Постанова

від 28.02.2019 по справі 371/453/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/824/130/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Київ

Справа № 371/453/17

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,

за участю секретаря судового засідання Даценко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року, постановлене у складі судді Капшук Л.О.,

у справі за позовом Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Миколайовича, ОСОБА_2, третя особа - Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації - про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

встановив:

31 березня 2017 року представник позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Миколайовича, ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та просив: - поновити строк звернення до суду,

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 березня 2014 року № НОМЕР_4 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області; надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, індексний номер 19956341, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 03 квітня 2014 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності НОМЕР_2.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів на підставі статей 51-53 Закону України Про природно-заповідний фонд України , п.24 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.4 ч. 1 ст. 24 ЦК УРСР та згідно з рішенням Про організацію регіонального парку Трахтемирів , прийнятим Черкаською (№14-4 від 26.02.2000) та Київською (№ 168-10-ХХІІІ від 17.02.2000) обласними Радами, був організований та набув статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

У межах Київської області РЛП розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району, та займає площу 5148,7 га. При цьому РЛП охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. На територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону визначено допустимі цілі та види використання природно-заповідного фонду та встановлено можливість здійснення діяльності, яка не суперечитиме цільовому призначенню територій та об'єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.

Відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів та даних Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2013 Міністерства екології та природних ресурсів України земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

01 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району з індексним номером НОМЕР_2 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім того факту, що ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням РЛП, оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об'єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, вищеописані дії були здійснені з порушенням процедури, встановленої законом.

Відведення земельної ділянки у власність чи користування повинно проводитись у чіткій відповідності із процедурою, визначеною Земельним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.

За змістом листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА від 02.02.2015 року № 05.1-08.3/561 формування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 на території РЛП проведено з порушенням п. 3 ч. 1 ст. 186 ЗК України , оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території об'єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а такого погодження відповідачу ОСОБА_2 не було надано.

До компетенції Департаменту екології та природних ресурсів при Київській ОДА у сфері земельних ресурсів належить погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Наведені порушення призводять до порушення цілісності земель РЛП, що створює загрозу його існування. Вказані порушення можуть перешкоджати створенню умов для ефективного туризму, відпочинку, та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів.

Відповідно до наказу Державної служби заповідної справи від 18.10.2017 року №25-ДС Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок притягнення порушників природоохоронного законодавства на території установи природно-заповідного фонду України до юридичної відповідальності саме директор установи природно-заповідного фонду здійснює контроль за дотриманням законодавства при притягнені осіб, які вчинили екологічні правопорушення.

Позивач вважає, що пропустив строк звернення до суду з вимогою про скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 11.03.2014 НОМЕР_4 , що став підставою для державної реєстрації права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, з поважних причин, оскільки отримав копію наказу лише 09.03.2017 року. Зазначені причини вважає поважними, в зв'язку із чим заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 березня 2014 року № НОМЕР_4 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, індексний номер 19956341, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 03 квітня 2014 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0га, кадастровий номер НОМЕР_3, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності НОМЕР_2.

Решту вимог залишено без задоволення.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_2 на користь Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів понесені судові витрати в розмірі по 1600 гривень з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що на даний період часу у позивача не існує жодного порушеного, невизнаного, оспорюваного права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 , оскільки Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів , як об'єкт природно-заповідного фонду, не створений у зв'язку з численним порушенням і недотриманням вимог законодавства, чинного на час виникнення правовідносин. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують належність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Регіональний ландшафтний парк як об'єкт природно-заповідного фонду створюється в порядку та по етапах, що чітко визначені Законом України Про природно-заповідний фонд України . Процедура створення РЛП Трахтемирів не була дотримана.

Зазначав, що при ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що РЛП Трахтемирів набув статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, доказом чого нібито служить рішення Про організацію регіонального парку Трахтемирів , прийнятого Черкаською (№14-4 від 26.02.2000) та Київською (№ 168-10-ХХІІІ від 17.02.2000) обласними Радами. Однак , в матеріалах справи наявний документ, який іменується лише Проектом рішення Київської обласної ради, який не має реквізитів акту органу місцевого самоврядування (відсутня дата та номер рішення), та не може вважатись належним та/або допустимим доказом.

У вищезазначеному документі, на який суд першої інстанції посилається як на доказ набуття РЛП Трахтемирів статусу об'єкта природно-заповідного фонду, міститься пункт, яким зобов'язано АТ закритого типу Аграрно-екологічне об'єднання Трахтемирів винести в натуру межі РЛП Трахтемирів , встановити державні межові знаки та інформаційно-охоронні знаки інформаційних щитів до 20 жовтня 2004 року.

РЛП Трахтемирів не надано підтверджень винесення межових знаків в натурі, що, відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції від 06.04.1999 року (редакція, що діяла на момент створення РЛП Трахтемирів )було обов'язковою умовою для виникнення прав на земельну ділянку. Тому вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували його права на земельну ділянку та вказували б на те, що остання є землею природно-заповідного фонду, а відповідно вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу від 11.03.2014 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність є незаконною та необґрунтованою.

Звертає увагу суду, що наказ Головного управління Держземагенства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність виданоОСОБА_2 11.03.2014 року, а позовна заява зареєстрована 31.03.2017 року, що вказує на пропущення строків позовної давності позивачем. Твердження позивача про те, що він дізнався про порушення власних прав лише у березні 2017 року є неправдивим та таким, що вводить суд в оману.

Вказував, що оскільки право власності ОСОБА_2 на земельну ділянкузареєстровано, на підтвердження чого видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_5 від 01.04.2014 року, то будь-яких обтяжень та підстав для відмови у реєстрації права у державного реєстратора не було. Тому реєстрація права власності ОСОБА_2 здійснювалась відповідно до законодавства та є правомірною.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Зокрема, відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Вовк С.С. отримали судові повістки 19 та 18 лютого 2019 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень ( а.с. 133-138, т. 2). Тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, згідно з Положенням про Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 16.05.2013 № 190 до компетенції Департаменту у сфері земельних ресурсів належить погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На час формування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, винесення оспорюваного наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом як структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд здійснював заходи до отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, однак у відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області проект землеустрою відсутній.

За повідомленням Департаменту № 02-09/11 від 21 лютого 2018 року проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на території регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на розгляд до Департаменту не надходив.

Таким чином, враховуючи, що вимоги закону щодо погодження Департаментом екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконані не були, земельна ділянка була передана відповідачу у власність без погодження проекту зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд першої інстанції дійшов висновку про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку з порушенням вимог Закону.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваний наказ Головного управління Держземагенства у Київській області і свідоцтво видані з порушенням вимог закону та прав позивача, оскільки надана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів , Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку Трахтемирів та схеми розташування земельної ділянки розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області і знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

При цьому суд виходив з того, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів утворений у встановленому законом порядку, розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га і перебуває на обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів, оскільки на територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Зазначені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає законними і обґрунтованими, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.5 ст.116 цього Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.140 ЗК України припинення права користування земельною ділянкою можливе лише за добровільною згодою користувача або шляхом примусового вилучення у нього земельної ділянки. Згідно ст.149 ЗК України примусове вилучення земельної ділянки без згоди землекористувача можливе лише в судовому порядку за позовом відповідного органу влади чи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 березня 2014 року № НОМЕР_4 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області ( а.с. 80, т. 1).

03 квітня 2014 року Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6, індексний номер 19956341, на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_3, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності НОМЕР_2 ( а.с. 169, т. 1)

Судом також встановлено, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був утворений на підставі рішення Київської обласної ради № 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради № 14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів та набув статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідно до п.1 рішення Київської обласної ради від 17 лютого 2000 року об'єкт природно - заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів організовано у власності АТЗТ Аграрно-екологічне об'єднання Трахтемирів площею - 5148,7 га на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району Київської області без вилучення земель у землекористувача.

Згідно даних обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів в Київській області розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га.

08 жовтня 1999 року директором Наукового центру досліджень з проблем заповідної справи затверджено Проект створення регіонального ландшафтного парку Трахтемирів .

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 Положення Про регіональний ландшафтний парк Трахтемирів ландшафтний парк є природоохоронною, науково-дослідною та еколого-просвітницькою установою, територія й акваторія якої включає природні комплекси й об'єкти, що мають особливу екологічну, історичну і естетичну цінність і які призначені для використання в природоохоронних, наукових, просвітницьких, культурних, обмежено-рекреаційних цілях і для регульованого туризму.

Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів перебуває на обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно даних Проекту створення РЛП Трахтемирів , Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку Трахтемирів та схеми розташування земельної ділянки земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, що надана у власність ОСОБА_2, розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 6 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, на час формування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та винесення оспорюваного наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За повідомленням Департаменту проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на території регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на розгляд до Департаменту не надходив, що свідчить про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку з порушенням вимог Закону.

Згідно ст.9 Закону України Про природно-заповідний фонд України території природно-заповідного фонду можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що отримання відповідачем у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей ведення особистого селянського господарства суперечить вказаним положенням Закону.

Згідно ст.152 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі: шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, враховуючи, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_2 за рахунок земель природно-заповідного фонду, без відповідних згоди та погодження, з порушенням вимог закону, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів як об'єкт природно-заповідного фонду не створений, межі ландшафтного парку в натурі не винесені, зонування немає, а отже відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до ст.3 Закону України Про природно-заповідний фонд України до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти, в тому числі регіональні ландшафтні парки.

Згідно ч.1 ст.4 вказаного Закону регіональні ландшафтні парки можуть перебувати як у власності Українського народу так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до листа Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів від 12.02.2014 року за № 172/09/04-14 ( а.с. 73, т. 1) та листа Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів від 09.01.2018 року за № 8-03/21-18 ( а.с. 180, т. 1) Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був утворений на підставі рішення Київської обласної ради № 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради № 14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів .

В матеріалах справи наявна копія витягу з Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , виготовленого у 2001 році Науковим центром заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та у встановленому порядку погодженого із Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, затверджений АТЗТ АЕО Трахтемирів .

Як вбачається з пункту 1 рішення Київської обласної ради двадцять третього скликання від 17 лютого 2000 року, об'єкт природно - заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів організовано у власності АТЗТ Аграрно-екологічне об'єднання Трахтемирів площею - 5148,7 га на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району Київської області без вилучення земель у землекористувача ( а.с. 179, 187 т. 1)

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутнє зазначене рішення, а є лише копія проекту, - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи на аркуші справи 179 тому 1 знаходиться завірена копія рішення Київської обласної ради від 17 лютого 2000 року № 168-10-ХХІІІ, що надана Державним архівом Київської області, в супровідному листі якого зазначено, що загальний обсяг Рішення Київської обласної ради від 17.02.2000 року Про організацію об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів з усіма додатками до нього становить 127 аркушів.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №575589 Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був зареєстрований як юридична особа Миронівською районною державною адміністрацією Київської області 14.07.2000 року ( а.с. 69, т. 1).

Доводи апеляційної скарги відповідача про правомірність набуття ним права власності на земельну ділянку не ґрунтуються на законі, оскільки всупереч вимогам ст.ст. 186 - 186-1 Земельного кодексу України, проект її відведення, про який зазначено у наказі Головного управління Держземагентства у Київській області від 11.03.2014 року, не був погоджений у встановленому законом порядку Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, що свідчить про неправомірність набуття відповідачем права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду.

Крім того, документацію із землеустрою - Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року суду надано не було, зазначений проект землеустрою у відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області - відсутній.

На спростування зазначеного відповідачем ОСОБА_2 не було надано до суду належним чином погодженого та затвердженого проекту землеустрою на спірну земельну ділянку.

Враховуючи, що судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 розташована на території РЛП Трахтемирів , який є об'єктом природно-заповідного фонду, відтак згідно положень ч.3 ст.186-1Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного призначення підлягає обов'язковому погодженню з структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Однак зазначене погодження відповідачем отримане не було.

Отримання відповідачем у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей ведення особистого селянського господарства також суперечить положенням ст. 9 Закону України Про природно-заповідний фонд України , яка не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для таких цілей.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що суд не врахував пропуск позивачем строку позовної давності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції встановлено, що представник позивача про порушення права РЛП Трахтемирів дізнався у 2015 році, у березні 2017 року отримав копію оскаржуваного наказу, а до суду позивач звернувся 31 березня 2017 року, що свідчить про дотримання позивачем загального (трирічного) строку звернення до суду за захистом свого права.

Посилання відповідача на наявність у матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права щодо спірної земельної ділянки, який зроблено представником позивача 30 січня 2017 року та відповідно до якого датою державної реєстрації права власності є 01 квітня 2014 року, вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За викладених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах трирічного строку позовної давності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 березня 2019 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Чобіток А.О.