Ухвала

від 04.03.2019 по справі 906/367/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"04" березня 2019 р.о Справа № 906/367/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л.

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 906/367/17

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кароля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року у справі № 906/367/17, ухваленого суддею Кудряшовою Ю.В., повний текст складено 03.12.18 у справі № 906/367/17

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Кароля"

про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.19 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Філіпова Т.Л.. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Кароля" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року у справі № 906/367/17.

Ухвалою від 27.02.19 р. у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудак А.В. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою від 28.02.19 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2019 р. об 12:00 год.

01.03.19 р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що суддя Бучинська Г.Б. під час розгляду справи зобов'язала відповідача подати в наступне судове засідання докази, які безпосередньо стосуються предмету спору та підстав подання апеляційної скарги. Інші судді у складі колегії суддів підтримали головуючу.

На думку позивача, апеляційний суд фактично здійснив збирання доказів з власної ініціативи незважаючи на те, що прийняття нових доказів на стадії апеляційного розгляду відбувається лише у виняткових випадках з доведенням факту неможливості подачі таких доказів на стадії судового розгляду в суді першої інстанції. В зазначених діях колегії суддів вбачається грубе порушення принципу змагальності сторін та встановленого ГПК України порядку подачі доказів, і як наслідок виникнення обґрунтованих сумнівів позивача ОСОБА_1 щодо неупередженості та об'єктивності колегії суддів.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №906/367/17 судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що безсторонність , в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно з частинами 1-3, 7-8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Посилання заявника на ту обставину, що суд здійснив збирання доказів з власної ініціативи, чим порушив принцип змагальності учасників судового процесу, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

За приписами частини 4 статті 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2 ст. 6 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, на які покликаються представники сторін в ході розгляду справи, в тому числі і в суді першої інстанції. Так, представник позивача не зміг пояснити суду, з чого саме складався внесок ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП "Кароля", та як це було відображено в установчих документах товариства. Натомість відповідач покликається на ту обставину, що у інших учасників ПП "Кароля", частка в статутному капіталі яких складала станом на липень 2013р. 85%, були відсутні будь-які документи фінансової звітності (доказом чого є кримінальне провадження), у зв'язку з чим фінансовий звіт за 2013р. складався виходячи з господарських операцій виключно за період липень 2013 по грудень 2013 (після виключення ОСОБА_1 з числа учасників товариства). При ухваленні рішення щодо виплати частки учаснику товариства взято до уваги дані фінансової звітності за 2013р.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, які входять до предмета доказування, а тому, скористалась наданим їй правом та запропонувала учасникам справи надати суду документи, які б підтверджували обставини, викладені ними ж у позовній заяві, відзиві на неї, апеляційній скарзі та запереченнях на апеляційну скаргу.

При цьому надати додаткові документи запропоновано обом учасникам процесу, а тому твердження представника позивача про упереджене ставлення суду саме до позивача, не є достатньо обгрунтованим.

Також суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, а тому доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. у справі № 906/367/17 не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи.

Отже, беручи до уваги викладене, заява про відвід колегії суддів у даній справі не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, провадження у справі підлягає зупиненню.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.

Згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 35, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі №906/367/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кароля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року.

Матеріали справи №906/367/17 передати для здійснення визначення автоматизованою системою складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. у справі №906/367/17.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.