Ухвала

від 06.03.2019 по справі 906/367/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"06" березня 2019 р. Справа № 906/367/17

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів

у справі № 906/367/17

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Кароля"

про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013р. до моменту виключення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Філіпова Т.Л. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Кароля" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.11.18 року у справі № 906/367/17. Призначено розгляд апеляційної скарги призначити на "07" лютого 2019 р. о 16:30год.

07.02.2019 р. за результатами судового засідання було оголошено перерву в судовому засіданні до "28" лютого 2019 р. о 15:00год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.02.2019 р. у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі № 906/367/17 - Гудак А.В., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №906/367/17. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 р. у прийнято справу № 906/367/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

В судовому засіданні 28.02.2019 р. було оголошено перерву до 03.04.2019 р. о 12:00 год.

01.03.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів, позивач зазначає, що в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 28.02.2019 р. головуюча суддя Бучинська Г.Б. після надання усних пояснень сторонами справи перед перенесенням судового розгляду на іншу дату звернулася до представників відповідача із проханням надати суду:

1) докази того, що неоплачений капітал у розмірі 234500 грн. згідно фінансового звіту ПП "Кароля" станом на 31.12.2013 р. нібито свідчить про невнесення ОСОБА_1 свого внеску до статутного капіталу ПП "Кароля";

2) докази того, що відповідач ПП "Кароля" нібито не мало можливості визначити вартість чистих активів ПП "Кароля" на момент виключення ОСОБА_1 зі складу засновників.

Вказує, що суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б. під час розгляду справи №906/367/17 надала представникам відповідача пряму вказівку які саме нові докази необхідно надати суду в наступне судове засідання, більше того такі докази безпосередньо стосуються предмету спору та підстав апеляційної скарги ПП "Кароля". Інші судді у складі колегії погодилися із головуючою.

Вважає, що суд фактично здійснив збирання доказів з власної ініціативи незважаючи на те, що прийняття нових доказів на стадії апеляційного розгляду відбувається лише у виняткових випадках з доведенням факту неможливості подачі таких доказів на стадії судового розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, на думку заявника в зазначених діях колегії суддів є грубе порушення принципу змагальності сторін та встановленого ГПК України порядку подачі суду доказів, і як наслідок виникнення обґрунтованих сумнівів у позивача - ОСОБА_1 щодо неупередженості та об'єктивності колегії суддів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. розглянула заявлений відвід і відповідно до ухвали від 05.03.2019 р. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинила провадження у справі №903/367/17 відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2019 р. заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Петухова М.Г.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №906/367/17, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З огляду на зміст вказаної заяви про відвід, підставою сумнівів в позивача є зокрема збирання судом апеляційної інстанції з власної ініціативи нових доказів, котрі безпосередньо стосуються предмету спору та підстав апеляційної скарги ПП "Кароля" та порушення вказаними обставинами принципу змагальності сторін.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до норм ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу - у разі повторної участі судді у розгляді справи.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.2 ст. 6 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В той же час, матеріали господарської справи № 906/367/17 не містять всіх доказів, на які покликаються представники сторін в ході розгляду справи, в тому числі і в суді першої інстанції.

При цьому, за приписами ч. ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, відповідно до ст.236 ГПК України суд приймає рішення за результатом повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, на які посилається сторона, і які з'ясовуються, досліджуються безпосередньо в судовому засіданні. Отже, з'ясування суддею в судовому засіданні обставин, про які зазначено представником ОСОБА_1 та підтримання їх іншими суддями не є свідченням упередженості суддів у справі.

Рішення у справі відповідно до ст. 236 ГПК України буде прийматись у нарадчій кімнаті трьома суддями за результатами дослідження всіх обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Порядок прийняття рішення врегульовано нормами ст.34 ГПК України, де визначено, що рішення приймається більшістю голосів суддів.

З відеозапису судового засідання, яке відбулося 28.02.2019 р. вбачається, що судді судової колегії під час розгляду справи з'ясовувалися та досліджувалися питання формування статутного капіталу ПП "Кароля", внесення учасниками внесків до статутного капіталу ПП "Кароля", перерозподіл часток учасників ПП "Кароля". При цьому, представники сторін після цього не змогли аргументовано та переконливо пояснити з посиланням на наявні в матеріалах справи докази, як формувався статутний капітал та як здійснювався перерозподіл часток учасників ПП "Кароля". В в'язку із вказаним, головуючим суддею було оголошено прохання суду до представників обох сторін про надання ними письмових пояснень з даних питань та документів з питань, зазначених в цих поясненнях (абз. 2 ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 р. у справі № 906/367/17), що по суті є процесуальними діями, котрі направлені на повне, об'єктивне та всебічне з'ясування обставин, на які посилаються сторони у даному спорі для ухвалення обґрунтованого рішення у справі.

Як вказувалося вище, згідно із ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, суд зазначає, що надати додаткові документи запропоновано обом учасникам процесу, у зв'язку із чим доводи позивача про порушення судом принципу змагальності є недостатньо обґрунтованими.

Окрім того, право суду на витребування доказів закріплене в ч. 4 ст. 74 ГПК України, відповідно до якої суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від розгляду справи №906/367/17 не підлягає задоволенню, як безпідставна та необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., від розгляду справи №906/367/17.

2. Ухвала набирає після її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Петухов М.Г.