Рішення

від 18.02.2019 по справі 924/466/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2019 р. Справа № 924/466/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до: 1. державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, в особі Хмельницької філії державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м Хмельницький

2. фермерського господарства "Сад України", с. Новий Глібів Новоушицького району Хмельницької області

про визнання недійсним договору №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р.

за участю представників:

позивача: не з`явився

прокуратури: Приступа В.І. - за посвідченням від 02.02.2015 р. №031942

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

Рішення ухвалюється 19.02.2019 р., оскільки в судовому засіданні 04.02.2019 р. постановлено ухвалу про відкладення судового засідання.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, в особі Хмельницької філії державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м Хмельницький та фермерського господарства "Сад України", с. Новий Глібів Новоушицького району Хмельницької області про визнання недійсним договору на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р., укладеного між фермерським господарством "Сад України" в особі директора Шведа В.А. та Хмельницькою філією державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від імені державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі в.о. директора філії Блаженця Ю.Й.; зобов`язання фермерського господарства "Сад України" звільнити земельну ділянку площею 100 га на території Новоушицької об`єднаної територіальної громади (за межами с. Капустяни), що входить до складу земельної ділянки згідно з державним актом серія ІІ-ХМ №002870 від 29.12.1998 р.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспорений договір є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам ЦК України та Закону України "Про оренду землі", при укладенні якого порушено порядок щодо продажу права на земельні ділянки на конкурсних засадах та щодо отримання погодження органу управління підприємства. При цьому в якості правової підстави позову зазначив положення ст. ст. 203, 215, 235 ЦК України, ст. ст. 1, 8-1, 13, 15, 16, 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 78, 92, 96, 134, 141 ЗК України, ст. 207 ГК України, умови статуту державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Підставами для представництва інтересів держави в особі позивача та звернення до суду з цим позовом прокурора вказав, що укладення спірного правочину всупереч встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною державних земель, а також управління об`єктами державної власності, однак Міністерством аграрної політики та продовольства України як органом, що здійснює управління державним майном, закріпленим за ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу" заходів до захисту інтересів держави упродовж тривалого часу не вжито. Зазначив, що звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішені суспільно значимого питання передачі права на земельні ділянки державної форми власності, оскільки фактичне відчуження права використання земельної ділянки відбулось з порушенням вимог законодавства, що, в свою чергу, нівелює економічний ефект від передачі земельної ділянки в користування, перешкоджає визначенню середньоринкової ціни за її використання, що створює загрозу ненадходження значних сум до бюджету державного підприємства.

Ухвалою суду від 08.06.2018 р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/466/18, призначено підготовче засідання на 23.06.2018 р. Ухвалою суду від 23.06.2018 р. підготовче засідання у справі відкладено на 19.07.2018 р. Ухвалою суду від 19.07.2018р. підготовче засідання у справі відкладено на 30.07.2018 р., продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Ухвалою суду від 30.07.2018 р. підготовче засідання у справі відкладено на 22.08.2018 р.

У відзиві на позовну заяву (від 22.06.2018 р. №2/8-6/536-18) відповідач 1, посилаючись на ст. ст. 216, 651, 653, 901, 907 ЦК України, ст. 207 ГК України, зазначив, що позовні вимоги прокурора зводяться до визнання недійсним договору про надання послуг, який сторони розірвали, тобто зобов`язання за спірним договором є припиненими, відтак предмет спору припинив існування. Щодо позовних вимог про звільнення земельної ділянки повідомив, що договором не передбачалось надання у користування земельної ділянки, а тільки про надання послуг; земельна ділянка належить та використовується відповідачем 1. Вважає, що відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає закриттю.

Прокурор у відповіді на відзив (від 13.07.2018 р. №05-946-18) не погодився з позицією відповідача 1 про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки предметом спору є відповідність умов договору вимогам чинного на момент його укладення законодавства, а внаслідок розірвання договору припинені лише зобов`язання сторін. При цьому послався на положення ст. ст. 216, 235, 236, 563 ЦК України, ст. 207 ГК України.

У відзиві на позовну заяву (від 18.07.2018 р.) відповідач 2 зазначив, що підставами відхилення позовних вимог позивача є необґрунтованість позовних вимог та відсутність предмету спору. При цьому спірний договір містить елементи, в т.ч. договору на надання послуг. На відміну від правовідносин, які виникають на підставі договору оренди, замовник робіт не обмежений у доступі до власної ділянки та можливості самостійного господарювання на ній, передачі її у користування на умовах договору про спільну діяльність, укладення інших договорів про надання послуг виконання робіт. Зазначив, що воля сторін була спрямована саме на організацію виробництва сільськогосподарської продукції, про що свідчить п. 1.4 договору, за яким уся вирощена продукція є власністю замовника. Таким чином, вважає, що умови спірного договору не відповідають умовам договору оренди, не потребують погодження з органом управління. Крім того, земельна ділянка не ідентифікована у договорі та виконавцю не передавалась. У зв`язку із зазначеним, а також розірванням спірного договору, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю. При цьому послався на положення ст. ст. 6, 204, 215, 216, 235, 626, 651, 653 ЦК України, ст. ст. 180, 207 ГК України.

У поясненнях (від 19.07.2018 р.) відповідача 1 зазначено про розірвання спірного договору угодою від 20.04.2018 р., відсутність на спірній земельній ділянці цінностей відповідача 2 та її використання відповідачем 1 за призначенням.

Позивач у поясненнях (від 25.07.2018 р.), посилаючись, зокрема на п. п. 5.6, 11.2.17 статуту ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.06.2017 р. №309, зазначив, що спірний договір не погоджений ні позивачем, ні Кабінетом Міністрів України, а тому є таким, що не відповідає вимогам закону. Доводи відповідача 1 про відсутність предмету спору та закриття провадження у справі вважає необґрунтованими, оскільки грубе порушення відповідачами порядку укладення договору свідчить про існування спірних відносин.

У засіданні 22.08.2018 р. судом прийнято заяву (від 27.07.2018 р. №05-946-18), подану прокурором та підтриману позивачем (лист від 16.08.2018 р.), в якій визначено позовні вимоги в редакції: "Визнати недійсним договір на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р., укладений між фермерським господарством Сад України, в особі директора Шведа В.А. та Хмельницькою філією Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, від імені Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, в особі в.о. директора філії Блаженця Ю.Й.".

Ухвалою суду від 22.08.2018 р. провадження у справі №924/466/18 за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, в особі Хмельницької філії державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м Хмельницький, фермерського господарства "Сад України", с. Новий Глібів Новоушицького району Хмельницької області про визнання недійсним договору №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р., зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1227/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду (провадження №12-112гс18).

Ухвалою суду від 22.01.2019 р. провадження у справі №924/466/18 поновлено, призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2019 р. З огляду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27.11.2018 р. у справі №905/1227/17 (провадження №12-112гс18), клопотання відповідача про закриття провадження у справі з посиланням на відсутність предмету спору судом залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. підготовче провадження у справі №924/466/18 закрито; справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04.02.2019 р. У судовому засіданні 04.02.2019 р. постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 19.02.2019 р.

Ухвалою суду від 14.02.2019 у задоволенні заяви державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (від 14.02.2019 р.) про проведення судового засідання 19.02.2019 р. о 14:30 год. в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 19.02.2019 р. повернуто заяву (від 14.02.2019 р.) державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про забезпечення доказів у справі.

У судовому засіданні 19.02.2019 р. залишено без задоволення клопотання державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (від 14.02.2019 р.) про зупинення провадження у справі та призначення іншого прокурора законним представником відповідно до ст. 57 ГПК України, з огляду на відповідність вимогам процесуального законодавства, та клопотання державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (від 14.02.2019 р.) про залишення позову без розгляду з огляду на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 53, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України та недоведеність наявності підстав, передбачених ст. 226 ГПК України.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав.

Позивач, відповідачі представників у засідання не направили, причини не повідомили. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до статуту державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.06.2017 р. №309, зазначене підприємство засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (уповноважений орган управління) і є підзвітним йому (п. 1.1 статуту).

Згідно з п. 3.1 статуту підприємство утворено з метою отримання прибутку в межах виконання державних програм та завдань шляхом забезпечення роботи системи сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин, насіння і садивного матеріалу лісових, декоративних та лікарський рослин, а також здійснення сільськогосподарського виробництва.

Підприємство, за погодженням з уповноваженим органом управління, може створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (філії). Такі філії діють відповідно до положення про них, погодженого уповноваженим органом управління та затвердженого наказом генерального директора підприємства (п. 4.4 статуту).

За умовами п. п. 5.6-5.8 статуту підприємство здійснює володіння, користування землею й іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавства. Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, підприємство має право лише за попередньою згодою уповноваженого органу управління на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами України.

За попередньою згодою уповноваженого органу управління підприємство має право передавати в оренду нерухоме майно, устаткування, транспортні засоби, інвентар, матеріальні цінності та інше майно, яке за ним закріплене, в порядку, передбаченому законодавством (п. 5.10 статуту).

Відповідно до пп. 11.2.12, пп. 11.2.17 статуту уповноважений орган управління надає згоду на оренду майна підприємства і пропозиції щодо умов договору оренди з метою забезпечення ефективного використання орендованого майна; погоджує договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Згідно з п. 1.1 Положення про Хмельницьку філію державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", затвердженого наказом ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від 03.10.2012 р. №23 (далі - Положення), філія є відокремленим підрозділом ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (підприємство).

У п. 2.1 Положення також зазначено, що філія є відокремленим структурним підрозділом підприємства без права юридичної особи і діє від імені підприємства в межах, визначених цим Положенням.

Метою діяльності філії є здійснення функцій підприємства в Хмельницькій області (п. 3.1 Положення).

До предмету діяльності філії входить, зокрема виробництво (заготівля), переробка (розфасовка) і реалізація продукції сільськогосподарського, рослинного, тваринного та біологічного походження (пп. 3.2.10 Положення).

Згідно з пп. 3.217 Положення філія може здійснювати іншу виробничо-господарську, фінансову та цивільно-правову діяльність, що не заборонена законодавством, та є предметом діяльності підприємства.

Філія має право самостійно від імені підприємства укладати з юридичними та фізичними особами України угоди, у тому числі купівлі-продажу, доручення, схову, позики, лізингу, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень, викладених у цьому Положенні (пп. 4.1.1 Положення).

Відповідно до пп. 4.2.1 Положення філія не має права відчужувати самостійно основні засоби, нерухоме майно, транспортні засоби.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002870 від 29.12.1998 р., останній видано Новоушицькій сортодільниці у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 104,26 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земельні ділянки розташовані на території Капустянської сільської ради. Землю надано у постійне користування для державного сортовипробування відповідно до рішення Капустянської сільської ради народних депутатів від 24.12.1997 р. №1. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2.

02.12.2016 р. між фермерським господарством "Сад України" (виконавець) та Хмельницькою філією державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (замовник) укладено договір на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги по вирощуванню сільськогосподарської продукції на площі 100 га на землях Новоушицької сортодослідної станції Хмельницької філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», а замовник зобов`язується прийняти результати виконаних робіт і виплатити виконавцю винагороду.

Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється виконавцем шляхом посіву, догляду та збирання продукції із використанням власних або залучених технічних засобів, виробничих потужностей, кваліфікованої робочої сили на земельній ділянці, яка розташована за адресою: с. Капустини Новоушицького району Хмельницької області (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції виконавець виконує, використовуючи власний посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин та паливно-мастильні матеріали.

Готова продукція, вирощена і зібрана виконавцем, є власністю замовника, передається йому згідно акту прийому-передачі і не переходить у власність виконавця чи третіх осіб (п. 1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що приймання результатів послуг за цим договором здійснюється на основі акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пункт 2.1 договору до прав та обов`язків замовника відносить, зокрема: замовник має право контролювати технологічний процес вирощування сільськогосподарських культур, брати участь у контролі за якістю виконання технологічних робіт, призначивши відповідальну особу за таким контролем та повідомивши виконавця про таку особу; приймати готову продукцію та сплачувати виконавцю винагороду за виконані роботи по вирощуванню готової продукції на підставі Атів прийому-передачі наданих послуг; не пізніше ніж через 5 днів з моменту підписання цього договору надати виконавцю доступ до земельної ділянки для виконання передбачених цим договором зобов`язань; своєчасно, за повідомленням виконавця, отримати готову продукцію, оформивши відповідний акт прийому-передачі.

До прав та обов`язків виконавця згідно з п. 3.1 договору належать, зокрема: на умовах, визначених даним договором, виготовляти готову продукцію на земельній ділянці згідно 1.1 цього договору; забезпечити технічними засобами, придатними безперебійному процесу виготовлення готової продукції; забезпечити професійними співробітниками, здатними здійснювати безперебійний процес виготовлення готової продукції; виготовити готову продукцію та передати її замовнику; забезпечити представникам замовника вільний доступ до земельної ділянки, вказаної в п. 1.1 договору, для виконання ними своїх зобов`язань по цьому договору; за письмовою заявою замовника, у погоджений з ним термін, виконавець може задавати додаткові послуги та виконувати роботи за окрему плату, відповідно до діючих тарифів, затверджених виконавцем, про що складається додаткова угода до даного договору або окремий договір; виконавець зобов`язується повідомити замовника про початок збирання продукції не пізніше, ніж за 15 календарних днів до збирання.

Сторони домовились, що замовник сплачує винагороду виконавцю за виконані роботи в розмірі, що є еквівалентним 80 відсоткам від загальної вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної згідно цього договору, в строк не пізніше 10 робочих днів з дня закінчення збирання продукції та підписання актів приймання-передачі наданих послуг та приймання-передачі вирощеної сільськогосподарської продукції. Вартість послуг Виконавця по виготовленню готової продукції не повинна перевищувати 80 процентів вартості готової продукції (п. 4 1 договору).

За умовами п. 4.2 договору розрахунок вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної на виконання умов цього договору, повинна здійснюватися за ринковими цінами, що діятимуть на дату підписання актів приймання - передачі сільськогосподарської продукції.

Пунктом 8.1 договору визначений термін його дії: початок - з моменту його підписання обома сторонами, закінчення - 30 грудня 2019 року.

Підстави для дострокового розірвання договору: за взаємною згодою сторін (пп. 8.2.1 договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.

Відділ у Новоушицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом (від 07.11.2017 р. №796/411-17-0.28), в якому просив здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства щодо земельної ділянки, яка була передана у користування Новоушицькій сортодільниці на території Новоушицької об`єднаної територіальної громади у селі Капустяни.

08.11.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видало наказ №425-ДК, яким наказало здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки як об`єкта перевірки, розташованої в межах кадастрового кварталу 6823383500:05:002, на території Новоушицької об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (за межами с. Капустяни); старшому державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області - начальнику відділу контролю за використанням та охороною земель у Дунаєвецькому, Кам`янець-Подільському, Новоушицькому, Чемеровецькому районах та м. Кам`янці-Подільському Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Івановій О.В. у термін з 08 листопада 2017 року по 22 листопада 2017 року здійснити зазначений в пункті 1 цього наказу захід державного контролю.

08.11.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області складено акт обстеження земельної ділянки №1184/91-17, згідно з яким було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населених пунктів Новоушицької об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (за межами села Капустяни), у зв`язку з необхідністю проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки. В акті зазначена загальна площе земельної ділянки, площа, на якій вчинено правопорушення, - 101,1990 га; форма власності: державна; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки: державний акт на право постійного користування №002870, виданий 29.12.1998 р. Новоушицькій сортодільниці. Результат обстеження земельної ділянки: на час проведення перевірки земельна ділянка вільна від забудови, родючий шар ґрунту не пошкоджений, на земельній ділянці знаходяться залишки сільськогосподарської культури - сої (стерня), а також спостерігаються сліди колісного транспорту (тракторів, комбайнів).

У матеріали справи надано також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 08.11.2017 р. №1183/91-17, в результаті якої встановлено: земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 101,1990 га розташована за межами населених пунктів Новоушицької об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (за межами села Капустяни). На час проведення перевірки земельна ділянка вільна від забудови, пошкодження родючого шару ґрунту не спостерігається. На земельній ділянці знаходяться залишки сільськогосподарської культури - сої (стерня). Земельну ділянку шляхом вирощування сільськогосподарської культури - сої фактично використовує Швед В.А. (голова ФГ "Сад України"). Земельна ділянка використовується Шведом В.А. без документів, які посвідчують його право на ділянку, що свідчить про її самовільне зайняття та є порушенням статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області у зв`язку із вищевказаними обставинами голові ФГ "Сад України" складено припис від 08.11.2017 р. №1185/91-17, а саме: у 30-денний строк припинити порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

У матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2017 р. №1186/91-17, складений Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 101,1990 га, що знаходиться за межами населених пунктів Новоушицької об`єднаної територіальної громади Хмельницької області (за межами села Капустяни) шляхом вирощування сільськогосподарської культури - сої самовільно зайнята Шведом В.А - головою ФГ "Сад України". Земельна ділянка використовується за відсутності відповідного рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про надання у користування (оренду), що згідно Закону країни "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття. Документи, які посвідчують право на земельну ділянку, в Шведа В.А. відсутні, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 6 ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляді справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 9 год. 00 хв. 20.11.2017 р. за вказаною у протоколі адресою.

Акти, припис, протокол, розрахунок містять відмітки про відмову ОСОБА_1 від їх підписання та отримання, про направлення їх поштою 13.11.2017 р.

Крім того, копії матеріалів перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Новоушицької селищної ради (за межами с. Капустяни), від 08.11.2017 р., повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення направлені ОСОБА_1 листами від 10.11.2017 р. відповідно №31-22-0.46-263/90-17 та №№31-22-0.46-262/90-17.

У матеріали справи надано копію довідки від 08.11.2017 р. в.о. директора ХФ ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про те, що земельна ділянка, що знаходиться за межами населених пунктів Новоушицької об`єднаної територіальної громади (за межами с. Капустяни) загальною площею 101,1990 га використовується за цільовим призначенням Хмельницькою філією Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» і в 2017 році самовільного захоплення і використання даної земельної ділянки не було.

20.11.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області винесено постанову про закриття справи №1241/91-17, відповідно до якої справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_1 , закрито; матеріали справи передано до прокуратури Хмельницької області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 р. у справі №822/3262/17, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 р., частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", Хмельницька філія ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, про визнання протиправними та скасування постанови, розрахунку та припису. Визнано протиправними та скасовано постанову від 20.11.2017 №1241/91-17 про закриття справи щодо ОСОБА_1 та припис від 08.11.2017 №1185/91-17. В решті вимог відмовлено.

Листом від (05.03.2018 р. №37-27-15/8123) Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило прокуратуру Хмельницької області, що до нього не надходив на погодження зазначений у листі прокуратури (від 12.01.2017 р. №05-74вих.-18) договір. Додатково надало копію листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.02.2018 р. №5-28-0.19-1830/2018 з порушених у зверненні питань.

При цьому у вищезазначеному листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема зазначено, що в рамках проведеної перевірки не виявлено рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження укладення договору від 02.12.2016 р. №1833-21/2016-ПР органом управління.

У матеріали справи надано копію розпорядження ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивне матеріалу» від 26.03.2018 р. №69-Р "Про розірвання договору на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР".

Відповідно до наявної у матеріали справи угоди від 20.04.2018 р. про розірвання договору №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р. сторони дійшли згоди розірвати договір №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р. В угоді зазначено, що з моменту набрання чинності цією угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із договором.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`язання у ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, згідно зі ст. 193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як убачається з матеріалів справи, заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства аграрної політики та продовольства України, з позовом до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Хмельницької філії державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та фермерського господарства "Сад України" про визнання недійсним договору на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р., укладеного між відповідачами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас, ч. ч. 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

При цьому судом враховується, що Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Як зазначалось вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

З наведеного слідує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Водночас відповідно до ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Прокурор зазначив, що з огляду, зокрема на п. п. 1.1, 5.12 статуту державного підприємства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 червня 2017 року №309, Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснює повноваження з управління державним майном, закріпленим за ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», а тому позов пред`являється прокурором в інтересах держави в особі вказаного органу як установи, яка уповноважена здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1119, основними завданнями Мінагрополітики є забезпечення, зокрема формування та реалізація державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості, технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва та обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що Міністерством аграрної політики та продовольства України заходів до захисту інтересів держави упродовж тривалого часу не вжито.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на наведене, прокурор повинен належним чином обґрунтувати та надати відповідні докази в розумінні приписів ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України бездіяльності позивача, на яку від посилається.

Однак прокурор у порушення вищенаведених норм не довів свідомого зволікання щодо захисту відповідних інтересів держави позивачем, крім того, не обґрунтовав наявності будь-яких обставин, які би перешкоджали позивачу самостійно здійснювати такі заходи. Будь-яких обґрунтувань зазначеного позивачем також не наведено.

Суд звертає увагу на те, що сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів (правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.12.2018 р. у справі №923/129/17).

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів направлення (вручення) повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді від 29.05.2018 р. №05-828вих-18 позивачу, що не відповідає положенням ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що прокурором не обґрунтовано та не доведено належними і достатніми доказами підстав представництва інтересів держави в особі позивача при зверненні до суду з цим позовом.

З огляду на наведені обставини та положення законодавства у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у позові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м. Київ, в особі Хмельницької філії державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", м Хмельницький, фермерського господарства "Сад України", с. Новий Глібів Новоушицького району Хмельницької області про визнання недійсним договору на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції №1833-21/2016-ПР від 02.12.2016 р., укладеного між фермерським господарством Сад України, в особі директора Шведа В.А. та Хмельницькою філією Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, від імені Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу, в особі в.о. директора філії Блаженця Ю.Й., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.02.2019 р.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 7 прим.: 1 - до справи, 2 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 3 - Міністерству аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24), 4, 5 - ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8; 01001, м. Київ, вул. Ямська, 32), 6 - Хмельницькій філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (29000, м. Хмельницький, вул. Сковороди, 10), 7 - ФГ "Сад України" (32610, Хмельницька область, Новоушицький район, с. Новий Глібів). Всім рек. з пов. про вруч.