Вирок

від 29.12.2008 по справі 1-219/2008

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    Справа №1-219/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2008 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Волошко Т.П.

при секретарі     Козуб І.С

з участю прокурора     Ковальчук Я.П.

розглянувши у    відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України,  українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  розлученого,  не працюючого,  військовозобов»язаного ,  не судимого, -

у вчиненні злочину,  що передбачає відповідальність за  ст. 164 ч. 1 КК України,

встановив:

Підсудній ОСОБА_1  відповідно до рішення Тетіївського районного суду № 2-937 від 01.12.2004 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку,  але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходу громадян,  починаючи з 09.11.2004 року до її повноліття

Проте ОСОБА_1  злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини,  встановлених рішенням суду,  що проявляється в тому,  що він не працевлаштовується,  не перебуває на обліку в районному центрі зайнятості як безробітний,  на неодноразові попередження державного виконавця про необхідність сплати аліментів не реагував,  внаслідок чого станом на 14.11.2008 року має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 5 257 гривень 30 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  вину свою в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і підтримав ті покази,  які давав на досудовому слідстві,  пояснивши що не має змоги сплачувати на утримання дочки аліменти у розмірі,  встановленому рішенням суду,  оскільки не може працевлаштуватися,  заробляє на життя тимчасовими заробітками,  просить не обмежувати його волі,  у вчиненому щиро кається. Вказує,  що борг по аліментах в сумі 300 гривень частково погасив,  зобов'язується найближчим часом залишок боргу погасити повністю та в подальшому щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини,  також просив суворо його не карати і надати можливість виправитись в умовах суспільства. Будучи детально ознайомленим із положенням  ст.  299 КПК України підсудний ОСОБА_1  від дослідження зібраних по справі доказів відмовився,  проти чого учасники процесу не заперечували.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2  пояснила,  що підсудний повинен їй сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 з 09.11.2004 року,  але з моменту винесення рішення судом він аліменти сплачував нерегулярно,  не в повному обсязі,  визначеному рішенням суду,  ухиляється від їх сплати ,  має заборгованість,  ніде не працює. Вказала,  що підсудній частково їй борг сплатив,  просила суд не обмежувати його волі. року,  але з моменту винесення рішення судом він аліменти сплачував нерегулярно,  не в повному обсязі,  визначеному рішенням суду,  ухиляється від їх сплати ,  має заборгованість,  ніде не працює. Вказала,  що підсудній частково їй борг сплатив,  просила суд не обмежувати його волі.

Суд,  приймаючи до уваги,  що підсудний ОСОБА_1  вину свою у вчиненні злочину визнав повністю,  заслухавши думку учасників судового розгляду вважає недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи,  які ніким не оспорюються .

Таким чином,  аналізуючи зібрані по справі докази,  суд вважає,  що вина підсудного ОСОБА_1  в скоєнні злочину передбаченого  ст. 164 ч. 1 КК України органами досудового слідства доведена ,  знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за  ст. 164 ч. 1 КК України,  так як він скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) та має заборгованість по аліментах в сумі 5 257 гривень 30 коп.,  із яких 300 гривень сплатив потерпілій на момент розгляду справи в суді.

Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного ОСОБА_1  суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого ним злочину,  особу винного,  позитивні характеристики з місця проживання,  часткове погашення заборгованості,  а також обставини справи,  що пом»якшують покарання.

Як пом'якшуючі його вину обставини,  суд враховує особу винного,  вчинення злочину вперше,  визнання вини,  щире каяття,  а також те,  що тяжких наслідків від скоєного не наступило.

Обставин,  які б обтяжували покарання суд не встановив.

Враховуючи всі обставини по справі,  а також беручи до уваги те,  що особі має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів ,  суд вважає,  що виправлення та перевиховання ОСОБА_1  можливе в умовах не пов»язаних з ізоляцією від суспільства призначивши йому покарання у виді 1 року обмеження волі,  із застосуванням  ст.  75 КК України,  звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Керуючись  ст. 321-323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням ,  призначивши йому іспитовий строк 1 ( один) рік.

Згідно  ст.  76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання,  роботи або навчання.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд,  залишити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.