Ухвала

від 25.02.2019 по справі 520/2790/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/325/19

Номер справи місцевого суду: 520/2790/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року в кримінальному провадженні №12014160250000036 від 10.01.2019 року,-

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеські області ОСОБА_9 погодженого прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту зі строком до 05 квітня 2019 року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, з покладенням обов`язків передбачених п.п.1,2,3 ч.5 ст.194 КПК України, щодо:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Троїцьке, Любашівського району, Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, працюючої завідуючою центральним складом ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Як убачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12014160250000036 від 10.01.2019 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст.191 КК України, за наступних обставин.

Відповідно до Наказу філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 14.05.2007 № 67-к ОСОБА_12 з 15.05.2007 прийнято завідуючою центральним складом, з окладом згідно штатного розпису, таб. 559, код 2828422264. Підстава: заява ОСОБА_12 .

Наказом філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 28.04.2011 № 36-к змінено прізвище ОСОБА_12 на ОСОБА_8 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу. Підстава: Паспорт НОМЕР_1 виданий 16.02.2011.

Відповідно до Наказу філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 06.11.2012 № 124/1-к ОСОБА_8 прийнято з 06.11.2012 оператором заправної станції РММ 4 розряду з оплатою праці згідно штатного розкладу. Таб. 6038 код 2828422264. Підстава: заява ОСОБА_8 .

Так, 25.11.2011 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, надалі «Поклажодавець», в особі начальника ОСОБА_13 та Дочірнім підприємство Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», надалі «Зберігач», в особі т.в.о. начальника філії «Одеська ДЕД» ОСОБА_14 , разом надалі іменуються Сторони укладено договір зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива).

У відповідності із зазначеним договором між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації, в особі начальника ОСОБА_13 та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», в особі т.в.о. начальника філії «Одеська ДЕД» ОСОБА_14 , разом надалі іменуються Сторони підписали акт приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору від 25.11.2011. Крім того, Акт приймання передачі підписаний матеріально-відповідальною особою - оператором АЗС ОСОБА_8 .

Так, в період часу з листопада 2011 року по 11.09.2013, більш точний час встановити не надалося можливим, у оператора АЗС (завідуючої центральним складом) філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_8 виник злочинний намір, спрямований на розтрату чужого майна, яке було їй ввірене, а саме паливно-мастильних матеріалів, отриманих відповідно до Договору зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива) від 25.11.2011, та акту приймання-передачі до нього.

З цією метою, ОСОБА_8 вступила у злочинну змову з начальником філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ОСОБА_15 .

В період 2012 року, більш точний час та дату встановити не надалося можливим, філією «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України списано паливно-мастильні матеріали у кількості 61245,7 л з 199200 л, що знаходились на зберіганні філії «Одеська ДЕД», відповідно до Договору використані відповідно до розпоряджень Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (від 29.05.2012 № 7, від 29.10.2012 № 21) та актів приймання-передачі ПММ (повернення Управлінню з питань надзвичайних ситуацій) від 29.05.2012. Залишок пального, який повинен бути в наявності на зберіганні в філії «Одеська ДЕД» складає 137954,3 л.

Разом з тим, приступивши до реалізації спільного злочинного наміру, спрямованого на розтрату паливно-мастильних матеріалів, протягом часу з листопада 2011 року по 11.09.2013 року, точний час та дату встановити в ході досудового розслідування не надалося можливим, ОСОБА_8 , будучи матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, за попередньою змовою із начальником філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_15 , в порушення вимог Договору зберігання № 2 (розміщення обласного резерву палива) від 25.11.2011, Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 06.03.2012 № 210/А-2012 «Про передачу пально-мастильних матеріалів на баланс державного підприємства «Одеський облавтодор», «Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 308, здійснила розтрату пального, переданого на відповідальне зберігання філії «Одеська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в кількості 137954,3 л, на загальну суму 1 392 664,49 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинено збитки державі в особі Одеської обласної державної адміністрації.

10.01.2014 року за даним фактом внесені відомості до ЄРДР за №12014160250000036, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.5 ст.191 КК України.

05.02.2019 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: в розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до підозрюваної ОСОБА_11 запобіжний захід у виді домашнього арешту зі строком до 05 квітня 2019 року, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Не погоджуючисьз рішеннямслідчого суддіпрокурор відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_6 подав апеляційнускаргу,в якійпросить скасуватиухвалу слідчогосудді тапостановити нову,якою задовольнитиклопотання слідчогота застосуватидо ОСОБА_11 запобіжний західу видітримання підвартою.Апелянт зазначає,що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; підозрювану та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційній суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178КПК України та практики Європейського суду з прав людини,крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваної (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваної під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваної під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_11 слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Тому, давши оцінку ймовірного вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані, відповідно до яких остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, одружена, згідно наданих захисником медичних довідок, хворіє, працює, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, відповідно до долучених до матеріалів клопотання характеристик, слідчий суддя прийшов вірного висновку про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Доводи прокурора про те, що сама тяжкість обвинувачення, яке висунуте підозрюваній є підставою для обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку апеляційного суду, є недостатньою та належним чином не обґрунтованою. Апеляційний суд також враховує той факт, що прокурор не надав апеляційному суду доказів існування будь-яких ризиків, які б вказували на те, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не забезпечує виконання нею обов`язків.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи прокурора про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є необґрунтованими.

При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасуванняухвали суду, не встановлено.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Разом із тим, апеляційним судом виявлена описка, допущена слідчим суддею у резолютивній частині оскаржуваної ухвали, яка потребує виправлення. Зокрема, при визначенні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування, який обчислюється від дати повідомлення ОСОБА_11 про підозру, тобто з 05.02.2019 року, слідчий суддя допустив описку зазначивши, що строк дії ухвали становить два місяці та закінчується 05.04.2019 року, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне рекомендувати слідчому судді виправити допущену в резолютивній частині ухвали описку.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_11 в кримінальному провадженні №12014160250000036 від 10.01.2019року залишити без змін.

Рекомендувати слідчому судді районного суду виправити допущену в резолютивній частині ухвали описку щодо дати строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4