Ухвала

від 27.02.2019 по справі 379/217/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/217/19

2-з/379/18/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Потеряйко С.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, представник: ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з даною заявою.

В обґрунтування даної заяви зазначив, що позивач договору оренди земельної ділянки від 02.02.2015 року за № 16 із ТОВ Агро-Проперті не підписував і реєстраційних дій щодо реєстрації права оренди земельної ділянки не здійснював і на сьогоднішній день у нього виникають побоювання щодо інших незаконних дій відносно його земельної ділянки, просить суд забезпечити позовні вимоги, шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії по реєстраційній справі № 1303059525975237, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224488200:02:010:0035 площею 2,0001 га., яка розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області, що належить ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне.

В провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 379/217/19 (2/379/229/19) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 22.02.2019 позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено підготовче судове засідання на 10 год. 30 хв. 20.03.2019.

27.02.2019 представник позивача адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії.

Відповідно ч. 3 до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Положеннями п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150ЦПК України).

Відповідно до п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчинити певні дії, а саме будь-які реєстраційні дії по реєстраційній справі № 1303059525975237, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224488200:02:010:0035 площею 2,0001 га., яка розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області, що належить ОСОБА_1, не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову у даній справі. Припущення про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

Представником позивача ОСОБА_2 не доведено, що відсутність заборони вчиняти будь-які дії по реєстраційній справі, може якимось чином утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення Таращанського районного суду Київської області про визнання недійсним договору оренди № 16 від 02.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Проперті .

Суд вважає, що оскільки зазначені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

СуддяОСОБА_3