Рішення

від 08.08.2008 по справі 2-374/08

КРАСНОЛУЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-374/08

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

Іменем   України

    8 серпня 2008 року Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Хоменко О. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красний Луч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до садівницького товариства “Маяк” в особі нині діючого голови правління садівницького товариства “Маяк” ОСОБА_2 “Про притягнення відповідача до цивільної відповідальності за ст. 1166 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому у 2004-2007 роках майнову шкоду – втрату врожаю овочів і фруктів на садовій ділянці № 188 СТ “Маяк” у сумі 3000 грн. , ст. 1167 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому моральну шкоду в 2004-2007 роках у сумі 3000 грн. протиправними рішеннями правління 25.04.2004 року (протокол № 5) , 16.05.2004 року (протокол №6) і зборами “уповноважених” від 06.06.2004 року (протокол № 2) , які виключили його з членів садівницького товариства “Маяк” , відшкодування йому фінансових витрат, понесених ним у 2003-2008 роках у сумі 2500 грн. 17 коп. , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до садівницького товариства “Маяк” в особі голови правління садівницького товариства “Маяк” ОСОБА_2 “Про притягнення відповідача до цивільної відповідальності за ст. 1166 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому у 2004-2007 роках майнову шкоду – втрату врожаю овочів і фруктів на садовій ділянці № 188 СТ “Маяк” у сумі 3000 грн. , ст. 1167 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому моральну шкоду в 2004-2007 роках у сумі 3000 грн. протиправними рішеннями правління 25.04.2004 року (протокол № 5) , 16.05.2004 року (протокол №6) і зборами “уповноважених” від 06.06.2004 року (протокол № 2) , які виключили його з членів садівницького товариства “Маяк” . У його обґрунтування він навів, що він є інвалідом другої групи, учасником Великої Вітчизняної війни, ветераном шахтарської праці, що пропрацював у вугільній галузі біля п’ятдесяти років на високих керівних господарських посадах шахт та в/о “Донбасантрацит” , а потім в Міністерстві вугільної промисловості України; нагороджений Урядовими нагородами та знаками “Шахтарської Слави” всіх трьох ступенів, також Почесними грамотами Міністра та ЦК профспілок вугільників, а у 1980 році захистив учений ступінь кандидата технічних наук. У 1976 році він вступив у члени СТ “Маяк” на правах рядового члена. Правлінням товариства з 1995 року до 2006 року керував на виборній основі ОСОБА_3 , а з вересня 2005 року до теперішнього часу ОСОБА_4 – представник відповідача за даним позовом. Рішеннями правління 25.04.2004 року (протокол № 5) , а потім повторно 16.05.2004 року (протокол № 6) він був виключений зі членів СТ “Маяк” по письмовій заяві сусідів по земельній ділянці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, щоб (із запису в протоколі!) “Їх відгородили від такого сусіда, як ОСОБА_1 , який займався дрібними розкраданнями врожаю та труб“ . Як бачите, у цій заяві від 13.03.2004 року не вказується, що саме він в них займався розкраданнями, коли, що й у яких обсягах, не вказується й сума збитків, а доводять до відома правління про те, що “ОСОБА_7 не хочемо займатися тим, щоб з’ясовувати, хто займається розкраданнями наших фруктів” . Це свідчить про те, що розкрадання позивачем не мали місця і разом з тим – розкрадання було. Так правління вирішило без вказівок у їхній заяві, що “Саме він займався розкраданнями”, без наявності офіційних підтверджуючих документів від органів слідства та вироку суду, у порушення п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про права та свободи громадян 1950 року, ст. 62 Конституції України та ст. 2 КК України зробили й узаконили позивача своїми незаконними рішеннями “Злодієм фруктів і труб” . Ці рішення були прийняті Правлінням у порушення п. 18 Статуту (1995 року) товариства, оскільки він не надає право виключати члена товариства з такого мотиву (порушений п. З ст.100 ЦК України), а 06.06.2004 року Збори уповноважених, яких ніхто не обирав і не вповноважував приймати таке рішення, у порушення ст. 97 і 98 ЦК України та п. 27 Статуту товариства затвердили це незаконне рішення; розкрадання (дрібні!) врожаю та труб. Крім того, в протоколах правління та зборів позивачу “приписали” серію порушень, яких він не робив і ніколи вони не розглядалися правлінням, по них не приймалися рішення – обов’язкова процедура для ухвалення остаточного рішення загальними зборами. Такі “Обвинувачення” пішли після того, як позивач розкрив зловживання з коштами колишнім головою правління – ОСОБА_3 і бухгалтером Свіщевою. В бюджет міста повернуті більше 6000 грн. схованих ними від сплати податків. За невиконання Закону “Про звернення громадян” ОСОБА_3 рішенням міського суду покараний за ст. 212-3 КуоАП (справа № 3-5754 від 03.06.2004 року). Після зазначених правопорушень пішли більш цинічні протиправні діяння ОСОБА_3 й члена правління Кликова: за їх вказівкою та без рішення правління та загальних зборів вже 10.06.2004 року відрізали від загальної магістралі подачу води для поливу овочів, чагарників, винограду та фруктових дерев, а потім відрізали й дроти подачі електроенергії в домобудівництво. У результаті такої самоправності (ст. 356 КК України) загинув врожай 2004-2005 років і продукти харчування, що перебували в холодильнику; заборонили позивачу перебувати та виконувати роботи на ділянці, про його проникнення на земельну ділянку та домобудівництво, яке належить позивачу на праві власності, кілька разів повідомляли в органи правопорядку й на їх вимогу здійснювався його привід без висновків. От уже три сезони (2204, 2005 і 2006 року) як позивач за незаконним протиправним рішенням правління та зборі “Уповноважених” , за самоправності ОСОБА_3, Кликова та Васюкова не проводить посадку овочів, не поливає плодово-ягідні насадження, виноград, малину, аґрус, смородину й ін. , не може користуватися тими благами земельної ділянки, якими користувався до протиправних діянь правління. За зазначений період часу позивачу нанесена (заподіяна) значна майнова та моральна шкода. Його моральні страждання безрозмірні, а таких принижень честі, гідності, ділової репутації й образ позивач не заслуговує, з наклепницьких вигадництв членів товариства та упереджених, цілеспрямованих протиправних діянь членів правління СТ “Маяк”. Наклепницькі вигадництва членів товариства позивач оскаржив у міському суді, який розглянувши його позов про приниження честі, гідності та ділової репутації (суддя Бойко С. Л. ц. с. № 3072) відмовив у його вимогах. На таке рішення міського суду він подав апеляційну скаргу та Луганський обласний апеляційний суд, який ухвалив своїм Рішенням № 45/06 від 15.03.2006 року, що “Наклепницькі вигадництва, розповсюджені Семеновою, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Колисецьким та Нікішиним не відповідають дійсності, є недостовірними, принижують честь, гідність та ділову репутацію та підлягають спростуванню на загальних зборах членів СТ “Маяк” . Державна виконавча служба Департаменту 01.07.2006 року виконала Рішення апеляційного суду – відповідачі спростували (спростували) наклепницьку інформацію, яка і з’явилася відправною базою прийняття правлінням і зборами уповноважених незаконного протиправного рішення про виключення позивача з членів СТ “Маяк”, з наступними елементами самоправності членами правління. Як і раніше позивач не є повноправним членом СТ “Маяк” . Позивач подав до міського суду позовну заяву “Про скасування рішення зборів уповноважених СТ “Маяк” від 06.06.2004 року, що перебуває в стадії розгляду, але як і раніше не відшкодований заподіяні позивачу майнова та моральна шкода відповідачем - садівницьким товариством “Маяк” ( ст. 22, 23 ЦК України – п. 1.2.2 п. 1, 2.2, 2.4, 3 і 4 відповідно) – справа № 2а-6/06 (суддя Бичков І. Г. ) . Обґрунтування розміру моральної шкоди. ЦК України не дає будь-яких обмежень до застосування розміру відшкодування моральної шкоди в грошовому вираженні, але жадає від позивача подачі доказів при порушенні його законних прав і заподіяння цим діянням моральної шкоди. Важливим для визначення цього розміру є наявність, вид і намір вини відповідача, який заподіяв шкоду. Всі ці три складові мають місце в неправомірних діяннях СТ “Маяк”: прийняття протизаконних рішень, відключення водопостачання для поливу насаджень і електропостачання домобудівництва без рішення правління та збори, в результаті чого позивачу заподіяні значні моральні страждання та майнова шкода, а умисел – видворити, убрати позивача з членів товариства шляхом наклепу, погроз про виключення із товариства, пошуки лжесвідків; вид - порушення Законів України й Статуту товариства, самоправність за розкриття позивачем фінансових порушень, припущених правлінням в 1999-2003 роках – колишнім головою правління ОСОБА_3 Позивач виходить з вимог Конституції України, яка передбачає можливість захисту ним своїх прав з будь-яких правовідносин у судових органах і Конвенції про захист прав і основних свобод громадянина, а так само Постанов Пленумів Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року і № 4 від 31.03.1995 року, ст. 2 КК України. У позивача є коло знайомих і родичів, думка яких для нього неоднозначна та досить цінна. І ось вже більше 2-х років (!) як позивач перебуває в положенні морального дискомфорту та страждань. В результаті чого різко погіршився стан його здоров’я: постійно відбуваються гіпертонічні кризи, страждання від ІХС, виник прогресуючий атеросклеротичний кардіосклероз, а в 2005 році переніс складну операцію на шлунку в результаті чого одержав інвалідність ІІ групи. Постійно доводиться звертатися до лікарів за медичною допомогою, проходити курс лікування в стаціонарі ЦМЛ. А головні болі та серцеві приступи не проходять і дотепер. В результаті таких діянь відповідача морально страждає не тільки позивач, але й його родина, члени якої постійно переживають за стан його здоров’я. Розмір і глибина його моральної шкоди, фізіологічних і психологічних втрат безрозмірні й точно підрахувати їх не виявляється за можливе. Однак якщо перевести їх у грошове вираження, то вони повинні компенсувати хоч би його витрати й зусилля на відновлення свого здоров’я й психологічної рівноваги, відновленням у громадськості суспільства його честі, гідності та ділової репутації. Доказом непричетності позивача до зазначених “розкрадань” є Рішення Луганського обласного апеляційного суду № 45/06 від 15.03.2006 року і виконання його Департаментом виконавчої служби в м. Красний Луч 01.07.2006 року. Обґрунтуванням зазначеного розміру відшкодування моральної шкоди, тобто основним критерієм оцінки, яким позивач керувався при постановці цього питання, є глибина заподіяного йому моральної шкоди й страждань тривалістю більше 4-х років і нервових переживань, що виникли й продовжують залишатися в ньому й дотепер, а також необхідністю найшвидшого відновлення зазначених витрат, встановлення нормального психологічного клімату й моральної рівноваги в колективі членів СТ “Маяк”. Постанова Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди” (п. 9) ставить за обов’язок суду приймати розмір такого відшкодування в межах заявлених позивачем позовних вимог, що він і просить суд у своїй позовній заяві. Люба компенсація цієї шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, а тому будь-який її розмір може бути лише умовним вираженням компенсації заподіяної йому моральної шкоди за 4-и роки. Обґрунтування розміру за заподіяну майнову шкоду. У будь-якому разі розмір відшкодування повинен бути адекватним втратам. Обґрунтовуючи позовом розмір майнової шкоди, заподіяної позивачу неправомірними рішеннями правління, зборами уповноважених і неправомірними діяннями юридичної особи – колишнього голови правління СТ “Маяк” ОСОБА_3, позивач виходить з того, що через відключення подачі води з 10.06.2004 року і до кінця поливного сезону був загублений врожай фруктів, овочів, ягід на земельній ділянці в: 2004 році – до 60% обсягу від посаджених овочів, фруктів, винограду, малини, й ін. ; 2005 році – до 80 % обсягу, так як заборона знаходження позивача на території ділянки для виконання робіт була не відмінена, а подача води для поливу – не поновлена; 2006 році – 100 % , тому що земельна ділянка правлінням здана в оренду з 06.05.2006 року, за що сплачено в касу товариства орендарем 168 грн. 89 коп. Діє договір до 01.05.2007 року. У зазначеному договорі про оренду земельної ділянки № 188 пунктом 8.3 порушені законні права позивача на володіння нерухомого майна, тому що зазначено, що “будівлі, тобто нерухоме, вважається фактично переданими орендареві” . Згоди на таке протизаконне діяння правлінням СТ “Маяк” позивач не давав і рішення суду немає. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 3000 грн. за майнову шкоду, заподіяну йому неправомірними, протизаконними рішеннями в 2004 році правлінням СТ “Маяк” та зборами уповноважених 06.06.2004 року відключенням подачі води з 10.06.2004 року для поливу насаджень городньо-фруктових культур на земельній ділянці № 188 площею 613 м ? та електроенергії від особистого дачного домобудівництва в результаті чого загинув врожай фруктів і овочів в 2004 році і продукти харчування в холодильнику, а в 2005, 2006, 2007 роках – упущена вигода (майнова шкода) на 100 % городньо-фруктових культур; стягнути з відповідача на його користь 3000 грн. за заподіяну йому моральну (немайнову) шкоду неправомірними рішеннями, прийнятими у відношенні нього в 2004 році: виключення його з членів СТ “Маяк” з 06.06.2004 року та передача і за договором (з ініціативи правління) з 06.05.2006 року по 01.10.2007 року його земельної ділянки № 188 з будівлями (нерухомістю) іншій особі, що належить позивачу на правах особистої власності (без рішення вироку суду на конфіскацію будівель на земельній ділянці) ; зобов’язати відповідача на засіданні правління та зборах членів СТ “Маяк” спростувати всі неправомірно ухвалені рішення щодо позивача, визнати відомості, викладені в протоколах правління № 5 від 25.04.2004 року, № 6 від 16.05.2004 року та зборах уповноважених 06.06.2004 року протокол № 2 таким, що не відповідають дійсності, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

В подальшому позивач неодноразово уточняв свої позовні вимоги і остаточно просив суд ухвалити рішення, яким притягнути відповідача – садівницьке товариство до цивільної відповідальності за ч. 1 ст. 1166 ЦК України шляхом відшкодування на його користь за заподіяну йому у 2004-2007 роках майнову шкоду – втрату врожаю овочів і фруктів на садовій ділянці № 188 СТ “Маяк” у сумі 3000 грн. , за ч. 1 ст. 1167 ЦК України шляхом відшкодування на його користь за заподіяну йому моральну шкоду в 2004-2007 роках у сумі 3000 грн. протиправними рішеннями правління 25.04.2004 року (протокол № 5) , 16.05.2004 року (протокол №6) і зборами “уповноважених” від 06.06.2004 року (протокол № 2) , які виключили його з членів садівницького товариства “Маяк” , шляхом відшкодування йому фінансових витрат, понесених ним у 2003-2008 роках у сумі 2500 грн. 17 коп. .

В судовому засіданні представник відповідача – теперішній голова правління садівницького товариства “Маяк” ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав повністю та пояснив суду, що коли член садівницького товариства ОСОБА_1 був виключений з членів садівницького товариства “Маяк” (наскільки йому відомо) силових методів недопущення його на садову ділянку не було. Виключенням із товариства ОСОБА_1 був позбавлений лише права голосу. Згідно статуту товариства п.4.7.3 кожний член садівницького товариства може сам особистою працею або працею членів своєї родини виконувати всі роботи на своїй ділянці. У цьому випадку ніхто не перешкоджав членам родини ОСОБА_1 саджати, доглядати за своєю ділянкою, а також збирати врожай на ділянці. Згідно п.4.1. статуту в окремих випадках вибуття з товариства за станом здоров’я й інших причин, що перешкоджають виконанню статуту, один зі членів його родини може вступити в товариство або взяти ділянку в оренду. Що в наступному ОСОБА_1 і зробив. Хоча перешкод для переоформлення ділянки на іншого члена родини правлінням товариства вчинено не було (заява від ОСОБА_1 не надходила) . Згідно п. 5.1. садівницьке товариство “Маяк” є неприбутковою організацією, тобто його діяльність не передбачає одержання прибутку, тому що кошти товариства утворюються із вступних, членських і цільових внесків, які згідно п. 5.3. статуту товариства розподіляються у відповідності з кошторисом. Якщо садівницьке товариство “Маяк” повинно буде виплачувати матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_1 , то це нанесе велику втрату товариству. Це внески пенсіонерів товариства, а серед них є чимало людей, які мають також як і ОСОБА_1 великі заслуги перед країною та такі, що віддали свої кращі роки на процвітання нашої Батьківщини. Тому залишити людей без поливу, електроенергії, а штатних працівників без заробітної плати з перерахуванням обов’язкових платежів у бюджет садівницьке товариство “Маяк” не має морального права. У противному випадку для того, щоб виплатити компенсації ОСОБА_1 садівницькому товариству “Маяк” необхідно зібрати з садівників, а серед них більше 70 % пенсіонери, додаткові кошти, які вони повинні будуть сплатити зі своїх мізерних пенсій, і які їм так необхідні для придбання ліків, оплати за комунальні послуги й інші потреби. Садівники товариства в основному пенсіонери, серед них немає олігархів, і мають садову ділянку для того, щоб своєю працею вирощувати якийсь врожай овочів і фруктів не з метою збуту та наживи, а щоб якось полегшити своє існування в цей нелегкий час. Ціни на ринку на овочі й фрукти для багатьох пенсіонерів недоступні та тому вимагати від людей додаткові витрати з їхніх мізерних зарплат і пенсій садівницьке товариство “Маяк” не має морального й юридичного права, оскільки всі питання щодо грошових внесків приймають загальні збори або збори уповноважених. За період з літа 2004 року по осінь 2007 року, тобто за тей час, що позивач вимагає відшкодування шкоди, склад членів товариства обновився майже на 40%, а також на зборах, які виключили ОСОБА_1 були присутні менше половини членів садівницького товариства “Маяк” . З 464 членів були присутні 211 членів і якщо суд визнав, що ці збори не були зборами уповноважених, то нести відповідальність і виплачувати гроші людям, що не мають до цьому ніякого відношення, є протиправним. Крім того, він пояснив суду, що всі розрахунки по матеріальному й моральному позову були зроблені не фахівцями, а самим ОСОБА_1 , а також те, що позивачеві ніхто фізично не перешкоджав збору врожаю на його ділянці. Він просив суд ухвалити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представниця відповідача – адвокат ОСОБА_10 позовні вимоги не визнала повністю та пояснила суду, що по справі відсутні докази по пред’явлених вимогах. Позивач неодноразово уточняв свої позовні вимоги й нарешті уточнив їх 14.04.2008 року, по яким загальна сума шкоди, яку просив стягнути позивач складає 8500 грн. 17 коп. Позивач надав суду безліч чеків і квитанцій, по яких він мав втрати й нібито з вини садівницького товариства “Маяк” . При цьому позивач посилався на шість рішень суду, по яких зазначені тільки їхні номери, у тому числі і кримінальна справа № 1-108/06, а також по КАС України № 2а-6/07. Із заявлених вимог не вбачається, що вимоги ОСОБА_1 по всім цим справам були задоволені. Копії рішень не були залучені до матеріалів справи. Позивач може звертатися до суду скільки завгодно, але відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які він ніс по задоволеним вимогам. Звернення із скаргами до різних інстанцій, витрати поштових конвертів, паперу, ксерокопіювання – не підлягають задоволенню. Це право кожного громадянина звертатися до будь-яких органів, але це не означає, що садівницьке товариство “Маяк” повинне здійснювати оплату цих витрат. За втрату врожаю не може бути й мови, оскільки після уточнення своїх позовних вимог ОСОБА_1 за цю вимогу шкоду не включав до загальної суми в розмірі 8500 грн. 17 коп. . Якби він залишив їх у своїй уточненій заяві, то вони все рівно не підлягали б задоволенню, оскільки позивачем нічим не підтверджена втрата врожаю, забороняючи дії з поливу та світла. Два роки ділянкою користувався його син. Він поливав, збирав врожай, орендував земельну ділянку. За рішенням суду № 54 від 13.03.2006 року у задоволенні позову з відшкодування моральної шкоди позивачу було відмовлено, усі судові витрати, які ОСОБА_1 ніс по цій справі йому відшкодували. Вона просив суд ухвалити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, пояснення представниці відповідача ОСОБА_10, пояснення свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, дійшов до наступного.

Що стосується відшкодування заподіяної ОСОБА_1 матеріальної шкоди діями садівницького товариства “Маяк” , то суд вважає, що ОСОБА_1 не надав суду будь-яких переконливих доказів того, що садівницьким товариством “Маяк” йому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 3000 грн. Розрахунок заподіяної матеріальної шкоди суд не може взяти до уваги, оскільки він необґрунтований, виконаний безпосередньо позивачем, не підтверджений висновками експерта чи спеціаліста, довідками про вартість фруктів, овочів, ягід, іншими будь-якими доказами. А відтак суд вважає вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з садівницького товариства “Маяк” матеріальної шкоди в сумі 3000 грн. необґрунтованими.

Із змісту п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Із змісту п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України вбачається, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Що стосується стягнення з садівницького товариства “Маяк” на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди грошових коштів в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, то суд дійшов до наступного. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки з наданих позивачем довідок про стан його здоров’я не вбачається, що саме після його виключення з членів садівницького товариства “Маяк” погіршився стан його здоров’я, суд не вбачає наявності причинного зв’язку між захворюванням позивача і діяннями садівницького товариства “Маяк”. А відтак позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.

Що стосується фінансових витрат, понесених ОСОБА_1 у 2003-2008 роках у сумі 2500 грн. 17 коп. на судовий розгляд справ, то суд дійшов до наступного висновку. В матеріалах справи є понад 50 ксерокопій платіжних квитанцій, в переважній більшості оплата за банківські послуги. Суд не приймає їх до уваги, оскільки, по-перше, ксерокопії квитанцій не є фінансовим документом в розумінні доказу по справі. По-друге, відшкодування банківських послуг не передбачено чинним цивільно-процесуальним законодавством. По-третє, оскільки позивач вказує, що ці фінансові витрати були ним понесені внаслідок судового розгляду інших справ, отже у відповідності до ст. 88 ЦПК України питання розподілу судових витрат повинно було бути вирішено іншим судом, а відтак суд позбавлений можливості знов вирішувати питання розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 58 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, суд на основі з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, давши їм належну оцінку, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 до садівницького товариства “Маяк” в особі нині діючого голови правління садівницького товариства “Маяк” ОСОБА_2 “Про притягнення відповідача до цивільної відповідальності за ст. 1166 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому у 2004-2007 роках майнову шкоду – втрату врожаю овочів і фруктів на садовій ділянці № 188 СТ “Маяк” у сумі 3000 грн. , ст. 1167 ч. 1 ЦК України шляхом відшкодування за заподіяну йому моральну шкоду в 2004-2007 роках у сумі 3000 грн. протиправними рішеннями правління 25.04.2004 року (протокол № 5) , 16.05.2004 року (протокол № 6) і зборами “уповноважених” від 06.06.2004 року (протокол № 2) , які виключили його з членів садівницького товариства “Маяк” , відшкодування йому фінансових витрат, понесених ним у 2003-2008 роках у сумі 2500 грн. 17 коп. , задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. , 13, 55, 124 Конституції України; ст. ст. 11, 16, 23, 1166, 1167 ЦК України; ст. ст. 4, 5, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57-61, 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 222, 223 ЦПК України; п. п. 3, 9, 12, 16-1, 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року; п. п. 2, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 от 27.03.1992 року, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції – Краснолуцький міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-ти денний строк із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього на протязі 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: