Рішення
від 20.02.2019 по справі 910/13153/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2019Справа № 910/13153/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16; ідентифікаційний код: 34415408)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 11, кв. 27; ідентифікаційний код: 38482600)

про стягнення 202061,52 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Писаренко М.О. - представник

від відповідача: Живиця О.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту про стягнення 202061,52 грн., з яких 149000,00 грн. основного боргу, 25807,62 грн. пені, 6128,00 грн. 3% річних та 21125,90 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №20/01-17 від 20.01.2017 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 149000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 25807,62 грн. пені, 6128,00 грн. 3% річних та 21125,90 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі №910/13153/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.11.2018, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 відкладено підготовче засідання на 05.12.2018

09.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвір-Тандем" про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Спорту" (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 11, кв. 27; ідентифікаційний код 38482600) в межах стягуваної суми 202061,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем про забезпечення позову відмовлено.

05.12.2018 відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой .

05.12.2018 до Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 05.12.2018 судом було розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой , та відмовлено в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю, про що зазначено у протоколі судового засідання від 05.12.2018.

У підготовчому засіданні 05.12.2018 судом було залишено без розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву, у зв'язку з пропуском строку на його подання, відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у протоколі судового засідання від 05.12.2018).

У підготовчому засіданні 05.12.2018 судом було оголошено перерву до 21.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 відкладено підготовче засідання у справі №910/13153/18 на 23.01.2019.

У підготовчому засіданні 23.01.2019 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/504/19 за позов Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту до Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем про визнання недійсним Договору №20/01-17 від 20.01.2017.

У підготовчому засіданні 23.01.2019 представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву та просив суд долучити його до матеріалів справи.

Представник позивача заперечував щодо долучення відзиву до матеріалів справи у зв'язку із пропуском процесуального строку на його подання.

Суд, перевіривши відзив на відповідність ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що даний відзив подано з пропущенням процесуального строку.

Відтак враховуючи, відсутність від відповідача клопотання на поновлення процесуального строку та відсутність обґрунтування щодо поважності причин пропуску процесуального строку, суд, ухвалив повернути відповідачу без розгляду відзив на позовну заяву на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 23.01.2019.

Розглянувши у судовому засіданні 23.01.2019 подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 23.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/13153/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.02.2019.

У судовому засіданні 20.02.2019 відповідач повторно просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/504/19 за позов Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту до Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем про визнання недійсним Договору №20/01-17 від 20.01.2017.

Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача у зв'язку з необґрунтованістю, так як суд в межах розгляду даної справи може самостійно встановити обставини, які входять до предмета доказування у справі №910/504/19.

Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.02.2019 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 20.02.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Місто Спорту (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем (постачальник) укладено Договір №20/01-17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаною у Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.

Додатком №1 до Договору №20/01-17 від 20.01.2017 (Специфікація №1) сторони погодили, що товаром, який постачається за вказаним договором, є спорт трава Tango Turf 40 F, green white/4.10, загальною вартістю 249000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору №20/01-17 від 20.01.2017 загальна сума договору складає 249000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору №20/01-17 від 20.01.2017 покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок постачальника згідно з рахунком-фактурою. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті - українській гривні. З огляду на те, що товар по даному договору поставляється з Європи ціна на товар в гривнях може бути скорегована на день платежу по комерційному курсу.

Перехід права власності на товар відбувається в момент здійснення фактичного прийому товару покупцем після підписання покупцем видаткової накладної (п. 4.5 Договору №20/01-17 від 20.01.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором №20/01-17 від 20.01.2017, поставивши відповідачу узгоджений між сторонами у Специфікації товар, що підтверджується видатковою накладною №166 від 15.03.2017 на суму 249000,00 грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3 Договору №20/01-17 від 20.01.2017 покупець здійснює оплату за товар в строк до 01.06.2017.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за видатковою накладною №166 від 15.03.2017 на суму 249000,00 грн., у строк до 01.06.2017.

Судом встановлено, що 20.06.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №920 від 20.06.2017; 03.07.2017 - грошові кошти у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №930 від 03.07.2017; 28.08.2017 - грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №978 від 28.08.2017, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Таким чином, враховуючи, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 249000,00 грн., а відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 100000,00 грн., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 149000,00 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 149000,00 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту за Договором №20/01-17 від 20.01.2017 у сумі 149000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту суми основного боргу у розмірі 149000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 25807,62 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору №20/01-17 від 20.01.2017 у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту пені у розмірі 25807,62 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6128,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21125,90 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту 3% річних у розмірі 6128,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21125,90 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20206,15 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем долучено до позовної заяви копію Договору про надання юридично-консультаційних послуг №003/18-LCS від 14.09.2018, укладеного між Адвокатським бюро Максим Писаренко та позивачем; копію Додатку №1 до вказаного договору, з якого вбачається, що вартість винагороди адвоката за надання професійної правничої допомоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту заборгованості у загальному розмірі 202061,52 грн. становить 20206,15 грн. (10%); копію виписки з банківського рахунку Адвокатського бюро, що підтверджує оплату позивачем професійної правничої допомоги за Договором про надання юридично-консультаційних послуг №003/18-LCS від 14.09.2018; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3533, видане на ім'я Писаренка М.О.; ордер на надання правової допомоги на ім'я Писаренка М.О.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення абоіншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи об'єм проведеної роботи при підготуванні позовної заяви та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 20206,15 грн визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто Спорту (03141, м. Київ, вул. Волгоградська, буд. 11, кв. 27; ідентифікаційний код: 38482600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алвір-Тандем (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16; ідентифікаційний код: 34415408) суму основного боргу у розмірі 149000 (сто сорок дев'ять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 25807 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сім) грн 62 коп., 3% річних у розмірі 6128 (шість тисяч сто двадцять вісім) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 21125 (двадцять одна тисяча сто двадцять п'ять) грн 90 коп., судовий збір у розмірі 3030 (три тисячі тридцять) грн 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20206 (двадцять тисяч двісті шість) грн 15 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.02.2019

Суддя Д.О. Баранов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.02.2019
Оприлюднено01.03.2019
Номер документу80148951
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/13153/18

Постанова від 05.06.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дідиченко М.А.

Ухвала від 23.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дідиченко М.А.

Ухвала від 02.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дідиченко М.А.

Рішення від 20.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Ухвала від 23.01.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Ухвала від 21.12.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Ухвала від 19.11.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Ухвала від 07.11.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Ухвала від 08.10.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні