (головуючий), Березкіної О.В., Коваль Л.А.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 порушено провадження у справі 904/1334/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона" (далі - ТОВ "Крона"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено підготовче засідання суду.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 у справі 904/1334/16 ТОВ "Крона" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці, призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016 у справі 904/1334/16 затверджено реєстр вимог кредиторів по справі про банкрутство ТОВ "Крона" з вимогами наступних кредиторів:

1. Дніпродзержинська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на загальну суму 3 499 489,86 грн.: з яких вимоги 2 756,00 грн. та 3 378,98 грн. (1 черга задоволення); 2 233 507,68 грн. (3 черга задоволення); 1 259 847,20 грн. (6 черга задоволення);

2. Дніпродзержинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на суму 4 941,29 грн. (2 черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 у справі 904/1334/16 (суддя - Владимиренко І.В.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Крона", ліквідовано юридичну особу ТОВ "Крона". Провадження у справі закрито.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 904/1334/16 (головуючий суддя - Кузнецов В.О., суддя - Березкіна О.В., суддя - Коваль Л.А.) у задоволенні апеляційної скарги Кам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Кам'янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) відмовлено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 у справі №904/1334/16 залишено без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що ліквідатором були виконані всі дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснені всі можливі заходи щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом як проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, так і через здійснення запитів до відповідних органів, що були відображені в ліквідаційному звіті та балансі з додаванням копій документів; майна за банкрутом не зареєстровано.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 904/1334/16, Кам'янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 904/1334/16 скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вказує на те, що в судових засіданнях були досліджені не всі матеріали справи, не всебічно та не повно з'ясовані всі фактичні обставини, не об'єктивно оцінені докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1334/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Пєскова В.Г. від 21.12.2018 прийнято справу № 904/1334/16 Господарського суду Дніпропетровської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 904/1334/16 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 відбудеться 12.02.2019. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1334/16 за заявою ТОВ "Крона" про визнання банкрутом. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2019. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

В судове засідання 12.02.2019 учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство.

Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Крім того, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора та які є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і закриваючи провадження у справі про банкрутство, господарський суд повинен дати належну оцінку здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2018 ліквідатором подано на затвердження звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс з відповідними додатками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виявлення та пошуку майна боржника, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності товариства ліквідатором було надіслано запити до державних органів, які здійснюють реєстрацію та облік майна та майнових активів суб'єктів господарювання та отримано відповіді, зокрема:

- згідно довідок Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області № 2445-19/04 від 20.05.2016, Державної служби України з безпеки на транспорті № 2983/20/15-16 від 16.05.2016, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № Ц-2/4-3/3581-16 від 13.05.2016, Державної авіаційної служби України Департаменту льотної придатності № 13.2.19-4428 від 04.05.2016, Територіального сервісного центру № 1244 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області №31/4-1244-391 від 22.04.2016 за боржником транспортних засобів, вантажних вагонів, сільськогосподарської техніки, цивільних повітряних суден, суден, великотоннажних та інші технологічних транспортних засобів не зареєстровано;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 61293429 від 13.06.2016 та № 61294133 від 13.06.2016 та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 51052265 від 16.12.2016 у боржника відсутнє будь яке нерухоме та рухоме майно, обтяження майна, майно банкрута не перебуває в іпотеці;

- згідно довідки Державної служби інтелектуальної власності України № 1-8/3735 від 11.05.2016 ліквідатора було повідомлено, що законами України про охорону прав на об'єкти інтелектуальної власності та Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2014 № 658, не передбачено Державною службою інтелектуальної власності України пошуку відносно наявності об'єктів права інтелектуальної власності. Ліквідатором було самостійно проведено даний пошук й в результаті не було знайдено жодних об'єктів інтелектуальної власності зареєстрованих за ТОВ "Крона;

- згідно довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №09/01/11349 від 19.05.2016 боржник не володіє пакетами акцій емітентів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідок Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль" № 479 від 17.11.2017, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "НОВИЙ" № 18/12 від 26.01.2017, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 160923SU09491403 від 23.09.2016, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 08.07.0.0.0/180122121521 від 22.01.2018, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 160923SU09450300 від 23.09.2016, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" № 160923SU23453100 від 23.09.2016, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" №180220SU11552816 від 20.02.2018, рахунки боржника закриті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час здійснення ліквідаційної процедури, на підставі наказу № 04 від 14.02.2018 про проведення інвентаризації ліквідатором здійснено інвентаризацію майна банкрута, в результаті якої було виявлено майно банкрута, що підлягає продажу та складено інвентаризаційні описи.

З метою продажу майна банкрута, ліквідатором проведено конкурс з виявлення торгуючої організації та подано оголошення. За результатами конкурсу, організатором аукціону стала Правобережна товарна біржа.

Правобережною товарною біржою призначено проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Крона" на 11.01.2017. Проте, аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, про що організатор аукціону листом №1211/17/1 від 11.01.2017 повідомив ліквідатора.

Оскільки реалізувати майно ТОВ "Крона" у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатором здійснені наступні заходи направлені на організацію продажу майна банкрута окремими лотами: проведено оцінку майна ТОВ "Крона" для його продажу окремими лотами; узгоджено з організатором аукціону Правобережною товарною біржою умови реалізації та перелік майна ТОВ "Крона", яке виставлялося на торги та було реалізовано окремими лотами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2017 на засіданні комітету кредиторів банкрута прийнято рішення схвалити загальний звіт про хід ліквідаційної процедури ТОВ "Крона" та ліквідаційний баланс (протокол засідання комітету кредиторів № 3 від 19.01.2017).

Кредиторська заборгованість залишилась частково не погашеною, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута.

За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

Доводи скаржника про неможливість проведення позапланової перевірки банкрута, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, враховуючи таке.

Згідно з п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Відповідно до п 78.1. п. 78.1.7. ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п. 78.4. ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником не надано доказів вручення ліквідатору під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, відповідно у податкового органу відсутнє право на проведення документальної позапланової перевірки банкрута.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, на засіданні комітету кредиторів, яке відбулося 19.01.2018 (протокол № 3) Кам'янською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як членом комітету кредиторів, зокрема, схвалено звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури, без зауважень.

Доводи скаржника відносно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та залишення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 904/1334/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2018 у справі № 904/1334/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г.Пєсков