Постанова

від 03.04.2019 по справі 906/367/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 906/367/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Грицик А.В., посвідчення НОМЕР_1, від 16.10.2008р., Макаренко І.Я., ордер серія ЖТ № 19391, від 21.12.2018р

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кароля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року у справі № 906/367/17, ухваленого суддею Кудряшовою Ю.В., повний текст складено 03.12.18

за позовом ОСОБА_4

до Приватного підприємства "Кароля"

про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013р. до моменту виключення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до ПП Кароля (надалі - відповідач) про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013 р. до моменту виключення.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 243500 грн. вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі, в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вартість активів станом на кінець 2013 р. становила 7411300 грн.

При поданні позовної заяви було сплачено сума судового збору за майнову вимогу в розмірі 243500 грн., відтак, враховуючи межі розгляду позовної заяви та принцип диспозитивності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості майна ОСОБА_4 пропорційно її частці у статутному капіталі підлягають задоволенню в сумі 243500 грн., а не повну суму 1037582 грн. розраховану з чистих активів підприємства за 2013 р.

Водночас, позивач всупереч вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України не подав суду доказів щодо встановлення наявності та кількості показника такого прибутку, а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП Кароля звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача 243500 грн. вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядалась відносно ОСОБА_4 в порядку кримінального судочинства, оскільки наявні в справі докази не дозволяли встановити обставини, які є предметом розгляду по даній справі.

Скаржник зазначає, що ОСОБА_4 фактично передавши власне нерухоме майно в якості свого внеску до складеного капіталу ПП Кароля , в послідуючому не здійснила юридичного оформлення його передачі.

Стверджує, що ОСОБА_4 в натурі забрала належну їй частку учасника в майні ПП Кароля , яка підлягала виплаті майном та майновими правами, а отже позов є необґрунтованим.

На думку відповідача, суд першої інстанції не врахував, що після виключення 09.07.13 р. ОСОБА_4 зі складу співвласників ПП Кароля , підприємство з 10.07.13 р. і по 31.12.13 р., самостійно створювало нові власні активи, в тому числі і за рахунок майнових внесків співвласників. А відтак, активи ПП Кароля мають визначатися станом на 09.07.13 р., тобто станом на момент виключення ОСОБА_4 зі складу співвласників підприємства із врахуванням усіх активів та пасивів на той момент.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема стверджує, що відповідач ухиляється від подання документів, що дають можливість визначити вартість майна, що підлягає стягненню, а тому слід зробити висновок, що станом на 31.12.13 р. вартість чистих активів ПП Кароля була меншою, ніж вартість чистих активів ПП Кароля на момент виключення ОСОБА_4 і тому стягнення вартості чистих активів на підставі балансу на 31.12.13 р. не порушує права відповідача.

Позивач зазначає, що встановлення фактів, як незаконне привласнення рухомого і нерухомого майна, товарно-матеріальних цінностей за своєю суттю є кримінальним правопорушенням, а тому повинно встановлюватись у рамках кримінального провадження. Суду не надано вироку суду, яким встановлено факти вказаних правопорушень, так і не надано доказів, що ОСОБА_4 в натурі забрала належну їй частку учасника в майні ПП Кароля .

Враховуючи те, що до 2008 р. ОСОБА_4 була єдиним власником ПП Кароля , а також той факт, що ОСОБА_4 не була виключена протягом більш ніж 5 років з підстав невнесення свого вкладу, виключає сумніви щодо належності ОСОБА_4 корпоративних прав та сплати своєї частки до статутного капіталу товариства.

У додаткових поясненнях позивач наголосив на тому, що протоколом №1 загальних зборів від 09.07.13р., яким виключено ОСОБА_4 зі складу засновників товариства, зазначено, що частку власника ОСОБА_4 необхідно виплатити згідно із законом, у зв`язку з чим у товариства виник обов`язок на підставі закону, а не статуту.

У додаткових поясненнях відповідач стверджує, що 09.07.13 р. ОСОБА_4 звільнено з роботи з посади директора ПП Кароля та виключено зі складу учасників підприємства, після чого вона відмовилась передати майно та документацію новопризначеному директору, незаконно заволодівши ними.

Реальна вартість наявних в ПП Кароля на кінець 2013 року чистих активів становила значно менший розмір, ніж зазначений в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, і будь-якого відношення до їх створення (формування), яке розпочалося підприємством після 09.07.13 р., ОСОБА_4 не має. Строки виплати ОСОБА_4 належної їй частки учасника, слід рахувати після затвердження звіту за рік, в якому вона вийшла з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Розрахунок частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Відповідач стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення Статуту ПП Кароля та невірно застосував до спірних правовідносин аналогією закону, зокрема, положення ст. 54 ЗУ Про господарські товариства , які передбачають інший (грошовий) спосіб виплати частки виключеному учаснику, вирішив спір з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати частково, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.2 статуту Приватного підприємства "Кароля", який затверджений рішенням Загальних зборів власників №1 від 29.04.2008р., власниками товариства є: ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_12; ОСОБА_6 ОСОБА_7; ОСОБА_8.

Відповідно до підпункту 5.2 статуту, частки власників в статутному капіталі підприємства становлять: ОСОБА_12 - 837500 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 106281,73 Євро, що становить 50 відсотків від статутного капіталу підприємства; ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_9 - 293125 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 37198, 60 Євро, що становить 17,5 відсотків від статутного капіталу підприємства; ОСОБА_8 - 293125 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 37198, 60 Євро, що становить 17,5 відсотків від статутного капіталу підприємства; ОСОБА_4 - 234500 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 29758, 88 Євро, що становить 14 відсотків від статутного капіталу підприємства; ОСОБА_5 - 16750 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 2125, 63 Євро, що становить 1 відсоток від статутного капіталу підприємства.

Пунктом 5.6 Статуту, засновники шляхом підписання Статуту домовились, що у разі виключення власника підприємства ОСОБА_4 із складу власників підприємства, вона отримує у власність (або здійснюється перевід прав кредитора на відповідні права) в натурі усі майнові права та усе майно, яке належало підприємству станом на 29.04.08 р. в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.13 р. відбулись Загальні збори власників ПП Кароля , оформлені Протоколом № 1 від 09.07.13 р. (т. 1, а.с. 16-17).

Відповідно до протоколу, на зборах прийнято рішення виключити ОСОБА_4 зі складу власників підприємства у зв'язку з перешкоджанням цілям та меті статутної діяльності підприємства; частку виключеного власника підприємства виплатити ОСОБА_4 у встановленому законом порядку (питання 5 порядку денного).

Водночас, у зв'язку із змінами в складі власників ПП Кароля вирішено затвердити статут у новій редакції, який має містити зміни, що сталися у складі власників підприємства (питання 7 порядку денного).

В матеріалах справи міститься акт від 09.07.13 р. (т. 1, а.с. 24), з якого вбачається, що представники власників ПП Кароля діючи на підставі нотаріально засвідчених довіреностей, склали акт про те, що ОСОБА_4, співвласник ПП Кароля по завершенню загальних зборів 09.07.13 р. відмовилась передати новопризначеному директору ПП Кароля документи, печатку, кутовий штамп та інші реєстраційні документи ПП Кароля , будь-які фінансово-бухгалтерські та господарські документи, що стосуються підприємства. Акт підписаний представниками власників.

Вищевказані рішення загальних зборів оформлені Протоколом № 1 від 09.07.13 р. були оскаржені в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05 липня 2016 року у справі №906/1080/15 визнано недійсним рішення загальних зборів власників приватного підприємства "Кароля" від 09 липня 2013 року в частині виключення ОСОБА_4 зі складу власників підприємства; внесення змін до статуту приватного підприємства "Кароля", що пов'язані з виключенням ОСОБА_4 зі складу власників підприємства.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року рішення господарського суду Житомирської області від 05 липня 2016 року у справі №906/1080/15 скасовано в частині визнання недійсним рішення загальних зборів власників ПП "Кароля" від 09 липня 2013 року щодо виключення ОСОБА_4 зі складу власників підприємства та в частині внесення змін до статуту ПП "Кароля", що пов'язані з виключенням ОСОБА_4 зі складу власників підприємства. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні даних позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 лютого 2017 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року у справі № 906/1080/15 залишено без змін.

Отже, рішення загальних зборів власників оформлені протоколом № 1 від 09.07.13 р. відповідають нормам чинного законодавства та є дійсним на даний час.

Як вбачається з протоколу зборів від 09.07.13 р., рішенням загальних зборів власників № 5 ПП Кароля зобов'язалось виплати ОСОБА_4 частку вартості майна підприємства.

Однак, позивач стверджує, що будь-яких виплат в рахунок вартості частки виключеного власника підприємства здійснено не було, що і стало підставою для звернення в господарський суд з даним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховує наступне.

З аналізу положень статуту відповідача вбачається, що останнє є приватним підприємством, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; відповідальність за своїми зобов'язаннями підприємство несе виключно своїм майном.

Ст. 79 ГК України (в редакції, чинній станом на 29.04.2008р.), господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Виходячи з норм статуту суд робить висновок, що організаційно правова форма відповідача відповідає формі товариства з обмеженою відповідальністю, а тому відносини щодо виникнення, зміни та припинення прав на частки в статутному капіталі корпоративного приватного підприємства, яким є ПП "Кароля", за аналогією регулюються нормами права, якими унормовано подібні за змістом відносини - відносини виникнення, зміни та припинення прав на частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень та ін.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закону) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут.

Приписи статті 51 Закону України "Про господарські товариства" передбачають, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Згідно з частиною 1 статті 87 Господарського кодексу України статутний капітал - це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Статутний капітал Товариства складається з вкладів учасників, а його розмір становить сума вартості таких вкладів (частина перша статті 144 ЦК України, частина перша статті 87 ГК України). Передбачений в установчому документі розмір статутного капіталу розподіляється на частки кожного учасника пропорційно вартості його вкладу, тобто частка учасника в статутному капіталі Товариства має відповідати вартості його майнової участі в такому капіталі. Участь у Товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 16.07.04 р. засновником ПП Кароля є ОСОБА_10, а особою, яка має право вчиняти юридичні дії від ПП Кароля - ОСОБА_11 (т. 2, а.с. 60-65)

Пунктом 3.5.1 Статуту ПП Кароля (із змінами від 19.07.04 р.) передбачено, що статутний фонд підприємства створений за рахунок майнового внеску засновника: зернозбирального комбайна, бурякозбиральний комбайн, трактор МЗТ-82, компактор К-600, культиватор Смарагд , сівалка для буряка, трактор Джон Дір , причіп НІІІ 801, плуг, трактор МТЗ -952 в комплекті з завантажувачем, причіп HW60.11 і складає 333932,94 грн.

17.07.07 р. ОСОБА_10 вийшов з числа засновників ПП Кароля і передав ОСОБА_4 ПП Кароля , що підтверджується нотаріально завіреною заявою (т. 2, а.с. 50).

З реєстраційної картки форми № 4 внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.07.07 р. (т. 2, а.с. 89-90) вбачається, що керівником підприємства і особою, яка вчиняє юридичні дії від імені підприємства є ОСОБА_4

Водночас, з статуту ПП Кароля зареєстрованого 26.07.07 р. вбачається, що статутний фонд підприємства складається з: зернозбирального комбайна, бурякозбиральний комбайн, трактор МЗТ-82, компактор К-600, культиватор Смарагд , сівалка для буряка, трактор Джон Дір , причіп НІІІ 801, плуг, трактор МТЗ -952 в комплекті з завантажувачем, причіп HW60.11, всього на загальну суму 330849,292 грн., що до курсу станом на 20.07.07 р. становить 13569,64 доларів, 3235,44 євро (п. 6.3, т. 1, а.с. 76-88).

Враховуючи вказане, колегія суду дійшла висновку, що ОСОБА_4 станом на 2007 р. була єдиним керівником П.П. Кароля , статутний фонд якого створений за рахунок майнових вкладів учасників та складається з майна зазначеного у п. 6.3 Статуту від 29.07.07р., що становить 330849,29 грн. Докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 вносила частку в статутний капітал підприємства будь-яким іншим рухомим чи нерухомим майном, ніж передбачено п. 6.3 Статуту в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з Статуту підприємства зареєстрованого 16.05.08 р. власниками (засновниками) ПП "Кароля" є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, громадянин Німеччини, ОСОБА_6 ОСОБА_9, громадянин Німеччини, ОСОБА_8, громадянин Німеччини. Статутний капітал підприємства становить 1675000 грн., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.04.08 р. становить 212563,45 грн.

Частка ОСОБА_4 в статутному капіталі підприємства становить 234500 грн., що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 29758, 88 Євро, що складає 14 відсотків в статутному капіталі підприємства.

А відтак, Статутом ПП Кароля стверджується, що статутний внесок до статутного капіталу підприємства позивач здійснив майном, яке було в розпорядженні ПП Кароля станом на 29.04.08 р., тобто до моменту включення до підприємства інших співвласників. Будь-які докази внесення частки ОСОБА_4 в статутний капітал ПП "Кароля" іншим майном (в т.ч. грошовими коштами) в матеріалах справи відсутні. Разом з тим матеріалами справи не доведено невнесення ОСОБА_4 частки до стутутного капіталу товариства.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

Суд зауважує, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має отримати власник при виході (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів.

Пунктом 5.6. статуту визначено, що засновники шляхом підписання цього статуту домовились, що у разі виключення власника підприємства ОСОБА_4 із складу власників підприємства, вона отримує у власність (або здійснюється перевід прав кредитора на відповідні права) в натурі усі майнові права та усе майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства .

Крім цього п. 7.8. статуту передбачено, що власник, який виходить із підприємства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі підприємства. Шляхом підписання цього статуту власники підприємства домовились, що у разі виходу або виключення власника з підприємства, виплата вартості частини майна підприємства повинна бути здійснена шляхом повернення власнику майна, яке було внесено ним до складу статутного фонду підприємства в натурі.

У відповідності до ст. 148 ЦК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом), учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Постановою Пленуму ВС України від 24.10.2008р. № 30 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

А тому вартість частки у майні відповідача у зв'язку з виключенням ОСОБА_4 з числа власників підприємства повинна здійснюватися з урахуванням вимог п. 5.6 статуту, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Статутом ПП Кароля врегульовано порядок виплати частки позивача при його виключенні зі складу підприємства - частка підлягає виплаті в натурі за рахунок фактично внесеного майна та майнових прав, яке належало підприємству станом на 29.04.08 р. в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства.

У відповідності до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, на підставі яких можна було б встановити спосіб формування частки ОСОБА_4 (майновими активами, грошовими коштами ін.) у статутному капіталі підприємства. Натомість умови статуту свідчать про домовленість учасників підприємства щодо визначення індивідуального порядку виплати частки ОСОБА_4 у випадку її виключення, який передбачений саме майном та майновими правами, а тому вимога про виплату частки виходячи з вартості чистих активів підприємства станом на дату виключення учасника не відповідає вимогам установчих документів та домовленості між власниками.

Апеляційний суд оцінює критично доводи позивача про те, що ПП Кароля взяло на себе обов'язок виплатити ОСОБА_4 належну їй частку статутного фонду коштами, оскільки вказане рішення було прийнято на Загальних зборах підприємства та закріплено в протоколі № 1 від 09.07.13 р., а тому вимоги позивача заявлено у відповідності до норм Закону, а не статуту.

На спростування даного твердження суд зазначає, що з протоколу вбачається, що загальними зборами ПП Кароля від 09.07.13 р., а саме п. 5 Протоколу було ухвалено виключити ОСОБА_4 зі складу власників підприємства та виплатити ОСОБА_4 частку власника підприємства у встановленому законом порядку. При цьому при визначенні порядку та способу виплати частки учаснику, що вийшов (виключений) Закон насамперед відсилає до установчих документів товариства (ч. 2 ст. 148 ЦК , ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", п. 30 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р.). В свою чергу у рішенні від 09.07.2013р. не зазначено, у якій самі формі має відбутися виплата частки ОСОБА_4

Враховуючи, що нормами чинного законодавства передбачено, що при визначенні порядку і способу виплати частини майна товариства, яку має отримати власник при виході (виключенні) з товариства, застосовуються відповідні положення установчих документів, апеляційний суд дійшов висновку, що на загальних зборах підприємства було вирішено виплатити ОСОБА_4 частку, водночас порядок здійснення такої виплати врегульовано вимогами п. 5.6 статуту.

У зв'язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, та не врахував той факт, що у разі виключення із складу учасників підприємства ОСОБА_4, виплата належної їй частини підприємства повинна бути здійснена із врахуванням умов статуту підприємства, зокрема п. 5.6.

При цьому суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та обмежений у праві на витребування додаткових (ст. 269 ГПК України). А тому встановити обставини , яким чином формувався статутний капітал підприємства за рахунок частки ОСОБА_4 та чому, за домовленістю сторін, що відображена у статуті, визначено індивідуальний порядок виплати частки у зв'язку з виключенням позивача, не вбачається за можливе.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення вартості частини майна товариства, пропорційно його частці в статутному капіталі. Зокрема судом встановлено, що вартість частини майна, яка підлягає виплаті ОСОБА_4 у зв'язку з її виключенням складає 1 037 582 грн. При цьому розрахунок вартості майна пропорційно частці позивача судом здійснено із даних фінансового звіту підприємства станом на 31.12.13 р.

За приписами статті 54 Закону України "Про господарські товариства", при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. При цьому, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) . У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Рішенням загальних зборів ПП Кароля ОСОБА_4 виключено зі складу учасників підприємства 09.07.13 р., а тому визначення вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна здійснюватися саме на дату виключення учасника, у зв'язку з чим визначення вартості частини майна, що підлягає виплаті позивачу за результатами фінансової звітності за 2013 р. є неправомірним.

Судом першої інстанції призначалася експертиза у справі для визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті учаснику, що виключений на дату такого виключення, однак проведеною не була за відсутності документів, необхідних для експерта. Суд першої інстанції визначився, що дані документи не подані експерту з вини підприємства.

Водночас судом не враховано обставини та правовідносини, що склалися між позивачем та підприємством, які встановлені у інших справах та можуть бути преюдиційними в частині встановлення обставин у відповідності до п. 4 ст. 75 ГПК України.

Зокрема у справах № 906/1080/15 та № 274/4151/13-ц судом встановлено, що ОСОБА_4 будучи одночасно директором та одним із власників приватного підприємства "Кароля" діяла всупереч статуту та інтересам підприємства, припинила дію договорів оренди землі шляхом їх дострокового розірвання та в подальшому уклала їх із фермерським господарством "Віктор-Д", засновником якого вона також являється. Також встановлено, що ОСОБА_4 звіти про діяльність підприємства за період своєї діяльності не надавала, інших власників підприємства до управління підприємством не допускала, інформації про діяльність підприємства не надавала.

З матеріалів даної справи вбачається, що після виключення ОСОБА_4 з числа учасників ПП Кароля , позивач відмовився передавати майно та будь-яку фінансово-бухгалтерську та господарську документацію новопризначеному директору підприємства, про що представниками власників ПП Кароля складено акт від 09.07.13 р. (т. 1, а.с. 24).

Крім того, за фактом заволодіння фінансово-господарськими документами ПП Кароля відносно ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вартості активів ПП Кароля станом на 09.07.13 р.

А тому, колегія суддів звертає увагу на те, що визначити вартість чистих активів ПП Кароля на момент виключення ОСОБА_4 зі складу учасників підприємства, та складення відповідного балансу, не можливо, оскільки ОСОБА_4 фінансово-господарської документації ПП Кароля після виключення її зі складу підприємства 09.07.13р. не передала.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що проведення судово-економічної експертизи для встановлення того, які саме майнові права та майно належить ПП Кароля , якій сумі дорівнює частка ОСОБА_4 у вартості чистих активів підприємства виходячи з її частки в статутному капіталі станом на 09.07.13 р., неможливо з вини відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 після виключення її з учасників та звільнення з посади директора фінансову документацію за 2008-2013 підприємству не передавала, доказів протилежного сторона позивача не надала. На вказані обставини суд першої інстанції не звернув увагу.

А тому, на переконання суду, саме позивач своїми діями не сприяє встановленню обставин, з'ясування яких є обов'язковим для розгляду даного спору. При цьому покладення обов'язку надання доказів на відповідача, які останній невзмозі надати у зв'язку непереданням їх колишнім директором - ОСОБА_4, що встановлено неодноразово судами та про що зазначав відповідач, є неправомірним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення вартості майна, пропорційно розміру частки в статутному капіталі товариства, задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю права на таке стягнення без урахування вимог установчих документів (п. 5.6 статуту) та відсутністю доказів на підвердження вартості чистих активів підприємства на час виключення позивача з учасників.

Також поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у відповідності до фінансового звіту, на підставі якого суд здійснив розрахунок чистих активів підприємства, в графі "неоплачений капітал" визначено суму 264000 грн. Аналогічна сума відображена у фінансовому звіті, який подавався ОСОБА_4 за 2012 р. ( т. 3 а.с. 203).

У відповідності до Положення Стандарту бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" у статті "Неоплачений капітал" відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, судом не встановлено заборгованість кого із учасників за внесками до статутного капіталу відображена у балансі. Представник позивача пояснення з даного питання не надав, водночас стверджував, що свою частку до статного капіталу позивач вніс та статутний капітал сформовано, що підтверджено витягами є державного реєстру.

Встановлення обставини внесення учасниками своїх вкладів до статутного капіталу товариства є обов'язковим для з'ясування розміру частки, що підлягає виплаті, оскільки, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Для з'ясування способу формування статутного капіталу ОСОБА_4 (внесення частки) позивачу ухвалою суду від 28.02.2019 (т.3 а.с. 244) було запропоновано надати пояснення із відповідними доказами, у відповідь на що позивач у додаткових поясненнях (т. 4 а.с. 11) зазначив, що у відповідності до ст. 144 ЦК України та ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" у разі невнесення чи неповного внесення учасником частки, приймається рішення про виключення такого учасника та перерозподіл часток. Відсутність такого рішення є підставою для твердження про повну сплату учасником ОСОБА_4 своєї частки в статутному капіталі.

Водночас такі пояснення не відповідають даним, відображеним безпосередньо ОСОБА_4 у звітності підприємства за 2012р.

Також суд зважає на ту обставину, що в період 2008 - 09.07.2013 ОСОБА_4 була одночасно учасником та директором підприємства і саме до її повноважень відносилося формування статутного капіталу, відображення його у фінансових документах підприємства, ведення, подання (затвердження) фінансової та бухгалтерської звітності.

У зв'язку з наведеним, переглядаючи рішення виключно в межах вимог апеляційної скарги, колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, визнавши доведеними обставини, які не підтверджуються належними доказами, що призвело до постановлення помилкового рішення, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення, а рішення слід скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 265, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кароля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23 листопада 2018 року у справі № 906/367/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 23 листопада 2018 року у справі № 906/367/17 скасувати в частині стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі в сумі 243500 грн.

Прийняти нове рішення в цій частині. В позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь ПП "Кароля" (с. Скраглівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., код. 30983260) 5478,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/367/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "12" квітня 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.