Постанова

від 14.08.2019 по справі 826/13813/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13813/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Федотова І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Новітні Технології до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Новітні Технології звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому, просило суд: скасувати податкові повідомлення - рішення №0000122240 від 10 червня 2013 року та №0000112240 від 10 червня 2013 року.

На обгрунтування вказаних позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Онікс Компані ЛТД (код ЄДРПОУ 37817014) за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, TOB Константа-Інкорпорейтед (код ЄДРПОУ 37817020) за період з січня по липень 2012 року, TOB Компанія Мармур ЛТД (код ЄДРПОУ 37889288) за період з квітня по липень 2012 року, TOB Комерційна фірма Горизонталь (код ЄДРПОУ 37889322) за період з квітня по липень 2012 року порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності.

Позивач звертав увагу суду на те, операції здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та недопущенні ним порушень вимог законодавства, зокрема, за період, що перевірявся, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року позов Приватного підприємства Новітні Технології задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року №0000112240. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року №0000122240.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.

Однак, постановою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що діяльність контрагентів Товариства носила протиправний характер та вони не здійснювали та не мали можливості здійснювати господарську діяльність на виконання укладених з позивачем угод і що відображені у податковій звітності угоди реально не виконувались, ДПІ має докази того, що останніми не сплачувався податок на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0000122240 від 10 червня 2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0000112240 від 10 червня 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ`єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.06.2014 у справі №761/7624/14-к встановлені обставини фальшування первинних документів контрагента позивача - TOB Онікс Компані ЛТД з метою ухилення від сплати податків.

Крім того, звертає увагу, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.07.2015 у справі №1-кп/760/155/15 директора TOB Константа-Інкорпорейтед було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 358 КК України та закрито кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.

Також зазначає про ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06.04.2015 у справі №1-кп/760/536/15, якою вже директора TOB Комерційна фірма Горизонталь звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності для прикриття незаконної діяльності з метою ухилення від сплати податків.

Вказує, що TOB Компанія Мармур ЛТД має ознаки фіктивності, оскільки не проводило платежів, що свідчать про господарську діяльність такого підприємства, у цього підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання.

Відтак, на думку контролюючого органу, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Оскільки господарська операція фактично не відбулась, первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такого операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 21 травня 2013 року по 23 травня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Новітні Технології з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Онікс Компані ЛТД за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, ТОВ Константа-Інкорпорейтед за період з січня по липень 2012 року, ТОВ Компанія Мармур ЛТД за період з квітня по липень 2012 року, ТОВ Комерційна фірма Горизонталь за період з квітня по липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 23 травня 2013 року №1521/22-30/14300183.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період з грудня 2011 року по липень 2012 року за загальну суму 173136,82 грн., у тому числі: грудень 2011 року - 14515,20 грн., січень 2012 року - 29006,55, лютий 2012 року - 22141,62 грн., березень 2012 року - 18509,20 грн., квітень 2012 року - 16326,50 грн., травень 2012 року - 32752,10 грн., червень 2012 року - 24263,50 грн., липень 2012 року - 15622,15 грн.;

- порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 183245,63 грн., у тому числі: за ІІ-ІV квартал 2011 року - 16692,00 грн., за 9 місяців 2012 року - 166553,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1521/22-30/14300183 від 23 травня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10 червня 2013 року №0000112240, згідно якого за порушення п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 224899,25 грн., у тому числі 183245,00 грн. за основним платежем та 41638,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 10 червня 2013 року №0000122240, згідно якого за порушення п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 216421,02 грн., у тому числі 173136,82 грн. за основним платежем та 43284,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки реальність господарських правовідносин позивача з TOB Онікс Компані ЛТД , TOB Константа-Інкорпорейтед , TOB Компанія Мармур ЛТД , TOB Комерційна фірма Горизонталь підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, тому підстави для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями №0000122240 від 10 червня 2013 року, та №0000112240 від 10 червня 2013 року, відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Постачанням послуг, згідно підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачанням товарів, згідно 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Так, положеннями п. 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У свою чергу, абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, що між ПП Новітні Технології (покупець) та TOB Онікс Компані ЛТД (продавець) були укладені наступні договори:

- договір постачання №1125 від 25 листопада 2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується забезпечити поставку покупцю злитків сплаву марки ХТН, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;

Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити злитки сплаву марки ХТН на загальну суму 87 091, 20 грн., в т.ч. ПДВ 14 515, 20 грн. (№1 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №2 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №3 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №4 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.).

- договір постачання №104 від 04 січня 2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується забезпечити поставку покупцю злитків сплаву марки ХТН, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;

Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити злитки сплаву марки ХТН на загальну суму 138 585, 60 грн., в т.ч. ПДВ 23 097, 60 грн. (№1 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №2 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192 грн., в т.ч. ПДВ 4 032 грн.; №3 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №4 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600 грн., в т.ч. ПДВ 3 600 грн.; №5 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №6 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.).

- договір купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язався продати покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити каркас УЗА на загальну суму 105 231 грн., в т.ч. ПДВ 17 538, 50 грн. (№1 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №2 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №3 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №4 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №5 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №6 від 29 березня 2012 року - на суму 24 375 грн., в т.ч. ПДВ 2 035 грн.).

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Онікс Компані ЛТД виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн., з яких: за Договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №1183 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №1214 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №1233 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №1242 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №183 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №184 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192 грн., в т.ч. ПДВ 4 032 грн.; №282 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №283 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600 грн., в т.ч. ПДВ 3 600 грн.; №303 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №304 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за Договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №1773 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №1795 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №1863 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №2604 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №2714 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №2803 від 29 березня 2012 року - на суму 24 375 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, 00 грн.

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Онікс Компані ЛТД поставило позивачу товар (злитки сплаву марки ХТН, каркаси УЗА) на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №148 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №174 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №192 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №217 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за Договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №156 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №157 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192 грн., в т.ч. ПДВ 4 032 грн.; №263 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №264 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600 грн., в т.ч. ПДВ 3 600 грн.; №289 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №290 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №625 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №653 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №727 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №658 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №807 від 26 лютого 2012 року - на суму 20 649 грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №891 від 29 лютого 2012 року - на суму 24 375 грн., в т.ч. ПДВ 2 035 грн.

При цьому, факт придбання позивачем товарів від ТОВ Онікс Компані ЛТД підтверджується наступними податковими накладними на загальну суму 330 907, 80 грн., в т.ч. ПДВ 55 151, 30 грн. (за договором постачання №1125 від 25 листопада 2011 року: №148 від 06 грудня 2011 року - на суму 22 809, 60 грн., в т.ч. ПДВ 3 801, 60 грн.; №174 від 07 грудня 2011 року - на суму 20 390, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 398, 40 грн.; №192 від 08 грудня 2011 року - на суму 20 908, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 484, 80 грн.; №217 від 09 грудня 2011 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; за Договором постачання №104 від 04 січня 2012 року: №156 від 06 січня 2012 року - на суму 25 920 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №157 від 06 січня 2012 року - на суму 24 192 грн., в т.ч. ПДВ 4 032, 00 грн.; №263 від 10 січня 2012 року - на суму 22 982, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 830, 40 грн.; №264 від 10 січня 2012 року - на суму 21 600 грн., в т.ч. ПДВ 3 600 грн.; №289 від 11 січня 2012 року - на суму 22 118, 40 грн., в т.ч. ПДВ 3 686, 40 грн.; №290 від 11 січня 2012 року - на суму 21 772, 80 грн., в т.ч. ПДВ 3 628, 80 грн.; за договором купівлі-продажу №207 від 07 лютого 2012 року: №625 від 23 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №653 від 24 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №727 від 27 лютого 2012 року - на суму 16 872 грн., в т.ч. ПДВ 2 812 грн.; №658 від 22 березня 2012 року - на суму 9 591 грн., в т.ч. ПДВ 1 598, 50 грн.; №807 від 26 березня 2012 року - на суму 20 649, грн., в т.ч. ПДВ 3 441, 50 грн.; №891 від 29 березня 2012 року - на суму 24 375 грн., в т.ч. ПДВ 2 035, грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Вказані суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 55 151, 30 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року, січень-березень 2012 року та відображені в Додатку №5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ПП Новітні Технології (покупець) та TOB Константа-Інкорпорейтед (продавець) були укладені наступні договори:

- договір постачання №111 від 11 січня 2011 року, за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої та обладнання загально-технічного використання), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору;

- договір купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцеві товар (обладнання), а покупець зобов`язався прийняти від продавця і сплатити товар відповідно до рахунків, що виставляються продавцем. Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити обладнання на загальну суму 122 430, 60 грн., в т.ч. ПДВ 20 405, 10 грн. (№1 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №2 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №3 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №4 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №5 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №6 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №7 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №8 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.).

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Константа-Інкорпорейтед виписало на адресу позивача рахунки-фактури на загальну суму 174 127, 62 грн., в т.ч. ПДВ 29 021, 27 грн., з яких: за Договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №393 від 18 січня 2012 року - на суму 10 640,40 грн., в т.ч. ПДВ 1 773, 40 грн.; №4244 від 19 січня 2012 року - на суму 4 816, 20 грн., в т.ч. ПДВ 802, 70 грн.; №1034 від 06 лютого 2012 року - на суму 3 646, 80 грн., в т.ч. ПДВ 607, 80 грн.; №1203 від 10 лютого 2012 року - на суму 7 424, 52 грн., в т.ч. ПДВ 1 237, 42 грн.; №1643 від 24 лютого 2012 року - на суму 14 696, 40 грн., в т.ч. ПДВ 2 449, 40 грн.; №2183 від 12 березня 2012 року - на суму 392, 70 грн., в т.ч. ПДВ 65, 45 грн.; №2194 від 13 березня 2012 року - на суму 10 080 грн., в т.ч. ПДВ 1 680 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №663 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №1614 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №1644 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №1734 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №1763 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №2583 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №2693 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №2784 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.

За умовами вищевказаних договорів ТОВ Константа-Інкорпорейтед поставило позивачу товар на загальну суму 174 127, 62 грн., в т.ч. ПДВ 29 021, 27 грн., що підтверджується наступними, видатковими накладними: за договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №343 від 18 січня 2012 року - на суму 10 640, 40 грн., в т.ч. ПДВ 1 773, 40 грн.; №370 від 19 січня 2012 року - на суму 4 816, 20 грн., в т.ч. ПДВ 802, 70 грн.; №75 від 06 лютого 2012 року - на суму 3 646, 80 грн., в т.ч. ПДВ 607, 80 грн.; №167 від 10 лютого 2012 року - на суму 7 424, 52 грн., в т.ч. ПДВ 1 237, 42 грн.; №599 від 24 лютого 2012 року - на суму 14 696, 40 грн., в т.ч. ПДВ 2 449, 40 грн.; №254 від 13 березня 2012 року - на суму 392, 70 грн., в т.ч. ПДВ 65, 45 грн.; №252 від 13 березня 2012 року - на суму 10 080 грн., в т.ч. ПДВ 1 680 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №560 від 27 січня 2012 року - на суму 19 997 грн., в т.ч. ПДВ 4 320 грн.; №573 від 23 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №600 від 24 лютого 2012 року - на суму 9 078 грн., в т.ч. ПДВ 1 513, 10 грн.; №695 від 27 лютого 2012 року - на суму 7 818, 60 грн., в т.ч. ПДВ 1 303, 10 грн.; №726 від 28 лютого 2012 року - на суму 30 490, 20 грн., в т.ч. ПДВ 5 081, 70 грн.; №564 від 22 березня 2012 року - на суму 10 923, 90 грн., в т.ч. ПДВ 1 820, 65 грн.; №697 від 26 березня 2012 року - на суму 28 340, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 723, 40 грн.; №797 від 29 березня 2012 року - на суму 6 703, 20 грн., в т.ч. ПДВ 1 117, 20 грн.

Крім того, контрагентом позивача ТОВ Константа-Інкорпорейтед були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 174127,62 грн., в т.ч. ПДВ 29021,27 грн. (за Договором постачання №111 від 11 січня 2011 року: №343 від 18 січня 2012 року - на суму 10640,40 грн., в т.ч. ПДВ 1773,40 грн.; №370 від 19 січня 2012 року - на суму 4816,20 грн., в т.ч. ПДВ 802,70 грн.; №75 від 06 лютого 2012 року - на суму 3646,80 грн., в т.ч. ПДВ 607,80 грн.; №167 від 10 лютого 2012 року - на суму 7424,52 грн., в т.ч. ПДВ 1237,42 грн.; №599 від 24 лютого 2012 року - на суму 14696,40 грн., в т.ч. ПДВ 2449,40 грн.; №254 від 13 березня 2012 року - на суму 392,70 грн., в т.ч. ПДВ 65,45 грн.; №252 від 13 березня 2012 року - на суму 10080 грн., в т.ч. ПДВ 1680 грн.; за Договором купівлі-продажу №124 від 24 січня 2012 року: №560 від 27 січня 2012 року - на суму 19997 грн., в т.ч. ПДВ 4320 грн.; №573 від 23 лютого 2012 року - на суму 9078 грн., в т.ч. ПДВ 1513,10 грн.; №600 від 24 лютого 2012 року - на суму 9078 грн., в т.ч. ПДВ 1513,10 грн.; №695 від 27 лютого 2012 року - на суму 7818,60 грн., в т.ч. ПДВ 1303,10 грн.; №726 від 28 лютого 2012 року - на суму 30490,20 грн., в т.ч. ПДВ 5081,70 грн.; №564 від 22 березня 2012 року - на суму 10923,90 грн., в т.ч. ПДВ 1820,65 грн.; №697 від 26 березня 2012 року - на суму 28340,40 грн., в т.ч. ПДВ 4723,40 грн.; №797 від 29 березня 2012 року - на суму 6703,20 грн., в т.ч. ПДВ 1117,20 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Вказані суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 29021,27 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за січень-березень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Крім того, між ПП Новітні Технології (покупець) та TOB Компанія Мармур ЛТД (продавець) були укладені наступні договори:

- договір постачання №402 від 02.04.2012, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої, прилади і КІП і А та інше обладнання загально технічного використання), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;

- договір купівлі-продажу №410 від 10.04.2012, за умовами якого продавець зобов`язався продати покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем.

Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити обладнання на загальну суму 206037,90 грн., в т.ч. ПДВ 34339,65 грн. (№1 від 23.04.2012 - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №2 від 14.05.2012 - на суму 24822 грн., в т.ч. ПДВ 4137 грн.; №3 від 21.05.2012 - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №4 від 30.05.2012 р. - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №5 від 05.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №6 від 11.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №7 від 25.06.2012 - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №8 від 27.06.2012 - на суму 11367 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №9 від 07.07.2012 - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №10 від 09.07.2012 - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.).

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Компанія Мармур ЛТД виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн., з яких: за Договором постачання №402 від 02.04.2012: №114 від 06.04.2012 - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №463 від 17.04.2012 - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №963 від 10.05.2012 - на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №1193 від 18.05.2012 - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №1553 від 30.05.2012 - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №1893 від 08.06.2012 - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №2040 від 25.06.2012 - на суму 1458 грн., в т.ч. ПДВ 243 грн.; №2154 від 03.07.2012 - на суму 6330 грн., в т.ч. ПДВ 1055 грн.; №2245 від 06.07.2012 - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012: №644 від 23.04.2012 - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №1084 від 14.05.2012 - на суму 24822 грн., в т.ч. ПДВ 4137 грн.; №1283 від 21.05.2012 - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №1554 від 30.05.2012 - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №1794 від 05.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №1973 від 11.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №2039 від 25.06.2012 - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №2101 від 27.06.2012 - на суму 11367 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №2274 від 07.07.2012 - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №2335 від 09.07.2012 - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Компанія Мармур ЛТД поставило позивачу товар на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за Договором постачання №402 від 02.04.2012: №132 від 06.04.2012 - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №393 від 17.04.2012 - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №222 від 10.05.2012 - на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №493 від 18.05.2012 - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №938 від 30.05.2012 - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №202 від 08.06.2012 - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №730 від 25.06.2012 - на суму 1458 грн., в т.ч. ПДВ 243 грн.; №88 від 03.07.2012 р. - на суму 6330 грн., в т.ч. ПДВ 1055 грн.; №174 від 06.07.2012 - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за Договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012: №543 від 23.04.2012 - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №359 від 14.05.2012 - на суму 24822 грн., в т.ч. ПДВ 4137,00 грн.; №578 від 21.05.2012 - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №939 від 30.05.2012 - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №125 від 05.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №298 від 11.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №729 від 25.06.2012 - на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №803 від 27.06.2012 - на суму 11367 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №209 від 07.07.2012 - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №266 від 09.07.2012 - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.

ТОВ Компанія Мармур ЛТД були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 258410,10 грн., в т.ч. ПДВ 43068,35 грн. (за договором постачання №402 від 02.04.2012: №132 від 06.04.2012 - на суму 9325,20 грн., в т.ч. ПДВ 1554,20 грн.; №393 від 17.04.2012 - на суму 10771,20 грн., в т.ч. ПДВ 1795,20 грн.; №222 від 10.05.2012- на суму 5225,40 грн., в т.ч. ПДВ 870,90 грн.; №493 від 18.05.2012 - на суму 6250,80 грн., в т.ч. ПДВ 1041,80 грн.; №938 від 30.05.2012 - на суму 1174,80 грн., в т.ч. ПДВ 195,80 грн.; №202 від 08.06.2012 - на суму 4449,60 грн., в т.ч. ПДВ 741,60 грн.; №730 від 25.06.2012 - на суму 1458 грн., в т.ч. ПДВ 243 грн.; №88 від 03.07.2012 - на суму 6330 грн., в т.ч. ПДВ 1055 грн.; №174 від 06.07.2012 - на суму 7387,20 грн., в т.ч. ПДВ 1231,20 грн.; за договором купівлі-продажу №410 від 10.04.2012: №543 від 23.04.2012 - на суму 24654,60 грн., в т.ч. ПДВ 4109,10 грн.; №359 від 14.05.2012 - на суму 24822 грн., в т.ч. ПДВ 4137 грн.; №578 від 21.05.2012 - на суму 43293,60 грн., в т.ч. ПДВ 7215,60 грн.; №939 від 30.05.2012 - на суму 13315,20 грн., в т.ч. ПДВ 2219,20 грн.; №125 від 05.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №298 від 11.06.2012 - на суму 16238,70 грн., в т.ч. ПДВ 2706,45 грн.; №729 від 25.06.2012- на суму 19303,80 грн., в т.ч. ПДВ 3217,30 грн.; №803 від 27.06.2012 - на суму 11367 грн., в т.ч. ПДВ 1894,50 грн.; №209 від 07.07.2012 - на суму 24496,20 грн., в т.ч. ПДВ 4082,70 грн.; №266 від 09.07.2012 - на суму 12248,10 грн., в т.ч. ПДВ 2041,35 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Вказані суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 43068,35 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень-липень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ПП Новітні Технології (покупець) та TOB Комерційна фірма Горизонталь (продавець) були укладені наступні договори:

- договір постачання №416 від 16.04.2012, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар (електричні та механічні комплектуючі, електричні пристрої, прилади і КІП і А та інше обладнання загально-технічного використання), а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору;

- договір купівлі-продажу №503 від 03.05.2012, за умовами якого продавець зобов`язався продати покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти від продавця і сплатити товар (обладнання), відповідно до рахунків, що виставляються продавцем.

Відповідно до специфікацій до даного договору продавець зобов`язувався поставити обладнання на загальну суму 209556 грн., в т.ч. ПДВ 34926 грн. (№1 від 14.05.2012 - на суму 47706 грн., в т.ч. ПДВ 7951 грн.; №2 від 18.05.2012 - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №3 від 30.05.2012 - на суму 25896 грн., в т.ч. ПДВ 4316 грн.; №4 від 05.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №5 від 11.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №6 від 25.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №7 від 27.06.2012 - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №8 від 07.07.2012 - на суму 20400 грн., в т.ч. ПДВ 3400 грн.; №9 від 09.07.2012 - на суму 10200 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн.).

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ Комерційна фірма Горизонталь виставило позивачу рахунки-фактури на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн., з яких:

- за договором постачання №416 від 16.04.2012: №713 від 24.04.2012 - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №834 від 28.04.2012 - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №2772 від 20.07.2012 - на суму 10182 грн., в т.ч. ПДВ 1697 грн.; №3073 від 30.07.2012 - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.;

- за договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012: №1124 від 14.05.2012 - на суму 47706 грн., в т.ч. ПДВ 7951 грн.; №1244 від 18.05.2012 - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №1604 від 30.05.2012 р. - на суму 25896,00 грн., в т.ч. ПДВ 4316 грн.; №1853 від 05.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2034 від 11.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2088 від 25.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №2149 від 27.06.2012 - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №2382 від 07.07.2012 - на суму 20400 грн., в т.ч. ПДВ 3400 грн.; №2443 від 09.07.2012 - на суму 10200 грн., в т.ч. ПДВ 1700 грн.

Так, за умовами вказаних договорів контрагент позивача - ТОВ Комерційна фірма Горизонталь поставило позивачу товар на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн., що підтверджується наступними, належним чином оформленими, видатковими накладними: за договором постачання №416 від 16.04.2012: №542 від 24.04.2012 - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №678 від 28.04.2012 - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №692 від 20.07.2012 - на суму 10182 грн., в т.ч. ПДВ 1697 грн.; №1053 від 30.07.2012 - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.; за договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012: №367 від 14.05.2012 - на суму 47706 грн., в т.ч. ПДВ 7951 грн.; №491 від 18.05.2012 - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №913 від 30.05.2012 - на суму 25896 грн., в т.ч. ПДВ 4316 грн.; №133 від 05.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №310 від 11.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №744 від 25.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №830 від 27.06.2012 - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №230 від 07.07.2012 - на суму 20400 грн., в т.ч. ПДВ 3400 грн.; №293 від 09.07.2012 - на суму 10200 грн., в т.ч. ПДВ 1700 грн.

При цьому, ТОВ Комерційна фірма Горизонталь були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 275435,40 грн., в т.ч. ПДВ 45905,90 грн. (за договором постачання №416 від 16.04.2012: №542 від 24.04.2012 - на суму 21283,20 грн., в т.ч. ПДВ 3547,20 грн.; №678 від 28.04.2012 - на суму 31924,80 грн., в т.ч. ПДВ 5320,80 грн.; №692 від 20.07.2012 - на суму 10182 грн., в т.ч. ПДВ 1697 грн.; №1053 від 30.07.2012 - на суму 2489,40 грн., в т.ч. ПДВ 414,90 грн.; за Договором купівлі-продажу №503 від 03.05.2012: №367 від 14.05.2012 - на суму 47706 грн., в т.ч. ПДВ 7951 грн.; №491 від 18.05.2012 - на суму 28828,80 грн., в т.ч. ПДВ 4804,80 грн.; №913 від 30.05.2012 - на суму 25896 грн., в т.ч. ПДВ 4316 грн.; №133 від 05.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №310 від 11.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №744 від 25.06.2012 - на суму 22719,60 грн., в т.ч. ПДВ 3786,60 грн.; №830 від 27.06.2012 - на суму 8366,40 грн., в т.ч. ПДВ 1394,40 грн.; №230 від 07.07.2012 - на суму 20400 грн., в т.ч. ПДВ 3400 грн.; №293 від 09.07.2012 - на суму 10200 грн., в т.ч. ПДВ 1700 грн.), що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Вказані суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 45 905, 90 грн були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень-липень 2012 року та відображені в Додатку №5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

При цьому, товари, отримані від контрагентів TOB Онікс Компані ЛТД , TOB Константа-Інкорпорейтед , TOB Компанія Мармур ЛТД , TOB Комерційна фірма Горизонталь , позивачем були використані у власній господарській діяльності і в подальшому були реалізовані покупцям - ТОВ Партнер Тек , ТДВ Електронагрівач , ПАТ Електротехнічний завод , ТОВ Акку-енерго , НВП Геліос-РРС , ТОВ Кріо холод , ТОВ РА Розчерк пера , ТОВ Аеропракт , ТОВ Навітас , ТОВ Луч , ТОВ Укренергопром , КНВП Елеком , ТОВ Елта , ТОВ Укртеплоліфтсервіс , НВПП Медпромсервіс , ТОВ ТДЗ Прогрес , ТОВ ВІРС , що підтверджується, договорами, специфікаціями, накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами та деклараціями з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

З урахуванням встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, й вказаними документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з вищезазначеним контрагентом в частині надання послуг (виконання робіт), що спричинили реальну зміну в його майновому стані.

Натомість, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Разом з тим, твердження відповідача про те, що від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС отримано Акт від 15 березня 2013 року №531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Онікс Компані ЛТД щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами - продавцями та підприємствами - покупцями за період листопад - грудень 2011 року та січень - березень 2012 року, згідно з яким вбачається наступні обставини: Наявність за юридичною адресою: На дату написання акту про неможливість проведення зустрічної звірки стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням , інформація щодо наявності основних фондів у ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС відсутня, згідно автоматизованих баз даних ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС декларації з податку на доходи фізичних осіб до ДПІ у Солом`янському районі м. Києві ДПС у 2012 році не подавались колегія суддів не приймає до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відсутність контрагентів за юридичною адресою, вказаною в установчих документах, не впливає на право платника-покупця врахувати при визначенні бази оподаткування податок на додану вартість та не свідчить про недобросовісність платника. Ненадання до зустрічної звірки контрагентами первинних документів не може спростувати фактичного здійснення таких операцій, оскільки відсутність таких документів фактично лише пов`язана з відсутністю суб`єктів господарювання, за місцезнаходження. Чинне законодавство не містить вимог, які б забороняли суб`єктам господарювання вести господарську діяльність за адресою відмінною, ніж адреса реєстрації.

Також, апелянт, обґрунтовуючи свою позицію відносно нереальності господарських операцій з ТОВ Онікс Компані ЛТД , посилається на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року у справі №761/7624/14-к згідно з якою у липні 2011 року на ім`я особи створено ТОВ Онікс Компані ЛТД , юридична адреса: 03138, м. Київ, вул. Охтирська , 6а, кв. 5, який нічого не знав про злочинні наміри та був переконаний, що діє в межах вимог діючого законодавства України щодо процедури реєстрації суб`єктів господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності щодо формування штучної видимості законності здійснення фінансово - господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами, а саме: ПАТ Гнідавський цукровий завод , ТОВ Енжел Паблісіті , ТОВ Конкорд ХХІ , ТОВ Аура Лекс , ТОВ Енергетика та клімат , а також обготівкування грошових коштів з використанням розрахункових рахунків ТОВ Онікс Компані ЛТД .

Вказує, що згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року у справі №761/7624/14-к директора ТОВ Онікс Компані ЛТД ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою ст. 205 КК України та закрито кримінальне провадження, внесене 06 березня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100100000033 за частиною першою ст. 205 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У той же час, згідно статті 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно, в рамках вказаного кримінального провадження не досліджувалися та не давалася оцінка господарським операціям безпосередньо позивача та зазначеного вище контрагента, не встановлювалася недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи не були фігурантами вказаних кримінальних справ.

Слід також зазначити, що будь які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол обшуку або протокол допиту свідка, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Крім того, самі по собі заперечення керівником своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності юридичної особи, яка була створена або керована ним, не є беззаперечним доказом обізнаності платника податків з дефектами у правовому статусі контрагента, адже відповідні пояснення можуть надаватись, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності взагалі або більш суворого покарання.

Також, обґрунтовуючи факт фальшування первинних документів по взаємовідносинами позивача з ТОВ Константа-Інкорпорейтед податковий орган посилається на Акт ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС від 13 листопада 2012 року №7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Константа - Інкорпорейтед з питань дотримання вимог податного законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, відповідно до якого згідно з інформацією наявною у податкових органах, та відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником, керівником та головним бухгалтером за перевіряємий період числиться одна особа ОСОБА_2 .

Так, відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі №760/10767/15-к наприкінці липня 2011 року, невстановлені слідством особи запропонували іншій особі зареєструвати на її ім`я для прикриття незаконної діяльності, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, в органах державної влади суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Константа - Інкорпорейтед , після чого передати їм всі реєстраційні та уставні документи, а також договори про відкриття рахунків в банківських установах, довіреність на представлення його інтересів та печатку даного підприємства за грошову винагороду.

Крім того, згідно ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року директора ТОВ Константа - Інкорпорейтед ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою ст. 205, частиною п`ятою ст. 27, частиною першою ст. 358 КК України та закрито кримінальне провадження, внесене 27 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090000750 за частиною першою ст. 205, частиною п`ятою ст. 27, частиною першою ст. 358 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вказані доводи колегією суддів як і судом першої інстанції, відхиляються з огляду на вище встановлені обставини справи.

Варто звернути увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, зазначив, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

З вказаних підстав судом апеляційної інстанції відхиляються твердження апелянта про проведення фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом ТОВ Компанія Мармур ЛТД , з огляду на Акт ДПІ у Солом`янському районі м. Києва від 01 березня 2013 року №429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Компанія Мармур ЛТД щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року, згідно з яким зустрічну звірку неможливо провести, місцезнаходження ТОВ Компанія Мармур ЛТД не встановлено, фактично у ТОВ Компанія Мармур ЛТД відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім того, апелянт вказує на наявність вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2014 року у справі №750/2168/14, згідно якого ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , ТОВ Онікс ЛТД та ТОВ Мармур ЛТД не проводили платежів, що свідчать про господарську діяльність товариств (сплата податків і зборів, виплата заробітної плати, сплата комунальних послуг, орендних платежів та інше).

Також, згідно з зазначеним вироком ТОВ Комерційна фірма Горизонталь , ТОВ Онікс ЛТД та ТОВ Мармур ЛТД мають усі ознаки фіктивності, оскільки два товариства засновані в один день, двоє допитаних у судовому засіданні засновників та керівників заперечують свою причетність до діяльності товариств, товариства відсутні за реєстраційними адресами, господарської діяльності не проводили, проводили діяльність по наданню податкової вигоди третім особам.

Однак, колегія суддів наголошує на тому, що позивач не повинен нести відповідальність у разі порушення порядку ведення контрагентами правильності та достовірності декларування/формування податкового кредиту.

Відтак, твердження відповідача з посиланням на податкову інформацію про те, що діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням останньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України.

На момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, відсутність працівників також не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовані значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, як вірно відзначено судом першої інстанції, не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16.

При цьому, контролюючим органом під час перевірки позивача не досліджувалось, чи мали місце у розглядуваних правовідносинах оренда устаткування, найм працівників тощо. Крім того, податковий орган так і не зазначив, які саме та в якій кількості мали бути наявні виробничі потужності у контрагента позивача, а також не вказав, які ж для дійсного підтвердження реалізації перевіряємих господарських відносин мали бути надані первинні документи, однак відсутні у позивача та, відповідно, в матеріалах справи.

Крім того, Верховний суд у своїй постанові від 20 березня 2018 року у справі №804/939/16 зазначив, що посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Окрім того, згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, жодна особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Тобто, платник податку, яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов`язаний нести відповідальність за дії інших осіб.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому, в п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Відтак, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Жодного спростування даної інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000122240 від 10 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 216 421, 02 грн., з яких 173 136, 82 грн. - за основним платежем, а 43 284, 20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000112240 від 10 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 224 899, 25 грн., з яких 183 245, 00 грн. - за основним платежем, а 41 638,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010, № 4241/03 (п. 54) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32), зокрема у п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2019 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

І.В. Федотов