ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/202/8427/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 804/202/8427/17 (суддя І інстанції - Врона О.В.)
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
29 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії органу Пенсійного фонду України щодо застосування показника середньої заробітної плати, включення 10% наукового, а не страхового стажу, неврахування заробітної плати за сумісництвом та визначення меж оптимізації коефіцієнтів заробітної плати при здійсненні перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплатити заборгованість недоплаченої щомісячної пенсії з липня 2011 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу заробітної плати за сумісництвом та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням заробітної плати за сумісництвом відповідно до довідки Академії митної служби України № 845 від 13.08.2012 року. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про порушення позивачем строку звернення до суду, а також вказує, що заробітна плата при роботі за сумісництвом науковим працівникам при обчисленні пенсії не враховується.
В частині відмови в позові рішення суду не оскаржено.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач з 29.12.2003 року перебуває на обліку в Синельниківському об'єднаному УПФУ Дніпропетровської області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність .
У серпні 2012 року позивач надав до органу ПФУ довідку від 13.08.2012 № 845 про заробітну плату наукового працівника за сумісництвом за період 2009-2011 років, яка видана Академією митної служби України, та просив здійснити перерахунок пенсії на підставі цієї довідки. (а.с. 54).
Відповідачем листом від 6 вересня 2012 року № В-58 у перерахунку відмовив, зазначивши, що відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність оплата роботи за сумісництвом при розрахунку пенсії в заробіток не включається. (а.с. 9-11)
У березні 2016 року позивач звернувся до органу ПФУ з аналогічною заявою, проте листами від 17.03.2016 № В-15/02/09 та від 23.03.2016 № В-18/02/09 йому було роз'яснено, що права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність в редакції від 26.11.2015 № 848-VIII він не має, оскільки в період дії цього Закону не працював. (а.с. 18-21).
Вважаючи, що він має право на перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої при виконанні роботи за сумісництвом, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що наукова пенсія позивачу повинна обчислюватись як із зарплати за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, перевірці в цій справі підлягає лише рішення суду в частині задоволення позову.
Щодо строку звернення до суду.
Як зазначалось вище, позивач звернувся з позовом до суду 29 грудня 2017 року з позовними вимогами щодо відновлення порушеного права з липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя цієї ж статті).
Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо публічно-правові відносини стали спірними, запобігає зловживанню правом зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень при виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідачем у поданому до суду першої інстанції відзиві на адміністративний позов зазначалося про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Позивачем заява про поновлення строку не подавалася, проте вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до помилкового рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Отже, з огляду на неподання позивачем заяви про поновлення строку з наведенням поважних підстав для його поновлення та звернення позивача до суду з адміністративним позовом 29 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку звернення до суду щодо частини позовних вимог, позов за період з 1 липня 2011 року по 28 червня 2017 року включно підлягає залишенню без розгляду.
Розгляду по суті позову підлягають лише вимоги на період з 29 червня 2017 року.
У цей період чинним був Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність в редакції від 26.11.2015 № 848-VIII, який набрав законної сили з 16 січня 2016 року (далі - Закон № 848).
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону № 848 в редакції станом на 29 червня 2017 року пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Згідно з частиною 11 статті 37 Закону № 848 пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і набули не менш як 24 місяці страхового стажу, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної в порядку, передбаченому частинами третьою, четвертою та сьомою цієї статті, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Зазначена редакція діяла до прийняття Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року та яким статтю 37 Закону № 848 викладено в наступній редакції:
Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Отже в період з 29 червня по 10 жовтня 2017 року Закон № 848 передбачав можливість перерахунку пенсії лише тим пенсіонерам, яким наукова пенсія була призначена відповідно саме до цього Закону.
Оскільки позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ і він не працює з липня 2011 року, приписи Закону № 848 на нього не розповсюджуються, про що правомірно в листах від 17.03.2016 № В-15/02/09 та від 23.03.2016 № В-18/02/09 йому зазначено відповідачем, а тому його пенсія перерахунку не підлягає.
Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і помилково задовольнив позов у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за сумісництвом.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду в частині задоволення позову скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким позов за період з 1 липня 2011 року по 28 червня 2017 року залишити без розгляду, а в іншій частині - в позові відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 804/202/8427/17 в частині задоволення позову скасувати і позов у цій частині за період з 1 липня 2011 року по 28 червня 2017 року залишити без розгляду.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача х врахуванням заробітної плати за сумісництвом відповідно до довідки Академії митної служби України від 13 серпня 2012 року № 845 за період з 29 червня 2017 року відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 05.03.2019 |
Номер документу | 80196866 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чумак С.Ю.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Врона Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні