Постанова

від 26.02.2019 по справі 465/3928/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/3928/17 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.

Провадження № 22-ц/811/1549/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2018 року в складі судді Гулієвої М.І. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору малого приватного підприємства Віка , про стягнення заборгованості по позиці ,-

встановила:

В липні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору МПП Віка , про стягнення заборгованості по позиці в сумі 4080875,84 грн., з яких: основна сума заборгованості становить 3902604,75 гривень; 3% річних за прострочення повернення позики в розмірі 178271,09 грн. за борговою розпискою від 08.07.2014 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.07.2017 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду.

25.06.2018 року позивач ОСОБА_2 вдруге подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована в урочищі Під Винниками ОСОБА_7 сільської ради, Жовківський район, Львівська область, кадастровий номер: 4622781200:12:000:0005, цільове призначення - 01.03. для ведення особистого селянського господарства, ринкова вартість якої відповідно до експертної грошової оцінки становить 2081181,00 грн., шляхом заборони божнику ОСОБА_5, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії, наслідком яких є зміна власника майна, яке належить ОСОБА_5 та вчиняти інші дії пов'язані із розпорядженням земельною ділянкою.

Заяву обґрунтовував значним розміром грошових коштів, які ОСОБА_5 зобов'язана повернути ОСОБА_2 згідно боргової розписки від 08.07.2014 року та звернуто увагу на те, що квартира № 9, яка перебуває у власності ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Крип'якевича, 16а, на яку накладений арешт ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2017 року, перебуває в іпотеці у ПАТ Укрсоцбанк , тому на неї не можливо буде звернути стягнення в процесі виконання судового рішення, просив вжити заходи по забезпеченню позову .

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2018 рокузаяву задоволено.

Накладено арешт на належне ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована в ур. Під Винниками ОСОБА_7 сільської ради, Жовківський район, Львівська область, кадастровий номер: 4622781200:12:000:0005, цільове призначення - 01.03. для ведення особистого селянського господарства, ринкова вартість якої відповідно до експертної грошової оцінки становить - 2081181,00 грн. та заборонено божнику ОСОБА_5, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії, наслідком яких є зміна власника майна, яке належить ОСОБА_5 та вчиняти інші дії пов'язані із розпорядженням земельною ділянкою.

Ухвалу суду оскаржила відповідач ОСОБА_5, вважає ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що земельна ділянка, яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства , не могла бути арештована, оскільки існує законодавча заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення.

На думку апелянта, дана справа є справою виключної підсудності та підсудна суду за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання - Личаківському районному суду м. Львова, тому оскаржувана ухвала постановлена неповноважним складом суду.

Покликається на неспіврозмірність видів забезпечення позову позовним вимогам позивача, оскільки незважаючи на те, що квартира № 9, яка перебуває у власності ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Крип'якевича, 16а, на яку накладений арешт ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2017 року, перебуває в іпотеці у ПАТ Укрсоцбанк , однак вартість такої значно перевищує суму зобов'язання ОСОБА_5 перед банком, тому у випадку задоволення претензій до відповідача ОСОБА_5 за рахунок арештованого майна можуть бути задоволені вимоги, як позивача ОСОБА_2 так і ПАТ Укрсоцбанк .

Стверджує, що висновок суду про неможливість звернення стягнення в процесі виконання рішення на квартиру ОСОБА_5 є підставою не для обрання нового заходу забезпечення позову в додаток до вже обраного, а для заміни одного заходу забезпечення, іншим.

Крім цього, суд не вимагав зустрічного забезпечення, хоча таким арештом порушуються права відповідача, а також суд застосував заходи забезпечення за відсутності доказів про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2018 рокута постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити . Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з позивача.

19.09.2018 року позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. Покликається на те, що законодавче обмеження на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок поширюється на ті земельні ділянки, які набуті у власність у порядку виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю). Звертає увагу на те, що на час відкриття провадження у справі суд першої інстанції правильно виходив із положень ст. 113 ЦПК України (у відповідній редакції), тому справа прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за виключенням випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Також звертає увагу на те, що вимога іпотекодержателя ПАТ Укрсоцбанк є пріоритетнішою за рухунок іпотеки, ніж вимоги стягувача, який не є іпотекодержателем, тому у випадку задоволення вимог стягувача не можливо буде звернути стягнення на предмет іпотеки. Покликаючись на безпідставність апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 на підтримку доводів скарги, а також пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на заперечення таких, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи із такого.

З виділених матеріалів встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору МПП Віка , про стягнення заборгованості по позиці в сумі 4080875,84 грн., з яких: основна сума заборгованості становить 3902604,75 гривень; 3% річних за прострочення повернення позики в розмірі 178271,09 грн., за борговою розпискою від 08.07.2014 року .

З матеріалів справи вбачаться, що звернувшись в суд з позовом позивач ОСОБА_2 одночасно подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_5 майно в межах позову (т.1 а.с. 3-12).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.07.2017 року заяву задоволено (т.1 а.с. 29-31).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2017 року ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 19.07.2017 року скасовано, постановлено нову ухвалу.

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 задоволено частково.

Накладено арешт на все належне ОСОБА_5 майно в межах суми позову - у розмірі 4080875,84 грн. до вирішення справи по суті, зокрема на квартиру загальною площею 142,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2001р., р. № 2360, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії, наслідком яких є зміна власника нерухомого майна, яке належне ОСОБА_5 (т.1 а.с. 148-150).

Звертаючись вдруге із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, яка розташована в ур. Під Винниками ОСОБА_7 сільської ради, Жовківський район, Львівська область, позивач ОСОБА_2 покликався на те, щоквартира, на яку накладений арешт, знаходиться в іпотеці ПАТ Укрсоцбанк , тому на неї неможливо буде звернути стягнення у процесі виконання судового рішення, відтак невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідну земельну ділянку може значно утруднити виконання можливого рішення у даній справі.

Згідно Державного ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку від 14.11.2008 року Серія ЯД № 504466, відповідачу ОСОБА_5 належить земельна ділянка загальною площею 2,0000 га, яка розташована в ур. Під Винниками ОСОБА_7 сільської ради, Жовківський район, Львівська область, кадастровий номер: 4622781200:12:000:0005, цільове призначення - 01.03. для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 162).

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку, ринкова вартість зазначеної земельної ділянки становить - 2 081 181,00 грн. (т.1 а.с. 164-183).

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував значну суму, яка є предметом позовних вимог та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду при можливому задоволенні позову .

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тобто, підставність заяви про скасування заходів забезпечення позову повинна бути доведена в суді заявником, в силу вимог ст. 12 ЦПК України.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Виходячи з викладеного та правильно встановивши, що між сторонами справи дійсно виник спір стосовно повернення грошових коштів, зокрема позивач просить стягнути, на підставі боргової розписки від 08.07.2014 року з відповідача заборгованість в сумі 4 080 875,84 грн. , приймаючи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідач може майном (земельною ділянкою) розпорядитись, враховуючи співмірність вжитих заходів заявленим позовним вимогам, перебування іншого майна, на яке накладено арешт (квартира № 9 на вул. І. Крип'якевича, 16а у м. Львові ) в іпотеці ПАТ Укрсоцбанк , колегія суддів приходить висновку, що вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову є вчасними та необхідними, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам співмірності та є правильною по суті.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із ст. 3 ЗУ Про іпотеку іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, тому факт накладення арешту ухвалою апеляційного судуна квартиру № 9 на вул. І. Крип'якевича, 16а у м. Львові,яка знаходиться в іпотеці ПАТ Укрсоцбанк , що підтверджує і сама відповідач, не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення майнового позову з обов'язковою умовою врахування вимог співрозмірності та розумності.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення, на думку апелянта, правил підсудності та розгляду справи неналежним судом, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі не є предметом доказування у спірних правовідносинах, при цьому можуть бути перевірені в порядку та на підставі визначених законом.

Поряд з цим, ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідач не оскаржувала, з клопотанням про передачу справи на розгляд іншого суду не подавала.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що суд забезпечуючи позов не вирішив питання зустрічного забезпечення є безпідставними, оскільки обов'язок суду застосувати зустрічне забезпечення передбачений лише у випадках, встановлених у ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а спрямовані лише на їх переоцінку та є суб'єктивним трактуванням апелянтом норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її задоволення немає.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 28 лютого 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_9