Постанова

від 04.03.2019 по справі 922/2744/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р. Справа № 922/2744/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

прокурор - Ногіна О.М., за посвідченням;

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача - ОСОБА_2, за договором ордером, свідоцтвом;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, м. Харків, вх. № 388 Х/З на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.01.2019 р. у справі № 922/2744/18 (суддя - Лаврова Л.С.)

за позовом Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного підприємства А.Н.Т.Р.Е. , м .Харків

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки вартістю 49 267 500,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

04.10.2018 р. керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся з позовом до господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (далі - позивач) до Приватного підприємства А.Н.Т.Р.Е. (далі - ПП А.Н.Т.Р.Е. , відповідач) про:

- розірвання договору оренди землі від 12.06.2006 р., укладеного між Харківською міською радою та ПП А.Н.Т.Р.Е. , який зареєстровано у ХРФ ДП Центр ДЗК при Держкомітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель 12.04.2006 р. за № 640667100051, кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:12:003:0062;

- зобов'язання ПП А.Н.Т.Р.Е. повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 загальною площею 2,2193 га, вартістю 49 267 500 грн. по вул. Світлій у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач порушив істотні умови договору оренди землі - не почав будувати та не закінчив будівництво на земельній ділянці площею 2,2193 га по вул. Світлій у м. Харкові у строки, встановлені договором.

В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з даним позовом керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 посилається на те, що факт невикористання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як їх власника, щодо нереалізації прийнятого на сесії рішення про надання спірної земельної ділянки відповідачеві для будівництва житлового будинку.

Прокурор стверджує, що неналежне використання земельної ділянки відповідно до умов договору залишилося поза увагою Харківської міської ради, що свідчить про бездіяльність Харківської міської ради, як суб'єкта владних повноважень, якою не вживалися заходи представницького характеру щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2019 р. позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвала суду мотивована, зокрема, з тих підстав, що прокурором не доведено виключності випадку для звернення до суду з даним позовом в інтересах Харківської міської ради, а також не доведено неналежного виконання останньою покладених на неї повноважень на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

За доводами апеляційної скарги, ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено право прокурора на звернення до суду в інтересах органу місцевого самоврядування - Харківської міської ради, бездіяльність якої в частині ініціювання судового спору щодо примусового стягнення коштів підтверджено матеріалами справи.

15.02.2019 р. від відповідача у строк, визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 р., надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в позовній заяві зазначає, що відповідно до рішення XLIV сесії IV скликання Харківської міської ради №247/05 від 23.12.2005 р. затверджено перелік замовників, стосовно яких надаються земельні ділянки для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів, ПП "А.Н.Т.Р.Е." надано земельну ділянку по вул. Світлій загальною площею 2,2193 га в оренду для будівництва житлового комплексу до 31.12.2007 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об'єкту 31.12.2030 р.

На підставі зазначеного рішення, 12.04.2006 р. між Харківською міською радою, як орендодавцем, та ПП А.Н.Т.Р.Е , як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Харків, вул. Світла.

Згідно з п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2193 га, в тому числі: інших угідь 2,2193 га.

Відповідно до п. 7 договору, у випадку нездачі об'єкта до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволу на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 8 договору, договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2030 р.

Договір оренди землі підписаний представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені їх печатками, та зареєстрований у ХРФ ДР Центр ДЗК при Держкомітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель 12.04.2006 р. за № 640667100051.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 р. у справі № 922/1615/15, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 р. залишено без змін, внесено зміни до зазначеного договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору в редакції, визначеній в резолютивній частині рішення суду.

Вбачається, що даною додатковою угодою внесено зміни до договору в частині встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за неї.

24.09.2018 р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_3 проведено обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка по вул. Світла у м. Харкові площею орієнтовно 2,2193 га не огороджена, умови, встановлені рішенням Харківської міської ради №247/05 щодо будівництва житлового комплексу строком до 31.12.2007 р., не виконані, земельна ділянка ПП «А.Н.Т.Р.Е» не використовується, чим порушено істотні умови договору оренди.

Листом № 19506/0/226-18 від 26.09.2018 р. Департамента територіального контролю Харківської міської ради повідомлено заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 про те, що відповідно до рішення Харківської міської ради № 7/15 від 20.11.2015 р., яким затверджені положення виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання, інтереси Харківської міської ради у судах мають право представляти Депатамент територіального контролю та Юридичний департамент ХМР.

У даному листі також зазначено, що станом на 26.09.2018 р. Депатамент не звертався до суду з позовом Харківської міської ради до ПП «А.Н.Т.Р.Е» про розірвання договору оренди землі № 640667100051 від 12.04.2006 р.

Прокурор вважає, що орендар порушив істотні умови договору - не почав будувати та не закінчив будівництво на земельній ділянці площею 2,2193 га по вул. Світлій у м. Харкові у строки, встановлені договором оренди землі, що свідчить про використання земельної ділянки відповідачем з порушенням вимог земельного законодавства, що, в свою чергу, є підставою для розірвання договору.

За доводами прокурора, у зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки з порушенням істотних умов договору оренди землі порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради щодо її володіння, розпорядження та використання. Проте, невикористання земельної ділянки орендарем відповідно до умов договору залишилося поза увагою Харківської міської ради, що свідчить про її бездіяльність, якою не вживаються заходи представницького характеру щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Зазначені обставини, на думку прокурора, є достатніми підставами для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Предметом спору у даній справі є вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 розірвати договір оренди землі та зобов'язати орендаря повернути орендовану ним земельну ділянку територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у подальший для використання стан.

Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В контексті зазначеного слід враховувати і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 №3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_4 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Аналіз частин 3, 4 статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме - нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні сторону, відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4 та 5 цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування", самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Отже, Харківська міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

При цьому, наявність, зокрема, порушень умов договору однією стороною не є обов'язковою або зобов'язуючою для іншої сторони умовою для звернення до суду з позовом про його розірвання. Тим більше, що за наявності певного зобов'язання, кредитор має право вимагати його виконання боржником.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

В матеріалах справи міститься повідомлення № 04-07-5600вих18 від 28.09.2018 р. керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, адресоване Харківському міському голові, яким повідомлено позивача про те, що відповідно до відомостей, які містяться в електронному сервісі ДАБІ України за електронною адресою: http://www . dabi . gov . ua/, та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПНВ ПП А.Н.Т.Р.Е по вул. Світла будівництво нерухомості не розпочиналося, право власності на об'єкти нерухомості, готові до експлуатації, не реєструвалося, що свідчить про неналежне використання земельної ділянки протягом майже 11 років без виконання умов договору, у зв'язку з чим Харківська місцева прокуратура № 4 має намір звернутися до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Харкова в особі ХМР.

Згідно з вхідним штампом канцелярії відділу з питань звернень юридичних осіб департаменту діловодства ХМР зазначене повідомлення прокуратури прийнято позивачем 28.09.2018 р.

Не чекаючи відповідної відповіді або реагування Харківської міської ради на повідомлення № 04-04-5600вих18 від 28.09.2018 р., керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 вже 04.10.2018 р. звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду першої інстанції № 2744/18 від 04.10.2018 р. та скріплення підписом посадової особи і печаткою прокуратури опису прошитої позовної заяви на звороті останнього аркуша додатку до позову (а.с. 66).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що саму позовну заяву керівником Харківської місцевої прокуратури датовано 03 вересня 2018 року, тобто, до звернення до Харківської міської влади як до суб'єкта владних повноважень із повідомленням на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не є достатніми для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

З огляду на викладене, скаржником не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням необхідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України Про прокуратуру .

При цьому, судовою колегією враховано правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 07.12.2018 р. у справі № 924/1256/17 щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді, а також правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 23.01.2019 р. у справі № 920/331/18, від 29.01.2019 р. у справі № 913/176/18 щодо безпідставності звернення прокурором до суду в інтересах держави в особі відповідних органів у тотожних правовідносинах з тотожним предметом спору та залишення такого позову без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано та на законних підставах залишив позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 без розгляду.

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивачем здійснюється контроль за виконанням укладеного з відповідачем договору оренди землі, про що свідчить факт звернення Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з позовом у справі № 922/1615/15 з вимогою про внесення змін до договору оренди землі у зв'язку із затвердженням нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, що, в свою чергу, є підставою для зміни розміру орендної плати за спірну земельну ділянку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Харківської області від 08.01.2019 р. у справі № 922/2744/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.01.2019 р. у справі № 922/2744/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 07.03.2019 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.В. Стойка