Постанова

від 04.07.2007 по справі 3/43-04

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/43-04

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 липня 2007 р.                                                                                   № 3/43-04  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                            Кривди Д.С.,

суддів                                              Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        не з'явився

від відповідача:    Задорожна Л.М.

розглянувши  касаційну скаргу Приватного підприємства “Злагода-Юг”

на постанову  Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.

у справі № 3/43-04 Господарського суду Вінницької області

за позовом Першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вінницькій області

до Приватного підприємства “Злагода-Юг”

до Відкритого акціонерного товариства “Соснівецький цукровий завод”

про розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства “Злагода-Юг” та Відкритого акціонерного товариства “Соснівецький цукровий завод” про розірвання договору купівлі-продажу від 07.07.2003р. №1003/079 та зобов'язання Приватного підприємства “Злагода-Юг” повернути іншій стороні майно, одержане за договором.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.05.2004р. (суддя Ф.Колбасов) позовні вимоги задоволено, розірвано договір від 07.07.2003р. № 1003/079 купівлі-продажу майнового комплексу з виробництва Відкритого акціонерного товариства “Соснівецький цукровий завод“, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Шаргород, вул. Леніна, 338, що був укладений між брокером-продавцем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Броксервіс“, діючого в інтересах Відкритого акціонерного товариства “Соснівецький цукровий завод“ і брокером-покупцем фірмою “Савойя Ко ЛТД“, діючої в інтересах Приватного підприємства “Злагода-Юг“, зобов'язано Приватне підприємство “Злагода-Юг“, повернути Відкритому акціонерному товариству “Соснівецький цукровий завод“ одержане за договором купівлі-продажу від 07.07.2003р. №10003/079 майно, стягнуто з Приватного підприємства “Злагода-Юг“ в дохід держбюджету 85,00 грн. держмита,  стягнуто з Приватного підприємства “Злагода-Юг“ на користь ДП “Судовий інформаційний центр“ 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. (судді: Ю.К.Черпак, О.А.Веденяпін, І.А.Іоннікова) апеляційну скаргу Приватного підприємства “Злагода-Юг” залишено без задоволення, а рішення  Господарського суду Вінницької області від 25.05.2004р. без змін, виключивши з резолютивної частини пункт 3 про зобов'язання Приватного підприємства “Злагода-Юг“ повернути  Відкритому акціонерному товариству “Соснівецький цукровий завод” майно, одержане за договором купівлі-продажу від 07.07.2003р. № 1003/079.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Приватне підприємство “Злагода-Юг” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2004р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Свою вимогу Приватне підприємство “Злагода-Юг” мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми  матеріального та процесуального  права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства “Злагода-Юг”  підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що постановою Господарського суду Вінницької області від 12.02.2002р. у справі № 329/20-431 Відкрите акціонерне товариство “Соснівецький цукровий завод“ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Комітетом кредиторів ВАТ “Соснівецький цукровий завод“ прийнято рішення про подання заявок на біржу “Центр нерухомості“ з метою реалізації технологічного комплексу за певною ціною.

Наслідки визнання боржника банкрутом встановлені ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ч. 1 та ч. 2 якої визначено:

“З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.”. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми випливає, що угоди щодо відчуження майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому розділом ІІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Господарським судом встановлено, що 07.07.2003р., між відповідачами ВАТ “Соснівецький цукровий завод“ та ПП “Злагода-Юг“  був укладений договір купівлі-продажу за №1003/079, згідно з яким продавець –ВАТ “Соснівецький цукровий завод“ продав, а покупець –ПП “Злагода-Юг“ купив майновий комплекс з виробництва цукру ВАТ “Соснівецький цукровий завод“, розташований за адресою: Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Леніна, 338.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у випадку незалишення після задоволення вимог кредиторів у банкрута майна, то господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи –банкрута. Проте, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо того чи було ліквідовано відповідача - ВАТ “Соснівецький цукровий завод“.

Згідно ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, із приписів вищенаведених правових норм випливає, що сторонами в судовому процесі можуть бути, зокрема, підприємства які мають статус юридичної особи. Проте, як вже було зазначено господарський суд попередніх інстанцій обставини щодо наявності у відповідача ВАТ “Соснівецький цукровий завод“ статусу юридичної особи не досліджував, що є порушенням вищенаведених правових норм.  

Крім того, як вже було зазначено, перший заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вінницькій області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства “Злагода-Юг” та Відкритого акціонерного товариства “Соснівецький цукровий завод” про розірвання договору купівлі-продажу від 07.07.2003р. №1003/079 та зобов'язання Приватного підприємства “Злагода-Юг” повернути іншій стороні майно, одержане за договором.

Статус державної податкової служби її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо того які права та законні інтереси позивача –державної податкової служби порушено оспорюваним договором.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                             

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Злагода-Юг” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.05.2004р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.  у справі № 3/43-04 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий - суддя                                                Кривда Д.С.

судді                                                                          Жаботина Г.В.   

                                                                                              Уліцький А.М.