Ухвала

від 17.09.2007 по справі 11/268пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

 

           УХВАЛА         

       

17 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 11/268пн 

 

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

 

 

Мачульського Г.М.,

 

 

Шаргала В.І.

 

розглянувши матеріали

 

касаційної скарги

Комунального підприємства

"Жилсервіс 3"

 

на постанову

Донецького апеляційного

господарського суду  від 25.07.2007р.

 

у справі

№11/268пн господарського суду

Донецької області

 

за позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1.

 

до

Комунального підприємства

"Жилсервіс №3"

 

треті особи без самостійних вимог

на предмет спору

1.          Макіївська міська рада 2.          Виконавчий комітет Макіївської

міськради 3.         

Червоногвардійська районна адміністрація м. Макіївки

 

про

стягнення 11448 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Касаційна скарга Комунального підприємства

"Жилсервіс №3" на постанову Донецького апеляційного господарського

суду  від 25.07.2007р.у справі №11/268пн

подана до Вищого господарського суду України 

з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального

кодексу України.

Згідно з приписами частини 4 ст.111

названого Кодексу, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги

додаються докази надіслання її копії іншим сторонам у справі та докази сплати

державного мита.

Відповідно до вимог статті 1111

Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну

скаргу, надсилає іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до

неї документів.

Разом з тим, статтею 36 цього

Кодексу встановлено, що докази подаються в оригіналі або належним чином

засвідчених копіях.

При цьому печаткою підприємства

(установи, організації) можуть посвідчуватись лише ті документи, що видані

підприємством (установою організацією).

Скаржником допущено порушення

вищезазначених норм процесуального права, оскільки в якості доказів надіслання

копії скарги іншім сторонам у справі - позивачу та третім особам подані не

засвідчені належним чином копії 

фіскальних чеків ВПЗ “Укрпошти” в м. Макіївка від 23.08.07, тому

зазначені “докази” не приймаються касаційною інстанцією як належні.

Згідно з  частиною 4 статті 111 Господарського

процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати

державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що

державне мито сплачується в доход державного бюджету України в

порядку і розмірі встановленому Законодавством.

З вимогами наведеної норми статті

46 цього Кодексу кореспондуються приписи пункту 14 Інструкції про порядок

обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом  Головної державної податкової інспекції

України №15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України

19.05. 1993р. за №50, відповідно до яких при перерахуванні мита з рахунку

платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія додається останній

примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого

змісту “Зараховано в доход бюджету

---

грн.(дата). Цей напис скріплюється

першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної

установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Подане платіжне доручення від

НОМЕР_1не містить другого підпису посадової особи  кредитної установи (банку, через який

здійснювався платіж ),   тобто скаржником

не дотримані вимоги вищенаведеного законодавства стосовно порядку сплати

державного мита, що  справляється  при зверненні до касаційної інстанції,

тому  вказане доручення не приймається

судовою колегією як належний доказ сплати державного мита.

Вказані обставини є підставами для

повернення поданої касаційної скарги відповідно до пунктів 3 та 4 частини

першої  статті 1113

Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із наведеним касаційна

інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113

Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин,

зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі

має право повторно подати касаційну скаргу ( а прокурор внести касаційне

подання) у загальному порядку з 

урахуванням вимог статтей 53, 110, 111  

цього Кодексу.

Тобто, повторно звертаючись до

касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та

дотримавшись при цьому всіх приписів статті 111 Господарського процесуального

кодексу України щодо форми і змісту скарги, а також приписів статті 109

Кодексу  щодо порядку подання касаційної

скарги, скаржник (заявник) повинен подати клопотання про відновлення пропущеного

строку, встановленого для подання касаційного скарги (або внесення касаційного

подання), із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111,

пунктами 3,4  частини 1 статті 1113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

України         

                                      УХВАЛИВ:

 

Касаційну скаргу Комунального

підприємства "Жилсервіс №3" на постанову Донецького апеляційного

господарського суду  від 25.07.2007р.у

справі №11/268пн повернути скаржнику без розгляду.

 

Головуючий  суддя                                                           

Г. А. Кравчук

 

Суддя                                                                               

Г.М. Мачульський

 

Суддя                                                                               

В. І. Шаргало