Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 2-884/10
провадження № 61-24993св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк ,
представник позивача - Белименко ОленаВолодимирівна,
відповідачі - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 березня 2017 року у складі судді Корбута В. В. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2010 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 12 204,00 доларів США на строк
до 05 серпня 2011 року або на строк, визначений рішенням банку у передбачених договором випадках.
Між банком (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) було укладено договір застави транспортного засобу від 07 серпня 2008 року, у пункті 4.2 якого зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання пунктів 3.3.1 - 3.3.8 цього договору (зокрема, застрахувати заставлене майно) застоводавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 5,0 % від заставної вартості предмета застави (75 710,00 грн)
ОСОБА_3 свої зобов'язання за зазначеним кредитним договором
належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 16 вересня
2016 року у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 11 365,99 доларів США, з якої: заборгованість за процентами - 725,31 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 6 762,61 грн, заборгованості за комісією - 937,09 грн,
штраф - 3 785,50 грн.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ПАТ АБ Укргазбанк просило суд стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року, яка складалась з заборгованості за кредитом у розмірі 11 365,99 доларів США та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ моделі 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 червня 2010 року позов ПАТ АБ Укргазбанк задоволено.
У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.
Ухвалою від 13 вересня 2016 року Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області заяву ОСОБА_3 було задоволено.
Заочне рішення від 10 червня 2010 року скасовано.
Призначено розгляд справи у загальному порядку.
13 жовтня 2016 року ПАТ АБ Укргазбанк було подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій просило стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом
у розмірі 11 365,99 доларів США, простроченої заборгованості
за процентами - 12 356,88 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту - 326 460,43 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів -
274 124,05 грн, щомісячної комісії у розмірі 13 561,39 грн та штрафу -
3 785,50 грн відповідно до пункту 4.2 договору застави транспортного засобу від 07 серпня 2008 року.
Також банк просив суд залишити без розгляду позовну вимогу про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ модель 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 14 лютого 2017 року позовну заяву ПАТ АБ Укргазбанк в частині вимоги про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 07 серпня 2008 року на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ модель 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 березня 2017 року позов ПАТ АБ Укргазбанк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року,
яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі
11 365,99 доларів США, простроченої заборгованості з процентів у розмірі
12 356,88 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі
32 646,04 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів
у розмірі 27 412,41 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ Укргазбанк штраф у розмірі 3 785,50 грн й звернуто стягнення на предмет застави відповідно до пункту 4.2 договору застави транспортного засобу від 07 серпня 2008 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором від 07 серпня 2008 року не виконувала, то вимоги банку про стягнення заборгованості, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі
11 365,99 доларів США, простроченої заборгованості з процентів у розмірі
12 356,88 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі
326 460,43 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі
274 124,05 грн, а також штрафу у розмірі 3 785,50 грн відповідно до пункту 4.2 договору застави (транспортного засобу) від 07 серпня 2008 року є обґрунтованими.
ОСОБА_3 просила застосувати позовну давність та враховуючи те, що позов було подано ПАТ АБ Укргазбанк у січні 2010 року, а заяву про збільшення позовних вимог 13 жовтня 2016 року, суд вважав,
що до позовних вимог про стягнення на користь банку
з ОСОБА_3 простроченої заборгованості за процентами у розмірі
12 356,88 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі
326 460,43 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі
274 124,05 грн, підлягає застосуванню позовна давність у три роки.
Загальний розмір неустойки (пені) за кредитним договором від 07 серпня 2008 року, який банк просить стягнути, становить - 600 584,48 грн, у зв'язку з застосуванням позовної давності може бути стягнуто 594 373,98 грн, тобто частина неустойки (пені) у загальному розмірі заборгованості, яка підлягає стягненню за цим договором - 1 041 736,72 грн (17 070,54 доларів США, тобто 447 362,74 грн за курсом НБУ 26,21 грн за 1,00 долар США +
594 373,98 грн) є значною та становить більше 50% від розміру загальної заборгованості, тому суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, вважав за необхідне зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягала стягненню на користь банку з ОСОБА_3, а саме: пені за несвоєчасне погашення кредиту - до 32 646,04 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів -
до 27 412,41 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня
2017 року апеляційну скаргу ПАТ АБ Укргазбанк задоволено частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості по комісії скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АБ Укргазбанк заборгованість за комісією за кредитним договором від 07 серпня 2008 року станом
на 16 вересня 2016 року у розмірі 13 561,39 грн.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 березня 2017 року в частині стягнення судових витрат змінено, збільшено розмір їх стягнення з 10 266,67 грн до 15 956,52 грн.
У решті рішення суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у порушення умов кредитного договору від 07 серпня 2008 року своїх зобов'язань перед банком ОСОБА_3 не виконала, приймаючи до уваги положення пункту 5.8 указаного кредитного договору щодо строків позовної давності та вимоги Закону, вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про необхідність застосування до позовних вимог про стягнення із відповідача на користь банку заборгованості з процентів, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасне погашення процентів у межах позовної давності терміном у три роки.
Враховуючи, що розмір суми пені значно перевищує розмір загальної заборгованості, а також відсутність доказів щодо спричинення банку значних збитків або іншої шкоди внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, то також правильним є висновок суду першої інстанції щодо можливості зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на користь банку.
Оскільки пунктом 1.3 кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати комісію за обслуговування кредиту - 0,1 % від суми кредиту, що становить 12,20 доларів США, оплата якої здійснюється щомісячно у національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування комісійної винагороди та банком надано розрахунок заборгованості, що складає 13 561,39 грн, який ОСОБА_3 не спростований, тому позовні вимог банку в цій частині обґрунтовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
АБ Укргазбанк , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило змінити оскаржувані судові рішення в частині стягнення за кредитом процентів та пені і повністю задовольнити позов. Стягнути з
ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року, яка станом на 16 вересня 2016 складає 23 722,87 долари США та 617 931,37 грн, а саме:
11 365,99 доларів США простроченої заборгованості за кредитом; 11 356,88 доларів США простроченої заборгованості за процентами; 326 460,43 грн -пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 274 124,05 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів; 11 561,39 грн заборгованості за щомісячною комісією; 3 785,50 грн штрафу згідно пункту 4.2. договору застави.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-884/10 зБердичівського міськрайонного суду Житомирської області .
У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 травня 2018 року справа надійшла з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу за позовом АБ Укргазбанк до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 256 - 257, 264, 267, 551 ЦК України, рішення прийняті з порушенням норм процесуального права; суди не сприяли повному, об'єктивному встановленню фактичних обставин справи, не надали належної оцінки доказам, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Оскільки з моменту ухвалення заочного рішення Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області від 10 червня 2010 року до моменту його скасування минуло більше шести років, то банк уточнив свої позовні вимоги, донарахувавши проценти та щомісячну комісію за обслуговування кредиту, пеню (за період з 17 вересня 2013 року по
16 вересня 2016 року) та, керуючись статтею 31 ЦПК України, збільшив свої позовні вимоги до суми 23 722,87 доларів США, що еквівалентно
617 931,37 грн.
Зазначало, що застосовуючи позовну давність до стягнення процентів, суди попередніх інстанцій, посилались на статті 256-257, 267 ЦК України та
пункт 5.8. спірного кредитного договору, не прийнявши до уваги, що позов банком було подано на початку 2010 року, а в 2016 році банк лише збільшив розмір позовних вимог у зв'язку зі скасування зазначеного заочного рішення від 10 червня 2010 року.
Також вважало, що суди попередніх інстанцій не врахували, що з моменту пред'явлення 12 січня 2010 року до відповідача позову та відкриття провадження у справі № 2-884/10 перебіг позовної давності перервався. Збільшивши свої вимоги в 2016 році банк лише скористався своїм правом, наданим статтею 31 ЦПК України (у зв'язку з скасуванням рішення
від 10 червня 2010 року), а не звертався до суду з новим позовом.
Зазначало, що суд, встановивши, що ОСОБА_3, яка отримала кредит, користувалась автомобілем, придбаним за кредитні кошти, не здійснила жодних заходів, направлених на врегулювання кредитної заборгованості, систематично порушувала умови договору щодо сплати кредиту, процентів, щомісячної комісії, страхування заставного майна, не повідомила банк про зміну місця реєстрації/проживання та засобів зв'язку, а також про вилучення заставного майна, дійшли необґрунтованого висновку, що банк не реалізував свої права стягувача, що призвело до збільшення заборгованості відповідача, у тому числі пені, і зменшив розмір пені в 10 разів.
Відзив відповідача на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 серпня 2008 року між ПАТ АТ Укргазбанк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 12 204,00 доларів США на строк до 05 серпня 2011 року або на строк, визначений рішенням банку у передбачених договором випадках (зокрема, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань
з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за обслуговування кредиту), зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 7,7 % річних
на перший рік кредитування, а починаючи з 07 серпня 2009 року - 14,00 % річних на подальші роки кредитування, щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 0,1 % від суми кредиту, що становить 12,20 доларів США, оплата якої здійснюється щомісячно у національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування комісійної винагороди.
Позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту щомісячно
з 1-го по 10-те число кожного місяця у розмірі, не меншому 1/36 від розміру кредиту, що становить 339,00 доларів США, щомісячно не пізніше 10-го числа сплачувати комісію за обслуговування кредиту, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої договором, підвищеної на 1,00 %, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом сплатити банку пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, але в межах строку позовної давності (а.с. 43 - 46 т. 1).
ОСОБА_3 отримала від ПАТ АБ Укргазбанк кредит у розмірі
12 204,00 доларів США, що підтверджується випискою (особовим рахунком) з 07 серпня 2008 року по 08 серпня 2008 року (а.с. 53 т. 1).
ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором від 07 серпня 2008 року належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом
на 16 вересня 2016 року у неї утворилася заборгованість, яка складається
з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 11 365,99 доларів США, простроченої заборгованості з процентів у розмірі 12 356,88 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 326 460,43 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 274 124,05 грн, щомісячної комісії у розмірі 13 561,39 грн.
Встановлено, що ОСОБА_3 подала заяву про застосування строку позовної давності.
ПАТ АБ Укргазбанк звернулося до суду із позовною заявою
у січні 2010 року, заяву про збільшення позовних вимог подало 13 жовтня 2016 року.
Судом також встановлено, що між банком (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу від 07 серпня 2008 року, у пункті 4.2 якого зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання пунктів 3.3.1 - 3.3.8 зазначеного кредитного договору (зокрема, застрахувати заставлене майно) застоводавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 5,0 % від заставної вартості предмета застави (75 710,00 грн) (а. с. 47 - 49).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ АБ Укргазбанк підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення частково не відповідають.
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Ураховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий же висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.
Отже, рішення районного суду в частині стягнення пені та рішення апеляційного суду в частині стягнення комісії не відповідають вимогам зазначених норм права та підлягають скасуванню в цій частині.
Разом з тим, неможливо погодитися із висновками суду апеляційної інстанції про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ Укргазбанк комісії за кредитним договором у розмірі 13 561,39 грн.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 (чинних на час укладення договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону . Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону , є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.
Вирішуючи спір у частині стягнення з відповідача на користь
ПАТ АБ Укргазбанк комісії, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що банк не вказав, за які саме його дії встановлена така комісія та які послуги за вказану комісію надаються відповідачу.
При цьому банк нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок ОСОБА_3, що є незаконним.
Однак, ухвалюючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції зазначені вимоги закону та правові висновки Верховного Суду України до уваги не прийняв та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь банку пені, комісії і штрафу.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій у межах заявлених вимог та доводів сторін зробив правильний висновок, що оскільки відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором від 07 серпня
2008 року не виконувала, то з неї підлягає стягненню на користь банку заборгованість за договором кредиту, яка складається з боргу за кредитом, процентами за користування ним та штрафу.
Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення пені та комісії, в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 березня 2017 року в частині стягнення пені та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року в частині стягнення комісії скасувати.
Відмовити публічному акціонерному товариству акціонерний банк Укргазбанк у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на його користь з ОСОБА_3 пені та комісії.
В іншій незміненій при апеляційному перегляді частині рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є.В. Синельников
С. Ф. Хопта
Ю. В.Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2019 |
Оприлюднено | 11.03.2019 |
Номер документу | 80330354 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Самоткан Н. Г.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Хопта Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні