Рішення

від 14.02.2019 по справі 630/634/18

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/634/18

Провадження № 2/630/28/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

Головуючого судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в уточненій редакції від 19 листопада 2018 року, до Садівничого товариства КОСОГОР , третя особа ОСОБА_2, в якому викладені позовні вимоги наступного змісту:

• зобов'язати Садівниче товариство КОСОГОР , в особі голови правління ОСОБА_3, надати їй завірені копії правовстановлюючих документів на СТ КОСОГОР , як того вимагає кадастровий реєстратор, а саме: копію Статуту Садівничого товариства КОСОГОР , виписку з єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, копію довідки про взяття на облік платників податків, копію державного акту на землекористування СТ КОСОГОР ;

• вважати погодженим з боку суб'єктів користування суміжною земельною ділянкою - Садівничого товариства КОСОГОР та ОСОБА_2 акт погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_2 та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання без погодження (без підпису) з суб'єктом користування суміжною земельною ділянкою Садівничого товариства КОСОГОР в особі голови правління ОСОБА_3 та суб'єктом користування суміжною земельною ділянкою НОМЕР_2 ОСОБА_2;

• стягнути на користь позивача з відповідача СТ КОСОГОР суму сплаченого нею судового збору в розмірі 1409,60 грн.;

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що вона є членом Садівничого товариства КОСОГОР з 2005 року та користується земельною ділянкою НОМЕР_3 для ведення садівництва. Так 17 січня 2007 року Харківською районною державною адміністрацією Харківської області було винесено розпорядження №90 про передачу у її власність земельної ділянки НОМЕР_3, загальною площею 0,0693 га із земель Садівничого товариства КОСОГОР Люботинської міської ради Харківської області для ведення садівництва. На її ім'я був виготовлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, але в акті помилково не було вказано номер земельної ділянки і до якого садового товариства вона належить, а тому на руки позивачу державний акт так і не видали. В зв'язку із тим, що земельне законодавство змінювалося, позивач повинна була знову виготовити технічну документацію, аби реєстрація земельної ділянки відбулась у встановленому порядку. Однак, голова правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3 відмовляється надавати їй правовстановлюючі документи на Садівниче товариство, які потрібні їй для подання державному кадастровому реєстратору разом з технічною документацією для її реєстрації та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру. Окрім цього, голова правління товариства ОСОБА_3 та суміжний землекористувач ОСОБА_2 відмовляються від підписання актів про погодження меж земельної ділянки та приймання-передачі межових знаків, що порушує її права, адже вона через це позбавлена можливості звернутися в подальшому до органу місцевого самоврядування з заявою про затвердження технічної документації. Саме тому ОСОБА_1 була змушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03грудня 2018 року було відкрито провадження в справі та призначено проведення 26 грудня 2018 року підготовчого засідання.

Відповідач СТ КОСОГОР в особі голови правління ОСОБА_3 отримав копії ухвали про відкриття провадження в справі та позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами 11 грудня 2018 року. Однак, у визначений судом 15-денний строк ані відповідач, ані його представник - адвокат Перькова Т.Є. відзив не подали. Натомість, відповідачем у підготовчому засіданні 26 грудня 2018 року було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 з вимогами визнати недійсними розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 90 від 17 січня 2007 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача в прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Третя особа ОСОБА_2 отримав копії ухвали про відкриття провадження в справі та позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами 11 грудня 2018 року, але обмежився лише письмовим зверненням про проведення розгляду справи за його відсутності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 виступила з промовою, в якій посилалась на обставини, викладені в позові, а також додатково пояснила наступне. Труднощі в оформленні технічної документації на земельну ділянку для її повторної реєстрації у державного кадастрового реєстратора пов'язані зі зміною голови правління СТ КОСОГОР . Новий голова товариства ОСОБА_3 почав заперечувати проти площі земельної ділянки, яку було передано їй, ОСОБА_1, у приватну власність на підставі рішення Харківської райдержадміністрації, вважаючи таку площу завищеною внаслідок захоплення земельної ділянки під водонасосною станцією. Але ніякого обладнання чи споруди водонасосної станції на земельній ділянці немає. Вона приносила голові правління ОСОБА_3 для підписання акти погодження меж земельної ділянки та приймання-передачі межових знаків, які отримала від землевпорядної організації, але він відмовився їх підписувати. Через це вона не може повторно подати документи державному кадастровому реєстратору для завершення процедури приватизації.

Голова правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3 в судовому засіданні виступив з усною промовою, в якій пояснив наступне. В 1988 році батько ОСОБА_1, як член СТ КОСОГОР , отримав в користування земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,047 га. Згодом, коли розпочався процес приватизації, ОСОБА_1 оформила документи на земельну ділянку НОМЕР_3, площу якої вона незаконно збільшила до 0,0693 га. З цієї причини він, ОСОБА_3, відмовляється надати ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на СТ КОСОГОР , які вона від нього вимагає. Крім того, він не згоден з тими документами, які були видані за підписом попереднього голови правління СТ чи особисто підписані цим головою, бо в них невірно вказана площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 Також ОСОБА_3, пояснив, що 5 років тому до нього приходила ОСОБА_1 з вимогою підписати акти погодження меж земельної ділянки та приймання-передачі межових знаків. Але він відмовився підписувати ці акти, бо в них була вказана завищена площа земельної ділянки, а також не відомо де саме та ким були складені ці акти. За минулі роки він ані до державних органів, ані до суду з приводу оспорювання процесу приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки не звертався.

Представник СТ КОСОГОР - адвокат Перькова Т.Є. в судовому засіданні, виступаючи з промовою, підтримала доводи представника ОСОБА_3 та просила в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні, вислухавши промови учасників, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Підставами набуття громадянами України права власності на земельні ділянки, зокрема, є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності, і приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування, що передбачено ст. 81 ЗК України.

Згідно з довідкою СТ КОСОГОР , виданою головою правління Камишевим С.П., ОСОБА_1 користується земельною ділянкою НОМЕР_3 на території садівничого товариства.

18 липня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до ДП Харківський інститут землеустрою з заявою, в якій просила виготовити технічну документацію на земельну ділянку НОМЕР_3 СТ КОСОГОР з метою отримання державного акту про право власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

В процесі розроблення у 2005 році технічної документації межі земельної ділянки НОМЕР_3 СТ КОСОГОР площею 0,0693 га, яка має трикутну форму, були узгоджені з суміжними землекористувачами - ОСОБА_6, який наразі виступає третьої особою по даній справі, та СТ КОСОГОР в особі голови правління Камишева С.П.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 90 від 17 січня 2007 року позивачу ОСОБА_1 була передана безоплатно у власність земельна ділянка НОМЕР_3 загальною площею 0,0693 га із земель СТ КОСОГОР для ведення садівництва. На підставі цього розпорядження Харківським районним відділом земельних ресурсів був виготовлений Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0693 га на ім'я ОСОБА_1 на бланку серії НОМЕР_4. Але у державному акті допущено помилку - не зазначено повну адресу місце знаходження земельної ділянки, яку було передано у власність ОСОБА_1, що стало причиною неможливості завершення ОСОБА_1 процесу приватизації земельної ділянки та набуття права власності у встановленому порядку.

З метою виправлення помилки у технічній документації із землеустрою ОСОБА_1 подала відповідну заяву від 03 лютого 2014 року до ДП Харківський інститут землеустрою .

Згідно зі ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Порядок виконання робіт по складанню технічної документації із землеустрою регламентується Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18 травня 2010 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема: план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

За положеннями пунктів 3.1, 3.12, 3.14 Інструкції, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Відповідно до додатку № 2 Інструкції акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання обов'язково має бути підписаний суміжними землекористувачами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 направила на адресу голови правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3 письмове звернення від 17 жовтня 2014 року з вимогою підписати акт погодження меж земельної ділянки НОМЕР_3 СТ. КОСОГОР , який входить до складу технічної документації із землеустрою. Таке звернення було розглянуто головою правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3, що підтверджується письмовою відповіддю від 11 листопада 2014 року, в якій викладені мотиви відмови в підписанні акту погодження меж земельної ділянки - збільшення площі земельної ділянки з 0,0407 га до 0,0693 га за рахунок включення до її складу сталевого контейнеру як частини водо насосної станції.

В усних промовах, з якими сторони виступити в судовому засіданні, ними підтверджені ті обставини, що ОСОБА_1 після отримання від представника ДП Харківський інститут землеустрою бланків актів погодження меж земельної ділянки та приймання-передачі межових знаків на зберігання передала їх голові правління садівничого товариства ОСОБА_3 при особистій зустрічі з вимогою підписати та повернути на її адресу. Про те, де та у який спосіб були виготовлені вказані акти, а також яким чином були проведені виміри чи інші технічні заходи з визначення меж земельної ділянки НОМЕР_3 та встановлення межових знаків, їй, ОСОБА_1, не відомо та вона не повідомляла суміжних землекористувачів заздалегідь про проведення таких заходів.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що ані позивач ОСОБА_1, ані виконавець робіт по складанню технічної документації із землеустрою не повідомляла суміжних землекористувачів - СТ КОСОГОР і ОСОБА_2, про проведення заходів з визначення меж земельної ділянки НОМЕР_3 на місцевості. Тому вказані особи не були присутніми при визначенні суміжних меж з причин, що він них не залежали, а від так підстав стверджувати, що ними було проігноровано право участі в таких заходах, суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позову в частині вимоги про визнання погодженими без підпису суміжними землекористувачами актів погодження меж земельної ділянки та приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Суд також звертає увагу позивача на те, що позовна вимога в такій редакції фактично стосується інтересів суміжного землекористувача ОСОБА_2, якого позивач не залучила до участі в справі в якості відповідача, що також є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо іншої позовної вимоги ОСОБА_1, то суд прийшов до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлено Законом України Про Державний земельний кадастр . Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

За приписами ч.ч. 2-6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Як вбачається з матеріалів справи державний кадастровий реєстратор своїм рішенням № РВ-6300426562015 від 02 квітня 2015 року відмовив позивачу ОСОБА_1 у прийнятті заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 23 березня 2015 року в зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі, зокрема, відсутні правовстановлюючі документи на СТ КОСОГОР .

З метою усунення виявлених державним кадастровим реєстратором недоліків ОСОБА_1 зверталась до голови правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3 з письмовою заявою від 16 листопада 2015 року, в якій просила надати їй завірені належним чином копії документів: виписки з єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців; довідки про взяття на облік платників податків, Статуту Садівничого товариства, державного акту на землекористування СТ КОСОГОР . Але в задоволенні заяви ОСОБА_1 голова правління ОСОБА_3 відмовив, посилаючись на неправильне визначення площі земельної ділянки, яка вказана в актах погодження меж та приймання-передачі межових знаків на зберігання. Своє небажання надати ОСОБА_1 документи, які стосуються садівничого товариства, голова правління ОСОБА_3 підтвердив суду в своїх усних поясненнях під час судового розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи досліджені докази та обставини, встановлені під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що правовстановлюючі документи на СТ КОСОГОР потрібні позивачу ОСОБА_1 для подання державному кадастровому реєстратору з метою реалізації позивачем права на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні, але відповідач заперечує проти такого права позивача. Відмову з боку голови правління СТ КОСОГОР ОСОБА_3 в даному випадку суд вважає необґрунтованою, оскільки зазначені вище документи є лише складовою частиною технічної документації із землеустрою, та не перешкоджають відповідачу у вчиненні дій на захист інтересів товариства при визначенні меж земельної ділянки, якою користується позивач. Але, як пояснив суду представник товариства ОСОБА_3, за період з 2014 року ним жодної дії, спрямованої на вирішення виниклого земельного спору з ОСОБА_1, не вчинено.

Задовольняю частково позовні вимоги, суд одночасно вирішує питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, та стягує з садівничого товариства КОСОГОР на користь позивача ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 704,80 грн., які документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 81, 116, 184, 198 ЗК України, ст. 55 Закону України Про землеустрій , ст.ст. 10-13, 81, 83, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Садівниче товариство КОСОГОР (код 34281861, зареєстрована адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, с. Смородське) надати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1)засвідчені копії Статуту Садівничого товариства КОСОГОР , виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, довідки про взяття на облік платників податків, копію державного акту на землекористування Садівничого товариства КОСОГОР .

Стягнути з Садівничого товариства КОСОГОР (код 34281861, зареєстрована адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, с. Смородське) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 704,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 24 лютого 2019 року.

Суддя О. О. Малихін