Постанова

від 23.05.2019 по справі 916/2377/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2377/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, Л.В. Лавриненко,

секретар судового засідання: І.В. Іванов,

за участю представників учасників справи:

від позивача: В.С. Левіт

від відповідача: Ю.С. Грахмез

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року (суддя Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст рішення складено 01.03.2019 року)

у справі № 916/2377/18

за позовом Приватного підприємства "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський"

до відповідача: Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради

про стягнення 342 610 грн. 54 коп. компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком пільговим категоріям населення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Приватне підприємство "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій просило суд стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь Приватного підприємства "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" 354 931 грн. 89 коп. компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком пільговим категоріям населення, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що законодавцем передбачено безумовний обов`язок компенсації вартості витрат за надані послуги з постачання послуг з утримання багатоквартирними будинками пільговим категоріям населення, який не ставиться в залежність від належного бюджетного забезпечення таких субвенцій, а також безумовний обов`язок постачальної організації надавати пільги окремим категоріям населення.

26 грудня 2018 року Приватне підприємство "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь Приватного підприємства "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" 342 610 грн. 54 коп. компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком пільговим категоріям населення, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року у справі №916/2377/18 (суддя Малярчук І . І.) задоволено позов, стягнуто з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь Приватного підприємства "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" 342610,54 грн., з яких: 222515 грн. 10 коп. субсидій, 120095 грн. 44 коп. пільг, 5139 грн. 15 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та тим, що зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, компенсацій громадян з бюджету обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради з рішенням суду не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року у справі № 916/2377/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції неправомірно ототожнено надання пільг та субсидій., а також судом не враховано, що витрати, пов`язані з наданням субсидій на послуги з управління багатоквартирним будинком не передбачені Законом України Про державний бюджет на 2017 рік . Місцевим господарським судом не надано належної оцінки листу позивача від 22.11.2017 року № 5141/14-38, згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання щодо покриття витрат, пов`язаних з наданням субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком за рахунок власних коштів з серпня 2017 року по грудень 2017 року. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради в апеляційній скарзі посилається на акт звірки розрахунків від 07.05.2018 року, в якому зазначено, що на 01.01.2018 року кредиторська заборгованість по субсидіям складає 0 грн. 00 коп., що, на думку відповідача, підтверджує відсутність заборгованості по субсидіям за надання послуг з управління багатоквартирним будинком. На думку скаржника, судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи, оскільки реєстри пільгових категорій громадян за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року не мають відношення до актів виконаних робіт. Реєстри пільговиків, надані позивачем не співпадають з реєстрами пільговиків, що надані відповідачем. Тому, на думку відповідача, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Також відповідач вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки всупереч норм ст. 237 ГПК України, суд вирішив питання щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті субсидій, хоча така позовна вимога не заявлялась.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 року у справі № 916/2377/18 відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, ухвалою від 11.04.2019 року розгляд справи призначено на 07.05.2019 року об 11:30 год.

10.04.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2019 року без змін, а скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради без задоволення.

У відзиві зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність проведення звіряння розрахунків по загальній кількості пільговиків та розміру заборгованості відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117. Натомість відповідач ухилився від виконання зазначених обов`язків щодо складання реєстру погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстру розрахунків згідно з формою "7-пільга", а також акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Щодо листа від 22.11.2017 року № 5141/14-38 позивач зазначає, що вказаний лист не може вважатися відмовою від зобов`язального майнового права (тобто відмови кредитора від права вимоги), оскільки вказаний лист не містить відомостей щодо точно визначеного розміру нарахованого зобов`язання та його змісту, з вказаного листа неможливо взагалі встановити, щодо яких послуг вказаний лист стосується, яких будинків, та яким чином можливо відмовитися від права вимоги кредитора, яке ще не виникло у кредитора (відшкодування витрат у листопаді та грудні 2017, року тоді як лист зареєстровано відповідачем 22.11.2017року).

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Бєляновського В.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.05.2019 року № 213, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді Богатир К.В., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 року прийнято справу № 916/2377/18 до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Лавриненко Л.В. та призначено розгляд справи на 23.05.2019 року об 11:30 год.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством Керуюча компанія Сервіс-Паустовський та співвласниками багатоквартирних будинків за адресами: м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 2, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 4, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 18, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова , 22 , м. Одеса, вул . Генерала Бочарова, 22А, м.Одеса, вул. Генерала Бочарова, 24/26; м. Одеса, вул. Добровольського, 139А, м. Одеса, Добровольського, 145, м. Одеса, Добровольського, 147, к.1 , м . Одеса, вул . Добровольського , 149 , к .3, м . Одеса, вул . Добровольського , 151 , к.1, м . Одеса, вул. Добровольського, 151, к. 5 , м . Одеса, вул. Паустовського, 3 , м . Одеса, вул. Паустовського, 9, м . Одеса, вул . Жоліо Кюрі, 26, м. Одеса , вул. Махачкалінська , 10, №№1-У, 2-У, 3-У, 4-У, 5-У, 6-У, 7-У, 8-У, 9-У, 10-У, 11-У, 12-У, 13-У, 14-У, 15-У, 16-У, 17-У від 17.07.2017р., укладені договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та додатки №№1, 2, 3 до них.

На виконання вказаних договорів, позивач надавав послуги співвласникам багатоквартирних будинків за визначеними у договорах адресами, на підтвердження чого позивачем надано акти від 31.07.2017 року, від 31.08.2017 року, від 30.09.2017 року, від 31.10.2017 року, від 30.11.2017 року, від 30.12.2017 року, від 29.07.2017 року, від 30.08.2017 року, від 30.07.2017 року, від 30.10.2017 року, від 29.11.2017 року, від 28.12.2017 року, від 27.07.2017 року, від 27.08.2017 року, від 28.09.2017 року, від 28.11.2017 року, від 29.12.2017 року, від 28.08.2017 року, від 30.10.2017 року, від 29.08.2017 року, від 28.10.2017 року, а також Перелік уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за жовтень, листопад, грудень 2017 року, довідку про суму нарахованих субсидій за грудень 2017 року, відомості пільговиків за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, розрахунок житлово-комунальних субсидій. Крім того, позивачем додано до справи акти від 06.04.2018 року, від 07.05.2018 року звіряння розрахунків між Приватним підприємством Керуюча компанія Сервіс-Паустовський та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, відповідно до яких станом на 01.05.2018 року було відшкодовано заборгованість по пільгам.

Приватне підприємство Керуюча компанія Сервіс-Паустовський повідомило Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради про укладення вищевказаних договорів листом від 24.05.2018 року, в якому просило про відшкодування наданих пільговикам послуг.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради у відповідь на вимогу позивача листом від 14.06.2018 року №02-25/419 відмовив у здійсненні такого відшкодування через відсутність затвердження відповідних бюджетних призначень.

Також відповідач надав у суді першої інстанції копію листа позивача від 22.11.2017 року, в якій зазначено, що оскільки держбюджетом на 2017 рік не передбачено коштів на фінансування субсидій на послугу з управління багатоквартирним будинком, то позивач витрати, пов`язані з нарахуванням субсидій за зазначену послугу мешканцям будинків, що знаходяться в його управлінні, у період з серпня по грудень 2017 року, відповідно буде здійснювати за рахунок власних коштів.

На лист позивача від 05.07.2018 року з проханням провести звірку по субсидіям та пільгам за 2017 рік відповідач відмовив листом від 17.07.2018 року №2447/14-38.

Відповідачем до суду першої інстанції були надані реєстри пільгових категорій громадян за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та платіжні доручення від 02.11.2017 року № 3796 на суму 7 313 грн. 51 коп., від 15.02.2018 року № 60 на суму 5 071 грн. 28 коп., від 15.02.2018 року № 326 на суму 14 540 грн. 15 коп. щодо виплат по забезпеченню субсидій населення на жовтень, листопад, грудень 2017 року.

Невиплата відповідачем компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком пільговим категоріям населення у повному обсязі стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Загальні засади фінансування витрат пов`язаних з наданням пільг, встановлені вищевказаними законами, зокрема, у ст. 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у ч. 6 ст. 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у ст. 63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством; у ст. 9 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист вказано, що витрати, пов`язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством; у ст. 23 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Сторонами у даній справі було надано суду першої інстанції реєстри пільгових категорій громадян за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.

Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Порядок, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Аналіз змісту цього Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку № 20, органи казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків (п. 7 Порядку № 20).

Пунктом 12 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння та спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками цих розрахунків.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуг має право отримувати компенсацію за надані відповідно до Закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення.

При цьому, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню) здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій, згідно з п.1 якого визначено умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального (неопалювального) сезону і розраховується:

на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня;

на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.

Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунки управителів багатоквартирного будинку, а також на рахунки виконавців комунальних послуг.

Житлова субсидія на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком надається шляхом перерахування коштів за мешканців, які проживають у будинку, де створено об`єднання, і яким призначено субсидію, на рахунок об`єднання в банківській установі, яке зараховує ці кошти на особові рахунки мешканців, зменшуючи на суму житлової субсидії розмір їх внесків/платежів.

Управитель, об`єднання, виконавець комунальної послуги зобов`язані щомісяця зазначати у платіжних документах одержувачів житлової субсидії суму переплати.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (в редакції, що діяла до 01.01.2018 року).

Відповідно до п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Поняття та функціонал розпорядників бюджетних коштів визначений пп. 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України, яким визначено, що розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

В даному спорі, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, які надавалися співвласника багатоквартирного будинку, яким призначено субсидії, є Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є самостійною юридичною особою, яка відповідно до положень ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України має відповідати за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із Закону, та така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням п. 3 Порядку № 256, саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідач, як головний розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Судова колегія зазначає, що право позивача на отримання компенсації вартості витрат за надані послуги з управління багатоквартирним будинком на пільгових умовах виникає не з виконання норм встановлених Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік , оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання субсидій визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що Приватне підприємство "Керуюча компанія "Сервіс-Паустовський" є суб`єктом господарювання, який надає послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України Про житлово-комунальні послуги , відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 якого, виконавець має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За нормами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" (п. 10 Положення).

При цьому, з аналізу Положення № 117 вбачається, що саме на відповідача покладено обов`язок скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга", а також акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Позивач, направляючи документи за формою "3-пільга" відповідачу, щомісячно засвідчував факт надання послуг та вказував суму, яка підлягає відшкодуванню. Проте відповідач ухилився від виконання зазначених обов`язків щодо складання реєстру погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстру розрахунків згідно з формою "7-пільга", а також акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга", що підтверджується листуванням між сторонами, а саме: лист Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський від 24.05.2018 року; лист Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський від 05.07.2018 року; лист Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 14.06.2018 року; лист Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 17.07.2018 року; лист Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський від 05.07.2018 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо розрахунку позовних вимог, слід зазначити таке.

До позовної заяви додано окремо розрахунок по пільгам та розрахунок по житлово-комунальним субсидіям.

Так, у розрахунку заборгованості по пільгам перед позивачем за період з липня 2017 року по грудень 2017 року вказано загальну заборгованість у розмірі 120 095 грн. 44 коп., у тому числі12 321 грн. 35 коп. витрат на вивіз сміття. (т. 2, а.с. 113).

У розрахунку заборгованості за житлово-комунальними субсидіями позивача за період з серпня 2017 року по грудень 2017 року вказано загальну заборгованість у розмірі 234836 грн. 45 коп. (т. 2, а.с. 114).

Позивач у заяві про зменшення позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду, зазначив про помилкове включення до розрахунку витрат за спірний період заборгованості за вивіз сміття у сумі 12 321 грн. 35 коп.

З розрахунків позивача вбачається, що заборгованість за вивіз сміття у сумі 12321 грн. 35 коп. включена у розрахунок заборгованості по пільгам, у зв`язку з чим заборгованість по пільгам складає 107774 грн. 09 коп., а заборгованість по житлово-комунальним субсидіям складає 234 836 грн. 45 коп.

У відповідності до приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, але не дослідив з якого саме розрахунку має бути виключено заборгованість за вивіз сміття у сумі 12321 грн. 35 коп. і помилково зменшив заборгованість з житлово-комунальних субсидій, замість розрахунку пільг, у зв`язку з чим резолютивна частина рішення підлягає зміні.

При цьому, судова колегія не вбачає порушень місцевим господарським судом процесуального права у тому, що в резолютивній частині рішення окремо зазначено суму заборгованості по житлово-комунальним субсидіям і окремо по пільгам, так як субсидії та пільги регулюються різними законодавчими актами та мають різний порядок їх надання.

Посилання скаржника на те, що у відповідача відсутня заборгованість, що підтверджується актом звірки розрахунків від 07.05.2018 року, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом, оскільки акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Суд апеляційної інстанції розглянув і відхилив доводи апеляційної скарги про те, що з листа позивача від 22.11.2017 року № 5141/14-38 вбачається відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, так як з вказаного листа неможливо взагалі встановити, щодо яких послуг вказаний лист стосується, яких будинків, та яким чином можливо відмовитися від права вимоги кредитора, яке ще не виникло у кредитора, зокрема за період листопада та грудня 2017 року, які на момент звернення з листом ще не наступили.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у даній справі, апеляційним господарським судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року у справі № 916/2377/18 підлягає зміні в частині сум заборгованості із залишенням без змін в іншій частині.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради залишити без задоволення.

Змінити п. 2 рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року у справі №916/2377/18, виклавши його в такій редакції:

Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м. Одеса, вул.Косовська, 2 д, код ЄДРПОУ 36290160) на користь Приватного підприємства Керуюча компанія Сервіс-Паустовський (65111, м. Одеса, Махачкалінська, 18, код ЄДРПОУ 40987350) 234 836 грн. (двісті тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 45 коп. субсидій, 107 774 (сто сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 09 коп. пільг, 5139 (п`ять тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 15 коп. судового збору .

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2019 року у справі №916/2377/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.05.2019

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя К.В. Богатир