Постанова

від 01.03.2019 по справі 927/761/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р. Справа№ 927/761/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Мартюк А.І.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника позивача згідно з протоколом судового засідання від 01.03.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Співавтор

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018

у справі № 927/761/18 (суддя - Демидова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В-Бейбі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Співавтор

про стягнення 524 676, 79 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю В-Бейбі (далі - ТОВ В-Бейбі ) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Співавтор (далі - ТОВ ВКП Співавтор ) про стягнення 524 676, 79 грн, з яких 311 850, 00 грн 50 % попередньої оплати та 212 826, 79 грн неодержаного прибутку.

Позовні вимоги про стягнення обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №01/08-2018 ukr від 01/08/2018 позивач поніс витрати, а саме: здійснену суму передоплати та неодержаного прибутку в межах іншої угоди, яку не зміг виконати з вини відповідача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ ВКП Співавтор на користь ТОВ В-Бейбі аванс у розмірі 311 850, 00 грн, неодержаний прибуток у розмірі 212 826, 79 грн та судовий збір у розмірі 7 870, 15 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт внесення позивачем на рахунок відповідача передплати за договором поставки № 01/08-2018ukr від 01.08.2018 у сумі 311 850, 00 грн, а також факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо поставки продукції та не виконання вимог претензії позивача № 10 від 06.09.2018. А тому обґрунтованою визнано вимогу позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Рішення щодо вимоги про стягнення неодержаного прибутку суд першої інстанції мотивував тим, що таким неодержаним прибутком є різниця між ціною, за якою позивач розраховував придбати товар у відповідача (відповідно, загальною ціною договору з позивачем), та ціною, за якою позивач планував продати товар за контрактом № 27-07/2018 від 27.07.2018, укладеним з Churov GmbH. Розрахунок вказаної різниці (наведений позивачем) визнано вірним та таким, що підтверджений матеріалами справи та їх фактичними обставинами. А тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і в частині стягнення неодержавного прибутку, задовольнивши позов повністю.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

У грудні 2018 ТОВ ВКП Співавтор звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 в частині стягнення з відповідача неодержаного прибутку в розмірі 212 826, 79 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ВКП Співавтор на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018. Справу призначено до розгляду на 01.03.2019.

У судове засідання 01.03.2019 з'явився представник позивача. Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу скаржника 12.02.2019.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

ТОВ ВКП Співавтор в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що додатковою угодою, укладеною між сторонами, визначено строк поставки до 01.09.2018, а контрактом, укладеним між позивачем та Churov GmbH, строк відвантаження товару визначено 31.08.2018. Тобто, станом на 01.09.2018 позивач мав вже здійснити відвантаження товару з Churov GmbH, а скаржник на вказану дату ще не прострочив виконання зобов'язання за договором та додатковою угодою. Наведене, на думу скаржника, свідчить про відсутність причинного зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем та збитками у вигляді упущеної вигоди, яку позивач планував отримати від угоди, укладеної з іншим контрагентом.

Також скаржник зазначає, що позивач листами від 27.08.2018 та 31.08.2018 просив відповідача повернути передоплату, однак термін виконання зобов'язання з поставки товару ще не настав, що свідчить про обізнаність позивача про неможливість здійснення поставки в строк, визначений додатковою угодою. Проте, позивач не здійснив жодних дій із запобігання збиткам.

Крім того, скаржник заявляє про безпідставність висновку щодо ідентичності предмету договору між сторонами та, відповідно, предмету угоди між позивачем та його контрагентом (щодо аналогічного товару). Так, згідно з додатковою угодою, укладеною між сторонами, предметом договору є гірчичний порошок вищого сорту (ДСТУ 18.29-98), а предметом контракту (позивача з Churov GmbH) - порошок гірчиці (промислова сировина для переробки).

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ В-Бейбі заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.

Позивач зазначає, що товар, поставка якого передбачена договором між сторонами відповідає товару, який позивач зобов'язався поставити іншому контрагенту, що підтверджується п. 1.1., 2.1. контракту, укладеного між ним та Churov GmbH, згідно з яким їх предметом є порошок гірчиці, якістю, відповідно, встановленою в Україні стандартам, в кількості 22 тони.

Стосовно строків поставки товару, позивач зазначає, що, за його переконанням, узгоджений сторонами (у додатковій угоді) строк поставки до 01.09.2018 є встановлений термін, з кінцевою датою виконання до 31.08.2018, у зв'язку з чим відповідач не виконав своє зобов'язання в строк.

Що стосується листів-звернень про повернення передоплати від 27.08.2018 та від 31.08.2018 позивач зазначає, що вказані дії були вчинені з метою запобігання збиткам ТОВ В-Бейбі , однак відповідач такі звернення проігнорував, що і зумовило понесення позивачем збитків.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що 01.08.2018 між ТТОВ ВКП Співавтор (постачальник) та ТОВ В-Бейбі (замовник) укладено договір поставки №01/08-2018 ukr (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а замовник - прийняти для подальшої реалізації за межі митної території України та оплатити гірчичний порошок (далі - товар) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього.

Положеннями п 1.2. договору сторони погодили, що найменування товару, його кількість, якість, строки та умови поставки ціна та інші умови визначаються у відповідних додаткових угодах, які укладаються для кожної партії товару та є невід'ємними частинами договору.

01.08.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки № 01/08-2018 ukr (далі - додаткова угода).

Пунктом 1 додаткової угоди сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW - склад постачальника (м. Чернігів), відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс у редакції 2010 року, а замовник - прийняти та оплатити товар відповідно до специфікації: найменування продукції - гірчичний порошок вищого сорту; строк поставки - до 01.09.2018; кількість - 22 000 кг.; ціна за одиницю виміру продукції, грн без ПДВ: 23-625; загальна сума вартості продукції у грн, без ПДВ - 519 750, 00 грн; крім того ПДВ 20% - 103 950, 00 грн; всього - 623 700, 00 грн.

Згідно з п. 3.3. договору постачання кожної партії товару здійснюється у строки та на умовах, визначених у додаткових угодах, але на пізніше 2-х робочих днів з дати зарахування на розрахункових рахунок постачальника 100% попередньої оплати від замовника за кожною додатковою угодою відповідно до умов п 4.3. договору.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник здійснює 50% попередню оплату вартості товару за договором на підставі рахунку-фактури постачальника, якщо інше не буде визначено в додаткових угодах. Кінцеву оплату товару в розмірі 50% вартості товару замовник оплачує за фактом готовності товару до відвантаження.

Замовник здійснює 50% попередньої оплати вартості товару за додатковою угодою у строк до 03.08.2018 та надає на адресу постачальника: м. Чернігів, вул. В. Василевської, 9а, транспортний засіб для завантаження протягом 2 днів з дати повної оплати вартості товару (п. 4 додаткової угоди).

Пунктом 5 додаткової угоди сторони передбачили, що постачальник передає товар замовнику однією партією протягом 2-х днів з дати отримання коштів у повному розмірі на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п. 7, 9 додаткової угоди вона набирає сили з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору, термін дії додаткової угоди - з моменту її підписання до повного виконання зобов'язань сторін за даною додаткової угодою.

Відповідно до п. 12.1. договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторін, але не пізніше 31.12.2018.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору та додаткової угоди позивач здійснив попередню оплату 50% вартості товару у сумі 311 850, 00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 185 від 01.08.2018 на суму 311 850, 00 грн та рахунком № 1200 від 01.08.2018.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач листами від 27.08.2018 №5 та 31.08.2018 №6 звернувся на адресу відповідача з проханням повернути передплату у сумі 311 850, 00 грн, у зв'язку з непоставкою товару та повідомив про те, що згідно із п. 9.1 договору відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

У встановлений додатковою угодою термін - до 01.09.2018 відповідач в обумовлений договором товар не поставив. Водночас, позивач визначену п. 5 додаткової угоди умову щодо повної оплати товару також не виконав.

Позивач на адресу відповідача направив претензію № 10 від 06.09.2018 з вимогою виконати умови договору, яку відповідач отримав 07.09.2018, але залишив її без відповіді та задоволення.

Позивач втратив інтерес, бо договір з іноземцем - до 31.08.2018.

Наведені обставини стали підставою для звернення з позовом про повернення передоплати.

Щодо вимоги про стягнення збитків, суд першої інстанції всановив, що між позивачем та Churov GmbH було укладено контракт № 27-07/2018 від 27.07.2018 (далі - контракт) на продаж порошку гірчиці на умовах FCA - м. Чернігів (відповідно до Міжнародних правил з тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року) у кількості 22 тони за ціною 1 150, 00 євро/тонна на загальну суму 25 300 євро з терміном відвантаження до 31.08.2018.

Однак, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач не виконав власні зобов'язання за контрактом Churov GmbH та не отримав прибуток, який мав отримати, за його твердженням, у разі належного виконання відповідачем зобов'язань. Наведене, на думку позивача, спричинило йому збитки, які підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства.

Так, позивачем заявлено до стягнення неодержаного прибутку, розмір якого складає 212 826, 79 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Між сторонами склалися правовідносини з виконання договору поставки, а спір стосується відшкодування збитків (упущеної вигоди) та повернення передоплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Скаржник, звертаючись до суду апеляційної інстанції, наводить доводи про незаконність оскаржуваного рішення лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди та просить скасувати його в частині стягнення 212 826, 79 грн упущеної вигоди. Тому перегляд справи здійснюється в межах вимог апеляційної скарги, а саме задоволених позовних вимог про стягнення 212 826, 79 грн упущеної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондується ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідачів збитків, позивач зазначив, що в результаті протиправної поведінки відповідачів, він поніс ці збитки.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 921/377/14-г .

Водночас, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди, не дослідив всіх обставин, з яким закон пов'язує можливість стягнення збитків (що є підставою для скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України) з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що сторони, додатковою угодою погодили кінцевий строк поставки до 01.09.2018. Водночас, поставка товару за контрактом з Churov GmbH мала відбутися до 31.08.2018. Тобто, строк поставки товару позивачем контрагенту передував поставці товару відповідачем ТОВ В-Бейбі , що було узгоджено сторонами.

Більше того, сторони додатковою угодою погодили, що поставка товару замовнику здійснюється однією партією протягом 2-х днів з дати отримання коштів у повному розмірі на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5 додаткової угоди).

Доказів отримання коштів у повному розмірі на розрахунковий рахунок постачальника матеріали справи не містять. А тому, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України та положення додаткової угоди, строк поставки товару не настав (відсутні докази виконання позивачем з повної оплати). До того ж, позивач, не здійснивши повної оплати товару, вимагав від відповідача повернення передоплати. Тобто, свідомо вчинив дії, які унеможливлювали здійснення поставки за умовами, які були передбачені сторонами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що дії позивач під час укладення додаткової угоди та контракту з Churov GmbH, не можна вважати добросовісними та розумними в розумінні ст. 3 Цивільного кодексу України, які б свідчили про дотримання саме ним зобов'язання з поставки товару третій стороні - Churov GmbH. Тобто, вина відповідача в не поставці товару вчасно відсутня.

Північний апеляційний господарський суд не приймає доводи позивача, що встановлений додатковою угодою строк поставки товари до 01.09.2018 є визначення терміну поставки, останнім днем якої є 31.08.2018 з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України).

Термін поставки товару сторонами був визначений - 01.09.2018, шляхом зазначення в них прийменника до , який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Аналогічна позиція про застосування прийменника до викладена в постановах Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 927/490/18, від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач листами від 27.08.2018 №5 та 31.08.2018 №6 звернувся на адресу відповідача з проханням повернути передплату у сумі 311 850, 00 грн, у зв'язку з непоставкою товару. Тобто, матеріалами справи підтверджується факт втрати інтересу саме позивачем, а не про неможливість поставки товару за п'ять діб до визначеного строку поставки (з 27.08.2018 по 01.09.20180). Водночас, будь-яких доказів на підтвердження вжиття заходів самим кредитором щодо їх одержання, як то звернення до Churov GmbH з пропозицією відтермінувати поставку, узгодження поставки іншими контрагентами, тощо, позивачем не надано.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що додатковою угодою між сторонами передбачено поставка гірчичний порошок вищого сорт з дотриманням ДСТУ 18.29-98.

Контрактом між позивачем та Churov GmbH передбачена поставка порошку гірчиці, якістю відповідно встановленою в Україні стандартам (п. 1.1., 2.1. контракту).

Водночас, наказом Міністерства аграрної політики України від 21.08.2009 № 608 скасовано галузевий стандарт України ГСТУ 18.29-98 Порошок гірчичний. Технічні умови . Тобто станом на момент укладення договору між сторонами та контракту з третьою особою, ДСТУ 18.29-98 був скасований. Тому дійти беззаперечного висновку про те, що порошок гірчиці, якістю відповідно встановленою в Україні стандартам (товар за контрактом з та Churov GmbH) та поставка гірчичний порошок вищого сорт з дотриманням ДСТУ 18.29-98 (товар за договором) є ідентичним товаром не вбачається за можливе.

Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди, дійшов помилкових висновків, оскільки не встановив всіх обставин, з яким закон (ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225 Господарського кодексу України) передбачає можливість відшкодування завданих збитків. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, вина відповідача в збитках (упущеній вигоді) як і сама наявність упущеної вимоги матеріалами справи не підтверджено.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 4, ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України із застосуванням положень ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225 Господарського кодексу України дійшов висновку - про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, керуючись ст. 2, 129, ч. 4 ст. 236, ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

9. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України. Так, за апеляційний перегляд підлягає стягненню 7 980, 60 грн (212 826, 79 грн * 1,5% * 150%) з позивача на користь скаржника понесені судові витрати.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Співавтор на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 у справі № 927/761/18 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 у справі № 927/761/18 в частині задоволення позовних про стягнення неодержаного прибутку у розмірі 212 826, 79 грн скасувати, з ухваленням нового рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позову про стягнення неодержаного прибутку.

В решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 у справі № 927/761/18 - залишити без змін,

3. Судові витрати за розгляд справи покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В-Бейбі (14000, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 32/80, код 34924413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Співавтор (14000, м. Чернігів, вул. В. Василевської, 9А, код 21407421) 7 980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 73 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.11.2018 у справі № 927/761/18 в частині, що залишена без змін, зупиненого ухвалою суду від 04.02.2019.

5. Матеріали справи № 927/761/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 06.03.2019.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.О. Мальченко

А.І. Мартюк