Постанова

від 19.02.2019 по справі 10/156

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Справа№ 10/156

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не прибув;

від позивача 1: Бульдяк М.Р. довіреність № 220/6-10/Д від 20.12.2018 року;

від позивача 2: Яценко Й.В. довіреність № 1 від 02.01.2019 року;

від відповідача: Плескань В.В. довіреність № 350/157/115 від 08.02.2019 року,

розглянувши апеляційну скаргу 28 Управління начальника робіт

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року (дата підписання повного тексту 22.10.2018 року)

у справі № 10/156 (суддя: Ващенко Т.М.)

за заявою 28 Управління начальника робіт

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу

за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі:

позивача 1. Міністерства оборони України

позивача 2. 28 Управління начальника робіт

до Військової частини НОМЕР_1

про 2 936 883,97 грн.

Встановив

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 року у справі № 10/156 позовні вимоги Військового прокурора Євпаторійського гарнізону до Військової частини НОМЕР_2 щодо стягнення 2 936 883,97 грн. задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року внесено зміни до п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 року у справі № 10/156 та видано новий наказ із внесеними доповненнями із зазначенням дати набрання чинності ухвалою у наступній редакції: Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , поточний рахунок НОМЕР_3 , загальний фонд р/р 35211036003192, спеціальний фонд р/р 35224090003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, ЗКПО 22990305, код ЄДРПОУ в/ч НОМЕР_4 , код 24967480, платник - Головне Фінансово-економічне управління Міністерства оборони України) на користь стягувача - Військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 , р/р НОМЕР_6 в ЄФ АКБ „Укрсоцбанк, МФО 324076, код 24967480) 2 936 883, 97 грн основного боргу.

Наказ Господарського суду міста Києва від 02.04.2004 року у справі № 910/156 було анульовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2005 року здійснено заміну (стягувача) Військової частини НОМЕР_5 на установу 28 управління начальника робіт (КОД ЄДРПОУ 24967480) та здійснено заміну відповідача (боржника) Військової частини НОМЕР_2 на Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року роз`яснено, що платником за рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року, враховуючи заміну сторін ухвалою Господарського суду Києва від 02.09.2005 року, є Військова частини НОМЕР_8 фінансово-економічне управління Повітряних Сил Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 24981451, КПКВ2101180, 2101190, р/р№№ 35215032000013, 35211003000013, 35227008000013, 35221004000013, 35223091000013 в Управління Державного казначейства у Вінницькій області, МФО 802015, 21007).

28.09.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява 28 Управління начальника робіт про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу.

Господарський суд міста Києва відмовив в задоволенні заяви 28 Управління начальника робіт про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу своєю ухвалою від 16.10.2018 року (повний текст складено 22.10.2018 року).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Управління начальника робіт звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення заяви 28 Управління начальника робіт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що Господарським судом міста Києва на клопотання скаржника були надані завірені документи з матеріалів справи №10/156, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 року, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року.

Тобто, суд першої інстанції мав можливість розглянути по суту заяви, проте неправомірно відмовив в її задоволенні за відсутності засвідченої копії наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 року справу № 10/156 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Чорногуз М.Г.

Північний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу 28 Управління начальника робіт на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року у справі № 10/156 своєю ухвалою від 13.11.2018 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 року апеляційну скаргу 28 Управління начальника робіт на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року у справі № 10/156 повернуто скаржнику з доданими до скарги документами.

26.12.2018 року 28 Управління начальника робіт повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019 року справу № 10/156 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою 28 Управління начальника робіт на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року у справі № 10/156 своєю ухвалою від 21.01.2019 року.

У судовому засіданні 20.02.2019 року скаржник та позивач 1 підтримали доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву 28 Управління начальника робіт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Разом з цим, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, позивач на протязі більш ніж чотирнадцять років не вчиняв будь-яких дій, щодо з`ясування ходу виконання провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року, та не надав жодного підтверджуючого документу, який свідчив би про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Прокурор у судове засідання 20.02.2019 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 21.01.2019 року на відповідну адресу.

Крім того, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності прокуратури, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга 28 Управління начальника робіт без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 19.4. Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодесу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до переліку справ, що підлягають знищенню у 2011 році, затвердженого рішенням експертної комісії Господарського суду міста Києва, матеріали справи № 10/156 за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_5 до Військової частини НОМЕР_2 про 2 936 883,97 грн були знищені, у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання.

Для постійного зберігання документів зі справи № 10/156 експертною комісією суду було відібрано наступні документи: ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2004 року про порушення провадження у справі, рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2005 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що Господарським судом міста Києва на клопотання скаржника були надані завірені документи з матеріалів справи №10/156, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2004 року, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року, проте останні є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 3.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, розгляд господарським судом заяв (клопотань), інших звернень у справах, матеріали яких знищено у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання, та вчинення у зв`язку з цим певних процесуальних дій є можливим за наявності у суді належним чином завірених копій процесуальних документів (рішень, ухвал, виданих судом наказів і т. ін.) або за наявності таких документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, заявником не було надано суду належним чином завіреної копії наказу Господарського суду міста Києва по справі № 10/159, тобто станом на час винесення оскаржуваної ухвали у суді була відсутня належним чином засвідчена копія наказу Господарського суду міста Києва по справі № 10/159. При цьому, колегія суддів відзначає, що наказ також відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції мав можливість розглянути заву по суту за відсутності засвідченої копії наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги посилання відповідача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що позивач на протязі більш ніж чотирнадцять років не вчиняв будь-яких дій, щодо з`ясування ходу виконання провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2004 року, та не надав жодного належного підтверджуючого документу, який свідчив би про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви 28 Управління начальника робіт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу.

Також, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу 28 Управління начальника робіт залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №10/156 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження № 10/156 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова не підлягає оскарженню, однак, може бути оскаржена лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.В. Сулім

СуддіО.М. Коротун

Л.Г. Смірнова

Дата складення повного тексту 28.02.2019 року.