Вирок

від 04.03.2019 по справі 483/1638/17

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1638/17

Провадження № 1-кп/483/11/2019

ВИРОК

Іменем України

04 березня 2019 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150100001388 від 24 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянкою України, з вищою освітою, не заміжня, пенсіонерка, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених за наступних обставин.

Відповідно до статуту Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» (далі НІАЗ «Ольвія»), останній є державною науковою бюджетною установою, яка перебуває у віданні Національної академії наук України (далі НАН України) та входить до складу Відділення історії, філософії та права НАН України.

На підставі наказів НАН України від 01 лютого 2000 року № 14-к, від 03 лютого 2003 року №13-к, від 01 лютого 2006 року № 15-к, від 30 січня 2009 року № 5, ОСОБА_7 працювала законтрактом напосаді директораНІАЗ «Ольвія». Звільнена за власним бажанням 06 березня 2017 року згідно розпорядження Президії НАН України №165.

Згідно п.17 Статуту НІАЗ «Ольвія», директор заповідника здійснює керівництво діяльністю заповідника і відповідає за неї перед НАН України, представляє заповідник в керівних органах НАН України, в державних установах, а також громадських організаціях, визначає структуру і штатний розпис заповідника в межах фонду оплати праці; визначає функціональні обов`язки заступників директора, керівників структурних підрозділів та працівників, призначає на посади і звільняє з посад науково-допоміжних та технічних працівників заповідника, видає в межах своєї компетенції накази, організує і контролює їх виконання; затверджує положення про преміювання працівників заповідника, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання заповідника.

Відповідно до посадових обов`язків директор НІАЗ «Ольвія» організовує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування та інше, діє без доручення від імені підприємства, представляє інтереси підприємства у взаємовідносинах із громадянами, юридичними особами, органами державної влади, розпоряджається майном підприємства у відповідності до Статуту, підписує документи, укладає трудові договори із працівниками та інше.

Таким чином, ОСОБА_7 обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків державної установи, тобто була службовою особою.

Згідно наказів директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 з 01 лютого 2005 року по 01 квітня 2005 року на посаді підсобного працівника НІАЗ «Ольвія» працювала ОСОБА_8 , тобто у вказаний період остання перебувала в трудових відносинах з НІАЗ «Ольвія».

В період часу з 01 квітня 2005 року по 29 березня 2007 року, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора НІАЗ «Ольвія», знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи службовою особою, використовуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно господарські функції, маючи умисел, направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, знаючи та розуміючи, що між ОСОБА_8 та НІАЗ «Ольвія» відсутні трудові відносини, з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеними на нарахування та виплату заробітної плати, внесла недостовірні відомості до наказів НІАЗ «Ольвія», а саме:

в період часу з 01 квітня 2005 року по 13 липня 2005 року, більш точної дати не встановлено, до п.2 наказу №46 від 12 липня 2005 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника на період з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року;

в період часу з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року, більш точної дати не встановлено, - до п.2 наказу № 71 від 12 вересня 2005 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 13 вересня 2005 року;

в період часу з 13 вересня 2005 року по 30 листопада 2005 року, більш точної дати не встановлено, - до п.2 наказу № 102 від 30 листопада 2005 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника з 01 грудня 2005 року;

в період часу з 30 листопада 2005 року по 31 січня 2006 року, більш точної дати не встановлено, - до наказу № 7 від 31 січня 2006 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 31 січня 2006 року;

в період часу з 31 січня 2006 року по 01 лютого 2007 року, більш точної дати не встановлено, - до п.2 наказу № 04 від 01 лютого 2007 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника;

в період часу з 31 січня 2007 року по 29 березня 2007 року, більш точної дати не встановлено, - до наказу № 12 від 29 березня 2007 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 30 березня 2007 року.

Шляхом поставлення власного підпису та відтиску гербової печатки НІАЗ «Ольвія», ОСОБА_7 надала вищевказаним документам статус офіційних та шляхом надання до відділу кадрів видала, таким чином використавши.

Зазначені вище дії ОСОБА_7 , по кожному епізоду внесення недостовірних відомостей до вищевказаних наказів, стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, згідно наказів директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 з 01 листопада 2007 року по 01 травня 2008 року на посаді охоронця музею НІАЗ «Ольвія» працювала ОСОБА_9 , тобто у вказаний період остання перебувала в трудових відносинах з НІАЗ «Ольвія».

В період часу з 01 травня 2008 року по 25 листопада 2010 року, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора НІАЗ «Ольвія», знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи службовою особою, використовуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно господарські функції, маючи умисел, направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, знаючи та розуміючи, що ОСОБА_9 фактично з 01 травня 2008 року не працює на посаді підсобного працівника в НІАЗ «Ольвія», з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеними на нарахування та виплату заробітної плати, внесла недостовірні відомості до наказів НІАЗ «Ольвія», а саме:

в період часу з 01 травня 2008 року по 20 жовтня 2008 року, більш точної дати не встановлено до п.33 наказу №99 від 20 жовтня 2008 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 20 жовтня 2008 року по 19 січня 2009 року, більш точної дати не встановлено до п.2 наказу №05 від 19 січня 2009 року про надання неоплачуваної відпустки підсобним працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 19 січня 2009 року по 24 лютого 2009 року, більш точної дати не встановлено, - до п.33 наказу №11 від 24 лютого 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 24 лютого 2009 року по 28 квітня 2009 року, більш точної дати не встановлено, - до п.33 наказу №29 від 28 квітня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 28 квітня 2009 року по 06 липня 2009 року, більш точної дати не встановлено, - до п.13 наказу №49 від 06 липня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 06 липня 2009 року по 28 вересня 2009 року, більш точної дати не встановлено, - до п.1 наказу №66 від 28 вересня 2009 року про надання планової відпустки ОСОБА_9 з 28 вересня 2009 року по 23 жовтня 2009 року;

в період часу з 28 вересня 2009 року по 23 грудня 2009 року, більш точної дати не встановлено, - до п.21 наказу №90 від 21 грудня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 23 грудня 2009 року по 12 серпня 2010 року, більш точної дати не встановлено, - до п.3 наказу №47 від 12 серпня 2010 року про надання планової відпустки ОСОБА_9 ;

в період часу з 12 серпня 2010 року по 15 жовтня 2010 року, більш точної дати не встановлено, - до п.25 наказу №55 від 15 жовтня 2010 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 15 жовтня 2010 року по 19 жовтня 2010 року, більш точної дати не встановлено, - до п.13 наказу №72 від 19 жовтня 2010 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 ;

в період часу з 19 жовтня 2010 року по 25 листопада 2010 року, більш точної дати не встановлено, - до наказу №60 від 25 листопада 2010 року про звільнення ОСОБА_9 за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію.

Шляхом поставлення власного підпису та відтиску гербової печатки НІАЗ «Ольвія», ОСОБА_7 надала вищевказаним документам статус офіційних та шляхом надання до відділу кадрів видала, таким чином використавши.

Зазначені вище дії ОСОБА_7 , по кожному епізоду стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в період часу з 01 квітня 2005 року по 29 березня 2007 року, більш точної дати не встановлено, перебуваючи на посаді директора НІАЗ «Ольвія», знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, використовуючи надані їй службові повноваження, знаючи та розуміючи, що працівник НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_8 фактично не має трудових відносин з НІАЗ «Ольвія» і роботи відповідно до посади не виконує, маючи корисливий умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на нарахування та виплату заробітної плати працівнику НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_8 , використовуючи розпорядчі документи НІАЗ «Ольвія», до яких було внесено недостовірні відомості, а саме: п.2 наказу №46 від 12 липня 2005 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника на період з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року, п.2 наказу № 71 від 12 вересня 2005 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 13 вересня 2005 року, п.2 наказу № 102 від 30 листопада 2005 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника з 01 грудня 2005 року, наказу № 7 від 31 січня 2006 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 31 січня 2006 року, п.2 наказу № 04 від 01 лютого 2007 року про прийняття ОСОБА_8 на роботу на посаду підсобного працівника, наказу № 12 від 29 березня 2007 року про звільнення ОСОБА_8 з роботи з 30 березня 2007 року, шляхом отримання готівкових коштів в касі підприємства за адресою: АДРЕСА_2 , у виді отриманої заробітної плати ОСОБА_8 за період часу з 01 квітня 2005 року по 29 березня 2007 року, заволоділа бюджетними коштами НІАЗ «Ольвія», які призначались до виплати ОСОБА_8 , а саме: у липні 2005 року в сумі 178 грн. 14 коп., у серпні 2005 року в сумі 276 грн. 89 коп., у вересні 2005 року в сумі 101 грн. 20 коп., у грудні 2005 року в сумі 293 грн. 88 коп., у січні 2006 року в сумі 200 грн. 54 коп., у лютому 2007 року в сумі 362 грн. 60 коп., у березні 2007 року в сумі 362 грн. 60 коп., а всього на загальну суму 1775 грн. 85 коп., якими розпорядилась на власний розсуд.

Також ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в період часу з 01 червня 2008 року по 25 листопада 2010 року, більш точної дати не встановлено, перебуваючи на посаді директора НІАЗ «Ольвія», знаходячись в невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, використовуючи надані їй службові повноваження, знаючи та розуміючи, що працівник НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_9 з 01 травня 2008 року фактично не має трудових відносин з НІАЗ «Ольвія» і роботи відповідно до посади не виконує, маючи корисливий умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на нарахування та виплату заробітної плати працівнику НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_9 , використовуючи фіктивні документи про трудову діяльність вищезазначеної особи, а саме: п.33 наказу №99 від 20 жовтня 2008 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.2 наказу №05 від 19 січня 2009 року про надання неоплачуваної відпустки підсобним працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.33 наказу №11 від 24 лютого 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.33 наказу №29 від 28 квітня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.13 наказу №49 від 06 липня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок працівникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.1 наказу №66 від 28 вересня 2009 року про надання планової відпустки ОСОБА_9 з 28 вересня 2009 року по 23 жовтня 2009 року; п.21 наказу №90 від 21 грудня 2009 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.3 наказу №47 від 12 серпня 2010 року про надання планової відпустки ОСОБА_9 , п.25 наказу №55 від 15 жовтня 2010 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , п.13 наказу №72 від 19 жовтня 2010 року про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам в частині, що стосується ОСОБА_9 , наказу №60 від 25 листопада 2010 року про звільнення ОСОБА_9 за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, шляхом зняття готівкових коштів з особистого карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_9 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», у виді отриманої заробітної плати ОСОБА_9 за період часу з 01 травня 2008 року по 25 листопада 2010 року, заволоділа грошовими коштами, які призначались на виплату ОСОБА_9 , а саме: у травні 2008 року в сумі 466 грн. 23 кп., у червні 2008 року в сумі 466 грн. 23коп., у липні 2008 року в сумі 466 грн. 23 коп., у серпні 2008 року в сумі 719 грн. 23 коп., у вересні 2008 року в сумі 466 грн. 25 коп., у жовтні 2008 року в сумі 745 грн. 16 коп., у листопаді 2008 року в сумі 745 грн. 16 коп., у грудні 2008 року в сумі 879 грн. 93 коп., у січні 2009 року в сумі 302 грн. 09 коп., у лютому 2009 року в сумі 611 грн. 73коп., у березні 2009 року в сумі 618 грн. 43коп., у квітні 2009 року в сумі 553 грн. 91 коп., у травні 2009 року в сумі 553 грн. 91 коп., у червні 2009 року 1011 грн. 75коп., у липні 2009 року в сумі 635 грн. 45коп., у серпні 2009 року в сумі 657 грн. 40 коп., у вересні 2009 року в сумі 1527 грн. 79 коп., у жовтні 2009 року в сумі 130 грн. 85 коп., у листопаді 2009 року в сумі 1098 грн. 79 коп., у грудні 2009 року в сумі 872 грн. 42 коп., у січні 2010 року в сумі 650 грн. 73 коп., у лютому 2010 року в сумі 650 грн. 73 коп., у березні 2010 року в сумі 728 грн. 95 коп., у квітні 2010 року в сумі 1273 грн. 32 коп., у травні 2010 року в сумі 695 грн. 68 коп., у червні 2010 року в сумі 849 грн. 03 коп., у липні 2010 року в сумі 1042 грн. 51 коп., у серпні 2010 року в сумі 1033 грн. 73 коп., у вересні 2010 року в сумі 1344 грн.34 коп., у жовтні 2010 року в сумі 803 грн. 16 коп., у листопаді 2010 року в сумі 2074 грн. 90 коп., всього на загальну суму 24676 грн. 02 коп., якими розпорядилась на власний розсуд.

ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що вищевказаними діями спричинила матеріальні збитки Державному бюджету України на загальну суму 26451 грн. 87 коп.

Зазначені дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому їй внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та цивільний позов прокурора про відшкодування матеріальної шкоди не визнала у повному обсязі. Надала показання про те, що дійсно працювала на посаді директора НІАЗ "Ольвія" та була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями. Ніяких недостовірних відомостей до наказів, що видавались на підприємстві, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона не вносила, оскільки останні в періоди, зазначені в обвинувальному акті, працювали в НІАЗ "Ольвія" у якості підсобних працівників та до їх обов`язків входило обслуговування приміщень будівлі, розташованої за межами території заповідника приблизно на відстані 1 км, а тому всі працівники могли не знати про осіб, які там працювали. Також стверджує, що не отримувала будь-які кошти, нараховані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості заробітної плати та просила виправдати її по всім пред`явленим обвинуваченням.

Стороною обвинувачення в якості доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, надано:

- колективне звернення працівників НІАЗ «Ольвія» від 22 грудня 2015 року до Миколаївської місцевої прокуратури №1 (т.1, а.п. 173);

- копії документів з Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області з ідентифікаційними та реєстраційними даними НІАЗ «Ольвія» (т.1, а.п. 175-178);

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи НІАЗ «Ольвія» 04 травня 1995 року(т.1, а.п. 180);

- довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на НІАЗ «Ольвія» (т.1, а.п. 181);

- копію посадової інструкції керівника НІАЗ «Ольвія» (т.1, а.п.184-185);

- копію статуту НІАЗ «Ольвія» (т.1, а.п. 186-195);

- копію наказу НАН України від 01 лютого 2000 року № 14-к про переведення ОСОБА_7 за контрактом з 01 лютого 2000 року по 31 січня 2003 року директором НІАЗ «Ольвія» (т.1, а.п. 199);

- копію наказу за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 30 січня 2009 року №5 про початок роботи ОСОБА_7 на посаді директора НІАЗ «Ольвія» з 01 лютого 2009 року (т.1, а.п. 196);

- розпорядження Президії НАН України від 06 березня 2017 року №165 про звільнення ОСОБА_7 з посади директора НІАЗ «Ольвія» за власним бажанням 10 березня 2017 року (т.1, а.п. 200);

- відомості з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України по НІАЗ «Ольвія» про суми виплачених доходів по ОСОБА_9 (т.1, а.п.202-204) за період 2008-2010 роки та ОСОБА_8 за період 2005-2007 роки (т.1, а.п. 205, 206);

- висновок судової почеркознавчої експертизи від 04 квітня 2017 року № 83 (т.1, а.п. 215-227);

- протокол обшуку адміністративних будівель НІАЗ «Ольвія» від 07 квітня 2016 року, в ході якого старшим слідчим СВ Очаківського ВП виявлено та вилучено особові справи ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , накази по особовому складу за 2007 рік, зарплатні відомості за 2007 рік, нарахування заробітної плати за 2007 рік, наказ про звільнення ОСОБА_12 за 2010 рік (т.1, а.п. 232, 233);

- заяву ОСОБА_8 від 01 лютого 2005 року про прийняття на роботу підсобним працівником з 01 лютого 2005 року (т.1, а.п.245);

- заяву ОСОБА_8 від 01 квітня 2005 року про звільнення за власним бажанням (т.1, а.п. 244);

- заяву ОСОБА_8 про прийняття на роботу підсобним працівником з 13 липня 2005 року (т.1, а.п. 248);

- заяву ОСОБА_8 від 13 вересня 2005 року про звільнення за власним бажанням (т.1, а.п. 243);

- заяву ОСОБА_8 від 01 грудня 2005 року про прийняття на роботу підсобним працівником з 01 грудня 2005 року (т.1, а.п. 242);

- заяву ОСОБА_8 від 31 січня 2006 року про звільнення за власним бажанням (т.1, а.п. 241);

- заяву ОСОБА_8 від 01 лютого 2007 року про прийняття на роботу робочою з 01 лютого 2007 року (т.1, а.п. 247);

- заяву ОСОБА_8 про звільнення за власним бажанням з 30 березня 2007 року (т.1, а.п. 246);

- заяву ОСОБА_9 про прийняття на роботу охоронником з 01 листопада 2007 року (т.1, а.п. 249);

- заяву ОСОБА_9 про переведення підсобною робочою з 01 травня 2008 року (т.1, а.п. 250);

- заяву ОСОБА_9 про звільнення за власним бажанням з 25 листопада 2010 року (т.1, а.п. 251);

- особову картку ОСОБА_8 (т.1, а.п. 256);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 01 лютого 2005 року № 04 про прийняття на посаду підсобного робітника ОСОБА_8 тимчасово з 01 лютого 2005 року по 01 квітня 2005 року (т.1, а.п. 237);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 28 березня 2005 року № 10 про звільнення з роботи тимчасово прийнятої ОСОБА_8 за власним бажанням з 01 квітня 2005 року (т.1, а.п. 236);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 12 липня 2005 року № 46 про прийняття на посаду підсобного працівника ОСОБА_8 тимчасово з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року (т.1, а.п. 234);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 12 вересня 2005 року № 71 про звільнення з роботи тимчасово прийнятої ОСОБА_8 за власним бажанням з 13 вересня 2005 року (т.1, а.п. 238);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 30 листопада 2005 року № 102 про прийняття тимчасово на посаду підсобного працівника ОСОБА_8 з 01 грудня 2005 року (т.1, а.п. 235);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 31 січня 2006 року №7 про звільнення з посади тимчасово прийнятої ОСОБА_8 з 31 січня 2006 року (т.2, а.п. 96);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 01 лютого 2007 року № 04 про прийняття на посаду підсобного робітника ОСОБА_8 тимчасово з 01 лютого 2007 року (т.1, а.п. 239);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 29 березня 2007 року №12 про звільнення з посади ОСОБА_8 за власним бажанням з 30 березня 2007 року (т.1, а.п. 259);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 01 листопада 2007 року №88 про прийняття на посаду охоронника музею ОСОБА_9 з 01 листопада 2007 року (т.1, а.п. 240);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 30 квітня 2008 року № 47 про переведення охоронника музею ОСОБА_9 підсобним працівником з 01 травня 2008 року (т.2, а.п. 99);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 25 листопада 2010 року №60 про звільнення з посади підсобного працівника ОСОБА_9 з 25 листопада 2010 року у зв`язку з виходом на пенсію (т.1, а.п. 260);

- протокол обшуку адміністративних будівель НІАЗ «Ольвія» від 03 лютого 2017 року, в ході якого добровільно надано документи по заробітній платі та накази НІАЗ «Ольвія» за 2006-2010 роки (т.2, а.п. 74, 75);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 19 жовтня 2009 року №72 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 78);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 15 жовтня 2010 року № 55 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 79, 80);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 23 грудня 2009 року № 90 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 81, 82);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 28 вересня 2009 року № 66 про надання планової відпустки ОСОБА_9 (т.2, а.п. 83);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 06 липня 2009 року № 49 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 85);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 28 квітня 2009 року № 29 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 86, 87);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 24 лютого 2009 року № 11 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 88,89);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 19 січня 2009 року № 05 про надання неоплачуваної відпустки підсобним робітникам, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 90,91);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 20 жовтня 2008 року № 99 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 92,93);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 15 жовтня 2010 року № 55 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п. 79, 80);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 28 лютого 2008 року № 20 про надання неоплачуваної відпустки підсобним робітникам, в тому числі охороннику музею ОСОБА_9 (т.2, а.п. 97);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 29 лютого 2008 року № 23 про встановлення посадових окладів та надбавок робітникам заповідника, в тому числі ОСОБА_9 (т.2, а.п.98);

- наказ за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 12 серпня 2010 року №47 про надання планової відпустки підсобній робітниці ОСОБА_9 (т.2, а.п.100);

- платіжні відомості по НІАЗ «Ольвія»: за лютий 2007 року з підписом у графі ОСОБА_8 про отримання заробітної плати, за березень 2007 року з підписом у графі ОСОБА_8 про отримання заробітної плати (т.1, а.п.252-255);

- розрахунково-платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати за січень-червень, серпень, листопад 2010 року, в яких маються відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_9 (т.1, а.п.262-270);

- розрахункові листки ОСОБА_9 за 2008 - 2010 роки, із зазначенням щомісячної заробітної плати (т.1, а.п.271, 272, т.2 а.п.56);

- табелі обліку робочого часу по НІАЗ Ольвія» за січень 2006 року, лютий, березень 2007 року з відомостями про відпрацьований час ОСОБА_8 , січень - грудень 2008 року, січень грудень 2009 року, січень листопад 2010 року з відомостями про відпрацьований час ОСОБА_9 (т.2 а.п.2-40);

- розрахунково-платіжні відомості НІАЗ «Ольвія» за січень 2006 року, лютий, березень 2007 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_8 , за січень серпень, листопад - грудень 2008 року; січень грудень 2009 року, липень 2010 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_9 (т.2 а.п.41-55, 57-69);

- довідку про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_8 за 2005-2007 роки (т.2, а.п.103);

- довідку про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_9 за 2007-2010 роки (т.2, а.п.104);

- копію трудової книжки ОСОБА_9 (т.2, а.п.105);

- інформацію Очаківського об`єднаного управління ПФУ Миколаївської області про працівників та осіб, з якими НІАЗ «Ольвія» мало трудові відносини протягом 2004-2015 років (т.2, а.п.107, 108);

- ухвалу слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року про накладення арешту у вигляді заборони розпорядження, користування та відчуження на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 (т.2, а.п.111, 112);

- протокол виконання ухвали про арешт майна від 19 серпня 2017 року (т.2, а.п.113).

Крім того, сторона обвинувачення посилалась на показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 .

Прокурор вважає, що ОСОБА_7 з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеними на нарахування та виплату заробітної плати, внесла недостовірні відомості до наказів НІАЗ «Ольвія» та умисно заволоділа, зловживаючи своїм службовим становищем, коштами Державного бюджету України на загальну суму 26451 грн. 87 коп. у вигляді нарахованої заробітної плати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за періоди, коли вони фактично не працювали.

При цьому, в основу обвинувачення ОСОБА_7 покладено самепоказання свідків.

Однак, суд вважає, що вищевказані докази не доводять вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, та при цьому виходить з наступного.

Так, свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 в судовому засіданні надали показання про те, що працювали в НІАЗ «Ольвія»: ОСОБА_13 на посадах підсобного робітника, лаборанта, охоронника з травня 2007 року по теперішній час, ОСОБА_14 робочою з 2006 року по теперішній час, ОСОБА_34 робочою з 1990 року по теперішній час, ОСОБА_18 трактористом з 1989 року по теперішній час, ОСОБА_19 робочою, техпрацівником з 1988 року по теперішній час, ОСОБА_20 завгоспом з 2007 року по 2015 рік, ОСОБА_21 робочою з 2005 року по 2010 рік, ОСОБА_22 лаборантом, молодшим науковим співробітником з 1990 року по теперішній час, ОСОБА_23 лаборантом з 1990 року по теперішній час, ОСОБА_26 приблизно 4 місяці різноробочим приблизно 10-15 років тому, точно не пам`ятає, ОСОБА_27 - робочим приблизно 3 роки, приблизно 10 років тому, ОСОБА_35 робочоюз 1988року по2006рік, ОСОБА_36 лаборантомз 2000року по2017рік,однак вони ніколи не бачили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на території заповідника.

Разом з тим, згідно обвинувального акту, сторона обвинувачення вважає доведеними обставини про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 раніше перебували в трудових відносинах з НІАЗ «Ольвія», а саме: ОСОБА_8 з 01 лютого 2005 року по 01 квітня 2005 року працювала на посаді підсобного працівника, та ОСОБА_9 з 01 листопада 2007 року по 01 травня 2008 року працювала на посаді охоронця музею НІАЗ «Ольвія».

Однак вищевказані свідки пояснили, що вони взагалі ніколи не бачили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на території заповідника, хоча вказані періоди їх роботи співпадають з тими періодами роботи останніх, які сторона обвинувачення вважає доведеними.

Зазначена обставина, на думку суду, свідчить на користь доводів обвинуваченої про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали на обслуговуванні приміщень будівлі, що розташована на певній віддаленості від території заповідника, а тому інші працівники з ними не зустрічались.

Інформація про наявність у НІАЗ «Ольвія» вказаного приміщення свідками не заперечувалась та стороною обвинувачення не спростована.

Вказані свідки працювали чи працюють по теперішній час на посадах, які не пов`язані з прийняттям на роботу та звільненням працівників, обліком робочого часу, нарахуванням та виплатою заробітної плати, у їх розпорядженні не було достовірних відомостей про працевлаштування, а тому їх показання не є об`єктивними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відомості до ЄРДР у даному кримінальному провадженні були внесені за колективним зверненням працівників НІАЗ «Ольвія», яке підписали зазначені вище свідки.

Відповідно до змісту звернення, направленого 22 грудня 2015 року на адресу Миколаївської місцевої прокуратури №1, в ньому порушувались питання неправомірних, на їх думку, дій адміністрації заповідника з приводу нераціонального використання, «розбазарювання» коштів з спецрахунку організації, несправедливого розподілу фонду заробітної плати та премії, неналежної охорони території заповідника (т.1, а.п.173).

З викладеного слідує, що в НІАЗ «Ольвія» склалася конфліктна ситуації між керівництвом та окремими працівниками, а тому показання останніх в судовому засіданні суд оцінює критично.

Показання свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 суд вважає такими, що не мають значення у даному кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_24 , ОСОБА_28 , з їх слів, працювали в НІАЗ «Ольвія» в інші періоди, а саме: ОСОБА_24 - з 2011 року по 2016 рік, ОСОБА_28 приблизно з 2002 року по 2004 рік.

Свідок ОСОБА_29 працювала в сільській раді і про трудові відносини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з НІАЗ «Ольвія» їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_37 надав показання лише про те, що працював в НІАЗ «Ольвія» кілька років, звільнився приблизно чотири роки тому, та що йому було запропоновано підписати скаргу щодо нарахування заробітної плати.

Прокурором в судовому засіданні знято клопотання про допит у якості свідка ОСОБА_8 у зв`язку з неможливістю забезпечення її явки в судове засідання.

З огляду на закладений в кримінальному процесі принцип диспозитивності, суд розглядає провадження на підставі наданих сторонами доказів.

Аналізуючи показаннясвідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_38 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_39 , ОСОБА_24 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 , суд прийшов до переконання, що ці показання жодним чином не підтверджують той факт, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не працювали в НІАЗ «Ольвія»: ОСОБА_40 - у період з 01 квітня 2005 року по 29 березня 2007 року, ОСОБА_9 у період з 01 травня 2008 року по 25 листопада 2010 року.

Натомість, свідок ОСОБА_41 пояснила в судовому засіданні, що працювала інспектором відділу кадрів НІАЗ «Ольвія» з 2000 по 2015 рік та в її обов`язки входило підготовка наказів про прийняття на роботу, звільнення, заповнення табелів, трудових книжок. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в різний час працювали в НІАЗ «Ольвія» в приміщенні гуртожитку, розташованому за межами території заповідника, та облік робочого часу там вівся за окремим журналом. Їх роботу контролювала ОСОБА_7 та надавала їй відомості для складення табеля.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в НІАЗ «Ольвія» на посаді головного бухгалтера. Заробітна плата ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нараховувалась бухгалтерією на підставі табелю обліку робочого часу.

Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні надав показання про те, що працював в НІАЗ «Ольвія» з вересня 2007 року на посадах інженера, заступника директора, а з березня 2017 року працює на посаді в.о. директора. ОСОБА_9 на території заповідника не бачив, вона працювала в приміщенні НІАЗ «Ольвія», розташованому поза межами заповідника.

Крім того, допитана у якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що вона дійсно працювала в НІАЗ "Ольвія" з 2007 року по 2010 рік, спочатку в охоронцем в музеї, а потім була переведена на посаду прибиральниці в приміщенні, яке розташоване приблизно на відстані 1 км від основної території та музею НІАЗ "Ольвія", а тому з іншими працівниками не бачилась. Заробітну плату за неї отримував чоловік по банківській картці. Завдання по роботі їй надавала директор ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_16 , який є чоловіком ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з 2003 по 2017 рік працював на посаді водія в НІАЗ "Ольвія". Дружина ОСОБА_9 також працювала в НІАЗ «Ольвія» на посаді прибиральниці 2-3 роки до 2010 року. Заробітну плату за дружину отримував він по картці через банкомат.

Показання свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 узгоджуються між собою та показаннями обвинуваченої ОСОБА_7 , є послідовними, логічними та у суду немає підстав піддавати їх сумніву.

Також суд не може покласти в основу вини обвинуваченої надані прокурором письмові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

З долучених прокурором письмових доказів слідує, що НІАЗ «Ольвія» є державною науковою бюджетною установою, яка перебуває у віданні Національної академії наук України та входить до складу Відділення історії, філософії та права НАН України (т.1, а.п.180, 181, 186-195).

На посаді директора НІАЗ «Ольвія» з 01 лютого 2000 року по 06 березня 2017 року працювала ОСОБА_7 , яка відповідно до Статуту організації та посадових обов`язків була наділена повноваженнями представляти заповідник в керівних органах НАН України, в державних установах, а також громадських організаціях, визначати структуру і штатний розпис заповідника в межах фонду оплати праці; визначати функціональні обов`язки заступників директора, керівників структурних підрозділів та працівників, призначати на посади і звільняти з посад науково-допоміжних та технічних працівників заповідника, видавати в межах своєї компетенції накази, організувати і контролювати їх виконання; затверджувати положення про преміювання працівників заповідника, розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання заповідника та інше (т.1, а.п.184,185, 196, 199, 200).

З наданих стороною обвинувачення заяв ОСОБА_8 від 01 лютого 2005 року, 01 квітня 2005 року, 13 липня 2005 року, 13 вересня 2005 року, 01 грудня 2005 року, 31 січня 2006 року, 01 лютого 2007 року, 30 березня 2007 року та ОСОБА_9 від 01 листопада 2007 року, 01 травня 2008 року, 25 листопада 2010 року, а також наказів по НІАЗ «Ольвія» за підписом директора НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 від 01 лютого 2005 року № 04, від 28 березня 2005 року № 10, від 12 липня 2005 року № 46, від 12 вересня 2005 року № 71, від 30 листопада 2005 року № 102, від 31 січня 2006 року №7, від 01 лютого 2007 року № 04, від 29 березня 2007 року №12, від 01 листопада 2007 року №88, від 30 квітня 2008 року № 47, від 25 листопада 2010 року №60 вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймались на роботу в НІАЗ «Ольвія»: ОСОБА_8 на посаду підсобного працівника з 01 лютого 2005 року по 01 квітня 2005 року, з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року, з 01 грудня 2005 року по 31 січня 2007 року, з 01 лютого 2007 року по 30 березня 2007 року (т.1, а.п. 234-239, 241-248, 259, т.2, а.п.96); ОСОБА_9 прийнята на посаду охоронника з 01 листопада 2007 року, переведена підсобним працівником з 01 травня 2008 року, звільнена 25 листопада 2010 року (т.1, а.п. 240, 260, 249-251, т.2 а.п.99).

Крім того, сторона обвинувачення посилається на накази, видані директором НІАЗ «Ольвія» ОСОБА_7 відносно ОСОБА_9 : про преміювання - від 26 листопада 2009 року №82, про встановлення посадових окладів та надбавок - від 19 жовтня 2009 року №72, від 15 жовтня 2010 року № 55, від 23 грудня 2009 року № 90, від 06 липня 2009 року № 49, від 28 квітня 2009 року № 29, від 24 лютого 2009 року № 11, від 20 жовтня 2008 року № 99, від 15 жовтня 2010 року № 55, від 29 лютого 2008 року № 23; про надання відпусток - від 28 вересня 2009 року № 66, від 19 січня 2009 року № 05, від 28 лютого 2008 року № 20, від 12 серпня 2010 року №47 (т.2, а.п.77,78-81,83,85-93,97,98,100).

Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_7 , з метою заволодіння бюджетними коштами, внесла завідомо неправдиві відомості до зазначених вище наказів.

Частина 1 ст. 366 КК України, по якій пред`явлено обвинувачення ОСОБА_7 , передбачає кримінальну відповідальність за службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документа, а також складання і видачу завідомо неправдивих документів. З суб`єктивної сторони цей злочин є умисним.

Приймаючи до уваги, що стороною обвинувачення не доведено факт того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зазначені вище періоди не працювали в НІАЗ «Ольвія», суд не вбачає підстав для визнання недостовірними відомостей, внесених до вказаних наказів.

Крім того, висновком судової почеркознавчої експертизи від 04 квітня 2017 року №83 підтверджено, що підписи у заявах від 13 вересня 2005 року, від 01 лютого 2005 року, від 31 січня 2006 року, від 01 лютого 2007 року, від 30 березня 2007 року від імені ОСОБА_8 виконані самою ОСОБА_8 (т.1, а.п.215-227).

Висновок експертизи про виконання ОСОБА_7 резолюцій на вказаних наказах та підписів в наказах від 31січня 2006року №7, від 25 листопада 2010 року №60, від 29 березня 2007 року № 12, від 13 березня 2006 року №12, в наказах про тимчасове прийняття на посаду підсобного працівника ОСОБА_8 з 13 липня 2005 року по 13 вересня 2005 року, про звільнення ОСОБА_8 від 12 вересня 2009 року, не спростовує висновків суду, оскільки вказані резолюції (надписи на заявах «не заперечую») та підписи в наказах виконані ОСОБА_7 у відповідності з її повноваженнями та посадовими обов`язками як керівника організації.

Також стороною обвинувачення в якості доказів винуватості ОСОБА_7 надано платіжні відомості по НІАЗ «Ольвія»: за лютий 2007 року та березень 2007 року з підписом у графі ОСОБА_8 про отримання заробітної плати (т.1, а.п.253-255); розрахунково-платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати за січень-червень, серпень, листопад 2010 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_9 (т.1, а.п.262-270); розрахункові листки по заробітній платі ОСОБА_9 за 2008 - 2010 роки (т.1, а.п.271, 272, (т.2 а.п.56); табелі обліку робочого часу по НІАЗ Ольвія» за січень 2006 року, лютий, березень 2007 року з відомостями про відпрацьований час ОСОБА_8 , січень - грудень 2008 року, січень грудень 2009 року, січень листопад 2010 року з відомостями про відпрацьований час ОСОБА_9 (т.2 а.п.2-40); розрахунково-платіжні відомості НІАЗ «Ольвія» за січень 2006 року, лютий, березень 2007 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_8 , за січень серпень, листопад - грудень 2008 року; січень грудень 2009 року, липень 2010 року про нарахування заробітної плати ОСОБА_9 (т.2 а.п.41-55, 57-69); довідку про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_8 за 2005-2007 роки (т.2, а.п.103); довідку про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_9 за 2007-2010 роки (т.2, а.п.104).

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення та досліджені судом письмові докази не тільки не підтверджують винуватість ОСОБА_7 у пред`явленому їй обвинуваченні, а навпаки, узгоджуються з показаннями останньої про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в трудових відносинах з НІАЗ «Ольвія», а відтак вона не вносила до наказів ніяких недостовірних відомостей.

Версія обвинувачення за ч. 2 ст.191КК України зводиться до того, що ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, отримувала готівкові кошти в касі підприємства у виді заробітної плати ОСОБА_8 у період часу з 01 квітня 2005 року по 29 березня 2007 року, та заволоділа бюджетними коштами НІАЗ «Ольвія», які призначались до виплати ОСОБА_8 на загальну суму 1775 грн. 85 коп., а також шляхом зняття готівкових коштів з особистого карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_9 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», у виді заробітної плати останньої за період часу з 01 травня 2008 року по 25 листопада 2010 року, заволоділа грошовими коштами на загальну суму 24676 грн. 02 коп., якими розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила матеріальні збитки Державному бюджету України на загальну суму 26451 грн. 87 коп.

Суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Суб`єкт злочину усвідомлює, що майно, яким він протиправно заволодіває, є для нього на даний момент чужим і він не має на нього права; вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно знаходиться, але, незважаючи на це, він бажає ним заволодіти або обернути на свою користь чи користь інших осіб. В результаті заволодіння чужим майном винний або інші особи одержують фактичну можливість володіти, користуватися чи розпоряджатися таким майном як своїм власним, а власник цього майна такої можливості позбавляється. Закінченим злочин у формі зловживання службовим становищем як способом заволодіння майном є з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

Проте, в судовому засіданні не встановлено ані фактів отримання ОСОБА_7 вказаних в обвинувальному акті коштів, ані фактів незаконного заволодіння чи розпорядження нею цими коштами, ані, відповідно, обернення їх на свою користь. Жодним чином не доведено і наявності прямого умислу, як обов`язкової складової складу злочину, спрямованого на заволодіння грошовими коштами та безпідставне обернення їх на свою користь.

Частиною 1 ст. 91 КПК визначено, що доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених цим Кодексом випадках,- на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 370 КПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29 червня 1990 року, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. В даному випадку, суд, оцінюючи докази в даному кримінальному провадженні, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Крім того, у п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium), від 13 січня 2005 року вказано, що в кримінальних справах питання прийняття доказів вимагає, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, суд ухвалює виправдувальний вирок.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що у даному провадженні стороною обвинувачення не надано і не добуто під час судового розгляду належних та допустимих доказів, які б достовірно, поза розумними сумнівами, вказували на вчинення обвинуваченою злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, і можливість збирання доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них інших доказів і доповнень до судового розгляду.

За таких обставин, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінюючи досліджені по справі докази у їх сукупності з точки зору допустимості, достовірності та достатності, суд прийшов до переконання, що вони не доводять пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, а тому її слід виправдати за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.

При цьому суд зважає на ту обставину, що у судовому засіданні під час судового слідства сторонам було забезпечено передбачені ст. 22 КПК України права щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_7 26451 грн. 87 коп. в рахунок шкоди, завданої злочином, згідно з ч.3 ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року, у вигляді особистого зобов`язання, закінчився 07 листопада 2017 року.

Судові витрати на провадження судової почеркознавчої експертизи від 04 квітня 2017 року № 83 у розмірі 4181 грн. 90 коп., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, слід віднести на рахунок держави.

Документи, які були вилучені під час проведення обшуків в НІАЗ «Ольвія» 07 квітня 2016 року та 03 лютого 2017 року, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, належного ОСОБА_7 - 1/ 3 частки квартири АДРЕСА_3 , застосований ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України та виправдати за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_7 шкоди,завданоїзлочином,- залишити без розгляду.

Витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи віднести на рахунок держави.

Документи, які були вилучені в НІАЗ «Ольвія» відповідно до протоколів обшуків від 07 квітня 2016 року та 03 лютого 2017 року, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, належного ОСОБА_7 - 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 , застосований ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017 року, - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: