ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 березня 2019 року № 826/13813/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Новітні Технології до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
29 серпня 2013 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось із адміністративним позовом Приватне підприємство Новітні Технології (код ЄДРПОУ 14300183, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9, кв. 16) (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711, адреса: 04655, м. Київ, пров. Політехнічний, 5-А) (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0000122240 від 10 червня 2013 року та №0000112240 від 10 червня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року позов Приватного підприємства Новітні Технології задоволено повністю:
скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року №0000112240;
скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року №0000122240.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Верховний Суд у своїй постанові від 13 лютого 2018 року посилався на порушення судами попередніх інстанцій статей 159 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакціях, що діяли до та після 15 грудня 2015 року) щодо обґрунтованості та законності ухваленого рішення.
Також у постанові зазначено, що судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що діяльність контрагентів Товариства носила протиправний характер; що ДПІ має докази того, що останніми не сплачувався податок на додану вартість; що вони не здійснювали та не мали можливості здійснювати господарську діяльність на виконання укладених з позивачем угод і що відображені у податковій звітності угоди реально не виконувались.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
За таких обставин, суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість адміністративного позову, не забезпечивши при цьому повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року адміністративна справа №826/13813/13-а передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатом якого вона передана для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово - господарських взаємовідносин з TOB "Онікс Компані ЛТД" у період з грудня 2011 року по березень 2012 року, TOB "Константа-Інкорпорейтед" у період з січня по липень 2012 року, TOB "Компанія "Мармур ЛТД" у період з квітня по липень 2012 року, TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" у період з квітня по липень 2012 року, порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Зазначив, що придбані у контрагентів товари (обладнання) використовувалися у власній господарській діяльності позивача та реалізовувалися в подальшому іншим контрагентам. Також позивач звернув увагу суду на помилковість висновку відповідача про те, що фінансово-господарські відносини з вищезазначеними контрагентами носять характер нікчемних правочинів, оскільки факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та факт подальшої реалізації підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому операції здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та недопущенні ним порушень вимог законодавства, зокрема, за період, що перевірявся, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість за період з грудня 2011 року по липень 2012 року на загальну суму ПДВ 173 136,82 грн.; п.п.14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п.п.14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п. 137.1. ст. 137, п. 138.2. ст. 138, п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 183 245,00 грн. Посилається на те, що зазначені порушення податкового законодавства по встановлені відповідачем по взаємовідносинах позивача з ТОВ Онікс Компані ЛТД , ТОВ Константа - Інкорпорейтед , ТОВ Компанія Мармур ЛТД , ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , які на думку відповідача, мають ознаки фіктивності.
Приватним підприємством Новітні Технології 06 серпня 2018 року надана відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача не може свідчити про нереальність господарських операцій.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання Товариством вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB "Онікс Компані ЛТД" за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, TOB "Константа-Інкорпорейтед" за період з січня по липень 2012 року, TOB "Компанія "Мармур ЛТД" за період з квітня по липень 2012 року, TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" за період з квітня по липень 2012 року, складено акт від 23 травня 2013 року №1521/22-30/14300183.
В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки встановлено наступні порушення:
- п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по липень 2012 року на загальну суму ПДВ 173136,82 грн.;
- п.п.14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п.п.14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п. 137.1. ст. 137, п. 138.2. ст. 138, п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 183 245 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 10 червня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000122240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 216 421, 02 грн., з яких 173 136, 82 грн. - за основним платежем та 43 284, 20 грн. - за штрафні (фінансові) санкції;
- №0000112240 від 10.06.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 224 899, 25 грн., з яких 183 245, 00 грн. - за основним платежем та 41 638,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Новітні Технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB "Онікс Компані ЛТД" за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, TOB "Константа-Інкорпорейтед" за період з січня по липень 2012 року, TOB "Компанія "Мармур ЛТД" за період з квітня по липень 2012 року, TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" за період з квітня по липень 2012 року, за результатами якої відповідачем було складено Акт від 23 травня 2013 року №1521/22-30/14300183 (надалі - Акт перевірки).
За висновками Акту перевірки, перевіркою ПП Новітні Технології встановлено порушення з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на додану вартість: п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по липень 2012 року на загальну суму ПДВ 173 136, 82 грн., в тому числі по періодах:
- грудень 2011 року - 14 515, 20 грн.;
- січень 2012 року - 29 006, 55 грн.;
- лютий 2012 року - 22 141, 62 грн.;
- березень 2012 року - 18 509, 20 грн.;
- квітень 2012 року - 16 326, 50 грн.;
- травень 2012 року - 32 752, 10 грн.;
- червень 2012 року - 24 263, 50 грн.;
- липень 2012 року - 15 622, 15 грн.
Згідно з пунктом 2 висновків Акту перевірки, перевіркою ПП Новітні Технології встановлено порушення з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з ІІ - IV кварталу 2011 року, 9 місяців 2012 року: п.п.14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п.п.14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п. 137.1. ст. 137, п. 138.2. ст. 138, п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження суми податку на прибуток всього у сумі 183 245 грн., у тому числі по періодах:
- за ІІ - IV квартал 2011 року у розмірі 16 692, 00 грн.;
- за 9 місяців 2012 року у сумі 166 553, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Новітні Технології" (покупець) та TOB "Онікс Компані ЛТД" (продавець) були укладені наступні договори:
- Договір постачання №1125 від 25 листопада 2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечити поставку покупцю злитків сплаву марки ХТН, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити злитки сплаву марки ХТН на загальну суму 87 091, 20 грн., в т.ч. ПДВ 14 515, 20 грн. (№1 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №2 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №3 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №4 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.);
- Договір постачання №104 від 04 січня 2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечити поставку покупцю злитків сплаву марки ХТН, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити злитки сплаву марки ХТН на загальну суму 138 585, 60 грн., в т.ч. ПДВ 23 097, 60 грн. (№1 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №2 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 032, 00 грн.; №3 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №4 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 600,00 грн.; №5 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №6 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.);
- Договір купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити каркас УЗА на загальну суму 105 231, 00 грн., в т.ч. ПДВ 17 538, 50 грн. (№1 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812,00 грн.; №2 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №3 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812,00 грн.; №4 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №5 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №6 від 29 березня 2012 року - на суму 24 375, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, 00 грн.).
На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Онікс Компані ЛТД" виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн., з яких: за Договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №1183 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №1214 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №1233 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №1242 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за Договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №183 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №184 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 032, 00 грн.; №282 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №283 від 10. січня 2012 року - на суму 21 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 600, 00 грн.; №303 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №304 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за Договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №1773 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №1795 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №1863 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №2604 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №2714 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №2803 від 29 березня 2012 року р. - на суму 24 375, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, 00 грн.
На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Онікс Компані ЛТД" поставило позивачу товар (злитки сплаву марки ХТН, каркаси УЗА) на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за Договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №148 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №174 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №192 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №217 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за Договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №156 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №157 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 032, 00 грн.; №263 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №264 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 600, 00 грн.; №289 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №290 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за Договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №625 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №653 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №727 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №658 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №807 від 26 лютого 2012 року - на суму 20 649, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №891 від 29 лютого 2012 року - на суму 24 375, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, 00 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Онікс Компані ЛТД" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн. (за Договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №148 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №174 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №192 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №217 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за Договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №156 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №157 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 032, 00 грн.; №263 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №264 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 600, 00 грн.; №289 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №290 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за Договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №625 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №653 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №727 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812, 00 грн.; №658 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №807 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №891 від 29 березня 2012 року - на суму 24 375, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, 00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 55 151, 30 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року, січень-березень 2012 року та відображені в Додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.
Факт оплати позивачем поставленого TOB "Онікс Компані ЛТД" товару підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.
Крім того, матеріали справи містять інформацію, що між ПП "Новітні Технології" (покупець) та TOB "Константа-Інкорпорейтед" (продавець) були укладені наступні договори:
- Договір постачання №111 від 11 січня 2011 року, за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої та обладнання загально-технічного використання), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору;
- Договір купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року, за умовами якого подавець зобов'язується продати покупцеві товар (обладнання), а покупець зобов'язався прийняти від продавця і сплатити товар відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити обладнання на загальну суму 122 430, 60 грн., в т.ч. ПДВ 20 405, 10 грн. (№1 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №2 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №3 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №4 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №5 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №6 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №7 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №8 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703, 0 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 174 127, 62 грн., в т.ч. ПДВ 29 021, 27 грн., з яких: за Договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №393 від 18 січня 2012 року - на суму 10 640,40 грн., в т.ч. ПДВ 1 773, 40 грн.; №4244 від 19 січня 2012 року - на суму 4 816, 20 грн., в т.ч. ПДВ 802, 70 грн.; №1034 від 06 лютого 2012 року - на суму 3 646, 80 грн., в т.ч. ПДВ 607, 80 грн.; №1203 від 10 лютого 2012 року - на суму 7 424, 52 грн., в т.ч. ПДВ 1 237, 42 грн.; №1643 від 24 лютого 2012 року - на суму 14 696, 40 грн., в т.ч. ПДВ 2 449, 40 грн.; №2183 від 12 березня 2012 року - на суму 392, 70 грн., в т.ч. ПДВ 65, 45 грн.; №2194 від 13 березня 2012 року - на суму 10 080, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 680, 00 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №663 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №1614 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №1644 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №1734 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №1763 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №2583 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №2693 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №2784 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.
На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" поставило позивачу товар на загальну суму 174 127, 62 грн., в т.ч. ПДВ 29 021, 27 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за Договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №343 від 18 січня 2012 року - на суму 10 640, 40 грн., в т.ч. ПДВ 1 773, 40 грн.; №370 від 19 січня 2012 року - на суму 4 816, 20 грн., в т.ч. ПДВ 802, 70 грн.; №75 від 06 лютого 2012 року - на суму 3 646, 80 грн., в т.ч. ПДВ 607, 80 грн.; №167 від 10 лютого 2012 року - на суму 7 424, 52 грн., в т.ч. ПДВ 1 237, 42 грн.; №599 від 24 лютого 2012 року - на суму 14 696, 40 грн., в т.ч. ПДВ 2 449, 40 грн.; №254 від 13 березня 2012 року - на суму 392, 70 грн., в т.ч. ПДВ 65, 45 грн.; №252 від 13 березня 2012 року - на суму 10 080, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 680, 00 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №560 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997, 00 грн., в т.ч. ПДВ 4 320, 00 грн.; №573 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №600 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078, 00 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №695 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №726 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №564 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №697 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №797 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.
Судом встановлено, що ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 174127,62 грн., в т.ч. ПДВ 29021,27 грн. (за Договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №343 від 18 січня 2012 року - на суму 10640,40 грн., в т.ч. ПДВ 1773,40 грн.; №370 від 19 січня 2012 року - на суму 4816,20 грн., в т.ч. ПДВ 802,70 грн.; №75 від 06 лютого 2012 року - на суму 3646,80 грн., в т.ч. ПДВ 607,80 грн.; №167 від 10 лютого 2012 року - на суму 7424,52 грн., в т.ч. ПДВ 1237,42 грн.; №599 від 24 лютого 2012 року - на суму 14696,40 грн., в т.ч. ПДВ 2449,40 грн.; №254 від 13 березня 2012 року - на суму 392,70 грн., в т.ч. ПДВ 65,45 грн.; №252 від 13 березня 2012 року - на суму 10080,00 грн., в т.ч. ПДВ 1680,00 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №560 від 27 січня 2012 року - на суму 19997,00 грн., в т.ч. ПДВ 4320,00 грн.; №573 від 23 лютого 2012 року - на суму 9078,00 грн., в т.ч. ПДВ 1513,10 грн.; №600 від 24 лютого 2012 року - на суму 9078,00 грн., в т.ч. ПДВ 1513,10 грн.; №695 від 27 лютого 2012 року - на суму 7818,60 грн., в т.ч. ПДВ 1303,10 грн.; №726 від 28 лютого 2012 року - на суму 30490,20 грн., в т.ч. ПДВ 5081,70 грн.; №564 від 22 березня 2012 року - на суму 10923,90 грн., в т.ч. ПДВ 1820,65 грн.; №697 від 26 березня 2012 року - на суму 28340,40 грн., в т.ч. ПДВ 4723,40 грн.; №797 від 29 березня 2012 року - на суму 6703,20 грн., в т.ч. ПДВ 1117,20 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 29021,27 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за січень-березень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.
Факт оплати позивачем поставленого TOB "Константа-Інкорпорейтед" товару підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.
З матеріалів справи також встановлено, що між ПП "Новітні Технології" (покупець) та TOB "Компанія "Мармур ЛТД" (продавець) були укладені наступні договори:
- Договір постачання №402 від 02.04.2012 р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої, прилади і КІП і А та інше обладнання загально технічного використання), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;
- Договір купівлі-продажу №410 від 10.04.2012 р., за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити обладнання на загальну суму 206037,90 грн., в т.ч. ПДВ 34339,65 грн. (№1 від 23.04.2012 р. - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №2 від 14.05.2012 р. - на суму 24822,00 грн., в т.ч. ПДВ 4137,00 грн.; №3 від 21.05.2012 р. - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №4 від 30.05.2012 р. - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №5 від 05.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №6 від 11.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №7 від 25.06.2012 р. - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №8 від 27.06.2012 р. - на суму 11367,00 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №9 від 07.07.2012 р. - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №10 від 09.07.2012 р. - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.).
На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн., з яких: за Договором постачання №402 від 02.04.2012 р.: №114 від 06.04.2012 р. - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №463 від 17.04.2012 р. - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №963 від 10.05.2012 р. - на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №1193 від 18.05.2012 р. - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №1553 від 30.05.2012 р. - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №1893 від 08.06.2012 р. - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №2040 від 25.06.2012 р. - на суму 1458,00 грн., в т.ч. ПДВ 243,00 грн.; №2154 від 03.07.2012 р. - на суму 6330,00 грн., в т.ч. ПДВ 1055,00 грн.; №2245 від 06.07.2012 р. - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за Договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012 р.: №644 від 23.04.2012 р. - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №1084 від 14.05.2012 р. - на суму 24822,00 грн., в т.ч. ПДВ 4137,00 грн.; №1283 від 21.05.2012 р. - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №1554 від 30.05.2012 р. - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №1794 від 05.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №1973 від 11.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №2039 від 25.06.2012 р. - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №2101 від 27.06.2012 р. - на суму 11367,00 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №2274 від 07.07.2012 р. - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №2335 від 09.07.2012 р. - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.
Також, на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" поставило позивачу товар на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за Договором постачання №402 від 02.04.2012 р.: №132 від 06.04.2012 р. - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №393 від 17.04.2012 р. - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №222 від 10.05.2012 р. - на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №493 від 18.05.2012 р. - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №938 від 30.05.2012 р. - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №202 від 08.06.2012 р. - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №730 від 25.06.2012 р. - на суму 1458,00 грн., в т.ч. ПДВ 243,00 грн.; №88 від 03.07.2012 р. - на суму 6330,00 грн., в т.ч. ПДВ 1055,00 грн.; №174 від 06.07.2012 р. - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за Договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012 р.: №543 від 23.04.2012 р. - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №359 від 14.05.2012 р. - на суму 24822,00 грн., в т.ч. ПДВ 4137,00 грн.; №578 від 21.05.2012 р. - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №939 від 30.05.2012 р. - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №125 від 05.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №298 від 11.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №729 від 25.06.2012 р. - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №803 від 27.06.2012 р. - на суму 11367,00 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №209 від 07.07.2012 р. - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №266 від 09.07.2012 р. - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн. (за Договором постачання №402 від 02.04.2012 р.: №132від 06.04.2012 р. - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №393 від 17.04.2012 р. - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №222 від 10.05.2012 р. - на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №493 від 18.05.2012 р. - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №938 від 30.05.2012 р. - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №202 від 08.06.2012 р. - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №730 від 25.06.2012 р. - на суму 1458,00 грн., в т.ч. ПДВ 243,00 грн.; №88 від 03.07.2012 р. - на суму 6330,00 грн., в т.ч. ПДВ 1055,00 грн.; №174 від 06.07.2012 р. - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за Договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012 р.: №543 від 23.04.2012 р. - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №359 від 14.05.2012 р. - на суму 24822,00 грн., в т.ч. ПДВ 4137,00 грн.; №578 від 21.05.2012 р. - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №939 від 30.05.2012 р. - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №125 від 05.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №298 від 11.06.2012 р. - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №729 від 25.06.2012 р. - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №803 від 27.06.2012 р. - на суму 11367,00 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №209 від 07.07.2012 р. - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №266 від 09.07.2012 р. - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 43068,35 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень-липень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.
Факт оплати позивачем поставленого TOB "Константа-Інкорпорейтед" товару підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.
Також, між ПП "Новітні Технології" (покупець) та TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" (продавець) були укладені наступні договори:
- Договір постачання №416 від 16.04.2012 р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої, прилади і КІП і А та інше обладнання загально технічного використання), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;
- Договір купівлі-продажу №503 від 03.05.2012 р., за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов'язувався поставити обладнання на загальну суму 209556,00 грн., в т.ч. ПДВ 34926,00 грн. (№1 від 14.05.2012 р. - на суму 47706,00 грн., в т.ч. ПДВ 7951,00 грн.; №2 від 18.05.2012 р. - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №3 від 30.05.2012 р. - на суму 25896,00 грн., в т.ч. ПДВ 4316,00 грн.; №4 від 05.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №5 від 11.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №6 від 25.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №7 від 27.06.2012 р. - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №8 від 07.07.2012 р. - на суму 20400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3400,00 грн.; №9 від 09.07.2012 р. - на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн., з яких: за Договором постачання №416 від 16.04.2012 р.: №713 від 24.04.2012 р. - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №834 від 28.04.2012 р. - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №2772 від 20.07.2012 р. - на суму 10182,00 грн., в т.ч. ПДВ 1697,00 грн.; №3073 від 30.07.2012 р. - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.; за Договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012 р.: №1124 від 14.05.2012 р. - на суму 47706,00 грн., в т.ч. ПДВ 7951,00 грн.; №1244 від 18.05.2012 р. - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №1604 від 30.05.2012 р. - на суму 25896,00 грн., в т.ч. ПДВ 4316,00 грн.; №1853 від 05.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2034 від 11.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2088 від 25.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2149 від 27.06.2012 р. - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №2382 від 07.07.2012 р. - на суму 20400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3400,00 грн.; №2443 від 09.07.2012 р. - на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.
На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" поставило позивачу товар на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за Договором постачання №416 від 16.04.2012 р.: №542 від 24.04.2012 р. - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №678 від 28.04.2012 р. - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №692 від 20.07.2012 р. - на суму 10182,00 грн., в т.ч. ПДВ 1697,00 грн.; №1053 від 30.07.2012 р. - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.; за Договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012 р.: №367 від 14.05.2012 р. - на суму 47706,00 грн., в т.ч. ПДВ 7951,00 грн.; №491 від 18.05.2012 р. - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №913 від 30.05.2012 р. - на суму 25896,00 грн., в т.ч. ПДВ 4316,00 грн.; №133 від 05.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №310 від 11.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №744 від 25.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №830 від 27.06.2012 р. - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №230 від 07.07.2012 р. - на суму 20400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3400,00 грн.; №293 від 09.07.2012 р. - на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.
Встановлено, що ТОВ "Комерційна фірма "Горизонталь" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн. (за Договором постачання №416 від 16.04.2012 р.: №542 від 24.04.2012 р. - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №678 від 28.04.2012 р. - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №692 від 20.07.2012 р. - на суму 10182,00 грн., в т.ч. ПДВ 1697,00 грн.; №1053 від 30.07.2012 р. - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.; за Договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012 р.: №367 від 14.05.2012 р. - на суму 47706,00 грн., в т.ч. ПДВ 7951,00 грн.; №491 від 18.05.2012 р. - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №913 від 30.05.2012 р. - на суму 25896,00 грн., в т.ч. ПДВ 4316,00 грн.; №133 від 05.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №310 від 11.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №744 від 25.06.2012 р. - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №830 від 27.06.2012 р. - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №230 від 07.07.2012 р. - на суму 20400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3400,00 грн.; №293 від 09.07.2012 р. - на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 45 905, 90 були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень-липень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.
Факт оплати позивачем поставленого вказаному контрагенту товару підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, за визначенням пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 46.2 статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з пунктом 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Частинами 1, 2 та 8 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.
Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Новітні Технології" товари, отримані від контрагентів TOB "Онікс Компані ЛТД", TOB Константа-Інкорпорейтед", TOB "Компанія "Мармур ЛТД", TOB "Комерційна фірма "Горизонталь", використані у власній господарській діяльності і в подальшому були реалізовані покупцям - ТОВ "Партнер Тек", ТДВ "Електронагрівач", ПАТ "Електротехнічний завод", ТОВ "Акку-енерго", НВП "Геліос-РРС", ТОВ "Кріо холод", ТОВ "РА Розчерк пера", ТОВ "Аеропракт", ТОВ "Навітас", ТОВ"Луч", ТОВ "Укренергопром", КНВП "Елеком", ТОВ "Елта", ТОВ "Укртеплоліфтсервіс", НВПП "Медпромсервіс" , ТОВ "ТДЗ Прогрес", ТОВ "ВІРС", що підтверджується, наявними в матеріалах справи, договорами, специфікаціями, накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами та деклараціями з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.
Оскільки реальність господарських правовідносин позивача з TOB "Онікс Компані ЛТД", TOB Константа-Інкорпорейтед", TOB "Компанія "Мармур ЛТД", TOB "Комерційна фірма "Горизонталь" підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, суд не знаходить підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями №0000122240 від 10 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 216 421, 02 грн., з яких 173 136, 82 грн. - за основним платежем, а 43 284, 20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000112240 від 10 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 224 899, 25 грн., з яких 183 245, 00 грн. - за основним платежем, а 41 638,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, щодо взаємовідносин ПП Новітні Технології з ТОВ Онікс Компані ЛТД відповідач зазначив, що від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано Акт від 15 березня 2013 року №531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Онікс Компані ЛТД щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами - продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 року та січень - березень 2012 року, згідно з яким: Наявність за юридичною адресою: На дату написання акту про неможливість проведення зустрічної звірки стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням .
Наявність основних виробничих фондів: Інформація щодо наявності основних фондів у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС відсутня.
Чисельність працюючих: Згідно автоматизованих баз даних ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС декларації з податку на доходи фізичних осіб до ДПІ у Солом'янському районі м. Києві ДПС у 2012 році не подавались.
На адресу ТОВ Онікс Компані ЛТД було направлено запит від 01 березня 2013 року №5964/10/15.2-14. Лист повернувся з пошти з відміткою за зазначеною адресою не існує .
Службовою запискою ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києві ДПС від 12 березня 2013 року №530/7/07-09 було повідомлено про відсутність ТОВ Онікс Компані ЛТД за адресою реєстрації.
Також, згідно бази даних ДФС у м. Києві Податковий блок по підприємству ТОВ Онікс Компані ЛТД встановлено:
- стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;
- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 2012 рік товариством не було подано;
- податкова декларація з податку на прибуток та фінансовий звіт за 2012 рік до органів ДФС ТОВ Онікс Компані ЛТД не подано, тому встановити наявність основних фондів не можливо; встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту;
- згідно з інформацією, наявною в податкових органах, та відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником, керівником та головним бухгалтером за перевіряє мий період числиться одна особа ОСОБА_1;
Крім того зазначено, що відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року у справі №761/7624/14-к у липні 2011 року на ім'я ОСОБА_4 створено ТОВ Онікс Компані ЛТД , юридична адреса: 03138, м. Київ, вул. Охтирська, 6а, кв. 5, який нічого не знав про злочинні наміри ОСОБА_2 та був переконаний, що діє в межах вимог діючого законодавства України щодо процедури реєстрації суб'єктів господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності щодо формування штучної видимості законності здійснення фінансово - господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами, а саме: ПАТ Гнідавський цукровий завод , ТОВ Енжел Паблісіті , ТОВ Конкорд ХХІ , ТОВ Аура Лекс , ТОВ Енергетика та клімат , а також обготівкування грошових коштів з використанням розрахункових рахунків ТОВ Онікс Компані ЛТД
Згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року у справі №761/7624/14-к директора ТОВ Онікс Компані ЛТД ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та закрито кримінальне провадження, внесене 06 березня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100100000033 за ч. 1 ст. 205 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Щодо взаємовідносин ПП Новітні Технології з ТОВ Константа - Інкорпорейтед відповідачем зазначено наступне.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено Акт від 13 листопада 2012 року №7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Константа - Інкорпорейтед з питань дотримання вимог податного законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, відповідно до якого згідно з інформацією наявною у податкових органах, та відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником, керівником та головним бухгалтером за перевіряємий період числиться одна особа ОСОБА_2
Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі №760/10767/15-к наприкінці липня 2011 року, невстановлені слідством особи запропонували ОСОБА_1 зареєструвати на її імя для прикриття незаконної діяльності, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Константа - Інкорпорейтед , після чого передати їм всі реєстраційні та уставні документи, а також договори про відкриття рахунків в банківських установах, довіреність на представлення його інтересів та печатку даного підприємства за грошову винагороду.
Також, відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року директора ТОВ Константа - Інкорпорейтед ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та закрито кримінальне провадження, внесене 27 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090000750 за ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Щодо взаємовідносин ПП Новітні Технології з ТОВ Комерційна фірма Горизонталь відповідачем зазначено наступне.
Згідно з інформацією, наявною в податкових органах, та відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником, керівником та головним бухгалтером за перевіряє мий період числиться одна особа ОСОБА_3
Від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано Акт від 13 листопада 2012 року №7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Комерційна фірма Горизонталь з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2012 року.
Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року у справі №760/6249/15-к встановлено, що наприкінці вересня 2011 року, невстановлені слідством особи запропонували ОСОБА_1 зареєструвати на імя останнього для прикриття незаконної діяльності, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , після чого передати їм всі реєстраційні та установчі документи, а також договори про відкриття рахунків в банківських установах, довіреність на представлення його інтересів та печатку товариства.
Також, згідно з ухвалою Соломянського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015 року у справі №1-кп/760/536/15 директора ТОВ Комерційна фірма Горизонталь ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та закрито кримінальне провадження, внесене 27 листопада 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110000000057 у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Щодо взаємовідносин ПП Новітні Технології з ТОВ Компанія Мармур ЛТД відповідачем зазначено наступне.
Від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано Акт від 01 березня 2013 року №429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Компанія Мармур ЛТД щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року, згідно з яким: …Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, зо згідно автоматизованих інформаційних систем ДПС України станом на дату написання акту, стан платника ТОВ Компанія Мармур ЛТД - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей .
Працівниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києві ДПС складено Довідку від 02 листопада 2012 року №7176/7/07-09 у відповідності з якою місцезнаходження ТОВ Компанія Мармур ЛТД не встановлено.
Фактично ТОВ Компанія Мармур ЛТД відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
ТОВ Компанія Мармур ЛТД декларує обсяг реалізації товарно - матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто товариство є вигодо транспортуючим суб'єктом господарювання. ТОВ Компанія Мармур ЛТД здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам… .
Відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2014 року у справі №750/2168/14, як вбачається з виписок по рахунках за 2012 рік, ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , ТОВ Онікс ЛТД та ТОВ Мармур ЛТД не проводили платежів, що свідчать про господарську діяльність товариств (сплата податків і зборів, виплата заробітної плати, сплата комунальних послуг, орендних платежів та інше). Натомість товариства постійно отримували плату за будівельні роботи та будівельні матеріали, постачання побутової техніки, канцтоварів, автозапчастин, різноманітні послуги: транспортні, юридичні, бухгалтерські, інформаційно - консультативні, з пошуку та підбору персоналу, ремонтні, друку банерів, виготовлення деталей, запчастин, чохлів, обладнання приміщень для зйомок, виконання проектних, монтажних робіт, випробування та визначення траси кабельної лінії, електропостачання, робіт з благоустрою, очистки каналізаційних мереж, адаптації програмного забезпечення, підрядні роботи, зняття та обрізку аварійних дерев, організацію ведення програм, нанесення скотчу, та багато інших товарів і послуг.
Також, згідно з зазначеним вироком ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , ТОВ Онікс ЛТД та ТОВ Мармур ЛТД мають усі ознаки фіктивності, оскільки два товариства засновані в один день, двоє допитаних у судовому засіданні засновників та керівників заперечують свою причетність до діяльності товариств, товариства відсутні за реєстраційними адресами, господарської діяльності не проводили, проводили діяльність по наданню податкової вигоди третім особам.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, як підставу для висновку про наявність порушень з боку позивача при формуванні витрат та кредиту перевіреного періоду, з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІІ (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закон № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як на факт, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій контрагентами позивача, відповідач вказував на встановлені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів обставини відсутності в останніх необхідних ресурсів для здійснення продажу товарів та здійснення робіт та послуг, відсутності контрагентів за місцем реєстрації та ненадання такими до зустрічної звірки первинних документів.
Разом з тим, відсутність контрагентів за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, не впливає на право платника-покупця врахувати при визначенні бази оподаткування податок на додану вартість та не свідчить про недобросовісність платника. Ненадання до зустрічної звірки контрагентами первинних документів не може спростувати фактичного здійснення таких операцій, оскільки відсутність таких документів фактично лише пов'язана з відсутністю суб'єктів господарювання, за місцезнаходження. Чинне законодавство не містить вимог, які б забороняли суб'єктам господарювання вести господарську діяльність за адресою відмінною, ніж адреса реєстрації.
Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов'язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.
Також, відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року у справі № К/800/24191/16.
Крім того, Верховний суд у своїй постанові від 20 березня 2018 року у справі №804/939/16 зазначив, що посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.
Також, за приписами п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними : при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 роз'яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у статті 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.
Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та/або контрагента за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даними товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
З огляду на встановлення факту реального вчинення господарської операції позивача з TOB "Онікс Компані ЛТД", TOB Константа-Інкорпорейтед", TOB "Компанія "Мармур ЛТД", TOB "Комерційна фірма "Горизонталь", що підтверджено належним чином складеними первинними документами, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Крім того, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, (п.58), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд враховує дату звернення позивача до суду з даними позовними вимогами та зміни внесені до Кодексу адміністративного судочинства України 15.12.2017, частиною третьою статті 3 якого передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд, зокрема може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відтак, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позовні вимоги позивача, визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Приватного підприємства Новітні Технології (код ЄДРПОУ 14300183, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9, кв. 16) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711, адреса: 04655, м. Київ, пров. Політехнічний, 5-А) про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0000122240 від 10 червня 2013 року та №0000112240 від 10 червня 2013 року задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0000122240 від 10 червня 2013 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0000112240 від 10 червня 2013 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711, адреса: 04655, м. Київ, пров. Політехнічний, 5-А) на користь Приватного підприємства Новітні Технології (код ЄДРПОУ 14300183, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9, кв. 16) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).
Стягувач: Приватне підприємство Новітні Технології (код ЄДРПОУ 14300183, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9, кв. 16)
Боржник: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 38728711, адреса: 04655, м. Київ, пров. Політехнічний, 5-А)
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2019 |
Оприлюднено | 05.03.2019 |
Номер документу | 80196589 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні