Рішення

від 28.02.2019 по справі 152/1756/18

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1756/18

2/152/89/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 лютого 2019 року м. Шаргород

Справа №152/1756/18

Провадження №2/152/89/19

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

представника позивача - адвоката Соляр Т.В.,

представника відповідача - адвоката Головенько В.П.,

розглянувши в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

1.Виклад позиції позивача.

19.12.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня з позовом про стягнення боргу, який було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви.

У позовній заяві із виправленими недоліками позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня на його користь борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року в сумі 58910 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.12.2015 року між позивачем та відповідачем ПРАТ Рахнянська РММ в особі директора Вельгана Є.О. укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Основний договір), відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 58910 грн., а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти в порядку і на умовах, передбачених договором.

Так, згідно з п.3.1. Основного договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.01.2018 року.

Також, 20.12.2015 року між ним та відповідачем було укладено договір про заставу майна (з залишенням майна в заставника), відповідно до умов якого заставодержатель має право у випадку невиконання заставником своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року отримати задоволення за рахунок майна.

В додатку №1 до договору застави предметом застави визначено майно: пилорама загальною площею 119 кв.м.; піднавіс загальною площею 106,6 кв.м.; піднавіс загальною площею 58,3 кв.м.; сушилка загальною площею 155 кв.м.; піднавіс загальною площею 216 кв.м.; вбиральня загальною площею 4,2 кв.м.; кранбалка загальною площею 240 кв.м.; хоз. приміщення загальною площею 26,4 кв.м.; столярний цех загальною площею 221,7 кв.м.; пилорама загальною площею 63,5 кв.м.; прохідна загальною площею 9 кв.м.; колодязь загальною площею 10 кв.м.; бесідка; огорожа.

Станом на 01.01.2018 року відповідач не повернув грошових коштів.

01.02.2018 року, 14.03.2018 року, 05.06.2018 року ним надсилалися відповідачеві лист та претензії про повернення грошових коштів або надання майна в рахунок цих коштів за договором про заставу майна.

Відповідач письмової відповіді на вказані звернення не надіслав, в телефонному режимі повідомив про відсутність коштів на рахунку та про можливість отримання майна відповідно до підписаного договору про заставу майна.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Соляр Т.В., повноваження якої підтверджені договором від 02.02.2018 року, ордером серії ВН №084607 від 17.12.2018 року (а.с.14-16), просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року в сумі 58910 грн. та понесені судові витрати.

Адвокат Соляр Т.В. суду пояснила, що підтримує раніше надані нею пояснення в першому судовому засіданні 26.02.2019 року.

Так, 26.02.2019 року представник позивача - адвокат Соляр Т.В. пояснила, що 20.12.2015 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ПРАТ Рахнянська РММ було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позивач надав відповідачеві поворотну фінансову допомогу, яка підлягала поверненню до 01.01.2018 року. Позивач передав відповідачеві 58910 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. Разом із укладенням договору про надання поворотної фінансової допомоги, між позивачем та відповідачем було укладено договір про заставу майна, яке залишалося у заставника, який розпоряджався і користувався ним на власний розсуд. Борг за договором позивачеві не повернуто, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися з цим позовом до суду.

2.Виклад позиції відповідача.

19.02.2019 року на електронну адресу суду від імені директора ПрАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня Янчук О.Г. надіслано відзив, який зареєстровано в суді за №1225 та приєднано до матеріалів цивільної справи (а.с.44).

У відзиві директор ПрАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня зазначив, що 11.02.2019 року йому стало відомо від позивача про розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу, тому просить прийняти відзив із пропуском строку його подання.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року відзив директора ПрАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня від 18.02.2019 року, що надійшов до Шаргородського районного суду 19.02.2019 року за вхідним №1225, - залишено без розгляду у зв'язку із пропуском процесуального строку його подання.

В судовому засіданні представник відповідача ПРАТ Рахнянська РММ - адвокат Головенько В.П., повноваження якого підтверджені ордером серії ВН №093306 від 25.02.2019 року, виданим на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного між ним та ПРАТ 25.02.2019 року (а.с.68), позовні вимоги ОСОБА_3 визнав, вважає, що позов підлягає задоволенню з наведених в ньому підстав.

До того ж, адвокат Головенько В.П. суду пояснив, що підтримує раніше надані ним пояснення в першому судовому засіданні 26.02.2019 року.

Так, 26.02.2019 року представник відповідача пояснив, що ПРАТ Рахнянська РММ визнає факт отримання від позивача поворотної фінансової допомоги в сумі 58910 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року. Борг за вказаним договором наявний і відповідач визнає цей борг в сумі 58910 грн., але кошти на повернення боргу у відповідача відсутні.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача

1. 18.02.2019 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від 12.02.2019 року, у якому позивач ОСОБА_3 просив поновити строк для подання клопотання; розгляд справи проводити в загальному порядку із викликом сторін (а.с.42).

2. 19.02.2019 року представником позивача до суду подано заяву про укладення мирової угоди (а.с.49-50).

3. 28.02.2019 року представником позивача - адвокатом Соляр Т.В. подано для приєднання до матеріалів справи мирову угоду та витяг з ЄДР (а.с.101-103) та подано клопотання, у якому остання просить з метою відновлення прав позивача, зазначити в ухвалі про затвердження мирової угоди, що вона є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене у ній нерухоме майно в органах державної реєстрації прав (а.с.104).

4. 19.02.2019 року на електронну адресу суду від імені директора ПрАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня Янчук О.Г. надіслано відзив (а.с.44).

5. 19.02.2019 року на електронну адресу суду від імені директора ПрАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня Янчук О.Г. надіслано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.48).

6. 28.02.2019 року до суду надійшла заява за підписом позивача ОСОБА_3 та відповідача - директора ПрАТ Рахнянська РММ Янчук О.Г. про укладення мирової угоди (а.с.105).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Ухвалою суду від 20.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до ПРАТ Рахнянська РММ про стягнення боргу залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви (а.с.19-20).

2. 09.01.2019 року позивачем подано до Шаргородського районного суду на виконання ухвали від 20.12.2018 року позовну заяву із виправленими недоліками, у зв'язку із чим, відповідно до ухвали суду від 09.01.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ПРАТ Рахнянська РММ про стягнення боргу в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження та призначено розгляд справи на 19.02.2019 року без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам, що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки, вказані в ухвалі, запропоновано відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву (а.с.28-29).

3. Ухвалою від 19.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку для подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.51-52).

4. Ухвалою суду від 19.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання директора ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня Янчук О.Г. про поновлення процесуального строку для подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та залишено без розгляду означене клопотання (а.с.53-54).

5. Ухвалою суду від 19.02.2019 року залишено без розгляду відзив директора ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня від 18.02.2019 року, що надійшов до Шаргородського районного суду 19.02.2019 року за вхідним №1225 (а.с.55-56).

6. Відповідно до ухвали суду від 19.02.2019 року , вирішено проводити розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с.57).

7. 26.02.2019 року відмовлено у задоволенні спільної письмової заяви ОСОБА_3 та ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про укладення мирової угоди (а.с.94-96).

8. Ухвалою суду від 28.02.2019 року відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_3 та ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня 26.02.2019 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ПРАТ Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу та відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Соляр Т.В. про зазначення в ухвалі суду про те, що ухвала є підставою для здійснення за ОСОБА_3 державної реєстрації (перереєстрації) права власності на зазначене в угоді нерухоме майно в органах державної реєстрації прав (а.с.106-110).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики у виді надання поворотної фінансової допомоги, які регулюються ПК України та ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Вирішуючи спір, суд встановив факт укладення 20.12.2015 року договору про надання поворотної фінансової допомоги між позивачем ОСОБА_3 та ПРАТ Рахнянська РММ , відповідно до п.1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Поворотна фінансова допомога - сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п.1.2 Договору) (а.с.5).

Поворотна фінансова допомога надається частинами або одним платежем в національній валюті України в межах суми 60000 грн. без ПДВ. Плата за користування грошовими коштами не стягується (п.п.2.1, 2.2 Договору).

Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1 (одного) року з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси позичальника, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника від позикодавця (п.2.3 Договору).

Згідно з п.3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.01.2018 року.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку (п.3.2. Договору).

З метою забезпечення повернення коштів між сторонами можуть укладатися й інші договори, що передбачено п.3.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.4.1 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Пунктами 7.1 та 7.2 Договору встановлено, що позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це позичальника за 15 робочих днів. Позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу позикодавцю.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.8.2 Договору).

Судом встановлено, що вказаний договір про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року підписано позивачем ОСОБА_3 та директором ПРАТ Рахнянська РММ Вельганом Є.О. (а.с.5, на звороті).

З боку позивача ОСОБА_3 на виконання договору передано відповідачеві 58910 грн. поворотної фінансової допомоги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера за №1 від 04.01.2016 року, з якої вбачається, що ПРАТ Рахнянська РММ прийнято фінансову поворотну допомогу від ОСОБА_3 в сумі 58910 грн. (а.с.6).

З актів звірки взаєморозрахунків станом за періоди: 01.01.2016-16.07.2018 року та 01.01.2016 року-10.12.2018 року між ПРАТ Рахнянська РММ і ОСОБА_3 вбачається, що станом на 16.07.2018 року та станом на 10.12.2018 року наявна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 58910 грн. (а.с.7, 8).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року, відповідач ПРАТ Рахнянська РММ в особі директора Вельгана Є.О. і позивач ОСОБА_3 20.12.2015 року уклали договір про заставу майна (з залишанням майна в заставника) відповідно до якого, заставодержатель - ОСОБА_3 має право у випадку невиконання заставником - ПРАТ Рахнянська РММ своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року отримати задоволення вимог за рахунок заставленого майна (а.с.9).

Так як позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги та передав відповідачеві поворотну фінансову допомогу в сумі 58910 грн., а відповідач в строк до 01.01.2018 року не повернув указану грошову суму ОСОБА_3, то позивач звертався до відповідача із листами та претензіями 01.02.2018 року, 14.03.2018 року, 05.06.2018 року (а.с.11-13).

На час розгляду означеної цивільної справи в суді борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року в сумі 58910 грн. відповідачем позивачеві не повернуто, що не заперечував під час судового розгляду справи представник відповідача - адвокат Головенько В.П.

Оскільки факт виконання умов договору і повернення боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 58910 грн. відповідачем ПРАТ Рахнянська РММ не доведено, то право позивача ОСОБА_3 невиконанням зобов'язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини позики, а саме - у виді надання поворотної фінансової допомоги, які регулюються ПК України та ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Відповідно до п.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Отже, договір про надання поворотної фінансової допомоги є різновидом договору позики.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

VІ. Висновки суду

Аналізуючи норми наведеного законодавства та досліджені судом докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення до суду з означеним позовом.

Також, у суду склалася достатня переконаність у тому, що позов підлягає задоволенню з наведених у ньому підстав, які підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими судом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі Серявін та інші проти України зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Відтак, суд, проаналізувавши та оцінивши кожний аргумент, наведений сторонами, а також представлені докази, констатує той факт, що позивачем доведено факт порушення його прав з боку відповідача невиконанням умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року.

Крім того, між позивачем та відповідачем склалися правовідносини поворотної фінансової допомоги, що є різновидом позики, в яких позивач є позикодавцем, а відповідач - позичальником, проте, позичальником доказів на підтвердження факту виконання умов договору суду не надано.

Оскільки факт виконання умов договору і повернення позивачеві фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги відповідачем ПРАТ Рахнанська РММ не доведено, то право позивача ОСОБА_3 невиконанням зобов'язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту шляхом задоволення позову.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ПРАТ Рахнянська РММ на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (а.с.1).

Інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст.509, 510, 525, 526, 527, 599, 610, 625, 627, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.14 Податкового кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня про стягнення боргу - задовольнити .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня на користь ОСОБА_3 борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.12.2015 року в сумі 58910 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот десять) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Рахнянська ремонтно-механічна майстерня на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Ім'я (найменування) сторін:

- позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Хмельницький, житель АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Хмельницьким МВ УМВС України у Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

- відповідач - Приватне акціонерне товариство Рахнянська ремонтно-механічна майстерня , місцезнаходження - с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області, вул. Миру, буд.40, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 13333526.

Повне рішення складено та підписано суддею 04.03.2019 року.

Суддя: