Рішення

від 25.02.2019 по справі 916/2377/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р.Справа № 916/2377/18 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, згідно ордеру серії ОД №268182 від 14.01.2019р.

відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності №02-27/2707 від 14.12.2018р.,

розглянувши справу №916/2377/18 за позовом Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський (65111, м. Одеса, Махачкалінська, 18) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7) про стягнення 342610,54грн. компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком пільговим категоріям населення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, клопотань та заяв сторін, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.12.2018р. за вх.№26550/18, в їх обґрунтування послався на те, що Приватне підприємство Керуюча компанія Сервіс-Паустовський , відповідно до статуту, здійснює підприємницьку діяльність з комплексного обслуговування житлових будинків, у зв'язку із чим, між ним та співвласниками 17 багатоквартирних жилих будинків було укладено договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. За умовами вказаних договорів, керуюча компанія надає співвласникам послуги з управління багатоквартирними будинками, а співвласники зобов'язуються оплачувати зазначені послуги, які полягають у забезпеченні належного утримання і ремонту спільного майна будинків та його прибудинкової території. За період з 17.07.2017р. по 31.12.2017р. співвласникам надано послуги щодо забезпечення належного утримання і ремонту спільного майна будинків та прибудинкової території. У зв'язку із виконанням державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із Державного бюджету України, з боку Управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як вказує позивач, на його адресу щомісячно спрямовуються реєстри осіб споживачів, яким призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також реєстри осіб споживачів, яким призначено відповідні пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно вказаних реєстрів у розрахункових квитанціях кінцевим споживачам не враховуються призначені субсидії та пільги, які повинні у подальшому відшкодовуватися за рахунок місцевого бюджету. За період із липня по грудень 2017р. загальний розмір невідшкодованих послуг становить 342610,54грн., які відповідач, як пояснює Приватне підприємство Керуюча компанія Сервіс-Паустовський , у порушення вимог законодавства України, зокрема Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, не компенсував позивачу, у зв'язку з чим останній просить стягнути зазначену суму у судовому порядку. Додатково Приватне підприємство Керуюча компанія Сервіс-Паустовський посилається на те, що у відповідності до законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, між сторонами виникли правовідносини із надання послуг управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які мають право на соціальні пільги. Щодо неподання позивачем до управління соціального захисту в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга , відповідач вказує, що, згідно Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, адміністратором даного реєстру є сам відповідач, реєстр позивачем не формується, а позивач отримує від відповідача в електронному вигляді та використовує отриманні данні щодо осіб-пільговиків.

Відповідач подав відзив на позов від 19.11.2018р. за вх.№23883/18, в якому проти позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради вказує, що у липні 2017 року позивачем до управління соціального захисту в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надало договори, укладені з представниками 17 багатоквартирних будинків для нарахування субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком. Відповідач посилається на те, що питання щодо покриття витрат, пов'язаних із наданням субсидій на оплату послуг з управління багатоквартирним будинком, у 2017р. залишилося не вирішеним на законодавчому рівні. Як вказує відповідач, 22.11.2017р. ним отримано листом від позивача, відповідно до якого, останній взяв на себе зобов'язання щодо покриття витрат, пов'язаних із наданням субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком за рахунок власних коштів із серпня 2017р. по грудень 2017р. Окрім того, відповідач зазначає, що у порушення вимог Положення Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , позивачем у 2017р. не подавалися до Управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно із формою 2-пільга щомісяця, у зв'язку з чим, відповідач не міг звірити інформацію та підтвердити або виявити будь-які розбіжності щодо зазначених розрахунків. Оскільки позивач надав до Управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно із формою 2-пільга за період із серпня 2017р. по грудень 2017р. лише 05.07.2018р., то відповідач вважає, що зобов'язання по відшкодуванню пільг за 2017р. у нього відсутні. Окрім того, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради посилається на те, що міським бюджетом не передбачені кошти для відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги, а видатки проводяться виключно за рахунок субвенцій з державного бюджету. Питання відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг та субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком, як зазначає відповідач, врегульовано бюджетним законодавством лише з 01.01.2018р. Відповідач вказує, що між ним і позивачем відсутній договір щодо відшкодування витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком щодо компенсації пільг та субсидій за вказаний період, у зв'язку з чим, у Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради відсутні зобов'язання по сплаті суми боргу. Додатково Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради зазначає, що витрати, пов'язані з наданням субсидії на послуги з управління багатоквартирним будинком не були передбачені Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік . Відповідач посилається на те, що актом звірки розрахунків між сторонами від 07.05.2018р. встановлено, що станом на 01.01.2018р. розмір кредиторської заборгованості складає 0,00грн., що, на думку відповідача, підтверджує факт відсутності заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком станом на 01.01.2018р.

Позивач подав відповідь на відзив від 10.12.2018р. за вх.№25544/18, де зазначає, що твердження відповідача про законодавчу неврегульованість питання відшкодування витрат, пов'язаних з наданням субсидій, не відповідає дійсності, оскільки Постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій, в якому визначено умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Також, позивач вказує, що механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою КМУ від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Позивач зауважує, що його лист від 22.11.2017р. №5141/14-38, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо покриття витрат, пов'язаних з наданням субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком за рахунок власних коштів з серпня 2017р. по грудень 2017р. не може вважатися відмовою від зобов'язального майнового права (тобто відмови кредитора від права вимоги), оскільки вказаний лист не містить відомостей щодо точно визначеного розміру нарахованого зобов'язання та його змісту, із нього неможливо встановити, щодо яких послуг вказаний лист стосується, яких будинків, та яким чином можливо відмовитися від права вимоги кредитора, яке ще не виникло у кредитора (відшкодування витрат у листопаді та грудні 2017, року тоді як лист зареєстровано відповідачем 22.11.2017року). Позивач зазначає, що вказаний лист не містить дати його складання, тому є помилковим. Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМУ №117 від 29.01.2003р., відповідач є адміністратором реєстру пільговиків, а позивач вказаний реєстр не формує, а отримує від відповідача в електронному вигляді та використовує отримані данні щодо осіб - пільговиків. Крім того, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність проведення звіряння розрахунків по загальній кількості пільговиків та розміру заборгованості відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003р. №117, однак, відповідач ухилився від виконання зазначених обов'язків щодо складання реєстру погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстру розрахунків згідно з формою "7-пільга", а також акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 18.12.2018р. за вх.№26075/18, де вказує, що Постановою КМУ від 28.12.2016р. №1022 затверджено порядок визначення граничного розміру витрат на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком, виходячи з якого надаються субсидії населенню, однак, що стосується питання покриття витрат, пов'язаних з наданням субсидії на послуги з управління багатоквартирним будинком, то данні витрати не передбачені Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік . Також, відповідач зазначає, що 07.05.2018р. був складений акт звірки розрахунків між ПП Керуюча Компанія Сервіс-Паустовський та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради в якому зазначено, що на 01.01.2018р. кредиторська заборгованість складає 0 грн.00 коп., та який підписаний керівником та головним бухгалтером позивача і керівником та головним бухгалтером Управління соціального захисту населення в Суворовському районі ДП та СП ОМР, чим позивач підтверджує факт відсутності кредиторської заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком станом на 01.01.2018р. Окремо, Департамент зазначив, що відповідно до п.10, п.11 Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003р. №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Зазначає відповідач, що Положення Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги Департамент не є адміністратором вказаного реєстру, а лише вносить відомості, щодо даних пільговиків. Відповідач вказує, що звіряння розрахунків по загальній кількості пільговиків та розміру заборгованості відповідно до Положення провести не можливо, оскільки Керуючою компанією у 2017 році до управління на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" щомісяця не надавалися, як це передбачено діючим законодавством, управління не мало змоги звірити інформацію та підтвердити або виявити будь-які розбіжності щодо зазначених розрахунків. Також, всі листи до управління, щодо перевірки акту звірки по субсидіям та пільгам за 2017 рік були подані до управління лише у 2018 році. Одночасно, відповідач вказує, що позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження суми заборгованості, оскільки підставою для сплати коштів у даному позові є складений реєстр погашеної заборгованості та підписані обома сторонами акт звіряння розрахунків за надані послуги, складені щомісяця у 2017 році, тоді як позивачем не надано до суду жодних з вище зазначених доказів, а надано лише копії актів виконаних робіт та реєстрів осіб, яким призначено субсидії, складені самим підприємством, а отже вони не можуть розглядатися як належні та допустимі докази.

Ухвалою суду від 25.10.2018р відкрито провадження у справі №916/2377/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 26.11.2018р. об 11год.00хв.

За результатами судового засідання 26.11.2018р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.12.2018р. о 12год.00хв.

Ухвалою суду від 10.12.2018р. задоволено клопотання ПП "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" від 10.12.2018р. за вх.№2-6229/18 про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, клопотання про витребування доказів, зобов'язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради надати суду: на паперових носіях засвідчений перелік (реєстр) осіб споживачів, яким призначено відповідні пільги на оплату житлово-комунальних послуг (СДПТ), за період липень 2017 року - грудень 2017 року, які мешкають у житлових будинках, де між співвласниками та ПП "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" укладено договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 17.07.2017р.

Протокольною ухвалою від 10.12.2018р. оголошено перерву у судовому засіданні на 26.12.2018 року о 10год.00хв.

Ухвалою суду від 26.12.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 25.01.2019р., призначено підготовче засідання на 14.01.2019р. о 15год.00хв.

14.01.2019р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі №916/2377/18, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 25.01.2019р. о 14год.00хв.

Ухвалою суду від 25.01.2019р. відкладено розгляд справи на 06.02.2019р. о 12год.30хв.

У судовому засіданні 06.02.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 25.02.2019р. о 10год.00хв.

Клопотання позивача від 28.11.2018р. за вх.№24614/18, від 26.12.2018р. за вх.№26548/18 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено.

Клопотання відповідача від 18.12.2018р. за вх.№26072/18, від 18.12.2018р. за вх.№26067/18 про долучення доказів до справи було судом задоволено.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Між Приватним підприємством Керуюча компанія Сервіс-Паустовський та співвласниками багатоквартирних будинків за адресами: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 2, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 4, м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 18, м. Одеса, вул.Генерала Бочарова, 22, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 22А, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 24/26; м. Одеса, вул. Добровольського, 139А, м. Одеса, Добровольського, 145, м.Одеса, Добровольського, 147, к.1, м. Одеса, вул. Добровольського, 149, к.3, м. Одеса, вул.Добровольського, 151, к.1, м. Одеса, вул. Добровольського, 151, к.5, м. Одеса, вул.Паустовського, 3, м. Одеса, вул. Паустовського, 9, м. Одеса, вул. Жоліо Кюрі, 26, м.Одеса, вул. Махачкалінська, 10, №№1-У, 2-У, 3-У, 4-У, 5-У, 6-У, 7-У, 8-У, 9-У, 10-У, 11-У, 12-У, 13-У, 14-У, 15-У, 16-У, 17-У від 17.07.2017р., укладені договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та додатки №№1, 2, 3 до них.

Відповідно до вказаних договорів, позивач надавав послуги співвласникам багатоквартирних будинків за визначеними у договорах адресами, підтвердженням чого слугують наявні у справі акти від 31.07.2019р., від 31.08.2017р., від 30.09.2017р., від 31.10.2017р., від 30.11.2017р., від 30.12.2017р., від 29.07.2017р., від 30.08.2017р., від 30.07.2017р., від 30.10.2017р., від 29.11.2017р., від 28.12.2017р., від 27.07.2017р., від 27.08.2017р., від 28.09.2017р., від 28.11.2017р., від 29.12.2017р., від 28.08.2017р., від 30.10.2017р., від 29.08.2017р., від 28.10.2017р.

Також, на підтвердження позову позивач подав до суду Перелік уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за жовтень, листопад, грудень 2017р., довідку про суму нарахованих субсидій за грудень 2017р., відомості пільговиків за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017р., розрахунок житлово-комунальних субсидій.

Крім того, позивач подав до справи акти від 06.04.2018р., від 07.05.2018р. звіряння розрахунків між ПП Керуюча компанія Сервіс-Паустовський та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету ДП та СП Одеської МР, відповідно до яких станом на 01.05.2018р. було відшкдовано заборгованість по пільгам.

Про укладення вищевказаних договорів позивач листом від 24.05.2018р. повідомив відповідача та виклав вимогу про відшкодування наданих пільговикам послуг, на що отримав лист відповідача від 14.06.2018р. №02-25/419 про відмову у здійсненні такого відшкодування через відсутність затвердження відповідних бюджетних призначень.

Відповідач подав копію листа позивача від 22.11.2017р., в якій зазначено, що оскільки держбюджетом на 2017 рік не передбачено коштів на фінансування субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком, то позивач витрати, пов'язані з нарахуванням субсидій за зазначену послугу мешканцям будинків, що знаходяться в його управлінні, у період з серпня по грудень 2017 року, відповідно буде здійснювати за рахунок власних коштів.

На лист позивача від 05.07.2018р. з проханням провести звірку по субсидіям та пільгам за 2017р. відповідач відмовив листом №2447/14-38 від 17.07.2018р.

На виконання ухвали суду від 10.12.2018р. про витребування доказів відповідач подав до суду реєстри пільгових категорій громадян за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017р.

Також відповідачем до справи подано платіжні доручення №3796 від 02.11.2017р. на суму 7313,51грн., №60 від 15.02.2018р. на суму 5071,28грн., №326 від 15.02.2018р. на суму 14540,15грн. щодо виплат по забезпеченню субсидій населення на жовтень, листопад, грудень 2017р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків .

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 509, частинами третьою та четвертою статті 11 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Зазначені пільги встановлені зокрема законами України: Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про жертви нацистських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про охорону дитинства .

Відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України).

Згідно із пп.Б п.4 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належать видатки на, зокрема державні програми соціального захисту: допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасова державна допомога дітям, допомога по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, державна соціальна допомога на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"), щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків; звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; депортованим особам, які повернулися в Україну на постійне проживання; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; пенсіонерам з числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про захист рослин"; громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України "Про культуру", частини другої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", абзацу першого частини третьої статті 57 Закону України "Про освіту"; дітям війни; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування; доставка громадянам повідомлень про призначення субсидії; виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною"; оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій, згідно п.1 якого визначено умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок №256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно п.3 Порядку №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.б) п.3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.

Положенням про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого Рішенням Одеської міської ради №3457-VII від 18.07.2018р. визначено, що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.6 п. 2.1 Розділу 2 Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, основними завданнями департаменту є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, дітей, підтримки сімей, у тому числі сімей з дітьми; соціальної підтримки та надання послуг вразливим верствам населення, зокрема особам похилого віку, з інвалідністю, ветеранам війни та учасникам антитерористичної операції та постраждалим учасникам Революції гідності, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, малозабезпеченим; внутрішньо переміщеним особам, іншим категоріям осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та отримання житлових субсидій; запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; виконання програм у цих сферах; призначення та виплата соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України; виконання функцій головного розпорядника коштів субвенції з державного бюджету на:1) виплату допомоги сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової допомоги дітям та допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу; 2) виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам на надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом гроші ходять за дитиною , оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя; 3) надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг м. Одеси є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, який відповідно є належним відповідачем у даній справі.

Згідно ч.1 п.8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч.2 п.8 Порядку №256).

Разом з цим, посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Згідно із частиною першого статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно із ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч.1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011р. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Отже, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Право позивача на отримання компенсації вартості комунальних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Закон України Про Державний бюджет України на 2017 рік видатків на ці потреби не передбачав, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного вище Закону, із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, комунальних послуг таким категоріям споживачів.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення грошових коштів з бюджетних установ за аналогічними обставинами висловлена у Постановах Верховного Суду від 30.07.2018р. по справі №906/657/17, від 02.05.2018р. по справі №902/445/17, від 11.04.2018р. по справі №902/545/17, від 10.04.2018р. по справі №906/577/17.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30.11.2004р. у справі Бакалов проти України також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

За таких обставин, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Так само суд відхиляє посилання відповідача, як на підставу для невиконання свої зобов'язань, відсутність відповідного договору між сторонами, так як зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виникли безпосередньо із закону.

Надані позивачем до матеріалів справи, зокрема, копії актів виконаних робіт, реєстрів осіб споживачів, яким призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату-житлово-комунальних послуг за липень-грудень 2017р., розрахунки заборгованості по пільгам і субсидіям станом на 10.08.2018р., складені Приватним підприємством Керуюча компанія Сервіс-Паустовський, не підписані представником відповідача, однак, за умови того, що на виконання ухвали суду від 10.12.2018р. надано реєстри пільгових категорій громадян за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017р., які, як відзначено безпосередньо відповідачем, є ідентичними із поданими позивачем до матеріалів справи та на підставі яких останнім і було здійснено розрахунки сум заборгованості.

Посилання відповідача на акт від 07.05.2018р. звірки розрахунків між сторонами, підписаний представниками ПП Керуюча компанія Сервіс-Паустовський та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, де встановлено, що згідно показників обліку по наданих послугах та затвердженими тарифами і цінами станом на 01.01.2018р. рахується кредиторська заборгованість за надання субсидій населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 0грн.00коп., не спростовує вимоги законодавства щодо здійснення таких відшкодувань та право позивача за умови підписання акту взаєморозрахунків та надсилання листа від 22.11.2017р. №5141/14-38 щодо відмови від отримання таких виплат, звернутись до суду з позовом про стягнення субсидій, пільг, як ефективного захисту оспорюваних прав і законних інтересів.

За таких обставин і правових підстав, суд приходить до висновку про задоволення заявлених ПП Керуюча компанія Сервіс-Паустовський позовних вимог до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення 342610,54 грн., із яких 222515,10грн. субсидій, 120095,44грн. пільг.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжного доручення № 442 від 09.08.2018р. Приватним підприємством Керуюча компанія Сервіс-Паустовський сплачено 5 323, 98 грн. судового збору за подання даного позову до суду.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача згідно заяви про зменшення позовних вимог від 26.12.2018р. за вх.№26550/18 задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати у розмірі 5139,15грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський (65111, м. Одеса, Махачкалінська, 18, код ЄДРПОУ 40987350) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул. Косовська, 2 д, код ЄДРПОУ 36290160) про стягнення 342610,54грн. повністю.

2. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул.Косовська, 2 д, код ЄДРПОУ 36290160) на користь Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський (65111, м. Одеса, Махачкалінська, 18, код ЄДРПОУ 40987350) 222515 (двісті двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 10коп. субсидій, 120095 (сто двадцять тисяч дев'яносто п'ять) грн. 44коп. пільг, 5139 (п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 15 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 березня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук