Рішення

від 02.05.2019 по справі 916/323/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 рокуСправа № 916/323/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/323/19

за позовом Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології"

про стягнення 596 542,94 грн.

Представників:

від позивача: Достаєвський Д.М., ордер № 318878 від 25.03.2019;

від відповідача: участі не брали.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" (надалі - МРАКС "Ріпак") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (надалі - ТОВ "Техніка і технології") про стягнення 479 000 грн сплачених за договором купівлі-продажу № ТТ-03000146 від 20.07.2018, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 82 296,14 грн, 3% річних в сумі 6 890 грн та інфляційні збитки в розмірі 28 356,80 грн, всього 596 542,94 грн, а також стягнення 8948,14 грн судового збору за подання позовної заяви та всі інші судові витрати по справі, які в майбутньому понесе позивач.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № ТТ03000146 від 20.07.2018 в частині поставки товару, який, за твердженням позивача, мав бути поставлений протягом 20 робочих днів з моменту укладення договору - до 09.08.2018. Правовими підставами позову зазначено статті 11, 509, 526, 530, 625, 655, 662, 663, 664, 693 Цивільного кодексу України та ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України. Стосовно правомірності застосування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань позивач наводить правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.01.2019 у справі № 922/577/18.

У відзиві на позов, ТОВ "Техніка і технології" зазначає про безпідставність позовних вимог, стверджуючи, що умовами укладеного між Сторонами Договору не передбачено строки поставки товару, а з огляду на неотримання відповідачем вимоги від позивача щодо виконання зобов`язання за договором, строк виконання по поставці товару не настав. Щодо застосування до спірних відносин ст. 625 Цивільного кодексу України стосовно нарахування на попередню оплату 3% річних та інфляційних втрат, то відповідач наводить правову позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14, згідно з якою стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

2. Заяви, клопотання сторін.

Разом з позовною заявою Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників "Ріпак" подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", а саме на рахунку № НОМЕР_1 , Банк ПАТ "Кредобанк", МФО 325365 у розмірі 479 000 грн суми основного боргу.

Також із позовною заявою Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників "Ріпак" подано заяву про забезпечення доказів, відповідно до якої позивач просить витребувати з Національного банку України відомості про всі відкриті банківські рахунки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" станом на час подання позову.

У відзиві на позов відповідач просить перевірити повноваження представника щодо можливості підписувати, подавати позовну заяву від імені позивача та щодо можливості представляти інтереси в Господарському суді Кіровоградської області.

У судовому засіданні 02.05.2019 представником позивача подано заяву, згідно з якою позивач просить вважати правильною суму коштів, що сплачені за договором купівлі-продажу № ТТ-03000146 від 20.07.2018 - 479 000 грн, замість помилково зазначеної у резолютивній частині позову - 47 900 грн.

Зважаючи на правильне зазначення суми (479000 грн) по тексту позовної заяви, господарський суд вважає допущену описку технічною помилкою і розглядає справу з урахуванням виправленої позивачем помилки.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12.02.2019 Господарського суду Одеської області постановлено передати за підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області позовну заяву МРАС "Ріпак" до ТОВ "Техніка і технології" про стягнення 596 542,94 грн.

Ухвалою від 06.03.2019 Господарського суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.03.2019 господарським судом відмовлено у задоволенні заяви МРАКС "Ріпак" від 11.02.2019 про забезпечення позову.

Ухвалою від 11.03.2019 за результатами судового засідання господарським судом постановлено відмовити у задоволенні заяви МРАКС "Ріпак" від 11.02.2019 про забезпечення доказів.

Ухвалою від 27.03.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.04.2019, який не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Вавренюк Л.С., у провадженні якої перебувала справа.

Ухвалою від 22.04.2019 господарським судом призначено розгляд справи по суті на 02.05.2019, про що повідомлено сторін належним чином, зокрема, відповідача шляхом направлення телефонограми.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

20.07.2018 між ТОВ "Техніка і технології" (надалі - Продавець) та МРАКС "Ріпак" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-03000146 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Кількість, комплектність товару визначається Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (Додаток № 1) (п. 1.2. Договору).

Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору в 5-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 2.2. Договору).

Товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-якій зручній для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.

Згідно з п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки Товару Продавцем, Покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар. У випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару Продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати Покупцем, Покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань, передбачених даним Договором. У разі наявності передоплати за Товар, остання повертається Покупцеві у 30 денний строк.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.01.2019, а, можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору - Специфікації сторони погодили, що Продавець зобов`язується поставити на адресу Покупця

---

Товар в строк 20 робочих днів з моменту

---

відповідно до переліку: Борона дискова важка причіпна БДВП - 4,2 - 0,2 з катком вартістю 479 000 грн, у тому числі ПДВ 79833,33 грн.

ТОВ "Техніка і технології" виставило рахунок на оплату по замовленню № 3000146 від 20.07.2019 на суму 479 000 грн (а.с. 83).

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 23.07.2018 МРАКС "Ріпак" сплатило на рахунок ТОВ "Техніка і технології" 479 000 грн із призначенням платежу "Борона дискова важка причіпна БДВП-4,2-0,2 з катком. Рахунок на оплату по замовленню № 3000146 від 20.07.2018. Договір купівлі-продажу ТТ-03000146 від 20.07.2018. В т.ч. ПДВ 79833,33 грн." (а.с. 26).

Доказів поставки товару господарському суду не подано.

У Договорі не встановлено конкретний строк поставки товару, а міститься у п. 3.5. Договору відсилка до умов Специфікації. Водночас у Специфікації сторони не узгодили з якого саме моменту протягом 20 робочих днів має бути виконана поставка товару.

Водночас, у тому ж п. 3.5. Договору Сторони визначили, що якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки.

Зважаючи, що оплата здійснена позивачем 23.07.2018 та термін дії Договору, який сплив 31.01.2019, господарський суд вважає, що 31.01.2019 - останній день розумного строку, протягом якого відповідач мав поставити Товар.

У зв`язку з непоставкою відповідачем товару до закінчення строку укладеного сторонами Договору позивач обґрунтовано вимагає повернення попередньої оплати товару.

5. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Господарський суд погоджується із твердженням позивача, що строк поставки настав станом на день звернення до суду, з підстав, викладених у п. 4 даного рішення. Водночас, з цих же підстав підлягають відхиленню твердження відповідача щодо ненастання строку поставки з огляду на відсутність вимоги позивача про поставку товару, а розумні строки, на думку відповідача, не настали.

Водночас з аналізу, проведеного у п. 4 рішення, випливає, що сторони не узгодили з якого моменту відліковується термін у 20 робочих днів для поставки товару, тому твердження позивача про настання строку поставки товару 09.08.2018 є хибним, оскільки не підтвердженні наявними у справі доказами та спростовуються наданими самим позивачем доказами. У зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій. зокрема, у вигляді апені, з 09.08.2018 по 31.01.2019, оскільки лише 31.01.2019 сплив розумний строк у зв`язку із закінченням терміну дії Договору.

Стосовно нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, то такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію, про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Вказану правову позицію підтримано також Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі №923/1151/17.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду , що викладена в постанові від 16.01.2019 у справі № 922/577/18 не є належними, оскільки у вказаній справі мова йде саме про нарахування відсотків відповідно до ст.ст. 536 та 693 Цивільного кодексу України, а не 3% річних, що передбачені нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач звертає увагу суду на недостатність повноважень представника позивача на представлення інтересів МРАКС "Ріпак" в Господарському суді Кіровоградської області.

Дійсно до позову додано ордер серії ОД № 318871 від 11.02.2019, відповідно до якого ПРАКС "Ріпак" уповноважує адвоката Достаєвського А.М. на представництво інтересів позивача у Господарському суді Одеської області. Проте і позов був поданий до Господарського суду Одеської області, тому і прийнято його судом правомірно. У подальшому позивачем подано ордер № 318878 від 25.03.2019, відповідно до якого МРАКС "Ріпак" уповноважує адвоката Достаєвського А.М. на представництво його інтересів у Господарському суді Кіровоградської області. Відтак твердження відповідача про відсутність повноважень адвоката ОСОБА_1 . підписувати позов від імені позивача та представляти його інтереси в Господарському суді Кіровоградської області є хибними.

6. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Права МРАКС "Ріпак", як Покупця за Договором порушені ТОВ "Техніка і технології", як Продавцем за Договором, який зобов`язався поставити товар на здійснену попередню оплату.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

У відповідності до статті 11 та статті 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов`язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір поведінки є правом покупця.

Оскільки в розумні строки - у період дії Договору, відповідач не виконав свій обов`язок по передачі товару позивачу, то він прострочив виконання такого свого обов`язку за Договором і позивач, як покупець, має право вимагати повернення попередньої оплати.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

8. Висновки за результатами розгляду справи.

Позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи є належні докази виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором по оплаті товару і відсутні докази поставки товару відповідачем у розумні строки.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення 09.08.2018 - 31.01.2019 не підлягають задоволенню, оскільки позивач помилково вважає, що строк виконання зобов`язання по поставці товару сплив 09.08.2018, тоді як Сторони у Специфікації такий строк не узгодили. Позивач не довів суду, що у визначений ним період нарахування пені у відповідача виникло зобов"язання щодо поставки товару.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи викладене, позов МРАКС "Ріпак" підлягає задоволенню частково у сумі 479 000 грн, що є поверненням сплаченої позивачем суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів та за подання заяви про забезпечення доказів покладається на позивача, оскільки судом відмовлено у задоволенні вказаних заяв.

Стосовно заявлених позивачем витрат на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 55000 грн, то з огляду на неподання жодних доказів на підтвердження таких витрат позивачем у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. (офіс) 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" (67650, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Майори, вул. Шевченко, 1, ідентифікаційний код 30267031) 479 000 грн сплачених за договором купівлі-продажу № ТТ-03000146 від 20.07.2018, а також витрати зі сплати судового збору в сумі - 7185 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу: Майорівському регіональному агрокооперативу сільгоспвиробників "Ріпак" (67650, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Майори, вул. Шевченка, 1),

відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. (офіс) 103).

Дата складення повного рішення 11.05.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк