Ухвала

від 28.02.2019 по справі 152/1756/18

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1756/18

2/152/89/19

У Х В А Л А

іменем України

28 лютого 2019 року м. Шаргород

Справа №152/1756/18

Провадження №2/152/89/19

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством Рахнянська ремонтно-механічна майстерня від 26.02.2019 року,

встановив:

19.02.2019 року до Шаргородського районного суду сторони у справі подали зроблену ними спільну письмову заяву, в якій повідомили суд про бажання укласти мирову угоду на відповідних умовах (а.с.49-50).

28.02.2019 року представники сторін - адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно подали зроблену сторонами у справі спільну письмову заяву, в якій сторони повідомили суд про укладення мирової угоди, яку просять затвердити, а провадження у справі закрити (а.с.105).

Також, 28.02.2019 року представники сторін подали до суду мирову угоду, укладену 26.02.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та представником відповідача - директором ПРАТ Рахнянська РММ ОСОБА_4 (а.с.102), з умовами наступного змісту:

1. Приватне акціонерне товариство Рахнянська ремонтно-механічна майстерня (далі - Товариство) визнає факт наявності боргу перед ОСОБА_3 у сумі 58910 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот десять) гривень 00 копійок.

2. З метою погашення заборгованості перед ОСОБА_3, в зв'язку із відсутністю коштів, Товариство звернулося до суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна (нежитлових будівель майнового комплексу ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня ), про що складено відповідний висновок про вартість.

Згідно з висновком про вартість (витяг з звіту) вартість майна Товариства складає: пилорами під літерою Б , піднавісу під літерою б , піднавісу під літерою В , сушилки під літерою Г , піднавісу під літерою Д , вбиральні під літерою Е , кранбалки під літерою Ж , господарського приміщення під літерою І , столярного цеху під літерою Ї , пилорами під літерою Й , прохідної під літерою К , колодязя під літерою Л , бесідки, огорожі 1-3, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Рахни-Лісові, вул. Миру, 40 А , - 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

3. Товариство передає у власність ОСОБА_3, а ОСОБА_3 приймає належне Товариству на праві власності майно, а саме: пилораму під літерою Б , піднавіс під літерою б , піднавіс під літерою В , сушилку під літерою Г , піднавіс під літерою Д , вбиральню під літерою Е , кранбалку під літерою Ж , господарське приміщення під літерою І , столярний цех під літерою Ї , пилораму під літерою Й , прохідну під літерою К , колодязь під літерою Л , бесідку, огорожу 1-3, що знаходяться за адресою: вул. Миру, 40 А , с. Рахни-Лісові, Шаргородського району Вінницької області.

4. Усі витрати, пов'язані з переоформленням права власності на вищезазначене майно несе ОСОБА_3

5. Товариство гарантує, що відразу після визнання даної мирової угоди судом передасть усі необхідні документи ОСОБА_3 для оформлення права власності на майно. ОСОБА_3 гарантує, що жодних претензій відносно грошових стягнень за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20 грудня 2015 року він до Товариства не матиме.

6. ОСОБА_3 підписанням цієї мирової угоди підтверджує свою згоду на набуття у власність майна ПРАТ Рахнянська РММ , а саме: пилорами під літерою Б , піднавісу під літерою б , піднавісу під літерою В , сушилки під літерою Г , піднавісу під літерою Д , вбиральні під літерою Е , кранбалки під літерою Ж , господарського приміщення під літерою І , столярного цеху під літерою Ї , пилорами під літерою Й , прохідної під літерою К , колодязю під літерою Л , бесідки, огорожі 1-3, що знаходяться за адресою: вул. Миру, 40 А , с. Рахни-Лісові, Шаргородського району Вінницької області.

7. Товариство та ОСОБА_3 заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі держави.

8. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь яких зустрічних претензій.

9. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди.

10. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається сторонами, як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій мировій угоді.

11. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією мировою угодою та не перешкоджати один одному у вільному володінні, користуванні та розпорядженні предметом мирової угоди, в тому числі, у здійсненні реєстраційних дій щодо цього майна.

12. Після підписання цієї угоди майнові претензії сторін щодо вищевказаного майна вважаються врегульованими.

13. Наслідки укладення мирової угоди та наслідки ухилення від її виконання, зміст ст.ст.207, 208 ЦПК України сторонам роз'яснені і зрозумілі.

14. Дана мирова угода складена у трьох примірниках, українською мовою, які мають однакову юридичну силу.

Крім того, представник позивача - адвокат ОСОБА_1 подала клопотання, у якому просить, з метою поновлення прав позивача, в ухвалі про затвердження мирової угоди зазначити, що вона є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене у ній нерухоме майно в органах державної реєстрації прав (а.с.104).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1, повноваження якої підтверджені договором від 02.02.2018 року, ордером серії ВН №0846607 від 17.12.2018 року (а.с.14-16), просить затвердити укладену сторонами мирову угоду від 26.02.2019 року на вказаних у ній умовах, так як вважає, що сторони висловили в ній своє волевиявлення, умови мирової угоди сторін не суперечать закону та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, не є не виконуваними, сторони мирової угоди наділені повноваженнями на укладення мирової угоди. Наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі позивачеві відомі, про що також зазначено у одному із пунктів мирової угоди.

Також, адвокат ОСОБА_1 просить задовольнити її клопотання та, з метою поновлення прав позивача, в ухвалі про затвердження мирової угоди зазначити, що вона є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене в угоді нерухоме майно в органах державної реєстрації прав.

Крім того, адвокат ОСОБА_1 суду пояснила, що підтримує раніше надані нею пояснення в першому судовому засіданні 26.02.2019 року, що стосуються підстав укладення та умов мирової угоди.

Так, 26.02.2019 року представник позивача пояснила, що 20.12.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позивач надає відповідачеві поворотну фінансову допомогу, яка підлягала поверненню до 01.01.2018 року. Позивач передав відповідачеві 58910 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. Разом із укладенням договору про надання поворотної фінансової допомоги, між позивачем та відповідачем було укладено договір про заставу майна, яке залишалося у заставника, який розпоряджався і користувався ним на власний розсуд. Борг за договором позивачеві не повернуто, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися з цим позовом до суду. В ході призначення судового розгляду від відповідача надійшла пропозиція про передання в рахунок боргу майна за договором застави, на що позивач погодився. Відповідачем здійснено оцінку майна. Позивач пересвідчився, що майно належить відповідачеві і є у наявності.

Представник відповідача ПРАТ Рахнянська РММ - адвокат ОСОБА_2, повноваження якого підтверджені ордером серії ВН №093306 від 25.02.2019 року, виданим на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного між ним та ПРАТ 25.02.2019 року (а.с.68), в судовому засіданні просить затвердити мирову угоду, що укладена між позивачем та відповідачем 26.02.2019 року на умовах, які зазначені в ній, так як вважає, що умови мирової угоди сторін не суперечать закону, а провадження у справі закрити, відповідачеві зрозумілі наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Також, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що не заперечує щодо задоволення клопотання представника позивача - адвоката ОСОБА_1 про зазначення в ухвалі про затвердження мирової угоди, що ця ухвала є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене в угоді нерухоме майно в органах державної реєстрації прав.

Крім того, адвокат ОСОБА_2 просить, у зв'язку з врегулюванням спору мировою угодою, вирішити питання про повернення позивачеві ОСОБА_3 50% судового збору.

До того ж, адвокат ОСОБА_2 суду пояснив, що підтримує раніше надані ним пояснення в першому судовому засіданні 26.02.2019 року, що стосуються підстав укладення та умов мирової угоди.

Так, 26.02.2019 року представник відповідача пояснив, що ПРАТ Рахнянська РММ визнає факт отримання від позивача поворотної фінансової допомоги в сумі 58910 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Борг за вказаним договором наявний і відповідач визнає цей борг, але кошти на повернення боргу відсутні. У відповідача наявне майно, яке позивач погодився прийняти у рахунок повернення боргу. Факт належності майна, що є предметом мирової угоди, підтверджується документами про право власності, про реєстрацію права власності у державному реєстрі, про оцінку майна, вартість якого, за висновком ТОВ Подільський експертний центр складає 58000 грн.

Позивач ОСОБА_3 в друге судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся через свого представника, тобто належним чином.

Вислухавши думки представників сторін суд вважає можливим розгляд справи в цьому судовому засіданні у відсутності позивача, оскільки його інтереси представляє адвокат ОСОБА_1 на умовах, передбачених нормами ЦПК України щодо представництва та на умовах, викладених у відповідному договорі.

Розглянувши мирову угоду від 26.02.2019 року (а.с.102), про укладення якої сторони зробили і подали до суду спільні письмові заяви від 19.02.2019 року та від 27.02.2019 року (а.с.49-50, 105), суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 2 ч.5 ст.12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках… Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 7 ст.49 ЦПК України встановлено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмету спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, виходячи з аналізу вказаної норми, мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи на підставі взаємних поступок, у якій сторони розподіляють лише їхні спірні процесуальні права та обов'язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є закриття провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов'язків сторін.

Крім того, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд враховує, що укладення мирової угоди є одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи.

Частиною 2 статті 207 ЦПК України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч.4 ст.207 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд повинен з'ясувати, чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону та перевірити, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Так, ч.5 ст.207 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі, якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову

угоду та закриває провадження у справі.

Проаналізувавши умови мирової угоди від 26.02.2019 року, суд прийшов до висновку, що у затвердженні мирової угоди між сторонами у означеній цивільній справі слід відмовити з огляду на таке.

Подана сторонами до суду мирова угода не встановлює взаємних поступок сторін з приводу вирішення позовних вимог про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Так, відповідно до п.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Отже, виходячи зі змісту вказаної законодавчої норми та умов договору від 20.12.2015 року, укладеного між сторонами означеної цивільної справи, поверненню відповідачем позивачеві підлягає сума фінансової допомоги в грошовому виразі в грошовій одиниці України - гривні, в сумі 58910 грн.

ОСОБА_3 заявлено позовну вимогу про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 58910 грн. (а.с.24-25).

Разом з тим, мирова угода сторін не встановлює взаємних їх поступок з приводу вирішення цієї позовної вимоги про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 58910 грн., а містить зобов'язання відповідача передати у власність ОСОБА_3 та зобов'язання позивача прийняти належне відповідачеві на праві власності майно за переліком (п.3 мирової угоди), тобто зобов'язання, які не входять до предмету договору про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року та до предмету позову про стягнення боргу за цим договором.

Отже, судом встановлено при аналізі умов мирової угоди, що фактично, предмет мирової угоди не співвідноситься із предметом позову.

Тобто, умови мирової угоди виходять за межі заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, предметом яких взагалі не є будь-яке майно, а лише грошові кошти, отже ці умови суперечать закону, зокрема, вимогам ч.1 ст.13 ЦПК України, якою передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених особою позовних вимог, тоді як ч.1 ст.207 ЦПК України встановлено, що сторони можуть вийти за межі предмета спору за певних умов, але не за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, з п.1 мирової угоди вбачається повне визнання відповідачем позову.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що повне визнання відповідачем позову і укладення мирової угоди є різними процесуальними способами врегулювання спору.

До того ж, проаналізувавши умови мирової угоди, що викладені в пунктах 3-6, суд вбачає приховану цивільно-правову угоду про відчуження майна, тобто з реалізації відповідачем нерухомого майна на користь позивача.

Зі змісту преамбули поданої до суду мирової угоди вбачається, що вона укладена між сторонами у цивільній справі з метою врегулювання спору щодо стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року.

Проте, на думку суду, вказане посилання не відповідає предмету договору від 20.12.2015 року про надання поворотної фінансової допомоги, оскільки його предметом є грошові кошти.

Також, суд зауважує, що жоден пункт укладеної між сторонами мирової угоди взагалі не містить посилання на те, що зазначене в угоді нерухоме майно передається у рахунок боргу в сумі 58910 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року.

Так, пункт №1 мирової угоди містить посилання на те, що відповідач визнає факт наявності боргу перед ОСОБА_3 у сумі 58910 грн.; з метою погашення заборгованості перед ОСОБА_3 внаслідок відсутності коштів товариство замовило проведення вартості майна (нежитлових будівель майнового комплексу ОСОБА_5 Рахнянська РММ і встановило, що вартість майна становить 58000 грн. (п.№2 мирової угоди); разом з тим, відповідно до пункту №3 мирової угоди, товариство передає у власність ОСОБА_3, а ОСОБА_3 приймає належне товариству на праві власності майно, проте, без зазначення мети передання відповідачем та прийому позивачем такого майна.

Суд зауважує, що мирова угода не є правочином. Правочин повинен вчинюватися за загальними правилами цивільного законодавства. Тоді як мирова угода є різновидом зобов'язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі, затвердженого судовим рішенням (ухвалою). Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів, чи майна, які не відносяться до предмету позову і виходять за межі позовних вимог.

При перевірці умов мирової угоди та документів, що посвідчують право власності відповідача на майно, зазначене в угоді, вбачається, що відповідач на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.09.2008 року є власником, в тому числі, нерухомого майна, найменування якого зазначені в умовах мирової угоди (а.с.80). ОСОБА_5 власності відповідача на означене майно належним чином зареєстроване (а.с.82), обтяжень щодо вказаного майна не зареєстровано (а.с.83-84).

Отже, відсутні будь-які перешкоди щодо вчинення між позивачем та відповідачем у передбаченому законодавством порядку цивільно-правової угоди про відчуження майна.

Крім того, суд звертає увагу, що у матеріалах цивільної справи наявна додана до позову належно завірена копія укладеного між сторонами цієї цивільної справи договору про заставу майна (з залишенням майна в заставника) від 20.12.2015 року (а.с.9), з додатком №1 до цього Договору, який містить найменування майна відповідача - найменування предмету застави за відповідним переліком, який містить 14 найменувань предметів нерухомого майна (а.с.10).

Предметом договору про заставу майна є майно, найменування якого зазначене в додатку №1 до Договору застави, узгоджена вартість якого на момент застави складає 60000 грн. (п.п.4.1, 4.2 Договору застави), і яке належить заставнику на праві власності (п.4.3. Договору застави).

Пунктом 1.1. Договору застави встановлено, що заставодержатель (у даному випадку - позивач ОСОБА_3М.) має право у випадку невиконання заставником (у цьому випадку - відповідачем ОСОБА_5 Рахнянська РММ ) своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Так, відповідно до вимог ст.ст.572, 573, 574 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

До того ж, відповідно до вимог ч.1 ст.589 та ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, позивачем не заявлено позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави, а заявлено вимогу про стягнення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Крім того, суд перевірив, чи не обмежений представник відповідача вчиняти відповідні дії щодо укладення мирової угоди, її підписання та щодо відчуження майна товариства, оскільки, згідно з умовами цієї мирової угоди нерухоме майно із власності відповідача відчужується у власність позивача (п.п.3, 4, 5, 6 мирової угоди).

Так, п.п.1.1, 2.7.2 трудового контракту з директором ПРАТ (а.с.72-74) встановлено, що директор товариства здійснює поточне управління товариством, укладає мирові угоди в інтересах товариства, а п.12 рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПРАТ Рахнянська РММ від 14.08.2015 року директора товариства уповноважено на підписання мирової угоди між товариством та фізичними або юридичними особами без погодження з Наглядовою радою з будь-яких питань (а.с.75-79).

Тобто, мирова угода з боку відповідача підписана уповноваженою особою.

Разом з тим, сторони у справі та їх представники не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що директор товариства має право без рішення органу управління юридичної особи, яким у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.103) зазначено загальні збори.

При цьому, суд вважає помилковим ствердження адвоката ОСОБА_1 про те, що п.11 рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПРАТ Рахнянська РММ від 14.08.2015 року уповноважує директора на розпорядження майном товариства, зокрема, на передання майна у власність фізичній особі з метою погашення заборгованості, оскільки вказаним пунктом рішення загальні збори вирішили передати у власність фізичним або юридичним особам майно товариства з метою погашення заборгованості товариства без зазначення, що директор товариства має право вчиняти ці дії самостійно (а.с.79).

При цьому, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.103) вбачається, що директор товариства ОСОБА_4 не має обмежень лише щодо представництва юридичної особи у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені товариства без довіреності, підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва товариства, що не є ідентичним розпорядженню майном товариства, зокрема, його відчуженням в інтересах фізичної особи.

Повноваження на підписання мирової угоди і повноваження на розпорядження (відчуження) майном, не є ідентичними повноваженнями.

Пунктом 2.9. трудового контракту встановлено, що у випадку делегування керівникові товариства додаткових повноважень, укладається додаткова угода до цього контракту (а.с.73).

Отже, суд, надавши правову оцінку умовам мирової угоди, вважає, що положення мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства, та приходить до висновку, що мирова угода не підлягає затвердженню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та умов мирової угоди, мирова угода не стосується прав та обов'язків сторін за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року і самого предмета позову, ці умови не пов'язані зі спірними правовідносинами і виходять за межі позовних вимог; п.1 мирової угоди містить посилання на повне визнання відповідачем позову, що є іншим процесуальним способом вирішення спору; умови мирової угоди місять ознаки прихованої цивільно-правової угоди з реалізації відповідачем нерухомого майна на користь позивача, так як сторони фактично просять узаконити перехід права вдасності на майно від відповідача до позивача всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов'язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

З наведених підстав, у затвердженні мирової угоди слід відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

При цьому, суд вважає, що відмова у затвердженні мирової угоди не призводить до порушення конституційної засади судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не має наслідком порушення права особи на судовий захист, який реалізується в такому випадку у процесі доказування позовних вимог. У такому разі право на звернення до суду забезпечується можливістю апеляційного та касаційного оскарження рішення по суті спору, а також сторони у справі не позбавлені можливості укладення в передбаченому законом порядку правочинів щодо відчуження майна відповідачем на користь позивача.

У зв'язку із відмовою у затвердженні мирової угоди, не підлягає задоволенню клопотання представника позивача про зазначення в ухвалі суду про те, що ухвала є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене в угоді нерухоме майно в органах державної реєстрації прав.

Керуючись ст.ст.13, 49, 207, 279 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством Рахнянська ремонтно-механічна майстерня 26.02.2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу.

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 про зазначення в ухвалі суду про те, що ухвала є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене в угоді нерухоме майно в органах державної реєстрації прав.

Копію цієї ухвали вручити представникам сторін у справі та направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені у апеляційну скаргу на рішення суду у цій справі.

Судовий розгляд у цивільній справі продовжити.

Суддя: