Ухвала

від 21.02.2019 по справі 127/16163/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.02.2019

Справа № 127/16163/18

Провадження № 2/127/2724/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Крижанівського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та ОСОБА_2, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Адвокатського бюро ОСОБА_2 і партнери , Публічного акціонерного товариства Дельта Банк та Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України про визнання недійсними прилюдних торгів,

ВСТАНОВИВ:

В вищенаведеній цивільній справі суд призначив розгляд справи на 21.02.2019 р. о 15 год. 00 хв.

В судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи Адвокатського бюро ОСОБА_2 і партнери адвокат ОСОБА_3, інші учасники справи до суду не з'явились, не повідомивши про причини неявки, крім представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, який повідомив про те, що не з'явиться в судове засідання у зв'язку з хворобою і просив справу розглядати у зв'язку з його відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 висловив позицію про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з тим, що позивач постійно повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, жодного разу не з'явилась у судове засідання, допустила повторну неявку в судове засідання без поважних причин, тому згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України суд має залишити її позовну заяву без розгляду, адже від неї не надійшла заява про розгляд справи у її відсутність і її нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Окремо відповідач ОСОБА_2 зазначив про те, що позивачу направлялась судова повістка за адресою її зареєстрованого місця проживання, інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на офіційному сайті суду, будучи належним чином сповіщеною про дату, час та місце розгляду справи позивач двічі підряд не з'явилась в судове засідання, а її представник не повідомив про причини неявки, позивач та його представник зловживають своїми процесуальними правами та не виконують процесуальні обов'язки.

Представник Адвокатського бюро ОСОБА_2 і партнери адвокат ОСОБА_3 також висловив позицію про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, підтримав доводи відповідача ОСОБА_2

Заслухавши відповідача ОСОБА_2 і представника третьої особи Адвокатського бюро ОСОБА_2 і партнери , оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явленняне перешкоджає розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За п. 1, 6 ч. 1 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права і пропорційність.

В п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено загальні засади цивільного судочинства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд бере до уваги те, що окремою ухвалою Верховного Суду у справі № 761/15565/16-ц від 23.01.2019 року звернуто увагу Акціонерного товариства Укрпошта на необхідність усунення зазначених в окремій ухвалі виявлених судом недоліків в діяльності цього товариства та запобігання їх повторенню у майбутньому та зазначені в ній положення чинного законодавства України.

З огляду на викладені вимоги Закону суд приходить до висновку, що позивач була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, адже судова повістка надіслана їй за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому порядку, судову повістку про виклик в судове засідання на 23.01.2019 р. на 09 год. 15 хв. позивач отримала, а судову повістку про виклик в судове засідання на 21.02.2019 р. на 15 год. 00 хв. позивач не отримала з причини відсутності за адресою місця проживання.

Закон України Про поштовий зв'язок , Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання , що вказано в окремій ухвалі Верховного Суду у справі № 761/15565/16-ц від 23.01.2019 року.

Суд виходить із того, що позивач постійно належним чином повідомлялась, про дату, час та місце розгляду справи, мав представника, який останні судові засідання не прибуває до суду без повідомлення причин неявки. Позивач має добросовісно користуватись своїми процесуальними правами і не допускати зловживання ними, зокрема, отримувати судові повістки за зареєстрованим місцем проживання, при потребі користуватись правом на правничу допомогу, ознайомлення з матеріалами справи, цікавитись станом розгляду справи, призначеними судовими засіданнями на сайті суду тощо.

Суд виходить із того, що в судове засідання 23.01.2019 р. позивач не з'явилась, подавши заяву про відкладення розгляду справи, мотивовану тим, що бажає скористатись правом на правничу допомогу, суд надав таку можливість позивачу, відклав розгляд справи на 21.02.2019 року, однак позивач не повідомила про якісь перешкоди в отриманні правової допомоги. Крім того, в суді позивач мав представника, який суд про причини своєї неявки не повідомив і самоусунувся від представництва позивача.

Позивач не повідомила суд про причини своєї неявки в судове засідання 21.02.2019 року, від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, її нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 зазначено про те, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

При здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК).

Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

При цьому судам слід виходити з того, що така обставина, як розгляд цивільної справи судами різних інстанцій, не може сама по собі свідчити про її складність.

Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства у своєму рішенні від 29.11.1988 року зазначив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Суд виходить з того, що провадження у справі відкрито 24.07.2018 року, підготовче провадження закрито 13.11.2018 року, а ч. 2 ст. 210 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті, що закінчився 13.12.2018 року.

Провадження у справі не зупинялось, заяв про продовження строку розгляду справи від учасників справи не надходило, позивач належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, однак жодного разу в судове засідання не з'явилась, тому подальше відкладення справи поза межами строків її розгляду не має законних підстав і може призвести до порушення прав інших учасників справи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин, залишення позовної заяви без розгляду здійснюється з дотриманням принципів верховенства права і пропорційності, а також загальних засади цивільного судочинства, зокрема, таких як справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, позивач має право повторно звернутись до суду з дотриманням вимог Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Суд вважає, що питання розподілу судових витрат згідно з поданими заявами слід вирішити окремо ухвалою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257 ч.1 п. 3, 260 , 261 ЦПК України ,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та ОСОБА_2, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Адвокатського бюро ОСОБА_2 і партнери , Публічного акціонерного товариства Дельта Банк та Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України про визнання недійсними прилюдних торгів - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2019 року.

Суддя