Ухвала

від 20.06.2007 по справі 11/268пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

20 червня 2007 р.                                                                                  

№ 11/268пн 

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1

на ухвалу

Донецького апеляційного

господарського суду  від 02.04.2007р.

у справі

№11/268пн господарського суду

Донецької області

за позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1

до

Комунального підприємства

"Жилсервіс №3"

треті особи без самостійних вимог

на предмет спору

1.          Макіївська міська рада 2.          Макіївський виконавчий комітет

3.          Червоногвардійська районна

адміністрація м. Макіївки

про

стягнення 11448 грн. грн.

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою Донецького

апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року за апеляційною скаргою

Комунального підприємства "Жилсервіс №3" порушене апеляційне

провадження у даній справі з призначенням справи до розгляду та одночасно

відновлений строк для подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з названою ухвалою,

СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою в якій, посилаючись на  порушення

судом апеляційної інстанції ст.ст. 93, 97 Господарського процесуального кодексу

України, ч.2 ст. 19 Конституції України 

просить її скасувати.

Розглянувши зазначену скаргу судова

колегія касаційної інстанції відзначає наступне.

Статтею 129 Конституції України

встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення

апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків,

встановлених законом.

Зазначена конституційна норма кореспондується

з приписами статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якими

учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених

процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження

судового рішення (ухвали).

А відтак, реалізація

конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення

регламентується положеннями процесуального закону, зокрема Господарського

процесуального кодексу України, який містить імперативні норми щодо випадків, в

яких учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та

касаційне оскарження судового рішення (ухвали).

Відповідно до статті 11113

Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного

господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках,

передбачених цим кодексом та Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Нормами статті 53 Господарського

процесуального кодексу України, якою господарському суду надано право

відновлювати пропущений процесуальний строк, передбачена можливість оскарження

ухвали лише про відмову у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного

процесуального строку, тобто ухвала  про відновлення  такого строку оскарженню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 98 цього Кодексу не підлягає оскарженню і ухвала

про прийняття апеляційної скарги до провадження.

При винесенні оскаржуваної ухвали

апеляційний господарський керувався  саме

приписами названих  статтей   Кодексу, якими не передбачена можливість

оскарження такої ухвали.

 З урахуванням викладеного, керуючись

статтями  53, 86, 98, 11113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

України         

                                       УХВАЛИВ:

Відмовити Суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Донецького

апеляційного господарського суду від 02.04.2007р. у справі № 11/268пн.

Головуючий суддя

                      Кравчук Г.А.

Суддя                                                                       

Мачульський Г.М.

Суддя                                                                        

Шаргало В.І.