Ухвала

від 06.03.2019 по справі 916/323/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 березня 2019 року                                                            справа № 916/323/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши заяву Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" від 11.02.2019 про забезпечення позову у справі №916/323/19

за позовом Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології"

про стягнення 596 542,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення 479 000 грн сплачених за договором купівлі-продажу № ТТ-03000146 від 20.07.2018, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 82 296,14 грн, 3% річних в сумі 6 890 грн та інфляційні збитки в розмірі 28 356,80 грн, всього 596 542,94 грн, а також стягнення 8948,14 грн судового збору за подання позовної заяви та всі інші судові витрати по справі, які в майбутньому понесе позивач.

Вказана позовна заява надійшла за підсудністю на підставі ухвали Господарського суду Одеської області № 916/323/19 від 12.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № ТТ03000146 від 20.07.2018 в частині поставки товару.

Разом з позовною заявою Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників "Ріпак" подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", а саме на рахунку № 2600301632742, Банк ПАТ "Кредобанк", МФО 325365 у розмірі 479 000 грн суми основного боргу.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано платіжне доручення № 639 від 04.02.2019, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі Майорівський регіональний агрокооператив сільгоспвиробників "Ріпак" зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" тривалий час не виконує своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №ТТ-03000146 від 20.07.2018, це свідчить про відсутність бажання з його сторони виконати зобов'язання взагалі, на претензію не відповів. У випадку задоволення позовних вимог відповідач має можливість закрити розрахунковий рахунок вказаний в договорі купівлі-продажу та відкрити новий невідомий позивачу, що в свою чергу може призвести до ускладнення виконання рішення суду чи взагалі до невиконання рішення у разі задоволення позову. Тому, виникла необхідність у поданні клопотання про забезпечення позову з метою ефективності виконання рішення суду у разі задоволення позову. У разі невжиття заходів забезпечення позову позивачу буде завдано значної шкоди з урахуванням значної суми перерахованої на адресу відповідача та в зв'язку з тим, що сільгоспвиробництво є ризикованою справою і відсутність коштів, техніки на посівну компанію може призвести до банкрутства підприємства.

При розгляді поданої заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Водночас, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Господарський суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаною спірного зобов'язання тощо).

Однак, всупереч наведеному до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову.

На підставі викладеного, господарський суд вважає не обґрунтованими обставинами посилання заявника в заяві про забезпечення позову на нездійснення останнім добровільного повернення боргу та закриття рахунку відповідачем, оскільки зазначені обставини самі по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" від 11.02.2019 про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали надіслати Майорівському регіональному агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" (67650, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Майори, вул. Шевченка, 1), та Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. (офіс) 103).

Суддя                                                                       Л.С. Вавренюк