Постанова

від 04.03.2019 по справі 816/2887/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2019 року

Київ

справа №816/2887/14

адміністративне провадження №К/9901/4561/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі № 816/2887/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1991 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Фіона про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1991 (далі - позивач, ТОВ Євротехсервіс-1991 ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Фіона , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0000152308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 залишено без змін.

ДПІ м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі № 816/2887/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1991 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Фіона про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення з підстави, що передбачена пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 та відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Васильєвої І.А. (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

В якості підстав для перегляду судового рішення за пунктом першим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. На підтвердження зазначеного надає копії судових рішень цього ж суду від 17.10.2017 у справі № 2а-15075/12/2670 (К/800/10366/14), від 08.11.2017 у справі №826/24264/15 (К/800/27700/16), прийнятих за подібних обставин та предмета спору.

Суди попередніх інстанцій установили, що у період з 18.06.2014 року по 26.06.2014 року співробітниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ Євротехсервіс-1991 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТК Фіона за період березень, квітень 2013 року, за результатом якої складено Акт №4149/16-01-22-06/13928181 від 04.07.2014.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 644 366,00 грн, у тому числі по періодах: березень 2013 року на суму ПДВ 322 183,00 грн, квітень 2013 року на суму ПДВ 322 183,00 грн.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про реальність спірних господарських операцій здійснених позивачем з ТОВ ТК Фіона з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи щодо реального характеру спірних господарських операцій, що підтверджується належним чином оформленими копіями первинних документів, які наявні у матеріалах справи (копії акту приймання-передачі обладнання, акту повернення обладнання з оренди, актів надання послуг, податкових накладних, актів приймання пусконалагоджувальних робіт, дозволу від 04.02.2011 року №459.11.30-29.52.3 на початок експлуатації об'єкта, виданого позивачу Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, та дозволу від 21.05.2012 року №187.12.53-11.20.0 на виконання ТОВ Євротехсервіс-1991 робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, виданого Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області), а тому обґрунтовано визнано правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами реально здійснених господарських операцій.

В рішенні Вищого адміністративного суду України від 08.11.2017 у справі № 826/24264/15 (К/800/27700/16) суд касаційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачами та їх контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки господарські операції не підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Так, надані позивачем документи не підтверджують взаємозв'язку придбаних робіт та послуг з його господарською діяльністю та не містять доказів, які б підтверджували фактичне отримання будь-яких послуг, зокрема не дають змоги встановити мету придбання робіт з передпродажної підготовки газорегуляторного обладнання, надані позивачем докази (документи) не підтверджують можливість самостійного виконання позивачем робіт з передпродажної підготовки, з наданого штатного розпису вбачається наявність кваліфікованого персоналу для проведення відповідних робіт; не можливо встановити яким чином агентські послуги використано позивачем в межах господарської діяльності; відсутні докази фактичної поставки придбаного у контрагента товару.

В рішенні Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 у справі 2а-15075/12/2670 (К/800/10366/14) суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо нереальності господарських операцій позивача із контрагентами, оскільки у відповідних договорах купівлі-продажу, на виконання яких надано спірні податкові накладні, немає реквізитів рахунків у банках сторін (поточні, кореспондентські тощо), з наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів неможливо встановити напрямок перерахування коштів та їх одержувача. Позивачем також не надано оригіналів або копій виписок з банківського рахунку ЗАТ Центрбудінвест з відомостями про отримання останнім певних сум кредитних коштів та сплатою сум відсотків за користування кредитом на підставі договору кредитної лінії від 08.07.2004 року № 23/5/2004/840-К/102 на фінансування будівництва житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25-А, а також конкретний перелік номерів і загальних площ квартир, номерів і площ нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень та місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд, щодо яких передаються майнові права. Податкові накладні складені із істотним недотриманням вимог відповідного Порядку та Податкового кодексу України.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Із зіставлення рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, вбачається, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність, товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку (позивачу) сформувати податковий кредит за такими господарськими операціями, а в порівняних рішеннях - як такі, що не давали для цього підстав.

Наведене вище дає можливість дійти до висновку, що рішення Вищого адміністративного суду України додані на обґрунтування заяви, прийняті судами за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин, керуючись статтями 235-242, 244, 244-1, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі № 816/2887/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротехсервіс-1991 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК Фіона про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко