Постанова

від 17.07.2020 по справі 371/453/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 371/453/17

провадження № 61-6783 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,

Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзик Олександр Миколайович, ОСОБА_1 ,

третя особа - Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року у складі судді Капшук Л.О.та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ящук Т.І., Немировської О.В., Чобіток А.О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31 березня 2017 року представник позивача Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Миколайовича, ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та просив: - поновити строк звернення до суду,

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:003/00016441 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області; надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 19956341, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5216323.

Позов мотивовано тим, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів на підставі статей 51-53 Закону України Про природно-заповідний фонд України , п.24 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.4 ч. 1 ст. 24 ЦК УРСР та згідно з рішенням Про організацію регіонального парку Трахтемирів , прийнятим Черкаською (№14-4 від 26 лютого 2000 року) та Київською (№ 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року) обласними Радами, був організований та набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

У межах Київської області РЛП розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району, та займає площу 5148,7 га. При цьому РЛП охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. На територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону визначено допустимі цілі та види використання природно-заповідного фонду та встановлено можливість здійснення діяльності, яка не суперечитиме цільовому призначенню територій та об`єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів та даних Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України станом на 01 січня 2013 року Міністерства екології та природних ресурсів України земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

01 квітня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району з індексним номером 5216323 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім того факту, що ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням РЛП, оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об`єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, вищеописані дії були здійснені з порушенням процедури, встановленої законом.

Відведення земельної ділянки у власність чи користування повинно проводитись у чіткій відповідності із процедурою, визначеною Земельним кодексом України та іншими законами і підзаконними актами.

За змістом листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА від 02 лютого 2015 року № 05.1-08.3/561 формування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 на території РЛП проведено з порушенням п. 3 ч. 1 ст. 186 ЗК України, оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території об`єкта природно-заповідного фонду, підлягають погодженню з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а такого погодження відповідачу ОСОБА_1 не було надано.

До компетенції Департаменту екології та природних ресурсів при Київській ОДА у сфері земельних ресурсів належить погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Наведені порушення призводять до порушення цілісності земель РЛП, що створює загрозу його існування. Вказані порушення можуть перешкоджати створенню умов для ефективного туризму, відпочинку, та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів.

Відповідно до наказу Державної служби заповідної справи від 18 жовтня 2017 року №25-ДС Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок притягнення порушників природоохоронного законодавства на території установи природно-заповідного фонду України до юридичної відповідальності саме директор установи природно-заповідного фонду здійснює контроль за дотриманням законодавства при притягнені осіб, які вчинили екологічні правопорушення.

В своїй позовній заяві робив наголос, що пропустив строк звернення до суду з вимогою про скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 березня 2014 року КИ/3222984000:01:003/00016441 , що став підставою для державної реєстрації права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008, з поважних причин, оскільки отримав копію наказу лише 09 березня 2017 року. Зазначені причини вважає поважними, в зв`язку із чим заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року, яке залишене без зміни постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, позов Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:003/00016441 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 19956341, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5216323.

Решту вимог залишено без задоволення.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 на користь Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів понесені судові витрати в розмірі по 1600 гривень з кожного.

Задовольняючи частково позовні вимоги Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходили з того, що згідно з Положенням про Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 16 травня 2013 року № 190 до компетенції Департаменту у сфері земельних ресурсів належить погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На час формування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008, винесення оспорюваного наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом як структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що у відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , відсутній.

За повідомленням Департаменту № 02-09/11 від 21 лютого 2018 року проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на території регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на розгляд до Департаменту не надходив.

Таким чином, враховуючи, що вимоги закону щодо погодження Департаментом екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконані не були, земельна ділянка була передана відповідачу у власність без погодження проекту зі структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд першої, з висновком яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку з порушенням вимог Закону.

Також суди задовольняючи частково позовні вимоги зазначали, що оспорюваний наказ Головного управління Держземагенства у Київській області і свідоцтво видані з порушенням вимог закону та прав позивача, оскільки надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів , Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку Трахтемирів та схеми розташування земельної ділянки розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області і знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

При цьому суди виходив з того, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів утворений у встановленому законом порядку, розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га і перебуває на обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів даного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворенню та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів, оскільки на територіях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 березня 2019 року від ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, в якій просить судові рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Миронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року.

Витребувати з Миронівського районного суду Київської області цивільну справу №371/453/17 за позовом Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Миколайовича, ОСОБА_1 , третя особа - Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації - про визнання незаконним наказу, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла справа.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не вірно застосовано норму матеріального права, а саме, статтю 7 Закону України про природньо-заповітний фонд України , в редакції, що набрав чинності значно пізніше аніж створювалася РЛП Трахтемирів , чим грубо було порушено принцип незворотної дії закону в часі.

Вказує, що на даний період часу у позивача не існує жодного порушеного, невизнаного, оспорюваного права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008, оскільки Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів , як об`єкт природно-заповідного фонду, не створений у зв`язку з численним порушенням і недотриманням вимог законодавства, чинного на час виникнення правовідносин. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують належність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Регіональний ландшафтний парк як об`єкт природно-заповідного фонду створюється в порядку та по етапах, що чітко визначені Законом України Про природно-заповідний фонд України . Процедура створення РЛП Трахтемирів не була дотримана.

Зазначав, що при ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що РЛП Трахтемирів набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, доказом чого нібито служить рішення Про організацію регіонального парку Трахтемирів , прийнятого Черкаською (№14-4 від 26 лютого 2000 року) та Київською (№ 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року) обласними Радами.

Проте скаржник зазначає, що в матеріалах справи наявний документ, який іменується лише Проектом рішення Київської обласної ради, який не має реквізитів акту органу місцевого самоврядування (відсутня дата та номер рішення), та не може вважатись належним та/або допустимим доказом.

Крім того, РЛП Трахтемирів не надано підтверджень винесення межових знаків в натурі, що, відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції від 06 квітня 1999 року (редакція, що діяла на момент створення РЛП Трахтемирів ) було обов`язковою умовою для виникнення прав на земельну ділянку. Скаржник вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували його права на земельну ділянку та вказували б на те, що остання є землею природно-заповідного фонду, а відповідно вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу від 11 березня 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність є незаконною та необґрунтованою.

Представник відповідача в своїй касаційній скарзі зазначає, що наказ Головного управління Держземагенства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність видано ОСОБА_1 11 березня 2014 року, а позовна заява зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вказує на пропущення строків позовної давності позивачем. Твердження позивача про те, що він дізнався про порушення власних прав лише у березні 2017 року є необґрунтованим.

Зазначає, що оскільки право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано, на підтвердження чого видано свідоцтво про право власності № 5215801 від 01 квітня 2014 року, то будь-яких обтяжень та підстав для відмови у реєстрації права у державного реєстратора не було. Тому реєстрація права власності ОСОБА_1 здійснювалась відповідно до законодавства та є правомірною, а тому підстав для задоволення позову - відсутні.

Короткий зміст відзиву

29 травня 2019 року надійшов відзив від представника позивача - директора РЛП Трахтемирів , в якому просить касаційнускаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без мін, так як вважає, що судові рішення постановлені відповідно до вимог законодавства і відповідають обставинам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:003/00016441 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області ( а.с. 80, т. 1).

03 квітня 2014 року Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, індексний номер 19956341, на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5216323 ( а.с. 169, т. 1)

Судом також встановлено, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був утворений на підставі рішення Київської обласної ради № 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради № 14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідно до п.1 рішення Київської обласної ради від 17 лютого 2000 року об`єкт природно - заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів організовано у власності АТЗТ Аграрно-екологічне об`єднання Трахтемирів площею - 5148,7 га на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району Київської області без вилучення земель у землекористувача.

Згідно даних обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів в Київській області розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га.

08 жовтня 1999 року директором Наукового центру досліджень з проблем заповідної справи затверджено Проект створення регіонального ландшафтного парку Трахтемирів .

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 Положення Про регіональний ландшафтний парк Трахтемирів ландшафтний парк є природоохоронною, науково-дослідною та еколого-просвітницькою установою, територія й акваторія якої включає природні комплекси й об`єкти, що мають особливу екологічну, історичну і естетичну цінність і які призначені для використання в природоохоронних, наукових, просвітницьких, культурних, обмежено-рекреаційних цілях і для регульованого туризму.

Як встановлено судами, регіональний ландшафтний парк Трахтемирів перебуває на обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Судами встановлено, що відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів , Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку Трахтемирів та схеми розташування земельної ділянки земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008, що надана у власність ОСОБА_1 , розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

За повідомленням Департаменту проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на території регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на розгляд до Департаменту не надходив.

Крім того, документацію із землеустрою - Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року суду надано не було, зазначений проект землеустрою у відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області - відсутній.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційних скарг, вивчивши аргументи, викладені у відзивах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.5 ст.116 цього Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.140 ЗК України припинення права користування земельною ділянкою можливе лише за добровільною згодою користувача або шляхом примусового вилучення у нього земельної ділянки.

Згідно ст.149 ЗК України примусове вилучення земельної ділянки без згоди землекористувача можливе лише в судовому порядку за позовом відповідного органу влади чи місцевого самоврядування.

Отже, судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:003/00016441 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

03 квітня 2014 року Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, індексний номер 19956341, на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:003:0008, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5216323 ( а.с. 169, т. 1)

Судом також встановлено, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був утворений на підставі рішення Київської обласної ради № 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради № 14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів та набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідно до п.1 рішення Київської обласної ради від 17 лютого 2000 року об`єкт природно - заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів організовано у власності АТЗТ Аграрно-екологічне об`єднання Трахтемирів площею - 5148,7 га на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району Київської області без вилучення земель у землекористувача.

Згідно даних обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів в Київській області розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га.

08 жовтня 1999 року директором Наукового центру досліджень з проблем заповідної справи затверджено Проект створення регіонального ландшафтного парку Трахтемирів .

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 Положення Про регіональний ландшафтний парк Трахтемирів ландшафтний парк є природоохоронною, науково-дослідною та еколого-просвітницькою установою, територія й акваторія якої включає природні комплекси й об`єкти, що мають особливу екологічну, історичну і естетичну цінність і які призначені для використання в природоохоронних, наукових, просвітницьких, культурних, обмежено-рекреаційних цілях і для регульованого туризму.

Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів перебуває на обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Згідно даних Проекту створення РЛП Трахтемирів , Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку Трахтемирів та схеми розташування земельної ділянки земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008, що надана у власність ОСОБА_1 , розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 6 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, судом першої та апеляційної інстанції були встановлені всі фактичні обставини справи та вони прийшли до обґрунтованого висновку про те, що на час формування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 та винесення оспорюваного наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як було встановлено судами, за повідомленням Департаменту проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на території регіонального ландшафтного парку Трахтемирів на розгляд до Департаменту не надходив, що свідчить про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку з порушенням вимог Закону.

Згідно ст.9 Закону України Про природно-заповідний фонд України території природно-заповідного фонду можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що отримання відповідачем у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей ведення особистого селянського господарства суперечить вказаним положенням Закону.

Згідно ст.152 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі: шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, суди встановили всі фактичні обставини справи та встановили, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_1 за рахунок земель природно-заповідного фонду, без відповідних згоди та погодження, з порушенням вимог закону, а тому прийшли до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів як об`єкт природно-заповідного фонду не створений, межі ландшафтного парку в натурі не винесені, не заслуговують уваги та спростовані апеляційним судом.

Так, відповідно до до ст.3 Закону України Про природно-заповідний фонд України до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, в тому числі регіональні ландшафтні парки.

Згідно ч.1 ст.4 вказаного Закону регіональні ландшафтні парки можуть перебувати як у власності Українського народу так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Так, судами встановлено, що відповідно до листа Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів від 12 лютого 2014 року за № 172/09/04-14 та листа Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів від 09 січня 2018 року за № 8-03/21-18 Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був утворений на підставі рішення Київської обласної ради № 168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради № 14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів .

Так, судами була надана оцінка та досліджено всі матеріали справи, а саме, копія витягу з Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , виготовленого у 2001 році Науковим центром заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України та у встановленому порядку погодженого із Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області, затверджений АТЗТ АЕО Трахтемирів .

Відповідно до пункту 1 рішення Київської обласної ради двадцять третього скликання від 17 лютого 2000 року, об`єкт природно - заповідного фонду Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів організовано у власності АТЗТ Аграрно-екологічне об`єднання Трахтемирів площею - 5148,7 га на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району Київської області без вилучення земель у землекористувача.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 в„–575589 Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів був зареєстрований як юридична особа Миронівською районною державною адміністрацією Київської області 14 липня 2000 року ( а.с. 69, т. 1).

Доводи касаційної скарги про правомірність набуття за відповідачем права власності на земельну ділянку не ґрунтуються на законі, оскільки всупереч вимогам ст.ст. 186 - 186-1 Земельного кодексу України, проект її відведення, про який зазначено у наказі Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 березня 2014 року, не був погоджений у встановленому законом порядку Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, що свідчить про неправомірність набуття відповідачем права власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду.

Крім того, документацію із землеустрою - Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 03 травня 2018 року суду надано не було, зазначений проект землеустрою у відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області - відсутній.

Так, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:003:0008 розташована на території РЛП Трахтемирів , який є об`єктом природно-заповідного фонду, відтак згідно положень ч.3 ст.186-1Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного призначення підлягає обов`язковому погодженню з структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища. Однак зазначене погодження відповідачем отримане не було.

Отримання відповідачем у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей ведення особистого селянського господарства також суперечить положенням ст. 9 Закону України Про природно-заповідний фонд України , яка не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для таких цілей.

Доводи касаційної скарги про те, що суд не врахував пропуск позивачем строку позовної давності спростовані апеляційним судом.

За вище наведених обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суд першої та апеляційної інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення - відсутні, доводи касаційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої та апеляційної інстанції.

Інші посилання у касаційній скарзі як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень зводяться до незгоди заявника з висновками судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

РішенняМиронівського районного суду Київської області від 04 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров