Постанова

від 06.03.2019 по справі 920/1039/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2019 р. м. Київ Справа№ 920/1039/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Подоляк Р.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 про повернення позовної заяви

у справі №920/1039/18 (суддя Коваленко О.В.)

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс+"

про стягнення 99 016,05 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 у справі №920/1039/18 позовну заяву і додані до неї документи повернуто прокурору без розгляду.

Ухвала вмотивована тим, що в поданій до суду заяві прокурором не вказано обставин у зв'язку з чим уповноважений орган (Сумська міська рада) неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва позивача у даній справі та не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України, які підтверджують наявність підстав для здійснення такого представництва.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, прокурор 18.01.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 13, 14, 131-1, 142 Конституції України) та процесуального (ст. 86, п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України) права.

Прокурор зазначає, що в позові належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор вказує, що судом не в повній мірі встановлено обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення та не правильно оцінено докази, надані прокурором.

На його думку, судом безпідставно звужено можливість доведення прокурором нездійснення або неналежного здійснення повноважень уповноваженим органом виключно наданням даних про внесення відомостей до ЄРДР стосовно посадових осіб відповідного органу, вироку суду або результатів дисциплінарного провадження стосовно них.

Прокурор зазначає, що судом безпідставно зазначено, що матеріали позовної заяви не містять належних доказів направлення (вручення) вказаного листа Сумській міській раді, оскільки на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру попередньо, до звернення до суду, прокуратурою 14.12.2018 за №112-15426 вих.18 направлено листа, який отриманий міською радою 17.12.2018, про що свідчить відтиск печатки канцелярії.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора 28.01.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №920/1039/18 поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до приписів ст. 271 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У даній справі таких обставин не вбачається.

Оскільки прокурором оскаржується в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у справі (п.6 ч.1 ст. 255 ГПК України), колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи.

У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує пропорційного розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, спільномірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.

Клопотання прокурора, викладене в прохальній частині апеляційної скарги про розгляд справи за його участю не підлягає задоволенню, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи в судове засідання, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги на ухвалу про повернення позовної заяви за участю учасників справи.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради, в якому просить суд стягнути з ТОВ "Гарант-Сервіс+" на користь позивача 99 016,05 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. 2-га Залізнична, 1 в м. Суми, без правовстановлюючих документів, а також стягнути з відповідача судові витрати у справі на користь прокуратури Сумської області.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 у справі №920/1044/18 позовну заяву прокурора повернуто на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, що Сумська міська рада неналежним чином здійснює захист своїх прав є безпідставним.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що Сумською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану законності щодо використання земель комунальної власності на території м. Суми без правовстановлюючих документів та встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс+" 26.11.2007 набуло право власності на нежитлові приміщення по вул. 2-га Залізнична, 1 в м. Суми і до цього часу продовжує бути їх власником. Зазначені приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910136600:06:005:0027 площею 0,2793 га.

Рішенням Сумської міської ради від 27.04.2016 №707-МР вказану земельну ділянку надано в оренду ТОВ "Гарант-Сервіс+" строком на 5 років під розміщеною виробничою базою та встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, з моменту прийняття рішення міською радою з 27.04.2016 та протягом 2017 року Відповідач право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує. Прокурор зазначає, що внаслідок вищезазначених дій відповідача територіальній громаді міста Суми завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої за звичайних умов орендної плати за землю в сумі 99016 грн. 05 коп.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем коштів за використання земельної ділянки під належними їй об'єктами нерухомості та позбавляє територіальну громаду міста отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету), що ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, позбавляє можливості своєчасно проводити виплату заробітної плати працівникам соціальної сфери, здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби регіону, що в свою чергу порушує економічні інтереси Держави, підриває її економічне благополуччя.

Розмір збитків визначено Актом комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді міста Суми внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства від 22.05.2018 та затверджено рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 14.08.2018 №415, повідомлення про необхідність сплати збитків спрямовано відповідачу 13.09.2018. Однак заходи, спрямовані на стягнення збитків в судовому порядку до цього часу не вжиті, що може призвести до пропуску як строку позовної давності, так і неможливості у подальшому виконати рішення суду.

Крім того, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Сумською міською радою, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави для захисту порушеного права.

В оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що позов прокурором подано в інтересах держави в особі Сумської міської ради, яка є належним органом, уповноваженим здійснювати функції власника земельної ділянки, яка використовується відповідачем, а також одержувати дохід у вигляді орендної плати за землю.

Відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, саме Сумська міська рада є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем майже 2 роки без належного оформлення прав на неї, а тому саме Сумська міська рада визначена позивачем у справі.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Сумська міська рада, в особі якої в інтересах держави звернувся Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави та можливість для самостійного захисту своїх прав щодо стягнення збитків, а прокурором і позивачем не подано належних доказів неможливості такого звернення, а самі лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснюють відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури, що Сумська міська рада неналежним чином здійснює захист своїх прав є безпідставним.

Однак, колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Відтак, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (залишення позовної заяви без руху або повернення такої заяви).

Тобто, суд в будь-якому разі повинен обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред'явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини першої статті 174 ГПК України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною п'ятою статті 162 ГПК України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт четвертий частини п'ятої статті 174 ГПК України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

А отже, у випадку, якщо прокурор в позовній заяві не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, місцевий суд залишає такий позов без розгляду.

При цьому, оцінюючи в кожному конкретному випадку правові наслідки необґрунтованого допуску прокурора до представництва, слід виходити з того, що підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Зі змісту позовної заяви Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради вбачається, що до компетенції позивача віднесено повноваження на здійснення функцій власника земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем майже 2 роки без належного оформлення прав на неї.

Листом від 15.11.2018 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради звернувся до Сумської місцевої прокуратури в проханням вжити заходів представницького характеру та звернутися до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у разі виникнення у суду обґрунтованих сумнівів щодо наявності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в особі Сумської міської ради у даному спорі, могли, за таких обставин та огляду на приписи статті 174 ГПК України, бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а не для повернення позовної заяви, із наданням прокуророві строку для подання відповідного обґрунтування підстав та повноважень на звернення з даним позовом до суду.

Крім того, у разі виникнення у суду першої інстанції сумнівів щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді та правильності визначення ним позивача, місцевий господарський суд не був позбавлений права порушити провадження у справі та зобов'язати прокурора надати докази наявності підстав для такого представництва, а в разі ненадання таких доказів - залишити позов без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №913/632/17.

З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, є передчасним, у зв'язку з чим відсутні підстави для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 про повернення позовної заяви у справі №920/1039/18 підлягає скасуванню з передачею справи до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 про повернення позовної заяви у справі №920/1039/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.01.2019 про повернення позовної заяви у справі №920/1039/18 скасувати.

3. Справу №920/1039/18 направити до Господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 11.03.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б.Михальська